Постанова

від 06.07.2023 по справі 495/9141/16-ц

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2253/23

Справа № 495/9141/16-ц

Головуючий у першій інстанції Шевчук Ю.В.

Доповідач Князюк О. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого Князюка О. В.,

суддів: Таварткіладзе О.М., Заїкіна А. П.,

за участю секретаря Дерезюк В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою заступника керівника Одеської обласної прокурати в інтересах держави на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 18.10.2021 року у справі за позовною заявою виконуючого обов`язки першого заступника керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури до Затоківської селищної ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради про визнання незаконним рішення, визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2016 року виконувач обов`язків першого заступника керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області в інтересах держави з позовом до Затоківської селищної ради, ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, про визнання незаконним рішення, визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 31.01.2017 року задоволено клопотання т.в.о. Затоківського селищного голови Вернигора Н.В про об`єднання в одне провадження цивільної справи за позовом виконуючого обов`язки першого заступника керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури до Затоківської селищної ради, ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради про визнання незаконним рішення, визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку з цивільними справами: №495/9143/16-ц за позовом виконуючого обов`язки першого заступника керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури до Затоківської селищної ради, ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради про визнання незаконним рішення, визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку; №495/9142/16-ц за позовом виконувача обов`язків першого заступника керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури до Затоківської селищної ради, ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради про визнання незаконним рішення, недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку; №495/9139/16 за позовом виконувача обов`язків першого заступника керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури до Затоківської селищної ради, ОСОБА_4 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради про визнання незаконним рішення, недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку.

Позивач, звертаючись до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з вимогами до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , просив:

- визнати незаконним рішення Затоківської селищної ради від 20.08.2015 року №3256 «Про передачу гр. ОСОБА_2 у власність земельної ділянки площею 0,0482 га, кадастровий номер 5110300000:02:013:0015 (код 07.03 згідно з КВЦПЗ) для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , індексний номер 43816116 щодо земельної ділянки площею 0,0482 га для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , (кадастровий номер 5110300000:02:013:0015);

- визнати незаконним рішення Затоківської селищної ради від 20.08.2015 року №3255 Про передачу ОСОБА_1 у власність земельної ділянки площею 0,0965 га, кадастровий номер 5110300000:02:013:0014 (код 07.03 згідно з КВЦПЗ) для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_2 ;

- визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2 , індексний номер 44323235 щодо земельної ділянки площею 0,0965 га для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_2 , (кадастровий номер 5110300000:02:013:0014);

- визнати незаконним рішення Затоківської селищної ради від 20.08.2015 року №3254 «Про передачу гр. ОСОБА_4 у власність земельної ділянки площею 0,0965 га, кадастровий номер 5110300000:02:013:0013 (код 07.03 згідно з КВЦПЗ) для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_3 ;

- визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_3 , індексний номер 44383678 щодо земельної ділянки площею 0,0965 га для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_3 , (кадастровий номер 5110300000:02:013:0013);

- визнати незаконним рішення Затоківської селищної ради від 20.08.2015 року №3253 Про передачу гр. ОСОБА_3 у власність земельної ділянки площею 0,0964 га, кадастровий номер 5110300000:02:013:0012 (код 07.03 згідно з КВЦПЗ) для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_4 ;

- визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_4 , індексний номер 44381375 щодо земельної ділянки площею 0,0964 га для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_4 , (кадастровий номер 5110300000:02:013:0012).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Затоківською селищною радою та фірмою Харрісон-Транс-Сервіс у вигляді товариства з обмеженою відповідальність був укладений Договір оренди земельної ділянки від 23.03.2006 року, відповідно до якого Затоківською селищною радою надавалась фірмі Харрісон-Транс-Сервіс у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю в оренду земельна ділянка рекреаційного призначення загальною площею 1,304 га (кадастровий №5110300000:02:013:0005) для будівництва та експлуатації закладу відпочинку, розташованого у Сонячному районі смт. Затока м. Білгород-Дністровський Одеської області.

Надалі на вказаній земельній ділянці фірмою Харрісон-Транс-Сервіс у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю були побудовані котеджі, що підтверджується копією технічного паспорта на котеджі від 10.01.2014 р. та зареєстровано права власності відповідно до вимог чинного законодавства, що підтверджується копією витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 29.01.2014 р.

У 2014 році фірма Харрісон-Транс-Сервіс у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю ініціювала процес поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5110300000:02:013:0005, яка раніше перебувала у користуванні фірми Харрісонс-Транс-Сервіс, для обслуговування побудованих котеджів, в результаті чого було сформовано ряд окремих земельних ділянок, у тому числі земельні ділянки відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 .

Підставою для формування зазначених земельних ділянок стала технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

На підставі вказаної документації відділом Держгеокадастру у м. Білгород-Дністровському проведено державну реєстрацію земельних ділянок із земель, наданих раніше у користування фірмі Харрісонс-Транс-Сервіс, зокрема, але не виключно:

- площею 0,0482 га по АДРЕСА_1 (кадастровий № 5110300000:02:013:0015);

- площею 0,0965 га по АДРЕСА_2 (кадастровий № 5110300000:02:013:0014);

- площею 0,0965 га по АДРЕСА_3 (кадастровий № 5110300000:02:013:0013);

- площею 0,0964 га по АДРЕСА_4 (кадастровий № 5110300000:02:013:0012).

Після поділу земельної ділянки побудовані котеджі за ініціативою фірми Харрісон-Транс-Сервіс у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю були реконструйовані в дачні будинки, що підтверджується копією технічних паспортів від 01.10.2014 р. на дачні будинки.

Надалі фірма Харрісон-Транс-Сервіс у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, як власник дачних будинків, уклав із Відповідачами відповідні договори:

- договір купівлі-продажу дачного будинку від 24.07.2015 р., розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , на земельній ділянці з кадастровим номером 5110300000:02:013:0012 з ОСОБА_3 ;

- договір купівлі-продажу дачного будинку від 24.07.2015 р., розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , на земельній ділянці з кадастровим номером 5110300000:02:013:0013 з ОСОБА_4 ;

- договір купівлі-продажу дачного будинку від 24.07.2015 р., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , на земельній ділянці з кадастровим номером 5110300000:02:013:0014 з ОСОБА_1 ;

- договір купівлі-продажу дачного будинку від 24.07.2015 р., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці з кадастровим номером 5110300000:02:013:0015 з ОСОБА_2 .

У липні 2015 року Відповідачі звернулися до Затоківської селищної ради із заявами про отримання земельних ділянок для обслуговування та експлуатації дачних будинків, які належать їм на праві власності. Затоківською селищною радою рішенням від 20 серпня 2015 року № 3256 передано ОСОБА_2 у власність земельну ділянку площею 0,0482 га, кадастровий № 5110300000:02:013:0015 для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 ; рішенням від 20.08.2015 року №3255 передано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 0,0965 га, кадастровий №5110300000:02:013:0014 для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_2 ; рішенням від 20 серпня 2015 року №3254 передано ОСОБА_4 у власність земельну ділянку площею 0,0965 га, кадастровий №5110300000:02:013:0013 для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_3 ; рішенням від 20 серпня 2015 року №3253 передано ОСОБА_3 у власність земельну ділянку, площею 0,0964 га, кадастровий №5110300000:02:013:0012 для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_4 .

Державним реєстратором реєстраційної служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області за результатами розгляду документів, поданих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 для оформлення права власності, були видані свідоцтва про право власності на нерухоме майно, а саме:

- свідоцтво серії НОМЕР_2 , індексний № 44323235 щодо земельної ділянки площею 0,0965 га для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_2 , яке зареєстровано згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.09.2015 року № 24400511;

- свідоцтво серії НОМЕР_4 , індексний № 44381375 щодо земельної ділянки площею 0,0964 га для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_4 , яке зареєстровано згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.09.2015 року № 24404486;

- свідоцтво серії НОМЕР_5 , індексний № 44392121 щодо земельної ділянки площею 0,0482 га для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , яке зареєстровано згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.09.2015 року № 24402631;

- свідоцтво серії НОМЕР_3 , індексний № 44383678 щодо земельної ділянки площею 0,0965 га для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_3 , яке зареєстровано згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.09.2015 року № 24404277.

Позивач вважає, що, враховуючи цільове призначення земельної ділянки, яка перебувала у користуванні фірми Харрісонс-Транс-Сервіс у вигляді ТОВ: будівництво об`єктів рекреаційного призначення, після поділу цієї земельної ділянки Затоківська селищна рада мала розпорядитись відповідно до цього ж цільового призначення, а не передавати земельну ділянку у власність для індивідуального дачного будівництва. Тобто має місце формування нової земельної ділянки (з іншими межами, конфігурацією, площею та цільовим призначенням), що в свою чергу вимагає виготовлення такого виду документації із землеустрою як проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Тому ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 право власності на вказані земельні ділянки набуте з порушенням вимог діючого законодавства. Враховуючи наведене, позивач просив визнати незаконними рішення Затоківської селищної ради від 20 серпня 2015 року № 3255, № 3253, № 3256, № 3254 щодо передачі відповідачам у власність земельних ділянок та визнати недійсними свідоцтва про право власності на нерухоме майно, які видані відповідачам: серії НОМЕР_2 , серії НОМЕР_4 , серії НОМЕР_5 , серії НОМЕР_3 .

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14 лютого 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Одеської області від 15 червня 2017 року, у задоволенні позову Білгород-Дністровської місцевої прокуратури відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 грудня 2018 року скасовано рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області та ухвалу Апеляційного суду Одеської області, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки судами не було перевірено та не було встановлено наявність виключного випадку для подання позову виконувачем обов`язків першого заступника керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури в інтересах держави.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 01 липня 2019 року позовну заяву залишено без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 275 ЦПК України.

Постановою Одеського апеляційного суду від 16 січня 2020 року, залишеною в силі постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 січня 2021 року, ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 01 липня 2019 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області від 06 квітня 2021 р. залучено до участі у справі правонаступника позивача Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області Білгород-Дністровську окружну прокуратуру Одеської області.

06 травня 2021 року суд постановив ухвалу, якою заяву представника відповідачів адвоката Фірчука Василя Руслановича про відвід судді Прийомової О.Ю. від розгляду справи задоволено та відведено суддю Прийомову Ольгу Юріївну від розгляду справи.

Згідно протоколу передачі судової справи від 11.05.2021 року цивільна справа передана на розгляд судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Шевчук Ю.В..

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13 травня 2021 року прийнято справу до провадження суддею Шевчук Ю.В..

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 07 липня 2021 року було замінено первісного відповідача Затоківську селищну раду на належного відповідача Кароліно-Бугазьку сільську раду Білгород-Дністровського району Одеської області.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 07 липня 2021 року було закрито підготовче провадження по справі, справу призначено до судового розгляду по суті.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 18.10.2021 року у задоволенні позовної заяви першого заступника керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури до Кароліно-Бугазської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради про визнання незаконним рішення, визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку- відмовлено у повному обсязі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, 26.11.2021 року заступником керівника Одеської обласної прокурати в інтересах держави подано апеляційну скаргу, відповідно до якої позивач просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу та узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку щодо недоведеності та безпідставності позовних вимог прокурора, вказавши на правомірність прийняття Затоківською селищною радою оскаржуваних рішень і дій відповідачів, які отримали право власності на земельні ділянки.

Підставою позовних вимог прокурора є те, що вид цільового призначення (використання) спірних земельних ділянок визначено для будівництва та експлуатації закладу відпочинку, а отже, після поділу земельної ділянки площею 1,304 га Затоківська селищна рада мала розпорядитись нею відповідно до цього ж виду цільового призначення (використання), а не передавати спірні земельні ділянки у власність зазначених фізичних осіб для індивідуального дачного будівництва.

Апелянт наголошує, що недотримання встановленого порядку набуття права власності на землю з боку хоча б однієї зі сторін є порушенням чинного земельного законодавства.

Судом першої інстанції проігноровано твердження прокурора, що попередньому користувачу земля надавалась в оренду для будівництва та експлуатації закладу відпочинку, відповідно до цієї мети і розроблявся проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, в той час як відповідачам спірні земельні ділянки передано у власність для індивідуального дачного будівництва, тобто за іншим видом цільового призначення (використання).

Дачний будинок не є закладом (установою), а відноситься до об`єктів житлової нерухомості.

Зміна виду цільового призначення (використання) земельної ділянки, встановленого законодавством і конкретизованого уповноваженим органом державної влади або органом місцевого самоврядування в рішенні про передачу її у власність або надання в користування та в документі, що посвідчує право на земельну ділянку, потребує обов`язкового дотримання механізму такої зміни.

Наголошує, що фірмі «Харрісон-Транс-Сервіс» у вигляді ТОВ надавалась в оренду для будівництва та експлуатації закладу відпочинку земельна ділянка на узбережжі Чорного моря загальною площею 1,304 га. Однак всупереч ст. 24 Закону України «Про оренду землі» землю поділено на декілька земельних ділянок, які надалі передано вже у власність окремим громадянам для індивідуального дачного будівництва.

15 червня 2022 року на адресу Одеського апеляційного суду від представника відповідачів адвоката Фірчука В.Р. надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

При цьому посилаючись на те, що оскільки проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється у разі, якщо земельна ділянка є не сформованою, або у разі зміни її цільового призначення, а з огляду на відсутність вказаних обставин спірні земельні ділянки на момент їх передачі у власність вже були сформовані та будь-яка зміна їх цільового призначення не здійснювалась, то для отримання відповідачам спірних земельних ділянок у власність у порядку безоплатної приватизації не було необхідності розробляти проект землеустрою.

Наголошує, що предметом розгляду суду першої інстанції не був розгляд питання щодо законності та/або незаконності поділу земельної ділянки (кадастровий №5110300000:02:013:0005), в результаті якого було сформовано спірні ділянки.

Вказує, що зміна виду використання земельної ділянки не тотожні зміні її цільового призначення та не потребує проходження процедури розробки проекту землеустрою.

Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 18 квітня 2022 року провадження у цивільній справі за апеляційною скаргою заступника керівника Одеської обласної прокурати в інтересах держави на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 18.10.2021 року у справі за позовною заявою виконуючого обов`язки першого заступника керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури до Затоківської селищної ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради про визнання незаконним рішення, визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянкубуло відкрито.

Також ухвалою від 18.04.2022 року справу було призначено до розгляду.

У судовому засіданні 06.07.2023 року прокурор апеляційну скаргу підтримав, просив суд її задовольнити.

Представник ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 адвокат Фірчук В.Р. у судовому засіданні заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини.

23.03.2006 року між Затоківською селищною радою та фірмою Харрісонс-Транс-Сервіс укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 1,304 га терміном на 25 років для будівництва та експлуатації закладу відпочинку, яка знаходиться за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт Затока, Сонячний район, зареєстрований у Білгород-Дністровському міському відділі Одеської регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за № 04.06.506.00045 від 27.03.2006 року.

На підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок відділом Держгеокадастру у м. Білгород-Дністровському проведено державну реєстрацію земельних ділянок: площею 0,0482 га по АДРЕСА_1 (кадастровий № 5110300000:02:013:0015); площею 0,0965 га по АДРЕСА_2 (кадастровий № 5110300000:02:013:0014); площею 0,0965 га по АДРЕСА_3 (кадастровий № 5110300000:02:013:0013); площею 0,0964 га по АДРЕСА_4 (кадастровий № 5110300000:02:013:0012) із земель, наданих раніше у користування фірмі Харрісонс-Транс-Сервіс.

Далі, рішеннями Затоківської селищної ради, а саме: рішенням від 20 серпня 2015 року № 3256 передано ОСОБА_2 у власність земельну ділянку площею 0,0482 га, кадастровий № 5110300000:02:013:0015 для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 ; рішенням від 20.08.2015 року №3255 передано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 0,0965 га, кадастровий №5110300000:02:013:0014 для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_2 ; рішенням від 20 серпня 2015 року № 3254 передано ОСОБА_4 у власність земельну ділянку площею 0,0965 га, кадастровий № 5110300000:02:013:0013 для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_3 ; рішенням від 20 серпня 2015 року №3253 передано ОСОБА_3 у власність земельну ділянку, площею 0,0964 га, кадастровий № 5110300000:02:013:0012 для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_4 .

У подальшому державним реєстратором реєстраційної служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області за результатами розгляду документів, поданих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 для оформлення права власності, видані свідоцтва про право власності на нерухоме майно, а саме: свідоцтво серії НОМЕР_2 , індексний № 44323235 щодо земельної ділянки площею 0,0965 га для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_2 , яке зареєстровано згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.09.2015 року № 24400511; свідоцтво серії НОМЕР_4 , індексний № 44381375 щодо земельної ділянки площею 0,0964 га для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_4 , яке зареєстровано згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.09.2015 року № 24404486; свідоцтво серії НОМЕР_5 , індексний № 44392121 щодо земельної ділянки площею 0,0482 га для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , яке зареєстровано згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.09.2015 року № 24402631 та свідоцтво серії НОМЕР_3 , індексний № 44383678 щодо земельної ділянки площею 0,0965 га для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_3 , яке зареєстровано згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.09.2015 року № 24404277.

Позивач вказує, що підставою для формування спірних земельних ділянок стала технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, внаслідок чого на підставі такої технічної документації із земельної ділянки загальною площею 1,304 га, яка раніше перебувала у користуванні фірми Харрісонс-Транс-Сервіс, сформовано ряд окремих земельних ділянок, у тому числі земельні ділянки відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Цільове призначення земельної ділянки, яка перебувала у користуванні фірми Харрісонс-Транс-Сервіс у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, зазначено як будівництво об`єктів рекреаційного призначення.

Позивач як на підставу задоволення позову посилається на порушення порядку розпорядження Затоківською селищною радою спірною земельною ділянкою, вважає, що після поділу земельної ділянки Затоківська селищна рада мала розпорядитись сформованими ділянками відповідно до цього ж цільового призначення, а не передавати їх у власність для індивідуального дачного будівництва, вважає, що в даному випадку не дотримано положення земельного законодавства та як наслідок порушено державні інтереси.

Тобто, при зверненні до суду, як на одну з підстав такого звернення позивач посилається на порушення законодавчо визначених норм та приписів земельних відносин, в тому числі, щодо формування, державної реєстрації спірних земельних ділянок, їх наступної передачі.

Цільове призначення сформованих земельних ділянок (кадастрові номери: 5110300000:02:03:0012, 5110300000:02:013:0013, 5110300000:02:013:0014, 5110300000:02:013:0015), що були об`єктом об`єднання та поділу на підставі технічної документації із землеустрою Е07 Землі рекреаційного призначення (вид використання для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення).

Цільове призначення спірних земельних ділянок (кадастрові номери: 5110300000:02:03:0012, 5110300000:02:013:0013, 5110300000:02:013:0014, 5110300000:02:013:0015), які передані ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і на які зареєстровано право власності Е07 - Землі рекреаційного призначення (вид використання Е07-03 для індивідуального дачного будівництва).

Мотивувальна частина

Застосовані норми права та висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

За змістом п.1 ст.6, ст.13Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст.ст.1,3 ЦК України, ст.ст.2,4-5,12-13,19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.

Згідно зі ст.263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Критерії оцінкиправомірності оскаржуваногосудового рішеннявизначені встатті 263ЦПК України,відповідно дояких судоверішення повинноґрунтуватися назасадах верховенстваправа,бути законнимі обґрунтованим.Законним єрішення,ухвалене судомвідповідно донорм матеріальногоправа іздотриманням нормпроцесуального права.Судове рішеннямає відповідатизавданню цивільногосудочинства,визначеному цимКодексом.При виборіі застосуваннінорми правадо спірнихправовідносин судвраховує висновкищодо застосуваннявідповідних нормправа,викладені впостановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із ч. 1 ст.367ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За правилами, передбаченими п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції, на підставі наявних у справі, наданих сторонами і досліджених судом доказів, вірно встановив вищевказані обставини по справі, дійшов правильного вищезазначеного висновку про задоволення позову. Висновки суду відповідають обставинам справи, вимогам норм матеріального та процесуального, чинного на час ухвалення рішення, ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України права.

За змістом статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частинами першою, другою статті 18 Земельного кодексу України (далі ЗК України) до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Відповідно до статті 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Згідно із частинами першою, другою статті 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 1Закону України«Про землеустрій» цільове призначення земельної ділянки використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Отже, основою для визначення цільового призначення земельної ділянки є її належність до відповідної категорії земель і відповідного способу використання.

Відповідно до абзаців першого, другого частини п`ятої статті 20 ЗК України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання.

Статтею 50ЗК України визначено, що до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.

Відповідно до статті 51ЗК України до земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об`єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об`єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об`єктів стаціонарної рекреації.

Статтею 52ЗК України визначено, що землі рекреаційного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. На землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель. Порядок використання земель рекреаційного призначення визначається законом.

З наведених норм права вбачається, що за цільовим призначенням землі України поділяються на категорії.

Отже, відповідно до закріпленого принципу раціонального використання та охорони земель земельні ділянки (частини земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування з визначеними щодо неї правами) рекреаційного призначення підлягають використанню виключно відповідно до видів їх використання, які відповідають їх цільовому призначенню.

Відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, землі рекреаційного призначення (секція Е 07) (земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об`єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об`єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об`єктів стаціонарної рекреації):

07.01Для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення07.02Для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту07.03Для індивідуального дачного будівництва07.04Для колективного дачного будівництва07.05Для цілей підрозділів 07.01-07.04 та для збереження та використання земель природно-заповідного фонду

Велика Палата Верховного Суду постановою від 01 червня 2021 року у справі № 925/929/19 відступила від висновку, викладеного в постановах Верховного Суду України від 05 березня 2013 року у справі № 21-417а12, від 08 квітня 2015 року у справі № 6-32цс15, постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі № 712/10864/16-а та постановах Касаційного цивільного суду від 26 червня 2019 року у справі № 701/902/17-ц, від 03 червня 2019 року у справі № 708/933/17, від 24 лютого 2020 року у справі № 701/473/17, про те, що зміна виду використання землі в межах її цільового призначення повинна проводитися в порядку, встановленому для зміни цільового призначення такої землі.

Отже, земельним законодавством чітко встановлено, що за проєктами землеустрою та з дотриманням відповідної процедури здійснюється зміна цільового призначення земельних ділянок.

Проте такої процедури для зміни виду використання земельної ділянки без зміни її категорії цільового призначення чинним законодавством не передбачено.

Зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель не є зміною її цільового призначення, а отже, не потребує проходження процедур, які відповідно до земельного законодавства України застосовуються при зміні цільового призначення (розробки проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, його затвердження тощо).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає обгрунтованими висновки суду першої інстанції про відсутність незаконної зміни цільового виду використання спірної земельної ділянки.

При цьому, зміна використання земельної ділянки з виду «Для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення» (Розділ секція Е07 підрозділ 07.01) на вид використання «Для індивідуального дачного будівництва» (Розділ секція Е07 підрозділ 07.03) не призводить до зміни цільового призначення земельної ділянки та відбувається у межах однієї категорії земель (землі рекреаційного призначення).

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах: від 24 листопада 2021 року у справі № 495/1439/18-ц (провадження № 61-11915св21), від 11 травня 2022 року у справі № 495/1434/18 (провадження № 61-2613св21), від 22 лютого 2023 року у справі № 495/1427/18 (провадження № 61-10511св21).

Звертаючись до суду з позовом, перший заступник керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури вказував також на те, що право власності на спірну земельну ділянку набуто відповідачами із порушенням вимог чинного законодавства, оскільки земельну ділянку передано без розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Частиною першою статті 116ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Порядок безоплатної приватизації громадянами земельних ділянок визначений статтею 118 ЗК України.

Згідно з частинами першою, другою, четвертою, шостою, сьомою, дев`ятою, статті 118ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Відповідний орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади в місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку проекту приватизації земель.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно частин першої та другої статті 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки, як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Виходячи з аналізу положень частин п`ятої-десятої статті 79-1 ЗК України можна дійти висновку, що підставою для формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення, є технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Крім того, згідно з частиною першою статті 50 Закону України «Про землеустрій» проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6-7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв`язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру.

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Отже, формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення, здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Враховуючи, що рішеннями Затоківської селищної ради, а саме: рішенням від 20 серпня 2015 року № 3256 передано ОСОБА_2 у власність земельну ділянку площею 0,0482 га, кадастровий № 5110300000:02:013:0015 для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 ; рішенням від 20.08.2015 року №3255 передано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 0,0965 га, кадастровий №5110300000:02:013:0014 для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_2 ; рішенням від 20 серпня 2015 року № 3254 передано ОСОБА_4 у власність земельну ділянку площею 0,0965 га, кадастровий № 5110300000:02:013:0013 для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_3 ; рішенням від 20 серпня 2015 року №3253 передано ОСОБА_3 у власність земельну ділянку, площею 0,0964 га, кадастровий № 5110300000:02:013:0012 для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_4 , на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, відсутні підстави вважати наявність порушень земельного законодавства.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється у разі, якщо земельна ділянка є не сформованою, або у разі зміни її цільового призначення.

З огляду на відсутність вказаних обставин, для отримання відповідачами земельної ділянки у порядку безоплатної приватизації, за встановлених у цій справі обставин, не було необхідності розробляти проект землеустрою.

Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом у постановах від 24 листопада 2021 року у справі № 495/1439/18-ц (провадження № 61-11915св21), від 22 лютого 2023 року у справі №495/1427/18 (провадження № 61-10511св21).

Інші наведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі "Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскаржуване рішення відповідає вимогам закону, ґрунтується на засадах верховенства права, принципах справедливості, добросовісності та розумності, підстави для його скасування відсутні.

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА:

Керуючись ст. ст.374,375,382,383,384 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргузаступника керівникаОдеської обласноїпрокурати вінтересах держави - залишити без задоволення.

Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 18.10.2021 року у справі за позовною заявою виконуючого обов`язки першого заступника керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури до Затоківської селищної ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради про визнання незаконним рішення, визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку- залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 10 липня 2023 року.

Головуючий: О. В. Князюк

Судді: А.П. Заїкін

О.М. Таварткіладзе