Ухвала

від 04.07.2023 по справі 904/11045/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

за результатами розгляду скарги на дії державного виконавця

04.07.2023м. ДніпроСправа № 904/11045/15

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.

та представників:

від позивача (скаржника): Легка О.Ю.;

від відповідача: не з`явився;

від державної виконавчої служби: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Агротехкомплект" (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області)

на дії (бездіяльність) державного виконавця

у справі:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Агротехкомплект" (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області)

до Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області)

про стягнення заборгованості за договором поставки № 38 від 27.01.2014 у розмірі 62 862 грн. 66 коп. Суддя Фещенко Ю.В.

За участю секретаря судового засідання Прокопенко А.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У грудні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Агротехкомплект" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому, на момент звернення з ним до суду, просило суд стягнути з Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" (далі - відповідач) заборгованість за договором поставки № 38 від 27.01.2014 у розмірі 62 862 грн. 66 коп.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2016 позовні вимоги задоволено у повному обсязі, а саме: стягнуто з Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Агротехкомплект" - 62 862 грн. 66 коп. - основного боргу, 1 218 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

На примусове виконання вказаного рішення суду було видано наказ від 19.02.2016.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Агротехкомплект" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області за допомогою системи "Електронний суд" зі скаргою на дії (бездіяльність) державного виконавця (вх. суду № 28309/23 від 12.06.2023) та просить суд:

- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Міхіної Ольги Іванівни в частині невжиття заходів примусового виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2016 у справі № 904/11045/15;

- зобов`язати державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Міхіну Ольгу Іванівну поновити порушене право заявника шляхом забезпечення виконання рішення та невідкладно вжити всі необхідні заходи примусового виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2016 у справі № 904/11045/15, передбачені Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 339 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до статті 342 Господарського процесуального кодексу України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

В той же час, судом було відзначено, що у відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

При цьому, розумним, зокрема вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).

Судом також було відзначено, що з практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.

Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті статті 6 Конвенції, у зв`язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, у зв`язку з поведінкою заявників.

З огляду на викладене, з метою надання часу всім учасникам судового процесу для викладення їх правових позицій щодо поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Агротехкомплект" скарги на дії (бездіяльність) державного виконавця, а також, надання можливості сторонам скористатись процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України, та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, суд дійшов висновку про необхідність призначення до розгляду вказаної скарги в судовому засіданні в межах розумного строку.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 19.06.2023 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Агротехкомплект" на дії (бездіяльність) державного виконавця було прийнято до розгляду та призначено її розгляд у судовому засіданні в межах розумного строку на 04.07.2023.

Від відповідача засобами електронного зв`язку надійшло клопотання (вх. суду №31304/23 від 27.06.2023), в якому він просить суд забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку EasyCon.

Згідно з відомостями Відділу інформаційно-технічного забезпечення суду у Господарському суді Дніпропетровської області була наявна технічна можливість для проведення судового засідання 04.07.2023 в режимі відеоконференції з використанням системи "EаsyCon".

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 28.06.2023 клопотання відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (з використанням системи "EаsyCon") було задоволено судом.

Від відповідача засобами електронного зв`язку надійшли письмові пояснення (вх. суду № 32552/23 від 03.07.2023), в яких він просить суд у задоволенні скарги відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що державним виконавцем правомірно та у відповідності із вимогами Закону України "про виконавче провадження" постановою від 11.10.2021 було зупинено виконавче провадження № 52164918. З моменту винесення постанови про зупинення виконавчого провадження (11.10.2021) та до моменту усунення обставин, що стали підставою для такого зупинення, державний виконавець позбавлений можливості вчиняти будь-які дії у виконавчому провадженні.

Від відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) засобами електронного зв`язку та поштовим зв`язком надійшли письмові пояснення (вх. суду № 32875/23 від 04.07.2023; вх. суду №32908/23 від 04.07.2023), в яких останній просить суд відмовити у задоволенні скарги, обґрунтовуючи власну позицію наступним:

- згідно з пунктом 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації;

- у Розпорядженні Кабінету Міністрів України від 16.01.2019 № 36-р "Про затвердження переліку об`єктів великої приватизації державної власності", а саме: додатку до розпорядження, в якому визначений Перелік об`єктів великої приватизації державної власності, об`єктом приватизації Фонду державного майна в Енергетичній галузі вказано Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль", із зазначенням розміру пакета акцій (частки) - 99,9864. Вказану обставину скаржник не заперечує та зазначає про неї у своїй скарзі. Таким чином, виконавче провадження № 52164918 було зупинене 11.10.2021 на підставі пункту 112 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку із включенням Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" до переліку об`єктів великої приватизації, а тому під час зупиненого виконавчого провадження примусові заходи не здійснюються;

- державним виконавцем правомірно та у відповідності із вимогами Закону України "про виконавче провадження" постановою від 11.10.2021 було зупинено виконавче провадження № 52164918. При цьому, зупинення виконавчого провадження - це тимчасове припинення державним виконавцем вчинення процесуальних дій щодо примусового виконання судового рішення;

- з моменту винесення постанови про зупинення виконавчого провадження (11.10.2021) та до моменту усунення обставин, що стали підставою для такого зупинення, державний виконавець позбавлений можливості вчиняти будь-які дії у виконавчому провадженні.

У судове засідання 04.07.2023 з`явився представник позивача (скаржника), представники відповідача та державної виконавчої служби у вказане засідання не з`явились, при цьому судом були враховані подані останніми пояснення щодо скарги, з яких вбачається, що відповідач та державний виконавець повідомлені про розгляд скарги судом.

Відповідно до статті 342 Господарського процесуального кодексу України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Одночасно, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема, складність справи та поведінка заявників.

Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті статті 6 Конвенції, в зв`язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, в зв`язку з поведінкою заявників.

Згідно з приписами статті 114 Господарського процесуального кодексу України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій; строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

В даному випадку, суд керується завданням господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

При цьому, під час розгляду справи суд зобов`язаний забезпечити повне, всебічне та об`єктивне з`ясування обставин справи, оскільки обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, та які викладені у відзиві на скаргу, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті скарги, заслухавши представника позивача (скаржника),

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2016 позовні вимоги задоволено у повному обсязі, а саме: стягнуто з Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Агротехкомплект" - 62 862 грн. 66 коп. - основного боргу, 1 218 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

На примусове виконання вказаного рішення суду було видано наказ від 19.02.2016.

Відповідно до приписів статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом тощо.

Статтею 339 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Користуючись вказаним правом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Агротехкомплект" звернулось до суду із скаргою на дії (бездіяльність) державного виконавця, в якій останнє просить суд:

- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Міхіної Ольги Іванівни в частині невжиття заходів примусового виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2016 у справі № 904/11045/15;

- зобов`язати державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Міхіну Ольгу Іванівну поновити порушене право заявника шляхом забезпечення виконання рішення та невідкладно вжити всі необхідні заходи примусового виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2016 у справі № 904/11045/15, передбачені Законом України "Про виконавче провадження".

Подана позивачем скарга обґрунтована наступним:

- 08.09.2016 постановою державного Жовтневого відділу державної виконавчої служби м. Кривий Ріг ГТУЮ у Дніпропетровській області відкрито виконавче провадження №52164918 про стягнення з Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Агротехкомплект" у сумі 64 080 грн. 66 коп.;

- 16.02.2017 наказ № 904/11045/15 передано до виконання до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (найменування в подальшому змінено на відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції);

- 30.11.2018 державним виконавцем винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій на підставі розпорядження Кабінету міністрів України № 358-р від 10.05.2018 про затвердження переліку об`єктів великої приватизації держаної власності, що підлягають приватизації у 2018 році, до якого входило АТ "Криворізька теплоцентраль";

- Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 січня 2019 № 36-р "Про затвердження переліку об`єктів великої приватизації державної власності" та Додатком до зазначеного Розпорядження АТ "Криворізька теплоцентраль" знову включено до переліку об`єктів великої приватизації державної власності;

- Постановою Кабінету Міністрів України від 29.09.2021 № 1028 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" внесено зміни до розпорядження КМУ від 16.01.2019 № 36-р "Про затвердження переліку об`єктів великої приватизації державної власності", а саме: доповнено підрозділ "Фонд державного майна" розділу "Енергетична галузь" додатка до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.01.2019 № 36 "Про затвердження переліку об`єктів великої приватизації державної власності позицією: 00130850 АТ "Криворізька теплоцентраль". Таким чином, станом на дату звернення із заявою АТ "Криворізька теплоцентраль" включено до переліку об`єктів великої приватизації;

- крім того, у випадку включення підприємства до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, на таку юридичну особу (державне підприємство) не поширюються гарантії виконання державою судового рішення згідно з частиною другою статті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень". Кредитор вправі задовольнити свої вимоги за рахунок активів боржника у виконавчому провадженні з урахуванням особливостей приватизації такого підприємства;

- скаржник вважає, що в даному випадку виконавче провадження має бути поновлено у зв`язку з тривалою затримкою виконання чинного судового рішення у справі №904/11045/15, яке не виконано в межах розумного строку. Судове рішення не виконується упродовж 7 (семи) років;

- з урахуванням тенденцій практики Європейського суду з прав людини, скаржник вважає, що невиконання судового рішення, що триває сім років є таким, що становить порушення права особи на справедливий суд, яке гарантується Конвенцією про захист прав і основоположних свобод 1950 року.

Розглянувши подану Приватним акціонерним товариством "Київстар" скаргу, суд зазначає наступне.

За приписами статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Приписами статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначені права та обов`язки виконавців, закріплена обов`язковість вимог виконавців.

Так, відповідно до частини 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

У відділі примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) перебуває виконавче провадження № 52164918, яке відкрито на підставі наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2016 щодо примусового виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2016 у справі № 904/11045/15.

Постановою Кабінетів Міністрів України від 29.09.2021 № 1028 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" внесено зміни до розпорядження Кабінетів Міністрів України від 16.01.2019 № 36-р "Про затвердження переліку об`єктів великої приватизації державної власності", а саме: доповнено підрозділ "Фонд державного майна" розділу "Енергетична галузь" додатка до розпорядження КМУ від 16.01.2019 № 36 "Про затвердження переліку об`єктів великої приватизації державної власності позицією: 00130850 АТ "Криворізька теплоцентраль".

Таким чином, як на час звернення до виконавчої служби із заявою про поновлення виконавчого провадження (17.05.2023) так і на час звернення зі скаргою до суду (12.06.2023) АТ "Криворізька теплоцентраль" було включено до переліку об`єктів великої приватизації, тому виконавче провадження № 52164918 правомірно було зупинено 11.10.2021 на підставі вимог пункту 12 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" та підстави для його поновлення станом на момент звернення із заявою про поновлення виконавчого провадження (17.05.2023) були відсутні.

Так, скаржник у своїй скарзі просить визнати неправомірною бездіяльність держаного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Одеса) Міхіної Ольги Іванівни в частині невжиття заходів примусового виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/11045/15 від 08.02.2016.

Враховуючи встановлені судом вище обставини відсутності підстав для поновлення виконавчого провадження, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця, а також зобов`язання державного виконавця вчиняти дії щодо примусового виконання судового рішення по справі № 904/1104/15.

Разом з тим, у юридичному значенні бездіяльність представника органу державної влади вкладається у значенні цього стану, який позначається як "безпідставне повне або часткове ухилення від здійснення передбачених конституцією та іншими законами функцій і повноважень влади" та/або "несвоєчасне, несумлінне, некваліфіковане чи інше неналежне виконання органами державної влади своїх функцій та повноважень". Сама по собі бездіяльність - це триваюча поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити.

Згідно з пунктом 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.

У Розпорядженні Кабінету Міністрів України від 16.01.2019 № 36-р "Про затвердження переліку об`єктів великої приватизації державної власності", а саме: додатку до розпорядження, в якому визначений Перелік об`єктів великої приватизації державної власності, об`єктом приватизації Фонду державного майна в Енергетичній галузі вказано Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль", із зазначенням розміру пакета акцій (частки) - 99,9864. Вказану обставину скаржник не заперечує та зазначає про неї у своїй скарзі. Таким чином, виконавче провадження № 52164918 було зупинене 11.10.2021 на підставі пункту 112 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку із включенням Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" до переліку об`єктів великої приватизації, а тому під час зупиненого виконавчого провадження примусові заходи не здійснюються.

Положеннями частини 5 статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов`язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову;

Зупинення вчинення виконавчих дій на час приватизації боржника є обмеженням, передбаченим законом, з метою забезпечення суспільного інтересу у контролі за реалізацією певного державного майна задля прискорення його господарської діяльності під управлінням ефективного приватного власника. Така мета досягається, зокрема, через зупинення виконавчого провадження про стягнення коштів із боржника, який включений до переліку підприємств, що підлягають приватизації. При цьому, стягувач не позбавлений можливості отримати виконання судового рішення, коли приватизація завершиться (подібних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 17.01.2023 у справі № 904/1182/20, у постанові від 24.05.2023 у справі № 904/11045/15).

Враховуючи вказане, державним виконавцем правомірно та у відповідності до вимог Закону України "про виконавче провадження" постановою від 11.10.2021 було зупинено виконавче провадження № 521649180, так як з моменту її винесення (11.10.2021) та до моменту усунення обставин, що стали підставою для такого зупинення, державний виконавець позбавлений можливості вчиняти будь-які дії у виконавчому провадженні.

Як було вказано судом вище, станом на момент звернення скаржника до державного виконавця згідно з доданою до матеріалів скарги заявою про поновлення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 52164918 (вих. № 17-05/23 від 17.05.2023), підстави для поновлення виконавчого провадження № 521649180 були відсутні.

Враховуючи встановлені судом вище обставини відсутності підстав для поновлення виконавчого провадження, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця, а також зобов`язання державного виконавця вчиняти дії щодо примусового виконання судового рішення по справі № 904/1104/15, отже, у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Агротехкомплект" слід відмовити.

Керуючись статтями 231, 234, 235, 339 - 345 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Агротехкомплект" на дії (бездіяльність) державного виконавця - відмовити у повному обсязі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 04.07.2023 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складений та підписаний 10.07.2023.

Суддя Ю.В. Фещенко