Рішення

від 11.07.2023 по справі 904/1770/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.07.2023 Справа № 904/1770/23

Господарський суд Донецької області у складі:

судді Лободи Т.О.,

розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Талисман ЛТД", м. Новомосковськ Дніпропетровської області, код 21937685,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Домашній хліб", м. Дружківка Донецької області, код 44265689,

про стягнення 506 068,74 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Талисман ЛТД" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Домашній хліб" про стягнення заборгованості за Договором поставки № 20 від 30.04.2021 в загальному розмірі 506 068,74 грн, з якої основна заборгованість у сумі 300 000,00 грн, 3% річних у сумі 8 711,73 грн, інфляційних втрат у сумі 52 161,52 грн, суми штрафних санкцій (пені) в сумі 145 195,49 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.04.2023 позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Талисман ЛТД" № 904/1770/23 направлено за підсудністю до Господарського суду Донецької області.

04.05.2023 матеріали позовної заяви № 904/1770/23 надійшли до Господарського суду Донецької області.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 08.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Талисман ЛТД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Домашній хліб" про стягнення 506 068,74 грн, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

З метою повідомлення сторін про розгляд даної справи, судом, враховуючи наявність у суду обмеженої кількості знаків поштової оплати, копії ухвали суду від 08.05.2023 було направлено на електронну адресу позивача - talisman_ltd@ukr.net та відповідача - domashniy.hlib@ukr.net (відомості про яку містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), а також направлено відповідачу копію цієї ухвали поштою.

Згідно довідок про доставку електронного листа ухвалу суду від 08.05.2023 в електронному вигляді доставлено до електронних скриньок сторін.

Ухвала суду від 08.05.2023, направлена на адресу відповідача, відомості про яку містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вручена адресату 17.05.2023, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

З огляду на те, що ухвалу у справі було надіслано за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд вважає, що ухвала відповідачу була направлена за належною адресою.

Таким чином, судом належним чином повідомлено сторони про відкриття провадження у справі та розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач у встановлений строк відзиву на позов не надав, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Отже, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань. За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

30 квітня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Талисман Лтд" (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Домашній хліб" (покупець, відповідач) укладено Договір поставки № 20, згідно умов якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцю товар згідно накладних, які є невід`ємною частиною даного договору, а покупець, відповідно, зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно оплатити на умовах цього Договору.

Згідно п. 2.1 Договору поставка товару здійснюється на підставі письмового замовлення покупця на електронну пошту постачальника talisman_ltd@ukr.net. Замовлення надається постачальнику не пізніше, ніж за 4 (чотири) днів до дати поставки товару, вказаній у замовленні.

Відповідно до п. 2.2 Договору зобов`язання постачальника по поставці товару вважаються виконаними в момент відвантаження товару на складі продавця (м. Новомосковськ, Дніпропетровська обл, вул. Сучкова, буд.35) по кількості та якості. Допускається також передача постачальником за цим договором товару перевізнику, що засвідчується декларацією або квитанцією або іншим документом. Покупець товар отримує у перевізника.

Покупець має право заявити претензії по кількості отриманого товару виключно в момент відвантаження товару на складі постачальника (п. 2.4 Договору).

Покупець сплачує за товар відповідно до цін та вартості, вказаних у рахунку, виставленому Постачальником. Загальна вартість Договору складається з сум вартості товарів, поставлених Постачальником, протягом строку дії цього Договору (пункти 3.1, 3.2 Договору).

Згідно п. 4.1 Договору покупець здійснює післяплату протягом семи календарних днів з моменту поставки за кожну партію товару в розмірі 100% вартості згідно рахунку, який був виставлений постачальником.

Відповідно до п. 7.1 Договору у випадку несвоєчасної оплати вартості товару Покупець сплачує на користь Постачальника за кожний день прострочення оплати пеню, яка нараховується на суму заборгованості, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення платежу.

Сторони погодили, що договір вступає в дію з дати його укладання обома сторонами і діє до 31 грудня 2021 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами зобов`язань по даному Договору (п. 10.1 Договору).

У п. 10.2 Договору сторони дійшли згоди, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору за один місяць до закінчення його дії, він вважається продовженим на той самий термін і на тих умовах, які були передбачені цим Договором. У разі підписання нового договору між сторонами про той же предмет цей договір припиняє свою дію

Суд зазначає, що вказаний Договір підписаний сторонами та скріплений їх печатками, що, за умовами цього договору, свідчить про набрання ним чинності. Доказів припинення дії Договору 31.12.2021 суду не надано, відповідно, Договір є продовженим на наступні 8 місяців 2022 року.

Позивач вказує на те, що ним партіями поставлявся відповідачу товар, відповідач здійснював розрахунок за отриманий товар, однак, не в повному обсязі.

Так, позивачем був поставлений відповідачу товар відповідно до накладної № 1478 від 01.06.2022 та товарно - транспортної накладної №1478 від 01.06.2022 на суму 228 000,00 грн, накладної № 1479 від 01.06.2022 та товарно - транспортної накладної № 1479 від 01.06.2022 на суму 456 000,00 грн.

Позивачем були виставлені відповідні рахунки № 1478 та № 1479 від 01.06.2022.

Суд зазначає, що відповідач відповідно до умов Договору мав розрахуватись за отриманий товар до 08.06.2022 включно.

Як вказує позивач, відповідач у період з 01.08.2022 по 11.08.2022 оплатив зазначену партію товару в сумі 384 000,00 грн, залишок заборгованості складає 300 000,00 грн.

Відповідачем підтверджено наявність заборгованості перед позивачем у сумі 300 000,00 грн в акті звірки взаєморозрахунків за період з 01.07.2022 до 01.10.2022.

Несвоєчасне виконання відповідачем зобов`язань з оплати отриманого товару зумовило звернення позивача до суду із відповідним позовом про стягнення заборгованості та нарахованих на неї пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Суд звертає увагу на те, що з матеріалів справи також вбачається, що часткові оплати відповідачем здійснювались з порушенням строку оплати, який погоджено сторонами умовами Договору.

Проаналізувавши правовідносини між сторонами, які виникли з Договору, суд дійшов висновку про те, що даний договір за своє правовою природою є договором поставки.

Згідно із ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

За змістом ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, яка кореспондується з ч.1 ст.526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, а також те, що в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надані докази, які б спростовували наявність заборгованості перед позивачем, а також докази, які б свідчили про здійснення остаточного розрахунку за поставлену продукцію, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 300 000,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивач просить також стягнути з відповідача 3% річних у сумі 8 711,73 грн та інфляційні втрати в сумі 52 161,52 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У позовній заяві позивачем наведено розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, з якого вбачається, що позивачем здійснені донарахування на суму 682 552,96 грн за 52 дня прострочення оплати та з 12.08.2022 на суму 300 000,00 грн за 235 днів прострочення оплати.

Судом зазначено, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі здійснив оплату за отриманий товар. Станом на 09.06.2022 заборгованість відповідача за отриманий 01.06.2022 товар становила 682 552,96 грн (з урахуванням залишку попередньої оплати за раніше поставлений позивачем товар). Відповідач розпочав здійснювати оплату даного товару з 01.08.2022, що підтверджено ним самим в акті звірки взаєморозрахунків, а також доданими до матеріалів справи виписками з банку позивача. Відповідачем здійснені оплати на загальну суму 300 000,00 грн. Крім того, з акту звірки взаєморозрахунків вбачається про повернення товару на суму 82 552,96 грн.

Таким чином, позивачем правомірно здійснено нарахування 3% річних у сумі 2 917,21 грн за період з 09.06.2022 по 30.07.2022 (52 дні прострочення) на суму заборгованості 682 552,96 грн та у сумі 5 794,52 грн за період з 12.08.2022 по 03.04.2023 (235 днів прострочення) на суму заборгованості 300 000,00 грн.

Суд зазначає, що таке нарахування відповідає умовам договору, чинному законодавству та фактичним відносинам, що склались між сторонами, арифметично обчислення здійснені вірно.

Також судом перевірено правильність нарахування інфляційних втрат та встановлено вірне нарахування інфляційних втрат у сумі 26 085,13 грн за період прострочення червень - липень 2022 оплати суми заборгованості 682 552,96 грн та у сумі 26 076,43 грн за період прострочення серпень 2022 - лютий 2023 оплати суми заборгованості 300 000,00 грн.

Суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у сумі 8 711,73 грн та інфляційних втрат у сумі 52 161,56 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, згідно заявлених вимог позивач також просить стягнути з відповідача пеню в сумі 145 195,49 грн.

Пунктом 7.1 Договору сторони погодили, що у випадку несвоєчасної оплати вартості товару Покупець сплачує на користь Постачальника за кожний день прострочення оплати пеню, яка нараховується на суму заборгованості, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення платежу.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом положень частин четвертої і шостої статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Отже, встановивши розмір, термін і порядок нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов`язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі. Тобто сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 Цивільного кодексу України), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (частина третя статті 6 Цивільного кодексу України), у тому числі, мають право пов`язувати період нарахування пені з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 10.09.2020 у справі № 916/1777/19.

Як вбачається з розрахунку пені, який наведений позивачем у позовній заяві, останнім здійснено нарахування пені за 287 днів прострочення оплати.

Дослідивши умови договору № 20 від 30.04.2021, суд встановив, що сторони не передбачили можливість збільшення періоду нарахування пені. Умови договору не містять ні іншого строку, відмінного від встановленого частиною 6 статті 232 ГК України, який є меншим або більшим шести місяців, ні вказівки на подію, що має неминуче настати, із зазначенням "до дати фактичного виконання", тощо. Зазначення про нарахування пені "за кожний день прострочення" не є збільшенням строку нарахування пені, а є визначенням порядку нарахування пені, яка нараховується за кожний день прострочення.

Тобто, у спірних правовідносинах правомірним є строк нарахування пені 6 місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, пеня за невиконане зобов`язання з оплати вартості товару, отриманого відповідачем по поставкам від 01.06.2022, може бути нарахована за період з 09.06.2022 по 08.12.2022.

Судом здійснено перерахунок пені з урахуванням періодів, які визначені позивачем, а саме вірним є нарахування пені в сумі 48 620,21 грн за період з 09.06.2022 по 30.07.2022 на суму заборгованості 682 552,96 грн та в сумі 48 904,11 грн за період з 12.08.2022 по 08.12.2022 на суму заборгованості 300 000,00 грн.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 97 524,32 грн, в задоволенні позовних вимог про стягнення пені в сумі 47 671,17 грн суд відмовляє як необґрунтовано нарахованої.

Пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд покладає на відповідача витрати позивача по оплаті судового збору в сумі 6 875,96 грн , в іншій частині судовий збір залишається за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статями 1-5, 10, 11, 12, 20, 73-80, 86, 123, 126, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Домашній хліб" (84206, Донецька область, м. Дружківка, вул. Лізи Чайкіної, буд. 56, код 44265689) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Талисман ЛТД" (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Сучкова, 35, код 21937685) заборгованість за Договором поставки № 20 від 30.04.2021 у сумі 300 000,00 грн, 3% річних у сумі 8 711,73 грн, інфляційні втрати в сумі 52 161,52 грн, пеню в сумі 97 524,32 грн, витрати по сплаті судового збору сумі 6 875,96 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 11.07.2023.

Суддя Т. О. Лобода