Рішення

від 11.07.2023 по справі 908/1076/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/120/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.2023 Справа № 908/1076/23

м. Запоріжжя

За позовом: Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001; адреса для листування: вул.Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпро, 49094)

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛС 2020» (72311, Запорізька область, м. Мелітополь, Каховське шосе, буд. 1В)

до відповідача-2: гр. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про стягнення суми 333 475,13 грн.

Суддя Боєва О.С.

Без виклику сторін

СУТЬ СПОРУ:

03.04.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про солідарне стягнення з відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛС 2020» та ОСОБА_1 суми 333 475,13 грн, яка складається з: суми 283 333,34 грн заборгованості за кредитом, суми 50 141,79 грн - заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії.

Підставою для звернення з позовом позивачем зазначено невиконання відповідачем-1 зобов`язань щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати відсотків у вигляді щомісячної комісії, які були надані в рамках кредитного договору б/н від 16.12.2021, а також неналежним виконанням відповідачем-2 зобов`язань за договором поруки №POR1639552956049 від 15.12.2021. Позов обґрунтовано ст.ст. 16, 509, 530, 543, 554, 559, 610, 611, 634, 639, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, умовами кредитного договору б/н від 16.12.2021, укладеного між позивачем та відповідачем-1 та умовами договору поруки № POR1639552956049 від 15.12.2021, укладеного між позивачем та відповідачем-2.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 03.04.2023 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1076/23 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.

Ухвалою господарського суду від 10.04.2023 позовну заяву на підставі ч. 1 ст. 174 ГПК України залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 27.04.2023 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1076/23, присвоєний номер провадження 9/120/23, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідачі своїм правом на подання відзиву не скористались, відзиви на позов не подали. Будь-яких заяв, клопотань від відповідачів до суду не надходило.

Відповідачі про розгляд даної справи повідомлені належним чином відповідно до приписів ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», шляхом розміщення судом 28.04.2023 тексту ухвали про відкриття провадження у справі від 27.04.2023 на офіційному веб-порталі Судової влади України та додатково - шляхом направлення ухвали на повідомлену позивачем адресу електронної пошти відповідачів: ІНФОРМАЦІЯ_2

Із змісту ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України слідує, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.

У зв`язку з введенням воєнного стану в Україні, погіршенням безпекової ситуації в місті Запоріжжі, постійними повітряними тривогами через загрозу ракетних обстрілів обласного центру і, відповідно, наявністю обставин, що загрожують життю, здоров`ю та безпеці працівників апарата суду та відвідувачів суду в умовах збройної агресії проти України, справу розглянуто 11.07.2023. За наслідками розгляду справи судом прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

16 грудня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЛС 2020» через систему інтернет-клієнт-банкінгу було підписано із використанням електронного цифрового підпису Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг «КУБ». Відповідно до цієї заяви позичальник приєднався до розділу 1.1 Загальні положення та підрозділу 3.2.2 Умов та правил надання банківських послуг (далі - Умови), які розміщенні на офіційному веб-сайті АТ КБ «ПРИВАТБАНК»http://privatbank.ua.

Пунктом 3.2.2.1. Умов визначено, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту «Кредит КУБ» для фінансування поточної діяльності Клієнта, в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплати відсотків, комісії та ін. винагород в обумовлені цим Договором терміни. Кредитування Клієнта здійснюється в межах встановленого Банком ліміту кредитування, про який Банк повідомляє Клієнта через встановлені канали комунікацій. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати ) вказуються в Заяві про приєднання по Умов та правил надання банківських послуг (далі Заява). Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі Папка24 або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги, придбані Клієнтом через інтернет-платформу ПриватМаркет (http://privatmarket.ua).

Відповідно до пункту 3.2.2.3. Умов надання кредитів у рамках Послуги здійснюється на наступних умовах: Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту терміновий кредит в обмін на зобов`язання Клієнта щодо повернення кредиту, сплати відсотків, комісій та винагород. Відсоткова ставка за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, їх кількість і дати їх здійснення вказуються в Заяві. Заява на приєднання до Послуги в системі Приват24 або у сервісі Папка24 або іншим шляхом підписується електронним підписом, є способом укладання кредитного договору в електронному вигляді.

Таким чином, 16.12.2021 між відповідачем-1 та АТ КБ «Приватбанк» було укладено кредитний договір б/н, який за своєю правовою природою є договором приєднання, та складається із Анкети-заяви та Умов.

Відповідно до умов договору, банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту строковий кредит для фінансування поточної діяльності клієнта та/або для придбання основних засобів в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів та ін.. винагород в обумовлені цим договором терміни. Розмір кредиту складає 340 000,00 грн. Строк повернення кредиту: 12 місяців з дати видачі кредитних коштів. У період з дати підписання Заяви процентна ставка за користування кредитом перші 6 місяців дії кредиту становить 1,6% в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця користування кредитом - 1,4% в місяць від початкового розміру кредиту (в т.ч. при достроковому погашенні кредиту). Проценти за користування кредитом у разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитним договором: 4% в місяць від суми простроченої заборгованості.

15.12.2021 року між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 (відповідач-2) було укладено Договір поруки № POR1639552956049 (далі - Договір поруки), предметом якого є надання поруки відповідачем-2 (Поручителем) перед позивачем (Кредитором) за виконання відповідачем-1 зобов`язань за угодою-приєднанням (п. 1.1. договору поруки).

Відповідно до 1.2 договору поруки, Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язань за «Угодою 1» в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту Поручитель відповідає перед Кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

На підтвердження видачі кредиту у розмірі 340 000,00 грн позивачем в матеріали справи надано виписку по особовому рахунку ТОВ «БІЛС 2020» за період з 01.01.2000 по 07.02.2023.

Відповідно до приписів ст.ст. 11, 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення зобов`язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку), зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 2 ст. 639 ЦК України закріплено, що якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Статтею 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» закріплено, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Частинами 1-3 ст. 4 цього ж Закону визначено, що електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

Положеннями ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Накладанням електронного підпису завершується створенням електронного документа (ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством (ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

До матеріалів позовної заяви позивачем, зокрема, надано паперові копії наступних електронних документів (які засвідчені в порядку, встановленому законом): Анкети-заяви клієнта юридичної особи-резидента про приєднання до умов і правил надання банківських послуг, Заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги «КУБ» від 16.12.2021 з додатком №1, договір поруки № POR1639552956049 від 15.12.2021, протоколи створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

З урахуванням вказаних норм права та обставин справи, суд дійшов висновку, що Заява про приєднання до Умов та правил надання послуги «КУБ» від 16.12.2021 та договір поруки № POR1639552956049 від 15.12.2021 є укладеними, чинними, дійсними та підлягають виконанню сторонами відповідно до їх умов.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до частини 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за Кредитним договором виконав належним чином, перерахувавши відповідачу-1 на поточний рахунок кредитні кошти у розмірі 340 000,00 грн., що підтверджується Випискою по особовому рахунку.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом положень статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічні положення наведено й у статтях 525, 526 ЦК України.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач-1 свої зобов`язання по погашенню кредиту та сплаті відсотків у вигляді щомісячної комісії не виконав, грошові кошти згідно умов Заяви про приєднання не повернув, внаслідок чого у відповідача-1 станом на 07.02.2023 утворилась заборгованість по тілу кредиту в розмірі 283 333,34 грн, заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії в розмірі 50 141,79 грн.

Частиною 1статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Поняття поруки закріплено у ст. 553 ЦК України, відповідно до якої порукою є договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Частиною 1 ст. 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включно зі сплатою основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, крім випадків, коли поручитель зобов`язався відповідати за виконання зобов`язання частково (ч. 2 ст. 553, ч. 2 ст. 554 ЦК України).

Отже Договором поруки № POR1639552956049 від 15.12.2021 забезпечено виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЛС 2020» зобов`язання за Кредитним договором від 16.12.2021.

Кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо (ст. 543 ЦК України).

З огляду на солідарний обов`язок боржника і поручителя перед кредитором, останній має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності; порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем; порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника; порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Жодної з підстав для припинення дії Договору поруки № POR1639552956049 від 15.12.2021, визначених ст. 559 ЦК України, судом не встановлено.

Як свідчать матеріали справи, на момент її розгляду ані позичальник, ані поручитель заборгованість перед кредитором не сплатили.

Відповідачі заявлені позовні вимоги не спростували, доказів виконання зобов`язань і перерахування позивачу заявлених до стягнення сум не надали.

За таких обставин, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитом у розмірі 283 333,34 грн та заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії в розмірі 50 141,79 грн, у зв`язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів.

При цьому, суд зазначає, що судові витрати підлягають розподілу між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛС 2020», код ЄДРПОУ 43553243 (72311, Запорізька область, м. Мелітополь, Каховське шосе, буд. 1В) та гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", код ЄДРПОУ 14360570 (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) суму 283 333 (двісті вісімдесят три тисячі триста тридцять три) грн 34 коп. заборгованості за кредитом та суму 50 141 (п`ятдесят тисяч сто сорок одну) грн 79 коп. заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛС 2020», код ЄДРПОУ 43553243 (72311, Запорізька область, м. Мелітополь, Каховське шосе, буд. 1В) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", код ЄДРПОУ 14360570 (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) суму 2501 (дві тисячі п`ятсот одну) грн 07 коп. витрат зі сплати судового збору.

Стягнути з гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", код ЄДРПОУ 14360570 (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) суму 2501 (дві тисячі п`ятсот одну) грн 06 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення складено та підписано 11.07.2023.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Боєва