Рішення

від 11.07.2023 по справі 910/6953/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.07.2023Справа № 910/6953/23

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Житло-Сервіс"доТовариства з обмеженою відповідальністю "ПТІ Креф"простягнення 2219,57 грнСуддя Смирнова Ю.М.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Житло-Сервіс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПТІ Креф" 2219,57 грн, з яких: 1600,00 грн основного боргу, 93,89 грн 3% річних, 529,10 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору №181/09Е відшкодування втрат за спожиту електроенергію від 01.10.2014 в частині своєчасної оплати передбачених цим правочином платежів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/6953/23; вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено відповідачу строки для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; позивачу - строк для подання відповіді на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов.

Частиною 5 ст.176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст.120 цього Кодексу.

Відповідно до ч.11 ст.242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За приписами ч.1 ст.7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом із повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Отже, судом вчинені всі необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи Господарським судом міста Києва.

Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.05.2023 не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.10.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Житло-Сервіс" (власник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПТІ Креф" (користувач) було укладено договір №181/09Е відшкодування втрат за спожиту електроенергію (договір), відповідно до умов якого власник зобов`язується надати точку підключення та забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точку приєднання вивіски користувача, передачі електричної енергії в межах величин, дозволених користувачу до використання за адресою: м.Київ, вул.Ірининська, 5/24, а користувач своєчасно відшкодовувати витрати за використану електричну енергію (п.1).

Згідно п.1.2 договору власник зобов`язується забезпечувати в точках віддачі електричної енергії в електроустановки користувача підтримання параметрів якості електроенергії.

Користувач зобов`язаний здійснювати відшкодування за використану користувачем електричну енергію відповідно до укладеного договору та виставлених власником мереж рахунків (п.п.2, 2.1 договору).

Щомісячна плата за використану електроенергію на освітлення вивіски користувача складає 100 грн. Користувач щомісячно до 10 числа місяця наступного за розрахунковим перераховує щомісячну вартість договору на поточний рахунок власника. У разі зміни тарифів ПАТ "Київенерго" буде проводитись корегування щомісячного платежу (п.3 договору).

Цей договір укладається на один рік і набирає чинності з моменту його підписання. Договір вважається щороку подовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією зі сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду (п.4 договору).

У період з липня 2020 року по жовтень 2021 року позивачем виставлено відповідачу для оплати рахунки, копії яких долучені до матеріалів справи, на загальну суму 1600,00 грн.

01.11.2022 позивач звернувся до відповідача з претензією-вимогою №356 від 31.10.2022 про оплату заборгованості, однак відповідач відповіді на вказаний лист не надав, заборгованість не оплатив, що стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з наступних підстав.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, з урахуванням положень ст.530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п.3 договору відповідач повинен був сплачувати послуги за договором щомісячно, до 10 числа місяця наступного за розрахунковим.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з липня 2020 року по жовтень 2021 року позивачем виставлено відповідачу для оплати рахунки, копії яких долучені до матеріалів справи, на загальну суму 1600,00 грн. Строк виконання відповідачем обов`язку з оплати платежів за договором у вказаний період є таким, що настав.

Відповідачем тверджень позивача, викладених останнім у позовній заяві не спростовано. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Отже, оскільки в порушення умов укладеного між сторонами договору відповідач не сплатив у спірний період плату за послуги, у Товариства з обмеженою відповідальністю "ПТІ Креф" виникла відповідна заборгованість. Відповідачем доказів оплати вказаних платежів суду не надано.

З огляду на вищевикладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором на суму 1600,00 грн є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

За прострочення виконання зобов`язання з оплати послуг за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних на суму 93,89 грн за загальний період прострочки з 11.08.2020 по 10.03.2023 та 529,10 грн інфляційних втрат за період прострочення з серпня 2020 року по лютий 2023 року.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст.610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст.625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Оскільки судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем зобов`язання з оплати послуг за договором, вимоги позивача про стягнення з 3% річних та інфляційних втрат є законними та обґрунтованими.

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, який доданий позивачем до позовної заяви, дійшов висновку, що він є арифметично вірним, внаслідок чого стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 3% річних на суму 93,89 грн та інфляційні втрати на суму 529,10 грн, а отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин, приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Житло-Сервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПТІ Креф" підлягають задоволенню.

Згідно положень п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про задоволення позовних вимог, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПТІ Креф" (01001, місто Київ, вулиця Ірининська, будинок 5/24, офіс 98, ідентифікаційний код 37471755) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житло-Сервіс" (03038, Україна, м. Київ, вулиця Протасів Яр будинок 8, ідентифікаційний код 30167045) заборгованість у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. заборгованості, 93 (дев`яносто три) грн. 47 коп. 3% річних, 529 (п`ятсот двадцять дев`ять) грн 10 коп. інфляційних втрат та судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.М.Смирнова