Рішення

від 11.07.2023 по справі 910/6884/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.07.2023Справа № 910/6884/23

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Ломаки В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бекстейдж Менеджмент"

третя особа, яка не заявляє самосійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Комунальне підприємство "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району"

про стягнення 21 585,73 грн.,

Без повідомлення (виклику) представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бекстейдж Менеджмент" (далі - відповідач) грошових коштів у загальному розмірі 21 585,73 грн., з яких: 13 616,18 грн. - основний борг, 2 042,43 грн. - штраф, 2 603,86 грн. - пеня, 423,03 грн. - 3 % річних, 2 897,23 грн. - інфляційні втрати.

В обґрунтування пред`явлених вимог позивач посилався на те, що 21.02.2022 року між ним, відповідачем та Комунальним підприємством "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району" було укладено договір № 75/ТР тимчасового користування місцем, що перебуває в комунальній власності територіальної громади міста Києва, для розміщення рекламного засобу на транспорті. На виконання цього правочину відповідачу в тимчасове платне користування було надано місце для розміщення рекламного засобу на транспорті комунальної власності. Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Бекстейдж Менеджмент" протягом 01.02.2022 року - 01.04.2023 року несвоєчасно та не у повному обсязі сплачувало орендні платежі, за останнім утворилась заборгованість, а також виникли підстави для нарахування штрафних санкцій та компенсаційних виплат у вищевказаних розмірах.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.05.2023 року відкрито провадження у справі № 910/6884/23, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім того, цією ухвалою відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, а також залучено Комунальне підприємство "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з частиною 4 статті 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, копія ухвали від 08.05.2023 року про відкриття провадження у справі № 910/6884/23 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення, з відповідним трек-номером 0105494418998 на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03150, місто Київ, вулиця Предславинська, будинок 12, офіс 194.

Проте, зазначене відправлення підприємством поштового зв`язку вручене відповідачу не було та повернулося на адресу суду.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, суд вважає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт не отримання заявником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Суд також звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Отже, суд належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.

Крім цього, судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 08.05.2023 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Беручи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою господарського суду міста Києва від 08.05.2023 року, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року в справі "Смірнова проти України").

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25.01.2006 року в цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Наказом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Про надання погоджень на розміщення реклами на транспорті комунальної власності територіальної громади міста Києва" від 18.02.2021 року № 221 Фізичній особі-підприємцю Штупун Вірі Іванівні надано погодження реклами на транспорті комунальної власності територіальної громади міста Києва, зокрема:

- дозвіл 50341-5383976-816-08 (№ погодження ТР-14735-20) на розміщення конструкції площею 2,16 м2 у підземному переході, тунелі у Шевченківському районі на станції метро "Університет", вхід у підземний перехід по вулиці Пирогова, 9; дата початку дії: 18.02.2021; дата кінця дії: 17.02.2026;

- дозвіл 50341-5383931-816-08 (№ погодження ТР-14736-20) на розміщення конструкції площею 2,16 м2 у підземному переході, тунелі у Шевченківському районі на станції метро "Університет", вхід у підземний перехід по вулиці Пирогова,4/26 (біля вареничної "Катюша"), другий вхід; дата початку дії: 18.02.2021; дата кінця дії: 17.02.2026;

- дозвіл 50074-5304616-816-08 (№ погодження ТР-14659-20) на розміщення конструкції площею 2,16 м2 у підземному переході, тунелі у Печерському районі на станції метро "Площа Льва Толстого", вхід у підземний перехід по вулиці Велика Васильківська (біля KredoBank), другий вхід; дата початку дії: 18.02.2021; дата кінця дії: 17.02.2026;

- дозвіл 50074-5304593-816-08 (№ погодження ТР-14663-20) на розміщення конструкції площею 2,16 м2 у підземному переході, тунелі у Печерському районі на станції метро "Площа Льва Толстого", вхід у підземний перехід по вулиці Велика Васильківська (біля KredoBank); дата початку дії: 18.02.2021; дата кінця дії: 17.02.2026.

З матеріалів справи вбачається, що у подальшому означені погодження № ТР-14735-20, № ТР-14736-20, № ТР-14659-20 та № ТР-14663-20 на підставі пункту 2 розділу ІІ Розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Про затвердження порядку розміщення зовнішньої реклами в місті Києві та Порядку погодження розміщення реклами на транспорті комунальної власності територіальної громади міста Києва" від 05.02.2019 року № 207, були переоформлені на Товариство з обмеженою відповідальністю "Бекстейдж Менеджмент". Наведені обставини додатково підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями адресованих відповідачу листів Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району" від 03.12.2021 року № 07/28, від 03.12.2021 року № 07/30, від 03.12.2021 року № 07/29 та від 03.12.2021 року № 07/31.

21.02.2022 року між Управлінням з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (Робочий орган), Комунальним підприємством "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району" (балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бекстейдж Менеджмент" (рекламорозповсюджувач) укладено договір № 75/ТР тимчасового користування місцем, що перебуває в комунальній власності територіальної громади міста Києва, для розміщення рекламного засобу на транспорті (далі - Договір), за умовами якого на підставі відповідного наказу Робочого органу про надання погодження на розміщення реклами на транспорті комунальної власності територіальної громади міста Києва рекламорозповсюджувачеві надається у тимчасове платне користування місце для розміщення рекламного засобу на транспорті комунальної власності територіальної громади міста Києва, виключно для розміщення та експлуатації рекламного засобу.

Означений Договір, а також Додаток № 1 до нього, підписані уповноваженими представниками його сторін та скріплені відбитками печаток наведених юридичних осіб.

Відповідно до пункту 1.2 Договору рекламорозповсюджувач зобов`язується прийняти в платне користування місце та користуватись наданим йому місцем добросовісно та розумно відповідно до загальних вимог законодавства України, норм техніки безпеки та вимог щодо експлуатації відповідного типу транспорту, пожежної безпеки, правил щодо благоустрою населених пунктів, підключення до електромереж, умов цього Договору та Порядку погодження розміщення реклами на транспорті комунальної власності територіальної громади міста Києва, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05.02.2019 № 207, зареєстрованого в Головному територіальному управлінні юстиції у місті Києві 25.02.2019 року за № 34/2211 (далі - Порядок), своєчасно та у повному обсязі відповідно до Договору здійснювати оплату за тимчасове користування місцем, сумлінно виконувати усі свої обов`язки за цим Договором, самостійно нести відповідальність за технічний стан рекламного засобу (далі - РЗ), порушення вимог техніки безпеки під час розташування та експлуатації РЗ, утримання місця у належному санітарному стані відповідно до законодавства.

Пунктом 1.3 Договору визначено, що надання у тимчасове користування місця за цим Договором є правом користування чужим майном і не передбачає надання будь-якого майна у володіння чи розпорядження, не підлягає відчуженню та може бути припинене за рішенням суду на вимогу власника чи уповноваженої ним особи (балансоутримувача) місця за наявності обставин, які мають істотне значення, в тому числі якщо право користування перешкоджає використанню майна за його цільовим призначенням. Цей Договір є договором приєднання.

Дія та умови цього Договору розповсюджується на усі надані рекламорозповсюджувачу погодження. Надання будь-якого погодження, внесення до нього змін, анулювання здійснюється на підставі відповідного наказу Робочого органу (пункт 3.1 цієї угоди).

Згідно з пунктами 6.2.4, 6.2.5 Договору рекламорозповсюджувач зобов`язаний не пізніше 20 числа поточного місяця отримувати та сплачувати рахунки за тимчасове користування місцем, а також у повному обсязі та у встановлені строки без пред`явлення претензії (вимоги) сплачувати штрафні санкції у разі прострочення строків (порушення термінів) сплати та вчинення інших порушень умов Договору.

У пунктах 7.1 та 7.2 Договору його сторони домовились, що ціною цього Договору є плата за тимчасове користування місцем, розмір якої відповідно до статті 632 Цивільного кодексу України визначається та розраховується на підставі рішень Київської міської ради або розпоряджень її виконавчого органу відповідно до наданих рекламорозповсюджувачу погоджень, вказаних у відповідних адресних переліках. Плата за тимчасове користування місцем нараховується, зараховується та використовується Робочим органом у порядку визначеному рішеннями Київської міської ради або її виконавчого органу.

За умовами пункту 7.3 означеного правочину підставою для нарахування плати за тимчасове користування місцями та внесення рекламорозповсюджувачем плати є рішення Робочого органу про надання погодження, інші юридичні факти (вчинки рекламорозповсюджувача щодо фактичного користування місцем для розміщення РЗ) відповідно до пункту 4 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України.

У пункті 7.4 Договору зазначено, що плата щомісячно перераховується рекламорозповсюджувачем то бюджету міста Києва відповідно до умов Договору. У разі прострочення термінів сплат, визначених Договором, розмір несплаченої суми плати коригується з урахуванням штрафів, пені та індексу інфляції відповідно до умов Договору та законодавства.

Рекламорозповсюджувач не звільняється від плати при відсутності РЗ на місці, щодо якого виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) прийнято рішення про надання погодження (пункті 7.5. Договору).

За змістом пунктів 7.6, 7.9 Договору плата нараховується з дати прийняття рішення про надання погодження до дати закінчення строку дії погодження.

Згідно з пунктами 7.14, 7.15 Договору розрахунковим періодом надання місця у тимчасове користування та нарахування плати за тимчасове користування місцем є календарний місяць. Плата за тимчасове користування місцем, штрафні санкції за прострочення здійснення платежів нараховуються Робочим органом щомісячно та переказуються рекламорозповсюджувачем не пізніше 20-го числа поточного місяця виключно на казначейський рахунок для зарахування до цільового фонду спеціального фонду бюджету міста Києва в розмірах, зазначених у рахунках. Факт неотримання рахунку не звільняє рекламорозповсюджувача від здійснення плати.

Відповідно до пунктів 9.1, 9.4 цього Договору останній набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками та діє щодо кожного місця розміщення РЗ протягом строку дії наданого погодження, а також протягом строку фактичного користування місцем. Припинення строку дії погодження щодо окремого місця для розміщення РЗ у разі наявності у рекламорозповсюджувача інших чинних погоджень не тягне за собою припинення цього Договору в цілому. Відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України умови Договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його укладення або настання змін правовідносин під час його дії.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору - Адресного переліку № 1, відповідачу було надано право тимчасового користування місцями, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва для розміщення рекламних засобів на транспорті на підставі погоджень № ТР-14735-20, № ТР-14736-20, № ТР-14659-20 та № ТР-14663-20.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за Договором свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення Робочим органом (чи балансоутримувачем) умов цієї угоди.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) посилалося на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Бекстейдж Менеджмент" протягом 01.02.2022 року - 01.04.2023 року несвоєчасно та не у повному обсязі сплачувало орендні платежі за Договором, внаслідок чого за останнім утворилась заборгованість у розмірі 13 616,18 грн., а також виникли підстави для нарахування 2 042,43 грн. штрафу, 2 603,86 грн. пені, 423,03 грн. 3 % річних та 2 897,23 грн. інфляційних втрат.

Враховуючи наведені обставини, а також зважаючи на залишення відповідачем адресованої йому претензії-вимоги від 29.08.2022 року № 076-1253 про сплату спірної заборгованості без задоволення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Дослідивши зміст Договору, суд дійшов висновку, що останній є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України.

Означений Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно зі статтями 173, 174, 175, 283, 284, 285, 286 Господарського кодексу України, статтями 11, 202, 509, 759, 793, 797 Цивільного кодексу України, і відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Зважаючи на закріплену в статті 204 Цивільного кодексу України презумпцію правомірності правочину та відсутність жодних доказів оспорювання дійсності Договору, у суду відсутні підстави для надання правової оцінки правомірності укладеного учасниками справи правочину.

Відповідно до частин 1-3 статті 18 Закону України "Про рекламу" розміщення реклами на транспорті погоджується лише з власниками об`єктів транспорту або уповноваженими ними органами (особами). При погодженні розміщення реклами на транспорті втручання у форму та зміст реклами забороняється.

Розміщення реклами на транспорті повинно відповідати вимогам безпеки та правил дорожнього руху.

За умови розміщення реклами на транспорті з дотриманням вимог безпеки і правил дорожнього руху забороняється вимагати від власників транспортних засобів отримання дозволів, погоджень, інших документів щодо розміщення реклами.

Відповідно до частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Приписами частин 1, 5 статті 762 Цивільного кодексу України визначено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (частина 1 статті 286 Господарського кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що в Адресному переліку (Додаток № 1 до Договору) сторонами погоджено розмір плати за місяць за кожним погодженням.

Управлінням з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до позовної заяви також долучено виставлені відповідачу помісячно рахунки на оплату за спірний період, а також розрахунки коригування до зазначених рахунків.

За розрахунками позивача, внаслідок неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Бекстейдж Менеджмент" умов Договору за останнім станом на 01.04.2023 року утворилася заборгованість у розмірі 13 616,18 грн. (що фактично становить неоплачену заборгованість за рахунками, виставленими у лютому 2022 року, з урахуванням відповідних розрахунків коригування). Разом із тим, строк виконання вищевказаного зобов`язання відповідача з оплати цієї суми боргу на час звернення Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до суду з даним позовом є таким, що настав.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить частина 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання.

Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Враховуючи те, що загальна сума основного боргу відповідача за Договором, яка складає 13 616,18 грн., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і останній на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бекстейдж Менеджмент" про стягнення вказаної суми основного боргу, у зв`язку з чим даний позов у цій частині підлягає задоволенню.

Зважаючи на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Бекстейдж Менеджмент" своїх зобов`язань за Договором, позивач просив суд стягнути з рекламорозповсюджувача 2 603,86 грн. пені, нарахованої на прострочену суму основного боргу в розмірі 13 616,18 грн. у період з 21.03.2022 року по 20.09.2022 року.

Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Положеннями статті 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Одним із різновидів господарських санкцій, які застосовуються до правопорушника у сфері господарювання, є штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (стаття 230 Господарського кодексу України).

За змістом частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 552 Цивільного кодексу України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

Згідно зі статтями 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 8.2 Договору визначено право Робочого органу застосовувати до рекламорозповсюджувача штрафні санкції у вигляді пені за несвоєчасне або неповне внесення платежів у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Також, у поданій позовній заяві Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) просило суд стягнути з відповідача 2 042,43 грн. штрафу, нарахованого внаслідок несвоєчасного проведення відповідачем розрахунків за Договором протягом більше 1 місяця.

Положеннями частини 2 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

За змістом пункту 8.3 Договору Робочий орган має право додатково нарахувати боржнику за прострочення внесення платежів за тимчасове користування, що складає більше 1 місяця, штраф у розмірі 15 відсотків простроченої суми.

Оскільки розмір нарахованих позивачем штрафних санкцій відповідає вищезазначеним приписам законодавства та положенням Договору, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бекстейдж Менеджмент" 2 603,86 грн. пені та 2 042,43 грн. штрафу, у зв`язку з чим, такі вимоги підлягають задоволенню.

У той же час суд звертає увагу на те, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить приписам статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.04.2019 року в справі № 917/194/18, від 19.09.2019 року в справі № 904/5770/18 та інших, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 року в справі № 910/12876/19.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем покладених на нього грошових зобов`язань за Договором, позивач просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бекстейдж Менеджмент" 3 % річних у загальному розмірі 423,03 грн., нарахованих на прострочену суму основного боргу в розмірі 13 616,18 грн. у період з 20.03.2022 року по 01.04.2023 року, а також 2 897,23 грн. інфляційних втрат, нарахованих на вищенаведену суму заборгованості протягом вказаного періоду.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, законом установлено обов`язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов`язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум процентів річних та інфляційних втрат до повного виконання грошового зобов`язання.

Оскільки розміри нарахованих позивачем компенсаційних виплат відповідають вищезазначеним приписам законодавства та положенням Договору, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бекстейдж Менеджмент" 423,03 грн. 3 % річних та 2 897,23 грн. інфляційних втрат, у зв`язку з чим, такі вимоги також підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження вчасної та повної оплати орендних платежів за Договором.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе грошові обов`язки за Договором, позовні вимоги підлягають задоволенню, з урахуванням наведеного.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача, у зв`язку із задоволенням позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бекстейдж Менеджмент" (03150, місто Київ, вулиця Предславинська, будинок 12, офіс 194; код ЄДРПОУ 38490234) на користь Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (04070, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36; код ЄДРПОУ 41348526) 13 616 (тринадцять тисяч шістсот шістнадцять) грн. 18 коп. основного боргу, 2 603 (дві тисячі шістсот три) грн. 86 коп. пені, 2 042 (дві тисячі сорок дві) грн. 43 коп. штрафу, 423 (чотириста двадцять три) грн. 03 коп. 3 % річних, 2 897 (дві тисячі вісімсот дев`яносто сім) грн. 23 коп. інфляційних втрат, а також 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

4. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 11.07.2023 року.

Суддя В.С. Ломака