Рішення

від 10.07.2023 по справі 914/1428/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2023 Справа № 914/1428/23

м. Львів

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю « Бест Лізинг», м.Київ

до відповідача: Приватного підприємства «Транс-Сервіс», м.Львів

про стягнення заборгованості. Ціна позову:98708,51 грн.

Суддя Кітаєва С.Б.

Представники сторін не викликались.

Встановив:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» до відповідача, Приватного підприємства «Транс-Захід», про стягнення заборгованості у розмірі 98708,51 грн., з якої: 39410,54 грн простроченої заборгованості за лізинговими платежами, 19025,03 грн пені, 19025,03 грн процентів річних, 8385,71 грн інфляційних втрат, 12862,20 грн штрафу за неподання відомостей про стан та місцезнаходження майна.

Ухвалою суду від 08.05.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Вказаною ухвалою було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву, позивачу відповідь на відзив, у строки встановлені ухвалою.

Згідно з п. 1 ч. 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно зі статтею 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Частиною 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Судом встановлено, що згідно трек-коду №7901414846141 на офіційному сайті АТ "Укрпошта" зазначену ухвалу суду від 08.05.2023 отримано позивачем (15.05.2023)

Суд зазначає, що поштова кореспонденція (ухвала суду від 08.05.2023), яка надсилалася на адресу місцезнаходження відповідача повернулася на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17, отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Таким чином, суд констатує, що сторони є належним чином повідомлені про розгляд їхньої справи у суді та мали можливість, передбачену законом, на реалізацію своїх прав та законних інтересів, з урахуванням сформованої позиції судів вищих інстанцій щодо належного повідомлення учасників процесу.

Водночас, суд враховує, що серед принципів господарського судочинства є, зокрема, верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, розумність строків розгляду справи судом.

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи та у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав відзив на позовну заяву, справа підлягає розгляду за наявними у ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Правова позиція позивача.

Позовні умови обґрунтовані порушенням Відповідачем умов укладеного між Позивачем та Відповідачем договору фінансового лізингу №210325-1/ФЛ-Ю-А від 25.03.2021.

Як зазначає Позивач, всупереч договірних зобов`язань, Відповідач зобов`язання за Договором лізингу щодо сплати лізингових платежів виконав не в повному обсязі, внаслідок чого з 19.03.2022 року по 20.04.2023 р. за ним виникла заборгованість в розмірі 39410,54 грн., а саме: з 18.03.2022 року (12 період лізингу) виникла заборгованість в розмірі 9519,02 грн.; з 18.04.2023 року (13 період лізингу) виникла заборгованість в розмірі 9963,84 грн.; з 18.05.2023 року (14 період лізингу) виникла заборгованість в розмірі 9963,84грн., з 17.05.2023 року (застосовується п.2.7.1 Загальних умов Договору лізингу, оскільки 18.06.2022 вихідний день (15 період лізингу) виникла заборгованість в розмірі 9963,84грн.

Крім цього, Позивачем нараховано 19025,03 грн пені на підставі п. 7.1.1. Договору; 19025,03 грн -процентів річних, подвійна облікова ставка, 8385,17 грн-інфляційне збільшення, 12862,20 грн. - штрафу за неподання відомостей про стан та місцезнаходження майна, а разом 98708,51 грн.

Правова позиція відповідача.

Відповідач щодо позовних вимог не заперечив, відзиву на позовну заяву, у визначений судом строк, не подав. Із заявами, клопотаннями до суду не звертався, доказів погашення заборгованості не подав.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Обставини справи.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» (далі Позивач, Лізингодавець) та Приватним підприємством «Транс-Захід» (далі відповідач, Лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу №210325-1/ФЛ-Ю-А від 25.03.2021 (далі Договір).

Відповідно до умов п. 1.1. Договору, Лізингодавець набуває у свою власність і передає на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування Предмет лізингу (надалі - Предмет лізингу"), найменування, марка, модель, комплектація, рік випуску, ціна одиниці, кількість, вартість і загальна вартість якого на момент укладення Договору наведені в Додатку «Специфікація» (надалі «Специфікація»), а Лізингоодержувач зобов`язується прийняти Предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору. По закінченню строку лізингу, до Лізингоодержувача переходить право власності на Предмет лізингу згідно умов цього Договору (за виключенням випадків, передбачених Договором та/або законодавством). Найменування фінансової операції: фінансовий лізинг.

Сторони п.2.1 Договору домовились, що для цілей цього Договору вводяться такі терміни та визначення: дата фактичного здійснення будь-якого платежу за Договором - дата фактичного зарахування грошових коштів на банківський рахунок Лізингодавця.

Остаточна загальна вартість Предмета лізингу - вартість Предмета лізингу, вказана в Акті, або в останньому по даті акті коригування вартості Предмета лізингу, направленому Лізингодавцем Лізингоодержувачу.

Число сплати - це число (порядковий номер дня у відповідному календарному місяці) сплати чергових лізингових платежів кожного календарного місяця, яке визначається згідно п. 2.1.7 1 Загальних умов Договору.

У випадку, якщо лізинговий платіж, визначений у Графіку сплати лізингових платежів становить менше, або дорівнює 20% від Загальної вартості об`єкта лізингу, то числом сплати є порядковий номер дня у відповідному календарному місяці дати, яка визначається шляхом додавання чотирьох календарних днів до дати підписання Акту. (Наприклад- дата підписання Сторонами Акту-25 липня 2018 року. Черговий лізинговий платіж 1-го періоду лізингу сплачується 14 серпня 2018року. Наступні чергові лізингові платежі - кожного 14 числа календарного місяця протягом усього строку лізингу). В разі відсутності такого числа у відповідному календарному місяці (наприклад якщо числом сплати є 31-ше число, а у календарному місяці 30-ть днів), платіж сплачується в останній робочий день відповідного календарного місяця.

Період лізингу - це період строку лізингу, який дорівнює 1 (одному) місяцю. Перший період лізингу починається з дати підписання Акту.

Відповідно до п.п.2.2.-.2.3. Договору, усі платежі за Договором Лізингоодержувач зобов`язаний здійснювати у Число сплати, в національній валюті України (гривні) відповідно до Графіку та Загальних умов, а також інших положень цього Договору та/або чинного законодавства шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Лізингодавця. Лізингові платежі включають платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості Предмета лізингу (з врахуванням коригування, вказаного 8 п. 2.5., 2.6. Загальних умов); винагороду (комісію) Лізингодавцю за отриманий у лізинг Предмет лізингу з врахуванням коригування, вказаного в пунктах 2.7.- 2 9., 3.5. Загальних умов (далі - «Винагорода»). При цьому Сторони погодили, що такі лізингові платежі за цим Договором не містять покупної ціни, передбаченої цим Договором у сукупності, є платою за користування Предметом лізингу.

Авансовий лізинговий платіж, визначений у Графіку сплати лізингових платежів (Додаток до Договору), з урахуванням пункту 2.6 Загальних умов, Лізингоодержувач зобов`язаний сплатити протягом трьох банківських днів з моменту відправлення рахунку Лізингодавцем, але не пізніше ніж в дату зазначену Сторонами в пункті 5.6 цього Договору та в сумі, Авансового лізингового платежу визначеному у Графіку сплати лізингових платежів (Додаток до Договору) не залежно від отримання рахунку. Сторони домовились, що достатнім доказом відправлення Лізингодавцем Лізингоодержувачу рахунку є витяг з реєстру рахунків, Лізингодавця. Дата відправлення зазначеного рахунку визначається за даними реєстру рахунків Лізингодавця. Цей рахунок може бути відправлений Лізингоодержувачу в т.ч. факсимільним способом, поштою, кур`єрською доставкою, вручений особисто або в інший спосіб, який обере Лізингодавець. Сторони на підставі частини 3 ст. 631 Цивільного кодексу України досягли згоди про те. що у випадку сапати ОСОБА_1 грошових коштів в порядку пункту 2.3. Загальних умов до моменту укладення цього Договору, такі кошти зараховуються в рахунок сплати Лізингоодержувачем Авансового лізингового платежу в розмірі, в якому вони були сплачені.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Акту прийому передачі Предмета лізингу в користування за Договором №210325-1/ФЛ-Ю-А. фінансового лізингу, Лізингодавець передав Предмет лізингу, а саме: б/в легковий автомобіль Skoda Octavia A7, 2014 року випуску, номер кузова(шасі, рами, заводський) НОМЕР_1 , а Лізингоодержувач прийняв вишевказанний Предмет лізингу в користування (фінансовий лізинг).

Серед іншого, відповідно до умов п. 5.2.1. Договору, Лізингоодержувач зобов`язаний щоквартально (не пізніше 10 календарних днів з моменту закінчення відповідного звітного кварталу) письмово інформувати Лізингодавця про стан та адресу базування Предмета лізингу шляхом направлення Лізингодавцю звіту у формі, встановленою Додатком «Довідка» до Договору. В разі настання з Предметом лізингу подій, які мають ознаки Страхового випадку, Лізингоодержувач зобов`язаний негайно, але у будь-якому випадку не пізніше 24 годин з моменту настання таких подій, письмово та засобами електронного зв`язку інформувати про це Лізингодавця шляхом направлення йому звіту у формі, встановленій Додатком «Довідка» до Договору.

Сторони у п. 6.1.1. погодили, що Лізингодавець мас право в односторонньому порядку змінити умови цього Договору у випадку, зокрема, несплати Лізингоодержувачем лізингових платежів (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати більше 60 (шістдесяти) календарних днів з дня настання строку платежу, встановленого в цьому Договорі.

Згідно з п. 6.6.4. Договору, вилучення Предмета лізингу, припинення або розірвання Договору не звільняє Лізингоодержувача від сплати всіх нарахованих та несплачених платежів, передбачених Договором. Сторони погодили, що у випадку односторонньої відмови Лізингодавця від цього Договору (розірвання Договору), Лізингоодержувач, на відповідну вимогу Лізингодавця, зобов`язаний буде протягом строку встановленому у повідомленні про відмову Лізингодавця від Договору (розірвання Договору) сплатити Лізингодавцю всі нараховані та несплачені лізингові платежі, передбачені Договором, а також передбачені Договором та/або чинним законодавством України штрафні санкції.

Відповідно до п. 7.1.1., 7.1.3., Договору, сторонами визначено, що Лізингоодержувач несе наступну відповідальність за порушення своїх обов`язків, зокрема: за порушення обов`язку зі своєчасної сплати платежів, передбачених даним Договором та/або чинним законодавством України сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від простроченої заборгованості за платежами за кожен день прострочення, та відшкодовує всі збитки, завдані цим Лізингодавцеві, понад вказану пеню. Сторони домовились, що нарахування такої пені за прострочення сплати платежів, передбачених цим Договором та/або чинним законодавством України, припиняється через дванадцять місяців, від дня коли сплата мала відбутися.

Крім того, за ненадання при інспектуванні для огляду або при поверненні (вилученні) Предмета лізингу технічної документації, отриманої Лізингоодержувачем разом з Предметом лізингу, порушення умов пунктів 2.15., 2.16., 3.6., 4.1.2., 4.1.7., 5.2., 10.2. Загальних умов Лізингоодержувачем разом з Предметом лізингу, порушення умов пунктів 2.15., 2.26., 3.6., 4.1.2., 4.1.7., 5.2., 10.2. Загальних умов сплачує договірну санкцію (штраф) у розмірі 1 (один) відсоток Остаточної загальної вартості Предмета лізингу, за кожен та будь який випадок із зазначених порушень.

Відповідно до п. 2.7. Договору, у разі, якщо Лізингоодержувач прострочить сплату лізингових платежів, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України Сторони погодили, що Лізингодавець має право нарахувати, а Лізингоодержувач зобов`язується сплачувати 24 проценти річних від простроченої суми, протягом всього періоду існування простроченої заборгованості. Сторони домовились, що такі проценти в бухгалтерському обліку відносяться на винагороду (комісію) Лізингодавцю за отриманий в лізинг Об`єкт лізингу у зв`язку із чим розмір винагороди (комісії) Лізингодавцю за отриманий в лізинг Об`єкт лізингу збільшується на суму таких сплачених процентів.

Згідно з п.10.7. Договору, даний Договір є змішаним договором, в якому містяться положення договору фінансового лізингу та договору купівлі-продажу (в частині переходу права власності на Предмет лізингу або права вимоги по договору страхування). Не обмежуючись зазначеним, у цьому Договорі Сторони врегулювали свої відносини та визначили окремі зобов`язання (окремі умови) відповідно до частин 1-3 статті 6 Цивільного кодексу України. Сторони погодили, що у разі визнання умови недійсною, така умова не вважалася (на момент укладення) істотною умовою Договору. Сторони домовились, що у випадку суперечностей між положеннями Загальних умов, Додатків до Договору та особливими умовами Договору, перевагу мають особливі умови Договору. Сторони дійшли згоди що строк Договору це час в продовж якого існують зобов`язання Сторін, які виникли на основі цього Договору.

Додатком до Договору №210325-1/ФЛ-Ю-А від 25.03.2021 року є графік сплати лізингових платежів, з якого вбачається, що до складу лізингового платежу входить: відшкодування (компенсація) частини вартості Предмета лізингу, в т.ч. ПДВ 20%; винагорода (комісія) Лізингодавцю за отриманий в лізинг Предмет лізингу, без ПДВ, грн.

Також Додатками до Договору №210325-1/ФЛ-Ю-А від 25.03.2021 року є Специфікація, Страхування, Технічний асістанс, Довідка типової форми про технічний стан Предмета лізингу та фактичну адресу базування (зберігання); Акт звірки взаєморозрахунків та переходу права власності на Об`єкт лізингу; Поняття нормального зносу, Акт огляду типової форми.

Як зазначає Позивач, всупереч договірних зобов`язань, Відповідач зобов`язання за Договором лізингу щодо сплати лізингових платежів виконав не в повному обсязі, внаслідок чого з 19.03.2022 року по 20.04.2023 р. за ним виникла заборгованість в розмірі 39410,54 грн., а саме: з 18.03.2022 року (12 період лізингу) виникла заборгованість в розмірі 9519,02 грн.; з 18.04.2023 року (13 період лізингу) виникла заборгованість в розмірі 9963,84 грн.; з 18.05.2023 року (14 період лізингу) виникла заборгованість в розмірі 9963,84грн., з 17.05.2023 року (застосовується п.2.7.1 Загальних умов Договору лізингу, оскільки 18.06.2022 вихідний день (15 період лізингу) виникла заборгованість в розмірі 9963,84грн.

За прострочення виконання зобов`язань Позивачем нараховано 19025,03 грн пені на підставі п. 7.1.1. Договору; 19025,03 грн -процентів річних, подвійна облікова ставка, 8385,17 грн-інфляційне збільшення, 12862,20 грн. - штрафу за неподання відомостей про стан та місцезнаходження майна

Оцінка суду.

Відповідно до статей 11, 629 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договір, який є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" встановлено, що фінансовий лізинг - це вид правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов`язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об`єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов,

Пунктом 3 частини другої статті 21 наведеного Закону передбачено, що лізингоодержувач зобов`язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі у порядку, встановленому договором.

Відповідно до статті 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, договір фінансового лізингу є змішаним договором, який поєднує в собі елементи договорів оренди та купівлі-продажу, а передбачені договором лізингові платежі включають як плату за надання майна у користування, так і частину покупної плати за надання майна у власність лізингоодержувачу по закінченню дії договору. На правовідносини, що склалися між сторонами щодо одержання позивачем, як лізингодавцем, лізингових платежів у частині покупної плати за надання майна в майбутньому у власність відповідачу, поширюються загальні положення про купівлю-продаж.

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору лізингу.

При цьому стаття Закону України "Про фінансовий лізинг" не містить приписів щодо вичерпного переліку зазначених у ній платежів та дозволяє сторонам вільно визначатися з іншими витратами лізингодавця, які, на їх розсуд, мають бути включені до складу лізингових платежів, оскільки безпосередньо пов`язані з виконанням певного договору.

Зазначені положення статті 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" стосовно визначення порядку сплати лізингових платежів договором та щодо права сторін визначати склад лізингових платежів узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами у справі виникли з Договору фінансового лізингу №210325-1/ФЛ-Ю-А від 25.03.2021 року.

Відповідно до п.2.2. Договору сторонами визначено, що усі платежі за Договором Лізингоодержувач зобов`язаний здійснювати у число сплати, в національній валюті України (гривні) відповідно до Графіку та Загальних умов, а також інших положень цього Договору та/або чинного законодавства шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Лізингодавця. Лізингові платежі включають платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості Предмета лізингу (з врахуванням коригування, вказаного 8 п. 2.5., 2.6. Загальних умов); винагороду (комісію) Лізингодавцю за отриманий у лізинг Предмет лізингу з врахуванням коригування, вказаного в пунктах 2.7.- 2 9., 3.5. Загальних умов (далі - «Винагорода»). При цьому Сторони погодили, що такі лізингові платежі за цим Договором не містять покупної ціни, передбаченої цим Договором і у сукупності, є платою за користування Предметом лізингу.

Додатком до Договору №210914-1/ФЛ-Ю-А від 14.08.2021 року є графік сплати лізингових платежів, з якого вбачається, що до складу лізингового платежу входить:відшкодування (компенсація) частини вартості Предмета лізингу, в т.ч. ПДВ 20%; винагорода (комісія) Лізингодавцю за отриманий в лізинг Предмет лізингу, без ПДВ, грн.

Предметом спору у справі, що розглядається судом є стягнення з відповідача 39410,54 грн. простроченої заборгованості за лізинговими платежами, 19025,03 грн. пені, 19025,03 грн. процентів річних, 8385,71 грн. інфляційних втрат, 12862,20 грн. штрафу за неподання відомостей про стан та місцезнаходження майна.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України визначає правові наслідки порушення зобов`язання, зокрема, сплату неустойки.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Приписами ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 7.1.1., Договору, сторонами визначено, що Лізингоодержувач несе наступну відповідальність за порушення своїх обов`язків, зокрема: за порушення обов`язку з своєчасної сплати платежів, передбачених даним Договором та/або чинним законодавством України сплачує пеню в розмірі подвійної= облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від простроченої заборгованості за платежами за кожен день прострочення, та відшкодовує всі збитки, завдані цим Лізингодавцеві, понад вказану пеню. Сторони домовились, що нарахування такої пені за прострочення сплати платежів, передбачених цим Договором та/або чинним законодавством України, припиняється через дванадцять місяців, від дня коли сплата мала відбутися.

Здійснивши перерахунок пені судом встановлено, що така розраховано вірно, а тому вимога про стягнення пені підлягає до задоволення.

Згідно з п.2.7. Договору, у разі, якщо Лізингоодержувач прострочить сплату лізингових платежів, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України Лізингоодержувач зобов`язується сплачувати 24 проценти річних, яка діяла в період прострочення, від простроченої заборгованості за платежами за кожен день прострочення протягом всього періоду існування простроченої заборгованості.

Здійснивши перерахунок відсотків річних та інфляційних втрат судом встановлено, що така розраховано вірно, а тому вимоги про стягнення відсотків річних та інфляційних втратпідлягають до задоволення.

Сторони домовились, що такі проценти в бухгалтерському обліку відносяться на винагороду (комісію) Лізингодавцю за отриманий в лізинг Предмет лізингу, у зв`язку із чим розмір винагороди (комісії) Лізингодавцю за отриманий в лізинг предмет Лізингу збільшується на суму на суму таких сплачених процентів.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 12862,20 грн. - штрафу за неподання відомостей про стан та місце знаходження майна на підставі п. 5.2.1, 7.1.3. Договору.

Матеріали справи не містять, а Відповідачем не надано доказів подання відомостей про стан та місце знаходження майна та жодного разу не здійснено інформування на підставі п. 5.2.1., а тому суд, перевіривши правильність нарахування штрафу на підставі п. 7.1.3. Договору, дійшов висновку про підставність такого нарахування.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов`язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судові витрати.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України витрати на судовий збір покладаються: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

Згідно з п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору, сплаченого платіжним дорученням від 24.04.2023 №11183 у сумі 2684,00 грн, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236, 237, 238, 239, 240, 241, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Транс-Сервіс» (79018, м.Львів, вул.Головацького, будинок 23, офіс 13, ідентифікаційний код 32639490) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 13/2, літера «Б», ідентифікаційний код 33880354) 39410,54 грн. простроченої заборгованості за лізинговими платежами, 19025,03 грн. пені, 19025,03 грн. процентів річних, 8385,71 грн. інфляційних втрат, 12862,20 грн. штрафу за неподання відомостей про стан та місцезнаходження майна, 2684,00 грн. судового збору.

3. Наказ видати відповідно до статті 327 ГПК України.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Кітаєва С.Б.