Рішення

від 10.07.2023 по справі 917/731/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2023 Справа № 917/731/23

Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В., розглянувши справу № 917/731/23

за позовною заявою Державної установи "Полтавський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України", вул. Ватутіна, 35-а, м.Полтава, 36039

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнефть-АЗС-Україна", вул. Половки, 62, м. Полтава, 36024

про стягнення 11 976,00 грн,

Секретар судового засідання Ісенко М.В.

Без виклику учасників справи,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.

Державна установа "Полтавський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України" просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнефть-АЗС-Україна" 11 976,00 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного між сторонами (позивачем - в особі Гадяцького відокремленого підрозділу) 08.12.2021 року договору продажу нафтопродуктів по одноразових відомостях № 0812-5ГА/Т.

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази : копія договору продажу нафтопродуктів по одноразових відомостях № 0812-5ГА/Т від 8 грудня 2021; копія рахунку-фактури № ТН000004030 від 08.12.2021; копія видаткової накладної № ТН000005382 від 08.12.2021; копія виписки з держказначейської служби від 10.12.2021; накладна повернення №ТН000000254 від 30.11,2022; акт звірки взаєморозрахунків № 00000000918; копія претензії про передачу товару №01/668 від 06.09.2022; копія відповіді на претензію № 04-590 від 15.09.2022; копія претензії про передачу товару №01/837 від 03.11.2022; копія відповіді на претензію № 04-782 від 11.11,2022; копія претензії про повернення коштів №01 /918 від 02.12,2022; копія відповіді на претензію № 04-37 від 16.01.2023.

2. Процесуальні питання, вирішені судом.

04.05.2023 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Державної установи "Полтавський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнефть-АЗС-Україна" про стягнення 11 976,00 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного між сторонами (позивачем - в особі Гадяцького відокремленого підрозділу) 08.12.2021 року договору продажу нафтопродуктів по одноразових відомостях № 0812-5ГА/Т.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.05.2023 справу № 917/731/23 розподілено судді Ківшик О.В.

Суд ухвалою від 08.05.2023 прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов - 15 днів з дня вручення ухвали.

Відповідач був належним чином та завчасно повідомлений за місцем його реєстрації про покладені на нього обов`язки та строк їх виконання, про що свідчать матеріали справи (поштове повідомлення про вручення ухвали суду від 08.05.2023 наявне у матеріалах справи). Крім того, ухвала суду у даній справі була своєчасно розміщена судом в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) сторони суду не надали.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень ГПК України строк не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

Державна установа "Полтавський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України" є державною бюджетною неприбутковою установою, уповноваженим органом управління якої є Міністерство охорони здоров`я України. Згідно Структури ДУ "Полтавський ОЦКПХ МОЗ", що затверджена Міністром охорони здоров`я України В.Ляшко 07.02.2023, в установі створено 12 відокремлених структурних підрозділів, в т.ч. і Гадяцький відокремлений підрозділ. У відповідності до Положення Гадяцького відокремленого підрозділу Державної установи "Полтавський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України", яке затверджено наказом ДУ "Полтавський ОЦКПХ МОЗ" № 1 від 15.06.2021 - підрозділ не є юридичною особою.

08.12.2023 року між Гадяцьким відокремленим підрозділом Державної установи "Полтавський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України" (далі - Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-У країна" (далі - Продавець) був укладений Договір продажу нафтопродуктів по одноразових відомостях № 0812-5ГА/Т (далі - Договір, а.с. 6-7).

У договорі сторони, зокрема, узгодили наступне :

- Продавець продає партію нафтопродуктів по одноразовим відомостям - талонам (талон - спеціальний галон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС/АГЗП Продавця фіксованої кількості певного найменування і марки нафтопродукту, які позначені на ньому), іменовані надалі "Товар", а Покупець оплатити і прийняти "Товар" на умовах, визначених цим Договором (п. 1.1 Договору);

- продаж товару здійснюється по одноразових відомостях (талонам) встановленого зразка в кількості і асортименті, згідно з наданими Покупцем і узгодженим з Продавцем замовленням. Встановити термін дії талонів календарний рік (п. 31, п.3.2 Договору);

- товар вважається наданий Продавцем і прийнятий Покупцем з моменту підписання сторонами видаткової накладної (п. 3.3 Договору);

- ціна на товар визначається в гривнях на час відпуску товару, з урахуванням можливого зменшення суми грошових коштів визначеними правилами (положенням), які застосовуються Продавцем в залежності від кількості придбаного товару Покупцем. В ціну товару закладена вартість зберігання та видачі нафтопродуктів на АЗС/АГЗП. Ціна вказується в накладних і рахунках-фактурах, які є невід`ємною частиною цього Договору (п. 4.1 Договору);

- сума цього Договору ставить 17 964,00 грн у т.ч. ПДВ (4.2 Договору).

На виконання умов Договору 09.12.2021 року Покупцем на підставі накладної №ТН000005382 від 08.12.2021 та рахунку-фактури № ТН000004030 від 08.12.2021 здійснено оплату бензину А-92 (талони) в кількості 600 літрів на суму 17964,00 грн. Дана обставина підтверджується наявною у матеріалах справи копією виписки органу казначейства від 13.12.2021 (а.с. 10).

В порушення умов Договору Продавцем здійснено передачу Товару Покупцю частково, а саме : бензину А-92 у кількості 200 л (з 600 л). Решта оплаченого Товару Продавцем у власність Покупця не передано.

В зв`язку з невиконанням Відповідачем умов Договору Позивач 06.09.2022 року за вих.№ 01/668 та 03.11.2022 року за вих. № 01/837 звертався до Відповідача з претензіями про передачу партії нафтопродуктів (бензин А-92 в кількості 400 літрів) по одноразовим відомостям - талонам.

Відповідач у своїх відповідях на претензію (№ 04-590 від 15.09.2022р. та № 04-782 від 11.11.2022) повідомив про неможливість виконання зобов`язань за Договором та запропонував повернути нереалізовані талони на пальне з подальшим поверненням Гадяцькому ВП надмірно сплачених грошових коштів.

30.11.2022 Позивачем здійснено повернення Відповідачу оригіналів нереалізованих одноразових відомостей (талонів) у зв`язку з неможливістю їх використання. За результатами приймання-передавання талонів, уповноваженими представниками сторін підписана накладна повернення № ТН000000254 від 30.11.2022 року (копія наявна у матеріалах справи, а.с. 11).

Згідно Акту звірки взаєморозрахунків № 00000000916 , який підписаний та скріплений печатками сторін, станом на 30.11.2022 зафіксовано заборгованість Відповідача перед Позивачем за період січня 2022 по листопад 2022 в розмірі 11 976,00 грн (копія наявна у матеріалах справи, а.с.12).

02.12.2022 Позивач направив Відповідачу претензію про повернення коштів за №01/918. У відповіді на претензію від 16.01.2023р. № 04-37 Відповідач повідомив про тимчасову неможливість проведення розрахунку в зв`язку з арештом грошових коштів на рахунках підприємства.

Відповідачем кошти за повернуті (не отоварені) талони (одноразові відомості) на користь Позивача не перераховано.

На момент подання позовної заяви у Відповідача перед Позивачем утворилась заборгованість за непоставлений Товар в сумі 11 976,00 грн.

Вважаючи свої права порушеними, Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Відповідача 11 976,00 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного між сторонами (позивачем - в особі Гадяцького відокремленого підрозділу) 08.12.2021 року договору продажу нафтопродуктів по одноразових відомостях № 0812-5ГА/Т.

4. Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення, та висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (далі- ЦК України) підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Враховуючи правову природу укладеного між сторонами Договору, кореспондуючи права та обов`язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з договору купівлі-продажу.

Відповідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Відповідно до ст. 599 ЦК України та ст. 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач належним чином виконав зобов`язання за вищезазначеним Договором щодо здійснення ним оплати товару. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за вказаним Договором не поставив Позивачу товар у повному обсязі, кошти за непоставлений товар не повернув, заборгованість останнього складає 11 976,00 грн. Дана обставина відповідачем не спростована.

Згідно із ч. 2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Допустимих доказів в спростування зазначеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 11 976,00 грн боргу, підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить із наступного.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у розмірі 2 684,00 грн покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233, 237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна" (вул. Половки, 62, м. Полтава, Полтавська область, 36010, код ЄДРПОУ 38194448) на користь Гадяцького відокремленого підрозділу Державної установи "Полтавський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України" (пл. Соборна, 15, м. Гадяч, Полтавська область, код ЄДРПОУ 38561048, р/р UА278201720343181002200085382 в ДКСУ м. Київ) 11 976,00 грн заборгованості за непоставлений товар згідно Договору продажу нафтопродуктів по одноразових відомостях № 0812-5ГА/Т від 08.12.2021 та 2 684,00 грн судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. Копію рішення направити учасникам (сторонам) справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Рішення підписане 10.07.2023 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Суддя О.В.Ківшик