Рішення

від 03.07.2023 по справі 280/6869/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 липня 2023 року (11 год. 02 хв.)Справа № 280/6869/22 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Конишевої О.В.

за участю секретаря судового засідання Власов В.В.,

представників сторін:

позивача Дмитренко Д.В.,

відповідача Антонік Д.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецстройтранс» (69120, м.Запоріжжя, вул. Богдана Завади, буд.22/72, код ЄДРПОУ 41423550)

до Шевченківського об`єднаного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 33, код ЄДРПОУ 09846164)

про визнання протиправним та скасування акту приймання-передачі транспортних засобів і техніки, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

05.12.2022 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецстройтранс» (далі позивач) до Шевченківського об`єднаного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Запоріжжя (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати Акт приймання-передачі транспортних засобів і техніки укладений Шевченківським об`єднаним районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки м. Запоріжжя на транспортний засіб Марка FORD CARGO, модель 3542D, держ. номер НОМЕР_1 , НОМЕР_2 . Рік випуску: 2017,Об`єм двигуна: НОМЕР_3 , VlN-номер: NM0LKXTP6I. НОМЕР_4 , власник TOB «Спецстройтранс»;

зобов`язати Шевченківський об`єднаний районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки м. Запоріжжя вчинити всі необхідні дії з повернення незаконно вилученого транспортного засобу: Марка FORD CARGO, модель 3542D, держ. номер НОМЕР_1 , НОМЕР_2 . Рік випуску: 2017.Об`єм двигуна: НОМЕР_3 . VlN-номер: НОМЕР_5 , власник TOB «Спецстройтранс».

Крім того, просить допустити негайне виконання рішення суду в частині повернення Шевченківським об`єднаним районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки м. Запоріжжя незаконно вилученого транспортного засобу: Марка FORD CARGO, модель 3542D. держ. номер НОМЕР_1 . НОМЕР_2 , Рік випуску: 2017,Об`єм двигуна: НОМЕР_3 , VIN-номер: НОМЕР_5 , власник TOB «Спецстройтранс».

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що ОСОБА_1 яка є директором TOB «Спепстройтранс», з початку військової агресії російської федерації проти України до неї, як керівника підприємства, особисто з посадових осіб відповідача ніхто не телефонував та не звертався з офіційним листом або вимогою з приводу надання транспортних засобів на потреби ЗСУ. ОСОБА_2 без належних правових повноважень передав відповідачу транспортний засіб підприємства, а також розписався в Акті приймання-передачі транспортного засобу від іншого власника, при вилученні транспортного засобу поставив печатку та штамп підприємства TOB «АВТО-СТРОЙ» (на вимогу посадових осіб відповідача які наполягали, щоб на акті була печатка для його законності). Таким чином, вилучення транспортних засобів проводилось без проведення відповідної належної оцінки ТЗ, без рішень Шевченківської РДА, без присутності власника транспортного засобу або його уповноваженого представника, а ОСОБА_2 не мав жодних правових підстав на вчинення дій щодо передачі транспортного засобу відповідачу. Просить позов задовольнити.

Відповідач зазначив, що оскільки печатка відповідача не була втрачена чи викрадена, перебувала у розпорядженні ОСОБА_2 , який представився представником позивача, фактично володів документами та ключами від техніки, що належить позивачу, мав до неї безперешкодний доступ та також складав документи на офіційних бланках підприємства і підписував від імені позивача акт приймання-передачі, то ОСОБА_2 фактично під час передачі техніки був представником позивача і станом на 14.03.2022 у відповідача не було жодних підстав вважати протилежне. Відбір техніки відбувався у присутності особи, яка мала доступ до території зберігання транспортних засобів, володіла реєстраційними документами на них, видала уповноваженим особам відповідача довідку про балансову вартість техніки на фірмовому бланку та мала при собі печатку позивача, що свідчить про належне дотримання приписів ст.ст. 10 та 14 Положення про військово-транспортний обов`язок. Оспорюваний акт приймання-передачі транспортного засобу і техніки від 14.03.2022 складено з дотриманням вимог ст.ст. 27, 28 Положення про військово-транспортний обов`язок та копію надано представнику позивача, що власне і підтверджується самим позивачем. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою суду від 12.12.2022 позовну заяву було залишено без руху. Позивачем через канцелярію суду надані документи на виконання ухвали суду, якими були усунуті недоліки позовної заяви, зокрема заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Розглянувши заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначеною позовною заявою, суд приходить до висновку про поважність причин його пропуску, оскільки з оскаржуваним актом позивач ознайомлений лише 13.10.2022, у зв`язку із чим, вважає за необхідне поновити строк для звернення до суду з даною позовною заявою.

Ухвалою суду від 11.01.2023 відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 09.03.2023 вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 27.03.2023.

Ухвалою суду від 27.03.2023 відкладено підготовче засідання на 24.04.2023.

Протокольною Ухвалою від 24.04.2023 відкладено підготовче засідання на 22.05.2023.

Протокольною Ухвалою від 22.05.2023 відкладено підготовче засідання на 19.06.2023.

Протокольною Ухвалою від 19.06.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 03.07.2023. У судове засідання викликано свідків.

03.07.2023 у судовому засідання проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_1 є директором TOB «Спепстройтранс» (ЄДРПОУ 41423550). Відповідно до статуту TOB «Спепстройтранс» (ЄДРПОУ 41423550) місцезнаходження Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Завади буд. 22, кв.72.

Як наголошує позивачка, з початку військової агресії російської федерації проти України до неї як керівника підприємства особисто ніхто офіційно з посадових осіб відповідача не телефонував та не звертався, ані з офіційним листом, ані з вимогою з приводу надання транспортних засобів на потреби ЗСУ.

ОСОБА_2 , який передавав транспортний засіб є рідним братом позивачки.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 не є посадовою особою на підприємстві TOB «Спецстройтранс», та на підприємстві TOB «АВТО-СТРОЙ» не має повноважень або доручень діяти від імені підприємств, не є працівником зазначених підприємств.

14.03.2022 року представник відповідача зателефонував саме ОСОБА_2 та наказав прибути до Шевченківським об`єднаним районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки м. Запоріжжя з двома транспортними засобами для потреб армії. Даний факт не заперечується сторонами.

14.03.2022 було складено акт про приймання-передачу транспортного засобу, а саме: вантажний спеціалізований самоскид FORD CARGO 3542D, державний реєстраційний знак НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , 2017 року випуску, об`єм двигуна 12740 см3, VIN: НОМЕР_5 .

В Акті приймання-передачі транспортних засобів і техніки (додаток № 1) зазначено що:

Акт складено в/ч НОМЕР_6

на підставі рішення районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району (частковий наряд №16)

власником транспортного засобу є ТОВ «Спецстройтранс»

ЄДРПОУ зазначений 39092067

залишкова балансова вартість 3000 000 грн

підписано з одного боку службовцем ЗСУ ОСОБА_3 та ЗКО в/ч НОМЕР_6 п/п-ком ОСОБА_4 , а з іншого боку ОСОБА_1 з печаткою підприємства TOB «ABТО-СТРОЙ» (ЄДРПОУ 39092067) в якому директором є ОСОБА_5 .

Судом встановлено відповідно до свідоцтва про транспортний засіб власником вантажного спеціалізованого самоскиду FORD CARGO 3542D, державний реєстраційний знак НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , 2017 року випуску, об`єм двигуна 12740 см3, VIN: НОМЕР_5 , є ТОВ «Спецстройтранс». У судовому засіданні сторони проти даного факту не заперечували.

Як встановлено судом у TOB «Спецстройтранс» ЄДРПОУ 41423550, а у TOB «ABТО-СТРОЙ» ЄДРПОУ 39092067.

Вилучення транспортного засобу 14.03.2022, а саме: вантажного спеціалізованого самоскиду FORD CARGO 3542D, державний реєстраційний знак НОМЕР_7 , НОМЕР_2 , 2017 року випуску, об`єм двигуна 12740 см3, VIN: НОМЕР_5 проводилось на підставі наряду № 16 від 13.03.2022, виданого районною адміністрацією Запорізької міської ради по Шевченківському району та Шевченківським об`єднаним районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки м. Запоріжжя на адресу ТОВ «Спецстройтранс», адреса Заводи 22/72.

В розписці про отримання Наряду №16 14.03.2022 розписався ОСОБА_2 та стоїть печатка підприємства TOB «ABТО-СТРОЙ» (ЄДРПОУ 39092067).

На підставі аналізу матеріалів справи та позицій сторін, викладених у заявах по суті справи, суд дійшов переконання, що суть спору зводиться до перевірки відповідності оспорюваного Акт приймання-передачі транспортних засобів і техніки на предмет дотримання процедури його оформлення, а також порушення права позивачки на мирне володіння майном.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним..

Згідно з частиною 3Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями30 - 34,38,39,41 - 44,53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першоюстатті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 8 Закону України«Про правовий режим воєнного стану»№389-VIII від 12.05.2015 (далі-Закон №389-VIII) в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України Про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній або комунальній власності, вилучати майно державних підприємств, державних господарських об`єднань для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку та видавати про це відповідні документи встановленого зразка.

Аналіз цих положень п. 4 ч. 1 ст. 8 Закону №389-VIII вказує, що за умови введення в Україні воєнного стану, військове командування може здійснювати такий захід правового режиму воєнного стану, як примусове відчуження майна, що перебуває у приватній власності.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону №389-VIII військовим командуванням, якому згідно з цим законом надається право разом з органами виконавчої влади, військовими адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати заходи правового режиму воєнного стану, є: Головнокомандувач Збройних Сил України, Командувач об`єднаних сил Збройних Сил України, командувачі видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувачі (начальники) органів військового управління, командири з`єднань, військових частин Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Абзацом шістнадцятим статті 1 Закону України«Про оборону України»визначено, що органами військового управління є Міністерство оборони України, інші центральні органи виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, Генеральний штаб Збройних Сил України, інші штаби, командування, управління, постійні чи тимчасово утворені органи у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, призначені для виконання функцій з управління, в межах їх компетенції, військами (силами), з`єднаннями, військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями, які належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, а також територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Пунктами 1 та 2 частини 1статті 1 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану»(далі-Закон №4765), примусове відчуження майна - позбавлення власника права власності на індивідуально визначене майно, що перебуває у приватній або комунальній власності та яке переходить у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану за умови попереднього або наступного повного відшкодування його вартості; вилучення майна - позбавлення державних підприємств, державних господарських об`єднань права господарського відання або оперативного управління індивідуально визначеним державним майном з метою його передачі для потреб держави в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану.

Згідно із приписами частин 1, 2статті 3 Закону №4765примусове відчуження майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану може здійснюватися з попереднім повним відшкодуванням його вартості.

У разі неможливості попереднього повного відшкодування за примусово відчужене майно таке майно примусово відчужується з наступним повним відшкодуванням його вартості.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону № 4765-VI примусове відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану здійснюється за рішенням військового командування, погодженим відповідно з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, районною, Київською чи Севастопольською міською державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради.

Статтею 7 Закону № 4765-VI визначено вимоги до акта про примусове відчуження або вилучення майна.

Відповідно до частини першої зазначеної статті про примусове відчуження або вилучення майна складається акт. Бланк акта про примусове відчуження або вилучення майна (далі - акт) виготовляється за єдиним зразком, затвердженим Кабінетом Міністрів України. В акті зазначаються: 1) назва військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження або вилучення майна, або військового командування чи органу, що прийняв таке рішення; 2) відомості про власника (власників) майна, зокрема,: для фізичних осіб - прізвище, ім`я, по батькові, постійне місце проживання та ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів, крім осіб, які з релігійних або інших переконань відмовилися від ідентифікаційного номера, про що мають відповідну відмітку у паспорті; 3) відомості про документ, що встановлює право власності на майно (у разі наявності); 4) опис майна, достатній для його ідентифікації. Для нерухомого майна - відомості про місцезнаходження (адреса), для рухомого майна (наземні, водні та повітряні транспортні засоби) - відомості про реєстраційний номер транспортного засобу, марку, модель, номер шасі, рік випуску та інші реєстраційні дані; 5) сума виплачених коштів (у разі попереднього повного відшкодування вартості майна).

Відповідно до ч. 5 ст. 7 Закону № 4765-VI у разі відсутності особи, у якої відчужується або вилучається майно, або її законного представника під час складання акта про примусове відчуження або вилучення майна такий акт складається без її участі. У такому разі власник майна або його законний представник має право на ознайомлення з актом про примусове відчуження або вилучення майна. Примірник акта та документ, що містить висновок про вартість майна, вручаються під розписку особі, у якої відчужується або вилучається майно, або її уповноваженому представнику.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 № 181-рПитання запровадження та забезпечення здійснення заходів правового режиму воєнного стану в Українізатверджено План запровадження та забезпечення заходів здійснення правового режиму воєнного стану в Україні (далі - План).

Відповідно до пункту 5 Плану відповідальним за виконання такого заходу правового режиму воєнного стану як примусове відчуження майна, що перебуває у приватній або комунальній власності, вилучення майна державних підприємств, державних господарських об`єднань для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку та видання про це відповідних документів встановленого зразка, строком виконання якого є час введення воєнного стану, є рада оборони відповідного регіону або військові адміністрації (у разі утворення), військове командування. Органами що залучаються до здійснення даного заходу визначено Мінагрополітики, Міненерго, Мінреінтеграцїї, Мінмолодьспорт, Мінстратегпром, Мінцифри, Мінекономіки, МВС, Міндовкілля, МЗС, Мінінфраструктури, МКІП, МОН, МОЗ, Міноборони, Мінрегіон, Мінсоцполітики, Мінветеранів, Мінфін, Мін`юст, Управління державної охорони, АТУкрзалізниця, Укравтодор, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні (районні) держадміністрації, військові адміністрації (у разі їх утворення), органи місцевого самоврядування всіх рівнів.

Положення про військово-транспортний обов`язок, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 № 1921 (в редакції постанови КМУ від 17.06.2015 № 405), що визначає порядок виконання військово-транспортного обов`язку для задоволення потреб Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецзв`язку та Держспецтрансслужби (далі - військові формування) на особливий період транспортними засобами і технікою усіх типів і марок вітчизняного та іноземного виробництва, їх повернення під час демобілізації та компенсації шкоди, завданої транспортним засобам і техніці внаслідок їх залучення під час мобілізації (п.1 Положення).

Дія цього Положення поширюється на центральні органи виконавчої влади, інші державні органи, місцеві держадміністрації, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, а також громадян - власників транспортних засобів.

Згідно п.2 Положення №1921 унормовано терміни: зведений наряд - розпорядчий документ голови місцевої держадміністрації, в якому встановленов мирний часдля керівників підприємств, установ та організацій завдання з підготовки до передачі військовим формуванням під час мобілізації визначеної кількості за типами і марками транспортних засобів і техніки, а також порядок, пункти та строки передачі. Голова місцевої держадміністрації та керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки підписують зведений наряд і скріплюють підписи своїми печатками;частковий наряд- розпорядчий документ голови місцевої держадміністрації, в якому встановленопід час мобілізаціїдля керівників підприємств, установ та організаційзавдання з передачівійськовим формуванням визначених транспортних засобів і техніки, а також порядок, пункти та строки передачі. Голова місцевої держадміністрації та керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки підписують частковий наряд і скріплюють підписи своїми печатками.

Пунком 3 Положення №1921 встановлено, що під час мобілізації задоволення потреб військових формувань здійснюється шляхомбезоплатного залученнятранспортних засобів і техніки підприємств, установ та організацій незалежно від форми власностіна умовах поверненняїх після оголошення демобілізації.

Відповідно до п.6 Положення №1921 посадові особи та громадяни несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання військово-транспортного обов`язку відповідно до закону.

Згідно п.6 Положення №1921 військово-транспортний обов`язок є складовою частиною мобілізаційної підготовки і мобілізації в державі та включає в себе проведення заходів, пов`язаних з військовим обліком, завчасною підготовкою, перевіркою готовності до передачі та передачею в особливий період транспортних засобів і техніки військовим формуванням.

Указом Президента України №69/2022 у зв`язку з військовою агресією з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, оголошено загальну мобілізацію, що діяла на момент залучення транспортних засобів і діє на даний час.

Згідно з п. 14 Положення №1921 передбачено, що керівник підприємства, установи та організації зобов`язаний: здійснювати разом із представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки та військових формувань відбір транспортних засобів і техніки за типами і марками, технічним станом відповідно до наданих зведених або часткових нарядів; забезпечувати дотримання вимог до технічного стану та укомплектованості транспортних засобів і техніки, призначених для задоволення потреб військових формувань на особливий період; утримувати транспортні засоби і техніку, призначені для задоволення потреб військових формувань на особливий період, у стані постійної готовності до передачі військовим формуванням; забезпечувати своєчасну доставку транспортних засобів і техніки, призначених для задоволення потреб військових формувань на особливий період, до визначених пунктів передачі відповідно до часткових нарядів.

Керівники підприємств, установ та організацій забезпечують доставку і передачу військовим формуванням в установлені строки у визначених пунктах передачі транспортних засобів і техніки у технічно справному стані з відповідними реєстраційними документами та документами, що засвідчують їх технічний стан, а також укомплектованих запасними частинами, шанцевим інструментом і заправним інвентарем, відповідно вимогам, визначеним у додатку 2 ( п. 21 Положення №1921.)

Залучення під час мобілізації транспортних засобів і техніки оформляється відповідним актом приймання-передачі за формою згідно з додатками 4 і 5.

Акт приймання-передачі складається у трьох примірниках і підписується керівником підприємства, установи та організації або його уповноваженим представником, керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його уповноваженим представником та командиром (начальником) військової частини (підрозділу), установи та організації військового формування або його уповноваженим представником, якому передається транспортний засіб або техніка, і скріплюється печатками ( п. 27 Положення №1921).

В акті приймання-передачі транспортних засобів і техніки зазначається залишкова (балансова) вартість транспортного засобу або техніки, визначена відповідно до даних балансу підприємства, установи та організації, складеного на останню звітну дату (останній день кварталу (року) ( п. 28 Положення №1921).

Суд встановив, що саме на виконання військово-транспортного обов`язку ОСОБА_2 , який є братом керівника ТОВ «Спецстройтранс» був наданий за підписом відповідача розпорядчий документ, у вигляді наряду № 16 від 13.03.2022. Суд за встановлених обставин і оцінених доказів дійшов висновку, що відбулась передача транспортного засобу для військового формування на час мобілізації в межах військово-транспортного обов`язку згідно постанови КМУ від 28.12.2000 № 1921, якевикористовується за призначенням і обліковується.

Крім того, на час складання актів приймання-передачі транспортних засобів і техніки від 14.03.2022 відбулось вилучення/залучення транспортних засобів в умовах дії режиму воєнного стану із зазначенням вартості, опису вантажного автомобіля та заповненням рядка: право власності на майно підтверджується свідоцтвом про реєстрацію без застережень щодо іншого власника із покликанням на підставу: Указ Президента України від 25.02.2022 №69-2022 «Про загальну мобілізацію».

Тобто помилки які допущені в акті приймання-передачі транспортних засобів і техніки від 14.03.2022, такі як код ЄДРПОУ не ускладнять в подальшому повернення автомобіля або виплату компенсації, враховуючи, що є всі посилання на документи та дані транспортного засобу, що дозволяють його ідентифікувати та які підтверджують, що власником транспортного засобу є саме ТОВ «Спецстройтранс». Крім того, відповідач та позивач даний факт не заперечує.

Судом встановлено, що сума залишкової вартості транспортного засобу в акті приймання-передачі транспортних засобів і техніки від 14.03.2022 складає 3 000 000 грн, що відповідає тій довідці, яку позивач надавав у ТУ ДБР від 28.07.2022 (а.с.25), в якій зазначена залишкова вартість 2 541916,67 грн, це підтверджує той факт, що ОСОБА_2 був обізнаний про залишкову вартість автомобіля, саме тому залишкова вартість в акті приймання- передачі від 14.03.2022 відповідає довідці залишкової вартості автомобіля від 28.07.2022 (невелика розбіжність у сумі може виникнути з урахування строків вилучення це 14.03.3033, а довідка датована 28.07.2022), що відповідно до п. 28 Положення №1921 дозволило відповідачам зазначити її в оскаржуваному акті, тому суд не вбачає порушення прав позивача на можливість в подальшому отримати компенсацію.

У судовому засіданні були допитані в якості свідків ОСОБА_1 керівник ТОВ «Спецстройтранс» та ОСОБА_2 .

ОСОБА_1 пояснила, що майже з початку військової агресії знаходилася за кордоном у Польщі. Кабінет, всі документи та ключі знаходилися у вільному доступі. Зазначила, що з нею на зв`язок з приводу передачі транспортного засобу ніхто не виходив, з братом також не спілкувалася, він її не повідомляв про вилучення транспортного засобу. Техпаспорта знаходяться в транспортних засобах. Дізналася по вилученн транспортного засобу коли прибула в Україну.

ОСОБА_2 є братом ОСОБА_1 , не працює на жодному з підприємств ТОВ «Спецстройтранс» та ТОВ «Авто-Строй». Зокрема зазначив, так як є родичем має доступ до майна підприємства, ключів автомобілів та кабінету, де були печатки в тому числі ТОВ «Авто-Строй». З початку військової агресії допомагав місту, використовуючи разом з водієм підприємства, саме той транспортний засіб який був вилучений відповідачем. Жодних уповноважуючих документів від підприємств (ТОВ «Спецстройтранс» та ТОВ «Авто-Строй») не мав, не працює на жодному з перелічених підприємств. Зокрема зазначив, що 14.03.2022 представник відповідача зателефонував саме ОСОБА_2 та наказав прибути до Шевченківським об`єднаним районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки м. Запоріжжя з двома транспортними засобами для потреб армії. Як стверджує свідок, під погрозами представники відповідача його примусили підписати акт приймання-передачі транспортних засобів і техніки від 14.03.2022 та наряд № 16 від 13.03.2022, проти того, що там стоять його підписи він не заперечував. З приводу того, чому зазначена інша особа « ОСОБА_1 » та печатка ТОВ «Авто-Строй», пояснив, що дали заповнений баланк змусили підписати та поставити будь-яку наявну печатку. Також підтвердив, що надав доступ до транспортного засобу, зокрема ключі від транспортного засобу та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, що підлягало вилученню. Стосовно залишкової вартості транспортного засобу зазначив приблизну вартість, документи не надавав. На питання чи повідомляли ви ОСОБА_1 про те, що відбувалося вилучення транспортного засобу, свідок відповів «ні».

Суд погоджується з аргументом відповідача, що оскільки печатка відповідача не була втрачена чи викрадена, ОСОБА_2 , фактично володів документами та ключами від техніки, що належить позивачу, мав до неї безперешкодний доступ, то у відповідача не було жодних підстав вважати ОСОБА_2 стороньою особою. Крім того, позивач до відповідача не звертався з будь-якими запереченнями з цього приводу.

Також суд звертає увагу, що відповідно до ч. 5 ст. 7 Закону № 4765-VI у разі відсутності особи, у якої відчужується або вилучається майно, або її законного представника під час складання акта про примусове відчуження або вилучення майна такий акт складається без її участі. У такому разі власник майна або його законний представник має право на ознайомлення з актом про примусове відчуження або вилучення майна.

Про те, що акт приймання-передачі транспортних засобів і техніки від 14.03.2022 на вимогу позивач не надавався, жодних доказів з цього приводу суду надано не було. Навпаки, позивач додає цей акт до матеріалів справи разом з позовною заявою.

Суд зазначає, що відповідно до п. 14 Положення №1921 керівник підприємства, установи та організації зобов`язаний: здійснювати разом із представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки та військових формувань відбір транспортних засобів і техніки за типами і марками, технічним станом відповідно до наданих зведених або часткових нарядів; забезпечувати дотримання вимог до технічного стану та укомплектованості транспортних засобів і техніки, призначених для задоволення потреб військових формувань на особливий період; утримувати транспортні засоби і техніку, призначені для задоволення потреб військових формувань на особливий період, у стані постійної готовності до передачі військовим формуванням; забезпечувати своєчасну доставку транспортних засобів і техніки, призначених для задоволення потреб військових формувань на особливий період, до визначених пунктів передачі відповідно до часткових нарядів.

Керівники підприємств, установ та організацій подають територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки щороку до 20 червня та 20 грудня інформацію про наявність транспортних засобів і техніки, їх технічний стан, а також про громадян, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях на таких транспортних засобах і техніці, за формою згідно з додатком 1 (п.15 Положення №1921).

Тобто це обов`язок керівників підприємств, а ні право, здійснювати разом із представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки та військових формувань відбір транспортних засобів і техніки за типами і марками, технічним станом відповідно до наданих зведених або часткових нарядів.

Крім того, відповідно до п.6 Положення №1921 посадові особи та громадяни несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання військово-транспортного обов`язку відповідно до закону.

Як встановлено судом частковий наряд №16 від 13.03.2022 був виданий на ТОВ «Спецстройтранс» із зазначенням адреси, місцезнаходження підприємства, за підписами голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району та військового комісара Шевченківського об`єднаного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Запоріжжя.

Тобто і відповідно до часткового наряду №16 від 13.03.2022 і відповідно до акту приймання-передачі транспортних засобів і техніки від 14.03.2022, вилучення транспортного засобу відбувалося саме у ТОВ «Спецстройтранс».

Зокрема, акту приймання-передачі транспортних засобів і техніки від 14.03.2022 складений із зазначенням власника ТОВ «Спецстройтранс» з посилання на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, зазначені данні транспортного засобу, що дозволяють його ідентифікувати, всі ці обставини підтверджує вилучення транспортного засобу саме у позивача, а ні у іншої особи.

Також суд зазначає, що після передавання техніки за нарядом №16 і складання актом приймання - передачі позивач не повідомив відповідача або РДА про існування обставин, які б заважали тому, щоб правовідносини набули характеру стабільних.

Стосовно недоліків які наявні в акті приймання-передачі транспортних засобів і техніки від 14.03.2022, такі як ЄДРПОУ підприємства, стоїть печатка іншого підприємства та підписав ОСОБА_2 , який не є керівником TOB «Спецстройтранс», а є братом Калашнікової І.А., яка є керівником «Спецстройтранс», свідчить про недоліки при складання акту прийому- передачі та деяк недоліки процедури вилучення, однак це не унеможливлює індетифікацію транспортного засобу, а саме: кому саме він належить, який саме транспортний засіб був вилучений, залишкова вартість зазначена вірно, що в подальшому не повинно викликати труднощі у поверненні транспортного засобу або отримання компенсації. Також зазначені недоліки не спростовують права відповідача на вилучення автомобіля за наявності розпорядчого документу голови місцевої держадміністрації під час мобілізації та обов`язокдля керівників підприємств, установ та організацій з передачівійськовим формуванням визначених транспортних засобів і техніки, а також порядок, пункти та строки передачі.

Щодо стосується аргумента позивача з приводу того, що вилучення транспортного засобу відбувалося під тиском або вчинялися якісь насильницькі дії зі сторони відповідача, то суд зазначає, що дані обставини не можуть бути предметом розгляду в адміністративному судочинстві, в даному процесі суд досліджує наявність права у відповідача щодо вилучення транспортного засобу та відповідність дії відповідача закону в межах процедури вилучення транспортного засобу.

Згідно ч.1ст.77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. Частиною 2статті 77 КАС Українивизначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи встановлені обставини справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності та норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецстройтранс» (69120, м.Запоріжжя, вул. Богдана Завади, буд.22/72, код ЄДРПОУ 41423550) до Шевченківського об`єднаного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 33, код ЄДРПОУ 09846164)-відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 11.07.2023.

Суддя О.В. Конишева