Рішення

від 10.07.2023 по справі 580/3736/23

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2023 року справа № 580/3736/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Тимошенко В.П.,

розглядаючи у письмовому провадженні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СП З ЦІ ПЕГАС АВТОТРЕЙД» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,

встановив:

16 травня 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю СП З ЦІ ПЕГАС АВТОТРЕЙД подало позов до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області №0034530403 від 18.04.2023.

Позивач в обґрунтування позову зазначає, що відповідач всупереч вимогам законодавства застосував штраф за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних. Позивач вказує, що 15.08.2022 подав на реєстрацію 4 податкові накладні через програму M.E.Doc. Однак, протягом операційного дня квитанції про їх прийняття або неприйняття, або зупинення не надійшли. Квитанції про прийняття вказаних накладних надійшли лише наступного дня. Проте, позивач наголошує, що в силу вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України такі накладні вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тому, порушення з боку товариства не було, а відтак застосування штрафу є протиправним. Просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою від 05.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.

Відповідач подав відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнає, зазначає, що за результатами камеральної перевірки було виявлено факт несвоєчасної реєстрації податкових накладних, тому прийнято податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій. Посилання позивача на своєчасне надіслання 4 податкових накладних спростовується квитанціями про їх реєстрацію саме 16 серпня 2022 року. Позивач не надав доказів збоїв в системі електронного адміністрування ПДВ, а електронні витяги з комп`ютерної програми M.E.Doc про надіслання податкових накладних 15.08.2022 не є належним доказом некоректної роботи системи електронного адміністрування ПДВ.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СП З ЦІ ПЕГАС АВТОТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 41424219), є платником податку на додану вартість.

Головним управлінням ДПС у Черкаській області на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст. 20 , 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, ст. 76, п.86.2 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755- V із змінами та доповненнями, проведено камеральну перевірку позивача з питань своєчасності реєстрації податкових накладних.

Перевіркою встановлено, що позивачем порушено вимоги п. 201.10 статті 201 ПК України в частині несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі встановлених порушень, Головним управлінням ДПС у Черкаській області складено акт №2297/23-00-04-03-04/41424219 від 10.03.2023 та прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Н» №0034530403 від 18.04.2023, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 29540,69 грн

Вважаючи спірне податкове повідомлення-рішення протиправним та необґрунтованим, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Згідно з пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України Єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконаної влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов`язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно пунктом 120-1.1 статті120 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 1 0 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Отже ПК України визначено обов`язок платника податку зареєструвати в ЄРПН податкові накладні/розрахунки коригування, та у разі порушення визначених законодавством граничних строків для такої реєстрації застосовуються штрафні санкції.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає що у зв`язку з незалежних від нього причин, фактично було порушено терміни реєстрації ПН/PK, передбачені п. 201.10 ст. 201 ПК України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246), який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до ЄРПН.

Згідно п. 5 Порядку № 1246 Податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідно до п.п. 11-15 Порядку після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки податкової накладної.

За результатами перевірок, визначених п. 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

При цьому, за п. 3 Порядку операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Таким чином, як ПК України, так і Порядком передбачено, що у разі отримання контролюючим органом податкової накладної від платника податку, за результатами проведення їх перевірки платнику податку надсилається квитанція про прийняття, неприйняття або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування протягом операційного дня.

Враховуючи вищевикладені норми Податкового кодексу України та Порядку №1246, квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, в усіх без виключення випадках, при направленні платником податків податкових накладних/розрахунків коригування для реєстрації має бути надіслана платнику податків до 20 години того ж дня.

Спірним питанням у даних правовідносинах є встановлення порушення строків реєстрації 54 податкових накладних з 69, вказаних в акті перевірки та відображених в податковому повідомленні-рішенні.

Зокрема, 15 серпня 2022 року позивач в межах операційного дня (зокрема з 10 год до 13 год) за допомогою програмного забезпечення «M.E.Doc» по «прямому з`єднанню» направило в електронному форматі до Державної податкової служби (ДПС) для реєстрації в Єдиному реєстрі податкову накладних податкові накладні від 21.07.2022 №121, від 29.07.2022 №180, від 29.07.2022 №183 та від 15.08.2022 №193.

На підтвердження зазначених обставин до позовної заяви надано скріншоти програми від 15.08.2022 щодо спірних податкових накладних, де зазначено «Очікується доставка».

Зазначені роздруковані скріншоти файлів є належними та допустимими доказами, про що неодноразово зазначав Верховний Суд у висновках, викладених в постановах від 28.04.2020 у справі №810/198/16, від 20.10.2020 у справі №620/817/19, від 24.11.2021 у справі №200/12604/19-а.

Тобто, всі спірні податкові накладні товариством були подані на реєстрацію 15 серпня 2022 року, однак квитанції про їх прийняття надійшли лише 16 серпня 2022 року.

Отже, порушення строків надсилання платнику податків квитанції про прийняття податкових накладних призвело до порушення строків реєстрації відповідних податкових накладних, оскільки станом на кінець операційного дня позивач не отримав інформації про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації накладних.

В свою чергу, пунктом 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Тобто, якщо до 20 години операційного дня, в який платником податків було направлено податкові накладні для їх реєстрації, йому не було надіслано квитанцію, відповідні податкові накладні вважаються зареєстрованими у цей день.

Аналогічну правову позицію було викладено Верховним Судом у постановах від 22.11.2018 у справі №813/815/18, від 23.01.2018 у справі №806/832/17, від 10.06.2019 у справі №802/1825/16-а.

Таким чином, суд дійшов висновку про направлення позивачем на реєстрацію 15 серпня 2022 року податкових накладних в межах операційного дня та своєчасного виконання своїх зобов`язань, передбачених податковим законодавством з реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 109.1 ст. 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

При розгляді справ щодо накладення податковими органами штрафних санкцій на платника податків суд повинен встановити наявність чи відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постанові від 30 січня 2018 року по справі № 815/2745/17; від 26 червня 2018 року по справі № 808/2127/17; від 03 травня 2018 року по справі № 818/1070/17, платник податків може нести відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних лише якщо така несвоєчасна реєстрація зумовлена його винними діями.

Суд звертає увагу, що в постанові від 14 лютого 2019 року по справі №809/1040/17 Верховний Суд встановив: «...Суд касаційної інстанції зауважує, що відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями с протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Оскільки судами встановлено, що позивач не допустив протиправних дій у даному випадку, тому навіть за умови відсутності у відповідача відомостей про дату виконання позивачем встановленого законом обов`язку з реєстрації податкової накладної, останній не підлягає притягненню до відповідальності.

За таких обставин, Верховний Суд погоджується з висновками судом першої та апеляційної інстанцій, що ТОВ «Інжиніринг Систем» вчасно, у встановлені пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України строки здійснені визначені цією статтею та Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних дії з реєстрації податкових накладних, однак невчасна їх реєстрація у Єдиному реєстрі податкових накладних сталась не з вини позивача, а відтак не може бути підставою для притягнення його до відповідальності за порушення строку реєстрації податкових накладних у вигляді штрафу, передбаченого у статті 120-1 Податкового кодексу України.

Суд касаційної інстанції також погоджується з судами попередніх інстанцій про те, що доводи контролюючого органу на те, що платник повинен розрахувати всі ризики, пов`язані з роботою електронної системи та врахувати те, що відповідач повинен мати достатньо часу на проведення перевірки податкових накладних на відповідність не заслуговують на увагу, оскільки Порядком не встановлено будь-яких обмежень платнику у надсиланні податкових накладних для реєстрації в останній день 15-денного строку...».

У постановах від 3 квітня 2020 року (справа №160/5380/19), від 10 червня 2019 року (справа №802/1825/16-а) та від 12 липня 2019 року (справа №0940/1600/18) Верховний Суд вказав, що у процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу.

Відповідно частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд звертає увагу, що надані відповідачем квитанції про реєстрацію податкових накладних від 16.08.2022 не спростовуються встановлених судом обставин направлення позивачем на реєстрацію податкових накладних саме 15 серпня 2022 року.

Водночас реєстрація податкових накладних ДПС України 16 серпня 2022 року не може слугувати підставою для покладення на позивача відповідальності за порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної.

На думку суду, зі свого боку позивачем були виконані всі можливі дії для своєчасної реєстрації ПН/РК.

Разом з тим, судом встановлено, що до кінця операційного дня 15 серпня 2022 року квитанції про прийняття або неприйняття вказаних податкових накладних позивачу не надходили, отже в силу п. 201.10 ст. 201 ПК України такі податкові накладні вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних днем їх надіслання.

Суд звертає увагу, що законодавець передбачив можливість застосування до платника податків наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених статтею 120-1 ПК України, лише за наявності його вини. При цьому, не направлення відповідачем квитанції, що свідчить про прийняття ПН/РК з невідомої причини та, відповідно, незалежної від позивача, свідчить про відсутність вини суб`єкта господарювання.

Отже, суд дійшов висновку про те, що позивачем вжито всіх можливих заходів для проведення своєчасної реєстрації податкової накладної, що підтверджено належними доказами. Наведене виключає висновок про наявність у діях позивача, як платника податку, порушень діючого законодавства України щодо порушення реєстрації податкових накладних.

Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 28 вересня 2022 року у справі № 200/4176/20-а та від 01 грудня 2022 року у справі № 640/18804/19.

Враховуючи вищевикладене, позивачем не було пропущено встановлений граничний строк реєстрації спірних 54 податкових накладних від 31.07.2022, тому відсутні підстави для застосування відповідачем штрафних санкцій, передбачених п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України.

В контексті вищевикладеного, суд зазначає, що в разі встановлення судом невідповідності частини рішення суб`єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства наслідком є визнання такого акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину, пункт, речення рішення або рішення в частині нарахування певної суми окремого виду податку чи збору, накладення штрафних (фінансових) санкцій в якійсь сумі.

При цьому, судом встановлено протиправність нарахування штрафних санкцій в порядку пункту 120-1.1 статті 120 Податкового кодексу України за несвоєчасну реєстрацію 54 податкових накладних з 69 податкових накладних.

За встановлених вище обставин, суд дійшов висновку про можливість виокремити суму протиправно застосованих до позивача штрафних санкцій по 4 податкових накладних відповідно до Розрахунку штрафу як Додатку до податкового повідомлення-рішення №0034530403 від 18.04.2023.

Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню в частині застосування до позивача штрафу за несвоєчасну реєстрацію 4 податкових накладних в розмірі 10% у сумі 28946 грн 83 коп.

Питання нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію інших податкових накладних не є предметом оскарження у даних спірних правовідносинах.

Позивач не заперечує та не наводить підстав проти обгрунтованості та правомірності нарахування штрафних санкцій по інших податкових накладних зазначених в розрахунку. Тому, податкове повідомлення-рішення №0034530403 від 18.04.2023 в частині застосування штрафу сумі 28946 грн 83 коп. підлягає скасуванню.

Особливістю адміністративного судочинства, порівняно з іншими видами судочинства, є обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи наведене, податкове повідомлення-рішенням прийнято без дотримання критеріїв, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури: з порушенням визначеного законами України способу, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та без дотримання принципу верховенства права.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Таким чином, повно і всебічно з`ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а тому позов підлягає до задоволення частково.

Враховуючи положення частини першої статті 139 КАС України, суд стягує на користь позивача понесені ним судові витрати, які підлягають відшкодуванню, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За правилами частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

На користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Черкаській області судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 2500 грн.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області №0034530403 від 18.04.2023 в частині застосування штрафу в 28946 (сім тисяч шістсот тридцять дві) грн 83 коп.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ 44131663) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СП З ЦІ ПЕГАС АВТОТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 41424219) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Валентина ТИМОШЕНКО