Рішення

від 10.07.2023 по справі 620/4941/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2023 року Чернігів Справа № 620/4941/23

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заяць О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом приватного підприємства «Грівас» до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ТОВ «Грівас-Україна» про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Грівас» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Чернігівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.02.2023 № 8246559/31440983 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 09.01.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Чернігівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.02.2023 № 8246560/31440983 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 11.01.2023;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані Приватним підприємством «Грівас», код ЄДР: 31440983 податкові накладні № 1 від 09.01.2023 та № 2 від 11.01.2023 датами їх фактичного подання на реєстрацію.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, оскільки позивачем були надані всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковими накладними, у реєстрації яких було відмовлено. Зазначає, що рішення Комісії ГУ ДПС у Чернігівській області не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії, а також містить вичерпного переліку документів, які необхідно подати платнику податків.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.05.2023 позовну заяву приватного підприємства "Грівас" залишено без руху та надано позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків з моменту отримання ухвали.

08.05.2023 позивач виконав вимоги ухвали суду про залишення позову без руху.

Ухвалою суду від 12.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами. Клопотання позивача про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача задоволено повністю. Залучено до участі у справі № 620/4941/23, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ТОВ «Грівас-Україна» (вул. Носівський шлях, 52, м. Ніжин, Чернігівська область 16600, код ЄДРПОУ 41135424).

Ухвалою суду від 19.06.2023 у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Чернігівській області та Державної податкової служби про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.

Представником відповідачів було подано відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позову та зазначив, що позивачу було зупинено реєстрацію податкових накладних, а при розгляді поданих платником документів комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ухвалено рішення про відмову в реєстрації вищезазначених податкових накладних у зв`язку з ненаданням платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено та зазначено додаткову інформацію: надані документи не підтверджують проведення операцій по даті складання податкової накладної. Також зазначив, що обов`язок довести реальність господарської операції та підтвердити її належними документами покладається виключно на позивача.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ТОВ «Грівас-Україна» у поясненнях на позовну заяву підтримала позовні вимоги повністю та просила їх задовольнити, вказавши, що між позивачем та ТОВ «Грівас-Україна» було укладено договір № 75/08-22 та всі необхідні документи бухгалтерського та податкового обліків були складені між сторонами договору у належній формі та в повному обсязі. Однак, відповідні податкові накладні були заблоковані, незважаючи на те, що жодна з компаній навіть не має статусу ризиковості.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Приватне підприємство «ГРІВАС» (код ЄДР: 31440983) засноване 20.04.2001 ОСОБА_1 , який є керівником підприємства. Зареєстроване платником ПДВ 01.04.2013. Основним видом діяльності позивача є: 28.92 Виробництво машин і устаткування для добувної промисловості та будівництва.

Позивач має у власності нерухомість - приміщення адмінбудівлі, складу, приміщення складу для зберігання металоконструкцій, що перебуває в процесі будівництва, які і є його місцезнаходженням, автомобіль VOLKSWAGEN універсал д.н.з. НОМЕР_1 , знаки для товарів і послуг «LightCem» та «GRIVAS», 4 земельні ділянки в оренді: 7410400000:03:023:0094,7410400000:03:023:0088, 7410400000:03:023:0053, 7410400000:03:023:0052. До 24.02.2022 у штаті перебувало до 9 (дев`ять) працівників. Товариство є членом Чернігівської торгово-промислової палати з 2019 року.

23.08.2022 позивач уклав договір з ТОВ «Грівас-Україна» (код ЄДРПОУ: 41135424) (третя особа) про надання послуг з демонтажу, шеф-монтажу та пусконалагоджувальних робіт по постачанню виробничої лінії конвеєрного типу для виготовлення легких блоків з пінобетону №75/08-22. 05.09.2022 третя особа сплатила позивачу аванс 1380000 грн за договором.

Цього ж дня позивач подав на реєстрацію податкову накладну № 1 на суму ПДВ 230000 грн: демонтаж обладнання, код 28.92.

30.09.2022 між позивачем та третьою особою було підписано акт № ГР-0000046, за яким позивач надав послуги з демонтажу обладнання на суму 1150000,00 грн. + 230000 грн ПДВ.

09.01.2023 третя особа сплатила позивачу аванс 600000,00 грн за договором.

Цього ж дня позивач подав на реєстрацію податкову накладну № 1 на суму ПДВ 100000 грн.: монтаж обладнання, код 28.92, однак її реєстрація була зупинена.

11.01.2023 третя особа сплатила позивачу аванс 300000,00 грн за договором.

Надалі позивач подав на реєстрацію податкову накладну № 2 на суму ПДВ 50000 грн: монтаж обладнання, код 28.92, однак її реєстрація також була зупинена.

16.01.2023 між позивачем та третьою особою було підписано акт № ГР-0000002, за яким позивач надав послуги з монтажу обладнання на суму 750000,00 грн. + 150000 грн ПДВ.

31.01.2023 позивач звернувся до ГУ ДПС у Чернігівській області (відповідач-1), до яких долучив письмові пояснення, в яких описав правову підставу та характер послуг, які надані третій особі. До вказаних пояснень було додано договір, первинні документи, штатний розпис, технічні умови та інші документи на підтвердження реальності господарської операції.

10.02.2023 відповідач-1 надіслав рішення № 8246559/31440983 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 09.01.2023 та рішення №8246560/31440983 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 11.01.2023, які прийняті у зв`язку з ненаданням платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено та зазначено додаткову інформацію: надані документи не підтверджують проведення операцій по даті складання податкової накладної.

23.02.2023 позивач звернувся до ДПС України (відповідач-2) із скаргою на рішення відповідача-1, до якої долучив такий самий перелік документів.

03.03.2023 відповідач-2 надіслав рішення № 21931/31440983/2 та рішення №21925/31440983/2, якими залишено скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін. Вказані рішення прийняті у зв`язку з ненаданням платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси.

Вважаючи рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Згідно підпунктів «а», «б» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

У свою чергу, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформленнямитної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує фактпостачання послугплатником податку.Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно доЗакону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно допідпунктів 213.1.9і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів) (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За приписами пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена впорядкута на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (далі - Порядок № 1246) податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимоги Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, серед іншого, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку №1246).

Так, механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі Порядок № 1165).

Пунктом 4 Порядку № 1165 визначено, що у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Згідно пункту 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстраціятакоїподаткової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до змісту пунктів 10, 11 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019 (далі Порядок № 520), прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі по тексту - комісія регіонального рівня). У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно пункту 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктом 11 Порядку № 520 передбачено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Як вбачається зі змісту квитанцій від 23.01.2023 /а. с. 48-49, 50-51/ контролюючим органом було сформовано висновки, що відображена у податковій накладній інформація відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Критерії ризиковості здійснення операцій оформлені у вигляді Додатку № 3 до Порядку №1165.

Пункт 1 додатку 3 до Порядку №1165 відносить до ознак ризиковості здійснення операцій наступне: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Суд зауважує, що зупинення реєстрації ПН/РК за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Таким чином, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Натомість надіслані позивачу квитанції містять вимогу щодо надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Також контролюючим органом не наведено обґрунтування того, що обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС, що свідчить про необґрунтованість таких квитанцій.

Отже, квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не відповідають вимогам, що встановлені до них пунктом 11 Порядку №1165 в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Водночас у вказаних квитанціях податковим органом запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії контролюючого органу повинні містити, як чітку підставу для зупинення реєстрації ПН/РК, так і чітку підставу для відмови в реєстрації податкових накладних.

Крім того, рішення про зупинення реєстрації податкової накладної /а. с. 44, 45/ не містять конкретного переліку документів, які необхідно подати платнику податків.

Суд вважає за необхідне зазначити, що недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо конкретного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого позивач не зміг належним чином виконати свої обов`язки щодо реєстрації податкових накладних.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Суд звертає увагу на той факт, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної прямо вказує на те, що рішення, яке прийнято на наступному етапі, тобто рішення комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є законним.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від10.04.2020 у справі № 819/330/18.

Як свідчать матеріали справи, позивачем подано до контролюючого органу пояснення та відповідні документи для підтвердження вчинення господарської операції з товариством з обмеженою відповідальністю «Грівас-Україна».

Комісією Головного управління ДПС у Чернігівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, незважаючи на вказане пояснення та додані до нього документи, прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення є необґрунтованими, оскільки факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Пунктом 2 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Чернігівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.02.2023 № 8246559/31440983 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 09.01.2023 та від 10.02.2023 № 8246560/31440983 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 11.01.2023.

Стосовно позовних вимог позивача про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 09.01.2023 та №2 від 11.01.2023, подану приватним підприємством «Грівас» датами їх фактичного подання на реєстрацію, суд зазначає наступне.

Приписами пункту 20 Порядку № 1246 передбачено, що внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

У цьому випадку зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані позивачем податкові накладні датами їх фактичного подання на реєстрацію є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.

Суд також враховує, що чинним законодавством покладено на Державну податкову службу України обов`язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, фіскальному органу надано право вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, «свобода розсуду» фіскального органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані приватним підприємством «Грівас» податкові накладні № 1 від 09.01.2023 та №2 від 11.01.2023 датами їх фактичного подання на реєстрацію.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.06.2019 у справі №480/4038/18 та від 28.11.2019 у справі №1640/2650/18.

Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України доходить висновку, що позов приватного підприємства «Грівас» необхідно задовольнити повністю.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Положеннями частини першої, пункту 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно частин четвертої та п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В силу частини дев`ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У зазначеному рішенні підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (п. 269).

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

Позивачем на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надано суду належним чином засвідчені копії документів, а саме: договір про надання правничої допомоги № 61 від 14.07.2022, додаток №3 ж\до договору від 10.04.2023, звіт № 4 про надану правничу допомогу на підставі договору від 17.04.2023 на суму 24600,00 грн, ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АІ №1385909 від 17.04.2023, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії РН №1244 від 17.06.2017 /а. с. 22-29, 61, 62/.

Відповідач у відзиві на позов заперечував щодо стягнення правничої допомоги у зв`язку з тим, що розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним з часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та обсягом фактично наданих ним послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу. Відповідач вказав, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 24600,00 грн є завищеним та не є співмірним, оскільки справа є незначної складності тане характеризується наявністю виключної правової проблеми, значним суспільним інтересом до її розгляду. Ця справа не потребувала значних затрат часу, а підготовка цієї справи до розгляду у суді не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи для адвоката, зокрема, в частинах направлення до суду позовної заяви. Також відповідач зазначив, що справа розглядається в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Позивач надав суду заперечення щодо клопотання відповідача про зменшення правничої допомоги, вказавши, що звіт містить повний і детальний перелік реальних дій, які вчинені адвокатом при підготовці позову.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19 зазначив, що адвокат не зобов`язаний надавати детальний опис виконаних робіт (наданих послуг), у випадку, якщо розмір гонорару, встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі.

Окрім того Верховний Суд у постанові звертає увагу на зміст ст. 134 КАС України, яка запроваджена "для визначення розміру витрат", в той час як в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.

Визначаючись із обґрунтованістю заявлених витрат на правничу допомогу, суд виходить з того, що предмет спору в цій справі не потребує вивчення великого обсягу нормативно-правових актів та розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи наведене, виходячи із конкретних обставин справи, беручи до уваги заперечення відповідача щодо суми стягнення правничої допомоги, суд вважає обґрунтованим та об`єктивним, і таким, що підпадає під критерій розумності, розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача, у сумі 8 000,00 грн.

Щодо стягнення судового збору, суд вказує про таке.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Звертаючись до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 8052,00 грн (2684*3), що підтверджується платіжною інструкцією від 24.04.2023 №2148 /а. с. 14/.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У пункті 23 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Позивач оскаржує два рішення про відмову в реєстрації двох податкових накладних (основні вимоги) та просить зобов`язати відповідача зареєструвати дві податкові накладні (похідні вимоги), а отже позовні вимоги, сформовані позивачем у поданому до суду позові, є основною та похідною позовними вимогами, а загальна сума судового збору за подання цього позову повинна становити 5368,00 грн.

Пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» зокрема встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи наведені вище положення, суд дійшов висновку, що за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 5368,00 грн, а саме по 2684,00 грн з кожного відповідача.

Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Чернігівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.02.2023 № 8246559/31440983 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 09.01.2023.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану приватним підприємством «Грівас» податкову накладну № 1 від 09.01.2023 датою її фактичного подання на реєстрацію.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Чернігівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.02.2023 № 8246560/31440983 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 11.01.2023.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану приватним підприємством «Грівас» податкову накладну № 2 від 11.01.2023 датою її фактичного подання на реєстрацію.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь приватного підприємства «Грівас» судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь приватного підприємства «Грівас» судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь приватного підприємства «Грівас» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь приватного підприємства «Грівас» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач: Приватне підприємство «Грівас», вул. Носівський шлях, 52, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, код ЄДРПОУ: 31440983.

Відповідач: Головне управління ДПС у Чернігівській області, вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ ВП: 44094124.

Відповідач: Державна податкова служба України, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ: 43005393.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ТОВ «Грівас-Україна», вул. Носівський шлях, 52, м. Ніжин, Чернігівська область 16600, код ЄДРПОУ 41135424.

Повний текст рішення суду виготовлений 10 липня 2023 року.

Суддя О.В. Заяць