Постанова від 28.06.2023 по справі 752/8075/22

справа № 752/8075/22 головуючий у суді І інстанції Шевченко Т.М.

провадження № 22-ц/824/7588/2023 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

28 червня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Фінагеєва В.О.,

суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,

за участю секретаря Лобоцької В.П.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 28 лютого 2023 року про призначення експертизи у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія АСКО - Донбас Північний», про відшкодування збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом та просив стягнути з ОСОБА_1 різницю між фактичним розміром шкоди і виплаченим страховим відшкодуванням у розмірі 91 566 грн. 11 коп. та моральну шкоду у розмірі 12 000 грн.

У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з клопотанням та просила призначити у справі комплексну експертизу.

Клопотання обґрунтоване тим, що для з`ясування розміру заподіяної шкоди потрібні спеціальні знання. Позивачем не надано відповідні висновки експертів. Висновок №758/10-21, який наявний в матеріалах справи, складений не для надання суду, складений особою, яка не попереджалася про кримінальну відповідальність та не є експертом, а тому не є експертним дослідженням у розумінні ст. 106 ЦПК України. Відповідач зазначає, що проведення експертизи необхідне для встановлення обставин для правильного вирішення справи по суті.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 28 лютого 2023 року клопотання ОСОБА_1 про призначення судової експертизи у справі задоволено частково. Вирішено призначити судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

На вирішення експертизи поставлено наступні питання:

- яка вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу мотоцикла HARLEY - DAVIDSON FLH, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1HD1PR8168Y951834, який зазнав аварійних пошкоджень внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 10 серпня 2021 року, станом на 10 серпня 2021 року?

- яка вартість транспортного засобу мотоцикла HARLEY - DAVIDSON FLH, реєстраційний номер НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , в пошкодженому стані після дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 10 серпня 2021 року, станом на 10 серпня 2021 року?.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції через порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права та ухвалити нове судове рішення, яким клопотання про призначення експертизи задовольнити повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що часткове задоволення клопотання про призначення судової експертизи є необґрунтованим, оскільки судом поставлено на вирішення експертизи питання, що не містяться в клопотанні про призначення судової експертизи та які не ставив на експертизу відповідач, судом не наведено мотивів необхідності відповіді на зазначене запитання та підстав для покладення оплати за запитання, яке не ставив відповідач за його рахунок. У разі, якщо суд вважає за необхідне поставити додаткові запитання чи інші запитання на вирішення судової експертизи, оплата має здійснюватися за рахунок суду, а не за рахунок відповідача - зазначене порушує права та законні інтереси відповідача. Так, відповідачем було сформовано та подані відповідні запитання відповідно до вимог Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року № 53/5 із врахуванням судової практики, що склалась в аналогічних справах та зазначив обґрунтування щодо необхідності саме цих запитань. Доводи стосовно необхідності призначення автотехнічної експертизи, які зазначала відповідач у клопотанні про призначення експертизи зумовлені необхідністю доведення наявності вини у формі грубої необережності саме потерпілого для можливості застосування ч. 2 ст. 1193 ЦК України. Саме встановлення причинно-наслідкового зв`язку та наявності вини, що може бути визначена лише шляхом проведення відповідної судової експертизи і зумовило необхідність з`ясування обставин шляхом проведення експертизи. ОСОБА_1 вважає, що оскаржувана ухвала є такою, що порушує права відповідача щодо всебічного розгляду справи, дослідження всіх доводів та аргументів сторони, які необхідні для винесення законного рішення, оскільки алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичний склад у справі, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування, який може змінюватися в процесі її розгляду. Окрім того, судові витрати покладаються на сторону, що заявила клопотання - відповідача, відповідно фінансовий тягар щодо кількості запитань також покладається на відповідача. Оскаржувана ухвала не містить мотивів, за якими відхилено частину питань, які зазначені у клопотанні. Апелянт вважає, що ухвалення судового рішення, яке не відповідає умовам мотивованості (обґрунтованості), тягне за собою ряд негативних наслідків, як для учасників справи, так і для суду, який прийняв таке рішення.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 вказує про те, що ч.4 ст.103 ЦПК України встановлює, що питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Так, саме ухвалою суду була призначена експертиза, отож, саме за судом залишаються повноваження щодо визначення кінцевого переліку питань, особливо, якщо він вважає, що питання, заявлені тією чи іншою стороною не мають відношення до предмету доказування. Щодо питань в частині проведення автотехнічної експертизи, то відповідач своїм обґрунтуванням фактично ставить питання про перегляд обставин ДТП та винуватості його учасників, однак, вказані обставини вже були розглянуті та встановлені Бориспільським міськрайонним судом Київської області у справі №359/8111/21, який визнав винним у ДТП саме відповідача, а Київський апеляційний суд за результатами перегляду залишив рішення першої інстанції без змін. Таким чином, клопотання щодо проведення автотехнічної експертизи є не більш ніж спробою відповідача змістити акценти у вказаному спорі та затягнути її розгляд, з метою уникнення відповідальності за збитки завдані ним. Щодо заявленого відповідачем питання в частині проведення транспортно-товарознавчого дослідження, то згідно з п.3.1. «Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092, основним підходом до визначення ринкової вартості КТЗ є порівняльний підхід. Врахування купівельної вартості пошкодженого КТЗ згідно означеного договору купівлі-продажу не відповідає положенням Методики, згідно якої використовується порівняльний, а не будь-який інший підхід. Крім того, предметом позову є не стягнення боргу, а відшкодування збитків, тобто втрат, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням її мотоцикла, а також витрат, які позивач мусить понести для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Постановляючи ухвалу про часткове задоволення клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи, суд першої інстанції виходив з того, що для вирішення питань, які стосуються предмету спору необхідні спеціальні знання.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

За змістом положень ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 102 ЦПК України, предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом, а учасники справи можуть запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта (частини 4, 5 статті 103 ЦПК України).

Отже, зважаючи на викладені норми закону, визначення експертної установи та питань, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, є прерогативою саме суду, сторони мають право лише запропонувати питання та експертну установу.

Судова експертиза повинна призначатися лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі, і не може стосуватися тлумачення і застосування правових норм. Суди не повинні ставити судовому експерту питання правового характеру, які повинні вирішуватися самим судом, тобто експерту можна ставити лише питання факту, а не правової оцінки.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 30 травня 1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», висновок експерта є доказом в цивільному процесі. Він не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватися на всебічному, повному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності.

Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, за якими клопотання про призначення автотоварознавчої експертизи підлягає частковому задоволенню з огляду на те, що предметом позову є стягнення коштів з відповідача у рахунок відшкодування збитків та моральної шкоди, завданих внаслідок ДТП.

Відповідач, не погоджується з розміром завданої шкоди, визначеним у відповідності до наданого позивачем звіту та висновку, а отже питання встановлення дійсного розміру завданої шкоди потребує ретельного вивчення та спеціальних знань для правильного вирішення справи по суті.

При цьому, питання, які просила поставити на вирішення експертизи відповідач, всупереч ч. 2 ст. 102 ЦПК України виходять за межі предмету доказування у справі.

З пояснень відповідача, наданих в суді апеляційної інстанції та наявних матеріалів справи, вбачається, що зазначені питання, а саме:

1. Чи мав водій мотоциклу HARLEY-DAVIDSON FLH, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , рік випуску 2008 технічну можливість запобігти настанню даного ДТП належним виконанням вимог ПДР з моменту виникнення небезпеки для руху або з моменту виявлення перешкоди для руху?

2. Чи мав водій мотоциклу HARLEY-DAVIDSON FLH, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , рік випуску 2008 технічну можливість запобігти настанню даного ДТП належним виконанням вимог ПДР з моменту виникнення небезпеки для руху або з моменту виявлення перешкоди для руху при швидкості руху 50 км/ч?

3. Дії кого з водіїв, мотоциклу HARLEY-DAVIDSON FLH, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , рік випуску 2008, реєстраційний номер НОМЕР_1 чи ТоуоtaRAV4 реєстраційний номер НОМЕР_4 , з технічної точки зору є причиною настання ДТП яке відбулось 10.08.2021 року в селі Ревне Київської області?

4. З якою швидкістю рухався мотоциклу HARLEY-DAVIDSON FLH, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , рік випуску 2008, реєстраційний номер НОМЕР_1 ? Якщо ця швидкість перевищувала встановлені обмеження (50 км за годину в межах населеного пункту село Ревне), то чи мав водій мотоцикл HARLEY-DAVIDSONFLH, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , рік випуску 2008, реєстраційний номер НОМЕР_1 технічну можливість уникнути контакту з автомобілем Тоуоtа RAV4 реєстраційний номер НОМЕР_4 якщо ця швидкість не перевищувала припустиму?

спрямовані на збирання доказів вини потерпілого у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, всупереч встановленим постановою Бориспільського районного суду Київської області від 14 вересня 2021 року фактам, у відповідності до яких саме ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

Постановою Київського апеляційного суду від 24 грудня 2021 року постанову Бориспільського районного суду Київської області від 14 вересня 2021 року залишено без змін.

Відповідно до ч. 4, 6 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Враховуючи зазначене, висновки суду першої інстанції щодо часткового задоволенні клопотання про призначення експертизи відповідають фактичним обставинам справи, судом дотримано норми процесуального права, що у відповідності до вимог ст. 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 375, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 28 лютого 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 03 липня 2023 року.

Головуючий Фінагеєв В.О.

Судді Кашперська Т.Ц.

Яворський М.А.