Рішення
від 29.05.2023 по справі 160/4446/23
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2023 року Справа № 160/4446/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю Юнайтед Табако до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи попуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,-

ВСТАНОВИВ:

08.03.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю Юнайтед Табако до Одеської митниці в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA 500420/2022/000018/2 від 03.09.2022 року та картку відмови № UA500420/2022/000150 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення;

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA 500420/2022/000022/2 від 06.09.2022 року та картку відмови №UA500420/2022/000155 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення;

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA 500420/2022/000023/2 від 06.09.2022 року та картку відмови № UA500420/2022/000156 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що спірні рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи попуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, в якому митна вартість визначена не за ціною договору, а за резервним методом, є неправомірним, оскільки митному органу було надано всі необхідні документи, які в повній мірі підтверджували заявлену митну вартість товарів (числові значення складових митної вартості товарів) і жодних розбіжностей такі документи не містили. Посилання ж митного органу, як на підставу виникнення у нього сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товарів, на нижчий ціновий рівень імпортованого позивачем товару порівняно з митним оформленням інших ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, є нормативно необґрунтованими, оскільки лише сама по собі різниця між вартістю подібних (аналогічних) товарів не свідчить про наявність порушень з боку декларанта та не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює.

13.04.2023 року через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду Одеською митницею подано відзив на позовну заяву, у якому митний орган заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив наступне. декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подані митні декларації (МД) № UA500420/2022/004149 від 03.09.2022 року, №UA500420/2022/004171 від 05.09.2022 року та № UA500420/2022/004183 від 06.09.2022 року, відповідно до яких за умовами поставки СРТ на митну територію України надійшов товар ТОВ Юнайтед Табако, а саме: (МД) № UA500420/2022/004149, товар №1 - тютюнова сировина. Тютюн з частково або повністю видаленою середньою жилкою, теплового сушіння: необроблений тютюн стріпсований у вигляді окремих листових пластин без середньої жилки та цілого листя 13 середньою жилкою від світло-жовтого до світло-коричневого кольору, марки Virginia TLMG2. Тютюн необроблений Virginia TLMG2 стріпсований (врожай 2021 року) - 19800 кг. Сфера застосування - тютюнова промисловість, для промислового виготовлення цигарок, для власних потреб. Торговельна марка: немає даних. Виробник: Global Tobacco1 LTD. Країна виробництва: IN. (МД) № UA500420/2022/004171 - товар № 1 - тютюнова сировина. Тютюн з частково або повністю видаленою середньою жилкою, теплового сушіння: необроблений тютюн стріпсований у вигляді окремих листових пластин без середньої жилки та цілого листя із середньою жилкою від світло-жовтого до світло-коричневого кольору, марки Virginia TLMG2. Тютюн необроблений Virginia TLMG2 стріпсований (врожай 202Іроку) - 19800 кг. Сфера застосування - тютюнова промисловість, для промислового виготовлення цигарок, для власних потреб. Торговельна марка: немає даних. Виробник: DEVI TOBACCO EXPORTS. Країна виробництва: IN. (МД) № UA500420/2022/004183 - товар №1 - тютюнова сировина. Тютюн з частково або повністю видаленою середньою жилкою, теплового сушіння: необроблений тютюн стріпсований у вигляді окремих листових пластин без середньої жилки та цілого листя із середньою жилкою від світло-жовтого до світло-коричневого кольору, марки Virginia TLMG2. Тютюн необроблений Virginia TLMG2 стріпсований (врожай 2021року) - 19800 кг. Сфера застосування - тютюнова промисловість, для промислового виготовлення цигар ок, для власних потреб. Торговельна марка: немає даних. Виробник: DEVI TOBACCO EXPORTS. Країна виробництва: IN.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митними деклараціями (МД) № UA500420/2022/004149 від 03.09.2022, № UA500420/2022/004171 від 05.09.2022 та № UA500420/2022/004183 від 06.09.2022 позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД, а саме: (МД) Ns UA500420/2022/004149: пакувальний лист (Packing list) б/н від 01.09.2022; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № 202209-003 від 01.09.2022; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) (Інвойс відправника) №1000000352 від 30.08.2022; автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н від 01.09.2022; фітосанітарний сертифікат (Phytosanitary certificate) М EU/BG/0200065 від 01.09.2022; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) М 0000198427 від 01.09.2022; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів М 1-2021 від 01.06.2021; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) М UT202209-003 від 01.09.2022; договір про надання послуг митного брокера № ЗК/В-1 від 26.05.2022; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) №8940836 від 03.09.2022; ліцензія на право виробництва підакцизних товарів (крім виробництва нафтопродуктів) Серія АЖ № 077047 від 30.05.2017; інші некласифіковані документи (гарантійний лист) № 01-08/574 від 01.09.2022; інші некласифіковані документи (Лист) №01-08/311 від 30.05.2022; інші некласифіковані документи (Лист) Ns 01-08-323 від 03.06.2022; інші некласифіковані документи (Сертифікат фумігації) Ns 32/2022-2023 від 17.07.2022; інші некласифіковані документи (Сертифікат якості) б/н від 27.07.2022.

(МД) №UA500420/2022/004171. Пакувальний лист (Packing list) б/н від 02.09.2022; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №202209-005 від 02.09.2022; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) (Інвойс відправника) №1000000354 від 30.08.2022; автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н від 02.09.2022, фітосанітарний сертифікат (Phytosanitary certificate) № EU/BG/0200068 від 02.09.2022; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № 0000198430 від 02.09.2022; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104) подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 1-2021 від 01.06.2021; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № UT202209-005 від 02.09.2022; договір про надання послуг митного брокера №ЗК/В-1 від 26.05.2022; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) №8947933 від 05.09.2022; ліцензія на право виробництва підакцизних товарів (крім виробництва нафтопродуктів) Серія АЖ № 077047від 30.05.2017; інші некласифіковані документи (Гарантійний лист) №01-08/576 від 02.09.2022; інші некласифіковані документи (Лист) № 01-08/311 від 30.05.2022; інші некласифіковані документи (Лист) № 01-08-323 від 03.06.2022; інші некласифіковані документи (Сертифікат фумігації) №32/2022-2023 від 17.07.2022; інші некласифіковані документи (Сертифікат якості) б/н від 27.07.2022.

(МД) № UA500420/2022/004183. Пакувальний лист (Packing list) б/н від 02.09.2022; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №202209-004 від 02.09.2022; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) (Інвойс відправника) №1000000353 від 30.08.2022; атотранспортна накладна (Road consignment note) б/н від 02.09.2022; фітосанітарний сертифікат (Phytosanitary certificate) № EU/BG/0200067 від 02.09.2022; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № 0000198429 від 02.09.2022; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 1-2021 від 01.06.2021; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №UT202209-004 від 02.09.2022; договір про надання послуг митного брокера № ЗК/В-1 від 26.05.2022; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами Та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) №8950012 від 06.09.2022; ліцензія на право виробництва підакцизних товарів (крім виробництва нафтопродуктів) Серія АЖ №077047 від 30.05.2017; інші некласифіковані документи (Гарантійний лист) №01-08/575 від 02.09.2022; інші некласифіковані документи (Лист) № 01-08/311 від 30.05.2022; інші некласифіковані документи (Лист) №01-08-323 від 03.06.2022; інші некласифіковані документи (Сертифікат фумігації) №32/2022-2023 від 17.07.2022; інші некласифіковані документи (Сертифікат якості) б/н від 27.07.2022.

Так, за митними деклараціями (МД) № UА500420/2022/004149 від 03.09.2022 автоматизованою системою управління ризиками були встановлені наступні Форми обов`язкового контролю. (МД) № UА500420/2022/004149. 101-1 Витребування оригіналів документів, зазначених у митній декларації, або засвідчених в установленому порядку їх копій, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів. Повідомлення до форми контролю: «Товар(и) № 1: це перше митне оформлення імпортером цього товару з даною країною походження за останній рік Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності класифікації товару. Здійснити перевірку правильності визначення країни походження товару». 103-1 Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби. Повідомлення до форми контролю. «Товар(и) № 1: це перше митне оформлення імпортером цього товару з даною країною походження за останній рік Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності класифікації товару. Здійснити перевірку правильності визначення країни походження товару». 105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів.

Повідомлення до форми контролю. «Товар(и) № 1: це перше митне оформлення імпортером цього товару з даною країною походження за останній рік Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності класифікації товару. Здійснити перевірку правильності визначення країни походження товару». 107-3 Контроль правильності класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД Повідомлення до форми контролю: «Товар(и) № 1: це перше митне оформлення імпортером цього товару з даною країною походження за останній рік Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності класифікації товару. Здійснити перевірку правильності визначення країни походження товару». 109-4 Перевірка правильності визначення країни походження товарів. Повідомлення до форми контролю: «Товар(и) № 1: Це перше митне оформлення імпортером цього товару з даною країною походження за останній рік. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності класифікації товару. Здійснити перевірку правильності визначення країни походження товару. Перевірка правильності визначення країни походження товарів». Дані форми контролю були обов`язковими для виконання посадовими особами митних органів. Прийняття цими посадовими особами рішення щодо нездійснення митного контролю у зазначених формах та обсягах не допускалося. Таким чином, Митним кодексом України не допускається ігнорування та не виконання Форм контролю встановлених СУР.

На виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № UA500420/2022/004149 від 03.09.2022 встановлено, що в поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, ознаки підробки та не подані всі документи, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів № UA500420/2022/000018/2 від 03.09.2022, а саме: 1) відповідно до ч. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. У наданих до митного оформлення документах відсутні пані шопо таких складових митної вартості товару та інших витрат, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) відповідно до ч. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. Відповідно з інформацією у графі 20 митної декларації поставка товару здійснюється на умовах СРТ Жовті Води. Дана вартість не включає вартість страхування товару. Інформація щодо здійснення/не здійснення страхування та його вартість у разі здійснення відсутня. внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 3) відповідно п. 5.1.2 договору (контракту) від 01.06.2021 №21-2021 продавець зобов`язаний передати оригінали документів, в точу числі митну декларацію, але до митного оформлення даний документ не на давався.

(МД) № UA500420/2022/004171. На виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного , контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № UA500420/2022/004171 від 05.09.2022 встановлено, що в поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, ознаки підробки та не подані всі документи, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів № UA500420/2022/000022/2 від 06.09.2022 року. 1) відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. У наданих по митного оформлення документах відсутні дані шопо таких складових митної вартості товару та інших витрат, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) відповідно до ч. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. Відповідно з інформацією у графі 20 митної декларації поставка товару здійснюється на умовах СРТ Орлівка. Дана вартість не включає вартість страхування товару. Інформація щодо здійснення/не здійснення страхування та його вартість у разі здійснення відсутня. внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 3) відповідно п. 5.1.2 договору (контракту) від 01.06.2021 №1-2021 продавець зобов`язаний передати оригінали документів, в точу числі митну декларацію, але до митного оформлення даний документ не надавався.

(МД) № UА500420/2022/004183. На виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № UА500420/2022/004183 від 06.09.2022 встановлено, що в поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, ознаки підробки та не подані всі документи, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів № UА500420/2022/000023/2 від 06.09.2022 року а саме: 1) відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. У наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо таких складових митної вартості товару та інших витрат, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару: 2) відповідно до ч. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. Відповідно з інформацією у графі 20 митної декларації поставка товару здійснюється на умовах СРТ Орлівка. Дана вартість не включає вартість страхування товару. Інформація щодо здійснення/нездійснення страхування та його вартість v разі здійснення відсутня. внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 3) відповідно п. 5.1.2 договору (контракту) від 01.06.2021 №1-2021 продавець зобов`язаний передати оригінали документів, в точу числі митну декларацію, але до митного оформлення даний документ не надавався.

Оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та ознаки підробки, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості. На підставі ч. 3 статті 53 МКУ, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: (МД) №UА500420/202 2/004345, UА500420/2022/004171, UА500420/2022/004183: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 5) виписку з бухгалтерської документації; 6) прейскуранти (прайс-листи), каталоги виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 8) копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову згідно до ст. 254 Митного кодексу України. Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів.

(МД) № UА500420/2022/004345. Листом від 03.09.2022 №01-08/578 декларант повідомив митний орган, що надати додаткові документи на протязі 10 днів не має можливості. В рамках проведення консультації з декларантом відповідно до п. 5 статті 55 Митного кодексу України, враховуючи інформацію викладену у листі від 03.09.2022 № 01-08/578 до електронної митної декларації (ЕМД) № 1435 (внутрішній номер), що прийнята до митного оформлення 03.09.2022 за №UА500420/2022/004149, необхідно зазначити, що оскільки декларантом всі наявні розбіжності не скасовані та не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, митним органом було повідомлено, що митну вартість товару, заявлену до митного оформлення за ЕМД №UА500420/2022/004149 буде скориговано.

(МД) № UА500420/2022/004171. Листом від 04.09.2022 №01-08/582 декларант повідомив митний орган, що надати додаткові документи на протязі 10 днів не має можливості. В рамках проведення консультації з декларантом відповідно до п. 5 статті 55 Митного кодексу України, враховуючи інформацію викладену у листі від 05.09.2022 № 01-08/587 до електронної митної декларації (ЕМД) №1444 (внутрішній номер), що прийнята до митного оформлення 05.09.2022 за №UА500420/2022/004171, необхідно зазначити, що оскільки декларантом всі наявні розбіжності не скасовані та не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, митним органом було повідомлено, що митну вартість товару, заявлену до митного оформлення за ЕМД № UА500420/2022/004171 буде скориговано.

(МД) № ЦА500420/2022/004183. Листом від 06.09.2022 №901-08/588 декларант повідомив митний орган, що надати додаткові документи на протязі 10 днів не має можливості. В рамках проведення консультації з декларантом відповідно до п. 5 статті 55 Митного кодексу України, враховуючи інформацію викладену у листі від 06.09.2022 №01-08/588 до електронної митної декларації (ЕМД) N9 1447 (внутрішній номер), що прийнята до митного оформлення 06.09.2022 за №UА500420/2022/004183, необхідно зазначити, що оскільки декларантом всі наявні розбіжності не скасовані та не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, митним органом було повідомлено, що митну вартість товару, заявлену до митного оформлення за ЕМД №UА500420/2022/004183 буде скориговано.

Таким чином вказані вище розбіжності усунені не були. Декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ. Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митними деклараціями (МД) №UА500420/2022/004149 від 03.09.2022, № UА500420/2022/004171 від 05.09.2022 та № UА500420/2022/004183 від 06.09.2022 містились розбіжності та ознаки підробки, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч. 6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. За допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), АСМО «Інспектор» встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим та становить: (МД) № UA500420/2022/004345 по товару №1 - 4.5789 дол. США/кг (митна декларація №UA408020/2022/29471 від 05.08.2022) ніж заявлено декларантом 3 дол. США/кг. Враховуючи вищезазначене, митну вартість товару Nsi скориговано до рівня 4.5789 дол. США/кг.; (МД) № UA500420/2022/004171 по товару №1 - 4,5789 дол. США/кг (митна декларація NsUA408020/2022/29471 від 05.08.2022) ніж заявлено декларантом 3 дол. США/кг. Отже, митну вартість товару №1 скориговано до рівня 4,5789 дол. США/кг. (МД) № UА500420/2022/004183 по товару №1 - 4,5789 дол. США/кг (Митна декларація №UА408020/2022/29471 від 05.08.2022) ніж заявлено декларантом 3 дол. США/кг. Враховуючи вищезазначене, митну вартість товару №1 скориговано до рівня 4,5789 дол. США/кг.

Відтак у відповідності до ч. 2 ст. 55 МКУ Одеською митницею прийняті рішення про коригування митної вартості товарів № UА500420/2022/000018/2 від 03.09.2022, № UА500420/2022/000022/2 від 06.09.2022 та №UА500420/2022/000023/2 від 06.09.2022. У рішеннях про коригування митної вартості № UА500420/2022/000018/2 від 03.09.2022, № UА500420/2022/000022/2 від 06.09.2022 та №UА500420/2022/000023/2 від 06.09.2022 наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, шо використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІСІ. у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю.

Отже, Одеською митницею були видані картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500420/2022/000150, №UА500420/2022/000155 і № UА500420/2022/000156 та роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за митними деклараціями (МД) № UА500420/2022/004154 від 03.09.2022, № UА500420/2022/004190 від 06.09.2022 та № UА500420/2022/004191 від 06.09.2022 за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МКУ. Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією у розмірі (МД) № UА500420/2022/004345 - 242 361,70 грн.; (МД) № UА500420/2022/004171 - 242 361,70 грн.; (МД) № UА500420/2022/004183 242 361,70 грн. Разом: 727 085,10 грн. Шляхом внесення коштів на відповідний рахунок митного органу. Таким чином, Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішень про коригування митної вартості товару №UA500420/2022/000018/2 від 03.09.2022, № UA500420/2022/000022/2 від 06.09.2022 та №UA500420/2022/000023/2 від 06.09.2022 та карток відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500420/2022/000150, №UA500420/2022/000155і № UA500420/2022/000156 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ТОВ Юнайтед Табако.

20.04.2023 року позивач подав до суду відповідь на відзив де зазначив, що відповідач не подав будь - якого доказу на спростування зазначених в позовній заяві обставин. Отже висновки, зазначені у відзиві на позовну заяву є необґрунтованими.

01.05.2023 року через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду Одеською митницею подано заперечення щодо відповіді на відзив на позовну, у якому митний орган зазначив про безпідставність та необґрунтованість доводів позивача у запереченні.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.03.2023 зазначена вище справа розподілена та 09.03.2023 року передана судді Пруднику С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.03.2023 року вказану позовну заяву було залишено без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.

У встановлений ухвалою суду від 13.03.2023 року строк позивач усунув недоліки адміністративного позову.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.03.2023 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.04.2023 року у задоволенні клопотання представника Одеської митниці Панчошака Олександра Олександровича про розгляд справи в порядку загального провадження відмовлено.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 01.06.2021 року між ТОВ Юнайтед Табако, покупцем, зареєстрованим в Україні та Компанією Edonia GmbH, продавцем, зареєстрованим в Австрії, було укладено Контракт №1-2021 (надалі по тексту - Контракт) на поставку сировини і матеріалів для виробництва тютюнової продукції.

За умовами Контракту (п. 1.2.) Продавець продає, а Покупець купує такі групи товарів: сировину і матеріали для виробництва тютюнової продукції. Конкретний асортимент Товару, його кількість і вартість, вказані у Специфікаціях, що складаються на кожну поставлену партію.

Відповідно до п. 2.1. та п. 3.2. Контракту ціна на Товар, за взаємною згодою сторін, встановлюється у Євро чи доларах США, яка зазначається в рахунку чи проформі рахунку. Оплата за цим Контрактом здійснюється на умовах відстрочки платежу на строк до 365 (триста шістдесят п`ять) календарних днів з моменту поставки Товару, на підставі виставленого Продавцем рахунку.

Згідно п. 2.2. Контракту, поставка Товару здійснюється на умовах поставки, зазначених у відповідних Специфікаціях до Контракту (ІНКОТЕРМС 2010 р.).

Сторонами було укладено специфікацію №UT202209-003 від 01.09.2022 р., відповідно до умов зазначеного Контракту, згідно якої продавець зобов`язався поставити покупцю товар: тютюн необроблений Virginia TLMG стріпсований (урожай 2021 року) у кількості 19800,0 кг за ціною 3,00 долари США за кг, загальною вартістю 59400,00 долари США на умовах поставки СРТ, Орлівка, Україна.

- декларація митної вартості до МД № UA500420/2022/004149 від 03.09.2022 р., визначеної декларантом за основним методом - за ціною контракту щодо товару, який імпортується (відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 53 МКУ «декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч. 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості»);

- контракт №1-2021 від 01.06.2021 р., Специфікація №UT202209-003 від 01.09.2022 р. до Контракту (відповідно до п. 2. ч.2. ст. 53 МКУ «зовнішньоекономічний договір (контракт) та додатки до нього у разі їх наявності»);

- рахунок Edonia GmbH до TOB «Юнайтед Табако» №202209-003 від 01.09.2022 р. (відповідно до п. 3.4.2. ст. 53 МКУ «рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу»);

- у зв`язку з тим, що відповідно до умов Контракту, передбачений порядок оплати: відстрочення платежу, банківські платіжні документи не надавались (відповідно до п. 4. ч.2. ст. 53 МКУ «якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару»);

- інвойс відправника №1000000352 від 30.08.2022 р. (відповідно до п. 5. 4.2. ст. 53 МКУ «за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару»);

- ліцензія на виробництво тютюнових виробів №077047 від 07.06.2017 р. та листи позивача щодо дії ліцензії від 30.055022 за №01-08/311, 03.06.2022 р. за №01- 08/323, від 01.09.2022 р. за №01-08/574 - для виробництва тютюнових виробів (відповідно до п. 7. 4.2. ст. 53 МКУ «ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню»);

- у зв`язку з тим, що витрати на транспортування включені у вартість товару, документи щодо витрат на транспортування не надавались (відповідно до п. 6. ч. 2 ст. 53 МКУ «транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів»);

- у зв`язку з тим, що страхування товару не здійснювалось, документи не надавались (відповідно до п. 8. 4.2. ст. 53 якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування»).

Також позивачем було надано до митного органу пакувальний лист; сертифікат якості від 27.07.2022 р.; сертифікат походження №0000198427; сертифікат фумігації від 17.07.2022 р.; фітосанітарний сертифікат №EU/BG/0200065; автотранспортна накладна (CMR) від 01.09.2022.

02.09.2022 року Сторонами було укладено специфікацію №UT202209-005, відповідно до умов зазначеного Контракту, згідно якої продавець зобов`язався поставити покупцю товар: тютюн необроблений Virginia TLMG стріпсований (урожай 2021 року) у кількості 19800.0 кг за ціною 3,00 долари США за кг, загальною вартістю 59400.00 долари США на умовах поставки СРТ, Орлівка, Україна.

- декларація митної вартості до МД № UA500420/2022/004171 від 05.09.2022 р., визначеної декларантом за основним методом - за ціною контракту щодо товару, який імпортується (відповідно до п. 1 4.2 ст. 53 МКУ «декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч. 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості»);

- контракт №1-2021 від 01.06.2021 р., Специфікація №UT202209-005 від 02.09.2022 р. до Контракту (відповідно до п. 2. ч.2. ст. 53 МКУ «зовнішньоекономічний договір (контракт) та додатки до нього у разі їх наявності»);

- рахунок Edonia GmbH до TOB «Юнайтед Табако» №202209-005 від 02.08.2022 р. (відповідно до п. 3.4.2. ст. 53 МКУ «рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу»);

- інвойс відправника №1000000354 від 30.08.2022 р. (відповідно до п. 5. 4.2. ст. 53 МКУ «за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару»);

- ліцензія на виробництво тютюнових виробів №077047 від 07.06.2017 р. та листи позивача щодо дії ліцензії від 30.05.2022 за №01-08/311, 03.06.2022 р. за №01- 08/323, від 02.09.2022 р. за №01-08/576 - для виробництва тютюнових виробів (відповідно до п. 7. 4.2. ст. 53 МКУ «ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню»);

- у зв`язку з тим, що витрати на транспортування включені у вартість товару, документи щодо витрат на транспортування не надавались (відповідно до п. 6. ч.2. ст. 53 МКУ «транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів»);

Також позивачем було надано до митного органу пакувальний лист; сертифікат якості від 27.07.2022 р.; сертифікат походження №0000198430; сертифікат фумігації від 17.07.2022 р.; фітосанітарний сертифікат №EU/BG/0200068; автотранспортна накладна (CMR) від 02.09.2022 .

Також, Сторонами було укладено специфікацію №UT202209-004, відповідно до умов зазначеного Контракту, згідно якої продавець зобов`язався поставити покупцю товар: тютюн необроблений Virginia TLMG стріпсований (урожай 2021 року) у кількості 19800.0 кг за ціною 3,00 долари США за кг, загальною вартістю 59400.00 долари США на умовах поставки СРТ, Орлівка, Україна.

Для здійснення митного оформлення товару та з метою підтвердження заявленої у митній декларації митної вартості, позивачем до відповідача (митниці - митний пост «Орлівка» Одеської митниці) було подано електронну митну декларацію від 06 вересня 2022 року № UA500420/2022/004183, до якої долучені документи, які надавались на підтвердження заявленої митної вартості, відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ, а саме: декларація митної вартості до МД № UA500420/2022/004183 від 06.09.2022 р., визначеної декларантом за основним методом - за ціною контракту щодо товару, який імпортується (відповідно до п. 1 ч.2 ст. 53 МКУ «декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч. 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості»);

- контракт №1-2021 від 01.06.2021 р., Специфікація №UT202209-004 від 02.09.2022 р. до Контракту (відповідно до п. 2. ч.2. ст. 53 МКУ «зовнішньоекономічний договір (контракт) та додатки до нього у разі їх наявності»);

- рахунок Edonia GmbH до TOB «Юнайтед Табако» №202209-004 від 02.09.2022 р. (відповідно до п. 3. ч.2. ст. 53 МКУ «рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу»);

- інвойс відправника №1000000353 від 30.08.2022 р. (відповідно до п. 5. ч.2. ст. 53 МКУ «за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару»);

- ліцензія на виробництво тютюнових виробів №077047 від 07.06.2017 р. та листи позивача щодо дії ліцензії від 30.05.2022 за №01-08/311, 03.06.2022 р. за №01- 08/323, від 02.09.2022 р. за №01-08/575 - для виробництва тютюнових виробів (відповідно до п. 7. ч.2. ст. 53 МКУ «ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню»);

- у зв`язку з тим, що витрати на транспортування включені у вартість товару, документи щодо витрат на транспортування не надавались (відповідно до п. 6. ч.2. ст. 53 МКУ «транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять "відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів»);

- у зв`язку з тим, що страхування товару не здійснювалось, документи не надавались (відповідно до п. 8. ч.2. ст. 53 якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування»).

Також позивачем було надано до митного органу пакувальний лист; сертифікат якості від 27.07.2022 р.; сертифікат походження №0000198426; сертифікат фумігації від 17.07.2022 р.; фітосанітарний сертифікат №EU/BG/0200066; автотранспортна накладна (CMR) від 02.09.2022.

На виконання умов Контракту, відповідно до специфікації №UT202209-003 від 01.09.2022 р., специфікації №UT202209-005 від 02.09.2022 р. та специфікації №UТ202209-004 від 02.09.2022 р., які є невід`ємною частиною Контракту та виставленим продавцем рахунків №202209-003 від 01.09.2022 р., №202209-005 від 02.09.2022 р., №202209-004 від 02.09.2022 р., позивачу, на умовах поставки СРТ, Орлівка, Україна, відповідно до Правил Інкотермс 2010, було поставлено Товар: тютюн необроблений Virginia TLMG стріпсований (урожай 2021 року) (надалі по тексту - товар) у кількості 19800 кг за ціною 3,00 доларів США за кг, загальною вартістю 59400.00 доларів США.

03 вересня 2022 року, 05 вересня 2022 року та 06 вересня 2022 року, для здійснення митного оформлення товару та підтвердження заявлених у митних деклараціях митної вартості, позивачем до відповідача (митниці - митний пост «Орлівка» Одеської митниці) було подано електронні митні декларації від 03 вересня 2022 року № UA500420/2022/004149, від 05 вересня 2022 року № UA500420/2022/004171 та від 06 вересня 2022 року № UA500420/2022/004183 (Додатки 6, 20, 34 до позову), до яких долучені документи, які надавались на підтвердження заявленої митної вартості, відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ.

Однак, відповідачем було відмовлено у прийнятті митних декларації та оформлено картки відмови за номерами UA500420/2022/000150, UA500420/2022/000155, UA500420/2022/000156, у зв`язку із винесенням рішень про коригування митної вартості товарів №UA500420/2022/000018/2 від 03.09.2022 р., №UA500420/2022/000022/2 від 06.09.2022 р., №UA500420/2022/000023/2 від 06.09.2022 р., за яким відповідачем визначена (скоригована) митна вартість товару за другорядним методом - резервним.

Позивачем заповнено та подано митному органу нові митні декларації №UA500420/2022/004154 від 03.09.2022р., №UA500420/2022/004190 від 06.09.2022 р. та №UA500420/2022/004191 від 06.09.2022 р., в яких митна вартість товару була задекларована з урахуванням оскаржуваних рішень. З суми на яку було збільшено митну вартість, позивачем було сплачено митні платежі на підставі ст. 55 МКУ (Фінансова гарантія) у сумі 230 929 грн. 55 коп. (податок на додану вартість) та 11 432 грн. 15 коп. (митні платежі - 1%) по кожній митній декларації окремо.

Не погоджуючись із здійсненим відповідачем коригуванням митної вартості імпортованого товару, Товариство звернулось до суду з позовом у даній справі.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

В частині 2статті 19 Конституції Українизакріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно ж достатті 67 Конституції Україникожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1статті 4 МК Українимитне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цьогоКодексу, законівта інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За змістом статей49,50 МК Українимитною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цьогоКодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно доглави 9 цього Кодексу(частини 1 та 2статті 51 МК України).

Так частинами 1 - 3 статті 57 (глава9розділуІІІ) МК Українипередбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цьогоКодексу.

Згідно із частинами 1 - 2статті 58 МК Україниметод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених устаттях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (частина 1статті 64 «Резервний метод» МК України).

Відповідно до частини 2статті 52 МК Українидекларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

За змістом частин 1 - 3статті 53 МК Україниу випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостійстатті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частини 5 - 6статті 53 МК України).

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.04.2019 року у справі №826/10733/15 та від 19.02.2019 року у справі №826/2312/16 від 05 грудня 2019 року у справі №826/3102/16 і в постановах Верховного Суду України від 31.03.2015 року у справі № 21-127а15,від 30.06.2015 року у справі № 21-591а15) та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.

Позивачем було заявлено основний методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту: перший метод - за ціною договору, як це передбачено ч. 2 ст. 57 МК України.

За результатами перевірки документів та відомостей, доданих позивачем до митних декларацій, відповідачем були прийняті оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару до рівня 4,5789 доларів США/ кг, по кожному окремо.

Частина 2 ст. 55 МК України встановлює вимоги до рішення про коригування заявленої митної вартості товарів.

Підстави для прийняття спірних рішень відповідач зазначив у тексті рішень, які було направлено електронними повідомленнями 03.09.2022 р. та 06.09.2022 р., де вказано що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, ознаки підробки та не подані всі документи, які підтверджують митну вартість, зокрема: відсутні дані щодо таких складових митної вартості товару, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов`язаних з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України та інших витрат; відсутня інформація щодо здійснення / не здійснення страхування та його вартість у разі здійснення; відповідно до п.5 договору (контракту) від 01.06.2021 №1-2021 продавець зобов`язаний передати оригінали документів, в тому числі митну декларацію, але до митного оформлення даний документ не надавався; на підставі означеного, відповідно до п. 3 ст. 53 МКУ, в рамках проведення консультацій декларанта зобов`язано надати додаткові документи; оскільки декларантом розбіжності не скасовані та не подані документи згідно з переліком, враховуючи відсутню у митного органу інформацію щодо вартості з операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, не можливості використання методів визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості, повідомлено, що митну вартість товару буде скориговано за резервним методом.

Так, щодо зазначення відповідачем про відсутність складових митної вартості товару: вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; витрат на навантаження оцінюваних товарів, пов`язаних з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України та інших витрат.

У Специфікаціях від 01.09.2022 р. №UT202209-003, від 02.09.2022 р. №UT202209-005 та від 02.09.2022 р. №UT202209-004 зазначені умови поставки, а саме: СРТ, Орлівка, Україна.

Відповідно до тлумачення умов поставки СРТ згідно Правил Інкотермс, чітко видно, що Продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.

Суд зазначає, що Державна митна служба України листом від 29.12.2010 р. №11/2-10.16/17217-ЕП «Щодо Інкотермс 2010», інформувала начальників усіх митниць, про те, що Міжнародною торговою палатою прийняті Правила використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс 2010, які вводяться в дію МТП з 01.01.2011. Інкотермс 2010 передбачено використання 11 торгових термінів. При цьому розподіл витрат між продавцем та покупцем на здійснення поставки товару на умовах EXW, FCA, FAS, FOB, СРТ, CIP, CFR, CIF, DDP Інкотермс 2010 відповідає розподілу зазначених витрат при аналогічних умовах поставки згідно з Інкотермс 2000.

Відповідно до правил Інкотермс 2000 розділу А6 Розподілу витрат на умовах поставки СРТ відповідно правил Інкотермс 2000, Продавець, зобов`язаний: нести усі витрати, пов`язані з товаром, до моменту здійснення його поставки у відповідності зі статтею А.4, а також сплатити ціну фрахту та всі інші витрати, що випливають із статті А.З "а", включаючи витрати щодо завантаження товару та будь-які платежі за розвантаження його в місці призначення, покладені на продавця відповідно до договору перевезення; сплатити, коли це належить, витрати експортних митних процедур, а також усі мита, податки та інші збори, що підлягають сплаті при експорті товару та які потребуються для його транзитного перевезення через будь-яку країну у випадках, коли вони відповідно до договору перевезення покладаються на продавця.

Відповідно до розділу А9 продавець зобов`язаний нести витрати, пов`язані з діями щодо перевірки товару (такими як перевірка якості, розмірів, ваги, кількості), необхідними для здійснення поставки товару у відповідності зі статтею А.4. Продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару, яке він організує (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відправляти товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Упаковка повинна містити належне маркування. -

Отже, наведене свідчить про те, що погоджуючи саме обрані умови поставки СРТ, Сторони виходили з того, що продажна ціна вже включає в себе вартість товару та транспортні витрати, маркування, пакування та інші.

Відтак суд вважає, додаткові витрати на транспортування товару позивач не поніс.

На думку суду відповідачем також не враховано норми Митного кодексу України, якими визначена необхідність надання транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, для підтвердження витрат на транспортування, які повинні надаватись за певних умов, зокрема якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.

Враховуючи означене, твердження відповідача щодо того, що відсутні відомості про складові вартості товару, а саме: вартість упаковки та пакувальних матеріалів, навантаження, витрати пов`язані з транспортуванням до місця ввезення на митну територію України, є безпідставними та необґрунтованими, а позивач підтвердив зазначені складові митної вартості, зазначивши відповідні умови поставки у Специфікації та не міг подати будь-які інші додаткові документи на підтвердження даного факту.

Щодо зазначення відповідачем про відсутність інформації щодо здійснення / не здійснення страхування та його вартість у разі здійснення; відсутності даних про страхування.

Суд зазначає, що ТОВ «Юнайтед Табако», Компанія Edonia GmbH, не страхували товар, поставлений на умовах Контракту 1-2021 від 01.06.2021, оскільки відповідно до базису поставки СРТ, Орлівка, Україна, відповідно до Правил Інкотермс 2010, жодна із сторін зовнішньоекономічної операції не мають зобов`язань з обов`язкового страхування.

Так, у пп b) Розділу БЗ «Договір перевезення та страхування» Правил Інкотермс 2000, який відповідає при аналогічних умовах поставки Правилам Інкотермс 2010, відповідно до листа від 29.12.2010 р. №11/2-10.16/17217-ЕП «Щодо Інкотермс 2010» зазначено, що у покупця немає обов`язку перед продавцем по укладенню договору страхування.

Відповідно до Розділу А6 «Розподіл витрат» Правил Інкотермс 2000, зазначено: «Продавець зобов`язаний нести усі витрати, пов`язані з товаром, до моменту здійснення його поставки на борт судна в порту відвантаження.».

Також, у Розділі A3 «Договори перевезення та страхування» Правил Інкотермс 2000 у пункті «б» відсутнє зобов`язання із страхування.

Обов`язку щодо страхування товару зазначені умови поставки не містять.

Враховуючи означене, страхувати чи ні товар вирішував саме продавець, оскільки саме він несе всі ризики втрати чи пошкодження товару до моменту переходу товару через поручні судна в порту відвантаження. І у будь якому випадку, відповідно до умов поставки СРТ зазначені витрати несе Продавець, а отже ціна погоджена сторонами включає в себе такі витрати.

Твердження відповідача щодо того, що митна вартість, заявлена позивачем, не включає в себе витрати на страхування є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не відповідає вимогам чинного законодавства України.

Правові висновки щодо застосування умов поставки товарів СРТ в частині страхування товару викладені Верховним Судом у постанові від 26.03.2019 у справі № 814/921/17, зокрема Верховний Суд зазначив, що за офіційними правилами тлумачення торговельних правил ІНКОТЕРМС у редакції 2010 року термін СРТ означає, що продавець здійснює поставку покупцю у вказане місце призначення. Відповідно до умов СРТ у покупця немає обов`язку перед продавцем щодо укладення договору страхування. При цьому страхування може бути здійснено продавцем, покупцем, ними двома, або зовсім не здійснюватися. Отже, термін СРТ передбачає можливість, а не обов`язок страхування товару.

Страхування вантажу за поданими до митного органу митною декларацією не здійснювалось, відповідно, безпідставним є твердження відповідача про ненадання декларантом відомостей про відсутність чи наявність факту страхування товару.

Відповідач у рішеннях про коригування митної вартості товарів зазначив, що: «Відповідно з інформацією у графі 20 митної декларації поставка товару здійснюється на умовах СРТ Жовті Води.». Такі твердження на думку суду є безпідставними.

Позивачем у митних деклараціях в графі 20 зазначалось, що умови поставки СРТ Орлівка Україна.

Щодо не надання до митного оформлення митної декларації, передбаченої п.5 договору (контракту) від 01.06.2021 №1-2021.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Перелік документів, які мають надаватись продавцем покупцю, зазначений у п. 5 Контракту є виключно домовленістю між Сторонами, залежить від конкретних умов поставки, та не має жодного відношення до визначення митної вартості, митного органу та будь-яких третіх сторін.

В ч. 2 ст. 53 МК України не передбачено надання декларантом на підтвердження митної вартості документів, які зазначаються сторонами у зовнішньоекономічній угоді.

Таким чином, зазначення відповідачем в оскаржуваних рішеннях, як підстави для його прийняття: ненадання документів передбачених Контрактом, суперечить чинному законодавству України.

Щодо витребування відповідачем додаткових документів та зазначення Відповідачем в обґрунтування відмови у застосуванні основного методу визначення митної вартості - за ціною договору.

Порядок та методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлені розділом III Митного кодексу України і базуються на положеннях Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.

Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості з точки зору її повноти і прав (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

Згідно з статтею VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як передбачено ч. 1 ст. 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 52 МК України заявления митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому, числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Необхідно зазначити, що ч. 2 ст. 53 МК України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За правилами ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Така ж позиція знайшла своє відображення у постанові Верховного Суду від 18 липня 2022 року у справі №815/3805/16 (касаційне провадження №К/9901/30484/18).

З наведеним висновком кореспондуються положення п. 2 ч. 5 ст. 54 МК України, за змістом якої відповідач має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Статтею 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Відповідно до ч. 3 ст. 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.ч. 2-8 ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною 7 ст. 54 МК України передбачено, що у разі, якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Суд вважає, що доводи, які зазначені відповідачем у рішеннях, не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах, наданих позивачем на підтвердження митної вартості відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки.

Відповідач не навів у оспорюваних рішеннях доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Натомість надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно, можливо прийти до висновку про те, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Тож факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем того, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не може слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару.

У постанові від 18 липня 2022 року (справа №815/3805/16), від 31.03.2015 року та 02.06.2015 року (справи №№ 21-127а15, 21-498а15 відповідно) Верховний Суд України висловлював позицію, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно з постановою пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 №2 Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року , у митних процедурах вимоги до доказів законом не врегульовано, тому до процедур митного контролю можуть бути за аналогією застосовані відповідні правила з адміністративного судочинства. Вимога належності доказів означає, що суб`єкт, який вирішує справу по суті, повинен брати до уваги лише ті докази, які стосуються предмета доказування. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено (п.п.2.1 п.2).

За приписами ч. 6 ст. 54 МК України встановлено правило, за яким митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

На підставі аналізу наведених норм, видно, що законом чітко встановлено умови, за наявності яких у відповідача виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

На думку законодавця, сумніви є обґрунтованими, якщо документи: містять розбіжності; наявні ознаки підробки; не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, приписи вказаних статей зобов`язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, відповідач повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Проте, відповідачем не вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що заявлено неповні чи/або недостовірні відомості до митної вартості товару, зокрема не вказано які саме складові митної вартості є непідтвердженими. а також не зазначено чому саме з документів, які було подано декларантом, неможливим є встановлення цих складових.

Щодо протиправності дій відповідача із застосування резервного методу та відмови у застосуванні основного

Крім того, в оскаржуваних рішеннях відповідач вказав: «З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ЄАІС Держмитслужби, з урахуванням вимог ч. З ст. 64 МКУ, та встановлено, що рівень митної вартості товарів у максимально наближений до митного оформлення час є більшим, а саме по товару №1 - 4,5789 дол. США/кг (митна декларація №UА408020/2022/29471 від 05.08.2022) ніж заявлена декларантом 3 дол. США за кг. Враховуючи означене, митну вартість товару №1 скориговано до рівня 4,5789 дол. США за кг.».

Суд звертає увагу на безпідставність та протиправність такого висновку митниці в оскаржуваних Рішеннях. Оскільки термін «митна вартість товарів у максимально наближений до митного оформлення час» жодним чином не ідентифікує товар, вартість якого була прирівняна до заявленої вартості на товар позивача.

Відповідач не зазначив, що це за товар, яким саме за якісними характеристиками (подібним чи аналогічним) є товар, митне оформлення якого вже здійснене.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого Товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення невизначеного товару не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, і не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару, а також не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

Тож у рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларацій, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів Відповідач не надав жодного пояснення щодо зробленого коригування на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначив ані додаткової інформації ані джерела, які використовувалися відповідачем при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

У Постанові Верховного суду від 18.12.2020 по справі № 160/5853/19 зазначено:

«…Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод...».

Суд вказує, що у разі здійснення коригування митної вартості, у рішенні про коригування митний орган обов`язково повинен зазначити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості за відповідним методом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.03.2018 у справі № 809/4367/15.

Також, відповідач вказав: «В митному органі відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому відповідно до статей 59-60 МКУ неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до пункту 1 статті 64 МКУ у разі, якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена з використанням способів, які не суперечать Законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) - за резервним методом.

Відповідно до ч 6. ст. 54 МК України Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обгрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Окрім того, відповідачем не доведено неможливість застосування жодного методу коригування, що передує резервному, а у оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості імпортованих товарів за резервним методом. Відповідач не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціна яких взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем ч. 2 ст. 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Аналіз вищевикладених норм права та фактичних обставин свідчить про те, що відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості товару, оскільки всупереч законодавчо встановлених вимог, не було підтверджено факт обґрунтованості сумнівів у достовірності поданих позивачем відомостей про митну вартість товару та не було дотримано послідовності застосування кожного наступного методу при обгрунтованості неможливості застосування кожного з попередніх методів визначення митної вартості задекларованого позивачем товару. Зазначена позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 09.02.2021 у справі № 826/17509/16.

Верховний суд наголошує, що принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України є орієнтиром при реалізації повноважень владного суб`єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури. Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Зазначена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.02.2021 у справі № 826/17509/16.

Не погодившись з рішеннями, позивач користуючись своїм правом відповідно до ч. 7 ст. 55 МК України, звернувся до відповідача, з метою випуску придбаного товару у вільний обіг на територію України та сплатив різницю між сумою митних платежів, обчислених згідно з митною вартістю товарів, визначеною у декларації та сумою митних платежів, обчислених згідно з митною вартістю товарів, визначеною відповідачем, шляхом надання фінансових гарантій.

У зв`язку з тим, що у митному оформленні заявлених митних декларацій №UА500420/2022/004149 від 03.09.2022 р., №UА500420/2022/004171 від 05.09.2022 р. та №UА500420/2022/004183 від 06.09.2022 р. позивачу було відмовлено, а зазначені в них, за основним методом, митна вартість товару була відкоригована, дані митні декларації не могли бути використані для подальшого митного оформлення.

Згідно з ч. 7 ст. 55 МК України у випадку незгоди з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів заявленої декларантом, задекларовані товари можна забрати у вільний обіг, у разі надання фінансових гарантій.

Умовами випуску товарів у вільний обіг є сплата митної вартості товару, визначеної декларантом самостійно та сплата різниці між митною вартістю товару, яка визначена декларантом та митною вартістю товару, що визначена митним органом шляхом надання гарантії у порядку визначеному Митним кодексом України.

У зв`язку з тим, що випуск товарів у вільний обіг до завершення процедури оскарження рішень у судовому порядку, дозволяє позивачу вільно розпоряджатись товаром та уникнути витрат на зберігання вантажу на складі тимчасового зберігання під митним контролем, для випуску задекларованих товарів у вільний обіг, позивачем, згідно з ч.4 ст.55 Митного кодексу України, було подано відповідачу нові електронні митні декларації №UА500420/2022/004154 від 03.09.2022 р., №UА500420/2022/004190 від 06.09.2022 р. та №UА500420/2022/004191 від 06.09.2022р. із зазначенням в них ціни товару, яка була визначена позивачем та ціни товару, що була визначена митним органом.

На підставі митних декларацій №UА500420/2022/004154 від 03.09.2022 р., №UА500420/2022/004190 від 06.09.2022 р. та №UА500420/2022/004191 від 06.09.2022 р. було здійснено митне оформлення придбаного за контрактом №1-2021 від 01.06.2021 року товару та випущено його у вільний обіг, з гарантуванням сплати позивачем відповідних платежів з урахуванням Рішень про коригування митної вартості.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товарів має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, а також наявну в митного органу інформацію щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів. Однак рішення відповідача від 03.09.2022 р. №UА 500420/2022/000018/2, від 06.09.2022 р. №UА 500420/2022/000022/2 та від 06.09.2022 р. №UА 500420/2022/0000023/2 не містять передбачених законодавством відомостей про підстави невизнання заявленої митної вартості.

Згідно із приписами ч.1ст.6 Господарського кодексу Українизагальними принципами господарювання в Україні є: забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб`єктів господарювання; свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом; вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України; обмеження державного регулювання економічних процесів у зв`язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави; захист національного товаровиробника; заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Положеннями ст.ст.179,189,190 Господарського кодексу Українивстановлено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі вільного волевиявлення; суб`єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни; ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін; вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб`єкта господарювання.

Під час розгляду справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами про наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Тобто, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Відповідно до ч.3ст.318 Митного кодексу Українимитний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року № 3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними уст.8 Митного кодексу Українипринципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності та інших.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що митний орган не навів доказів того, що документи подані декларантом є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. В поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за цей товар.

Згідно з ч.1ст.256 Митного кодексу Українивідмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA 500420/2022/000018/2 від 03.09.2022 року, картка відмови № UA500420/2022/000150 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; рішення про коригування митної вартості товарів №UA 500420/2022/000022/2 від 06.09.2022 року, картка відмови №UA500420/2022/000155 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; рішення про коригування митної вартості товарів №UA 500420/2022/000023/2 від 06.09.2022 року та картка відмови № UA500420/2022/000156 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення - є протиправними та належать до скасування.

Згідно з ч.1 та ч.2ст.6 КАС Українисуд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до положеньст.9 Конституції Українита ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди та органи державної влади повинні дотримуватись положеньЄвропейської конвенції з прав людинита її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.

Крім того, ЄСПЛ у своєму рішення по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що «принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії». З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених уконституціїчи інших актах. Така дія названого принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Також, у рішенні від 31.07.2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008 року), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 доЄвропейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Згідно з ч.1ст.2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2ст.77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч.1ст.90 КАС Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Виходячи з викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими і їх необхідно задовольнити у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 18 958,29 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією №126 від 22.03.2023 року.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 18 958,29 грн. підлягає стягненню з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю Юнайтед Табако до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи попуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA 500420/2022/000018/2 від 03.09.2022 року та картку відмови № UA500420/2022/000150 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA 500420/2022/000022/2 від 06.09.2022 року та картку відмови №UA500420/2022/000155 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA 500420/2022/000023/2 від 06.09.2022 року та картку відмови № UA500420/2022/000156 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Юнайтед Табако (код ЄДРПОУ 40930346) за рахунок бюджетних Одеської митниці (код ЄДРПОУ 44005631) документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 18 958,29 грн. (вісімнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят вісім гривень 29 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене встроки, передбачені статтею295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С. В. Прудник


Суд	Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	29.05.2023
Оприлюднено	13.07.2023
Номер документу	112127457
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо