Рішення

від 10.07.2023 по справі 715/1410/23

ГЛИБОЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 715/1410/23

Провадження № 2-о/715/200/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2023 року Глибоцький районний суд Чернівецької області

в складі головуючого судді Григорчака Ю.П.

секретар судового засідання Кравець Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Глибока в залі суду справу за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , заінтересована особа орган опіки та піклування Чернівецької міської ради, про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

Заявники звернулися до Глибоцького районного суду Чернівецької області зі спільною заявою про розірвання шлюбу між подружжям, яке має неповнолітніх дітей, посилаючись на те, що 28.08.2009 року вони уклали шлюб, який був зареєстрований у міському відділі реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Херсонській області, актовий запис № 673. Заявники мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сторони зазначають, що спільне життя між ними не склалось через відсутність взаєморозуміння та спільних поглядів на життя та шлюб. Вони припинили шлюбні відносини, ведення спільного господарства та проживають окремо.

Крім того, заявники вказують, що між ними досягнуто згоди стосовно місця проживання дитини, участі у її вихованні та утриманні, що підтверджується нотаріально посвідченим договором між батьками щодо здійснення батьківських прав та визначення місця проживання дітей.

Посилаючись на те, що подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе та суперечить інтересам заявників, просять суд задовольнити заявлені вимоги розірвати шлюб, укладений між ними, який був зареєстрований 28.08.2009 року у міському відділі реєстрації актів цивільного стану Головного управління Юстиції в Херсонській області, актовий запис №673; за їх взаємною згодою спільну доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 залишити проживати з батьком. Встановити факт самостійного виховання та утримання батьком - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В судове засідання заявники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не з`явилися, проте їх представник направив до суду заяву, в якій підтвердив обставини викладені в заяві, просив суд задовольнити її в повному обсязі.

Представник заінтересованої органу опіки та піклування Чернівецької міської ради в судове засідання не з`явився, однак надав суду заяву, відповідно до якої справу просить розглянути без участі їхнього представника, при розгляді справи врахувати інтереси дитини відповідно до вимог чинного законодавства, не заперечує щодо задоволення вимог заяви.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 28.08.2009 року у міському відділі реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Херсонській області, актовий запис № 673. Прізвище дружини після укладення шлюбу « ОСОБА_5 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

Як вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , її батьками вказані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Сторони досягли згоди стосовно місця проживання дитини, участі у її вихованні та утриманні, що підтверджується договором між батьками щодо утримання та визначення місця проживання дитини з батьком серії НОМЕР_3 , посвідченим приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області 06 квітня 2023 року за №581, згідно якого визначили, що їхня неповнолітня донька буде проживати та перебувати на утриманні ОСОБА_1 .

Як вбачається із ч. 3 ст. 293 ЦПК України у порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.

Згідно зі ст. 109 СК України подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.

Відповідно до ст. 109 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Згідно роз`яснень, які містяться в п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 року №11, розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей (ст. 109 СК), провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей.

В силу ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхньої дитини, що мають істотне значення.

У відповідності до ст. ст. 104, 114 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання. У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Суд вважає, що спільна заява подружжя про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка, і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дитини.

Щодо заявлених вимог про встановлення факту самостійного виховання та утримання неповнолітньої дитини, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 визначено за згодою її батьків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як це передбачено ч. 2 ст. 160 СК України.

Між тим ОСОБА_1 просив суд встановити факт самостійного виховання та утримання ним неповнолітньої дитини ОСОБА_3 . Такий факт не оспорювався жодним з учасників справи.

Отже, слід дійти висновку, що заявник звернувся до суду з метою закріплення факту, який ніким не оспорюються та не ставиться під сумнів.

Частина перша ст. 319 ЦПК України зобов`язує суд у рішенні про встановлення факту, що має юридичне значення, серед іншого зазначити мету встановлення факту.

До сфери п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України також належать суміжні способи захисту прав, що не вносять змін до існуючих правовідносин. Зокрема, у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

На відміну від позовного провадження, окремому провадженню притаманні такі ознаки, які характеризують його структурну самостійність та прикладну значущість і які визначаються такою суттєвою ознакою, як безспірність розгляду справ, що віднесені до окремого провадження. Важливою також є не тільки конкретна мета встановлення факту, а його зв`язок із певним суб`єктивним матеріальним правом.

Важливе значення має вимога про обов`язкове зазначення у заяві мети встановлення юридичного факту, оскільки мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки.

Суд у даній справі не встановив факт порушення особистих прав заявника, які б підлягали захисту у судовому порядку в обраний ним спосіб, та необхідність, дійсну мету встановлення (підтвердження) судом факту, про який просив заявник.

Верховний Суд України у листі від 01.01.2012 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» звертав увагу судів, що чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: 1. Факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення, оскільки один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.

На думку суду, встановлення факту самостійного виховання та утримання батьком дитини не породжує ті юридичні наслідки, про які зазначено у заяві, та від встановлення судом таких фактів не залежить виникнення, зміна особистих прав заявника як батька, про які він зазначив у заяві.

З огляду на викладене, вирішуючи питання щодо проживання малолітньої дитини після розірвання шлюбу, суд бере до уваги позицію КЦС ВС, висловлену в постанові від 15 січня 2020 року, №200/952/18, а також домовленість батьків, зафіксовану в укладеному між ними договорі від 06 квітня 2023 року.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 259, 263-265, 268, 273, 293, 294, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , заінтересована особа орган опіки та піклування Чернівецької міської ради про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини задовольнити частково.

Шлюб, зареєстрований 28 серпня 2009 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у міському відділі реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Херсонській області, актовий запис №673 - розірвати.

Відповідно до договору між батьками щодо утримання та визначення місця проживання дитини з батьком серії НСК №517822, посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області 06 квітня 2023 року за №581 та укладеного між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити проживати з батьком - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та на його самостійному утриманні.

У задоволені решти вимог заяви відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя :