Ухвала

від 12.07.2023 по справі 161/11525/23

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/11525/23

Провадження № 2/161/3077/23

У Х В А Л А

12 липня 2023 року Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Рудська С.М., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-вишукувальний інститут «Волиньагропроект»</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Приватне підприємство «Армаліт-Строй», про визнання трудових відносин припиненими та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и л а:

10.07.2023 року ОСОБА_1 через свого представника звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою, в якій просить суд визнати припиненими трудові відносини між ним та ТзОВ «Проектно-вишукувальний інститут «Волиньагропроект» на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України з 22.06.2023 року та зобов`язати відповідача вчини усі дії для внесення змін до Єдиного державного реєстру ю/о, ФОП та громадських формувань щодо виключення відомосте про нього, як про керівника та підписанта ТзОВ «Проектно-вишукувальний інститут «Волиньагропроект». Вказаний позов обгрунтований тим, що 19.08.2021 року рішенням Товариства його було призначено на посаду т.в.о. директора даної юридичної особи. 10.04.2023 року він підготував заяву про звільнення та повідомлення про ініціювання скликання загальних зборів учасників проведення позачергових загальних зборів учасників ТзОВ «Проектно-вишукувальний інститут «Волиньагропроект», які 20.05.2023 року надіслав рекомендованими листами на юридичну адресу учасника (засновника) Товариства ПП «Армаліт-строй» в особі директора Цокура О.В., а також за відомою адресою кінцевого бенефіціарного власника (контролера) ОСОБА_2 . Однак, вказані звернення та заяви були проігноровані, що унеможливлює припинення трудових відносин з відповідачем в позасудовому порядку.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного.

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можна вирішити у межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (абз. 1 ч. 1 ст. 19 ЦПК України).

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів в будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, такий суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких, зазвичай, хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення процесуальні закони не віднесли до юрисдикції інших судів.

Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується (ч. 1 ст. 43 Конституції України).

До трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами (ч. 1 ст. 3 КЗпП України).

Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього (ст. 4 КЗпП України).

Трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем-фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець-фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (реч. 1 ч. 1 ст. 21 КЗпП України).

Однією з підстав припинення трудового договору є його розірвання з ініціативи працівника (п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП України), зокрема розірвання з цієї ініціативи трудового договору, укладеного на невизначений строк (ст. 38 КЗпП України).

Однак правове регулювання припинення повноважень виконавчого органу товариства (директора), чи члена цього органу, якщо останній є колегіальним (дирекцією), з його власної ініціативи відрізняється від розірвання трудового договору з ініціативи працівника, який не є виконавчим органом товариства або членом цього органу.

Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь в управлінні ним шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Хоча такі рішення уповноваженого на їхнє прийняття органу можуть мати наслідки і для трудових відносин, але визначальними у таких ситуаціях є відносини корпоративні, тобто пов`язані з управлінням товариством (постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 року у справі № 510/456/17, від 08.11.2019 року у справі № 667/1/16, від 04.02.2020 року у справі № 915/540/16 (пункт 34), від 19.02.2020 року у справі № 145/166/18 (пункт 53), від 12.01.2021 року у справі № 127/21764/17).

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають із корпоративних відносин, в тому числі пов`язані з управлінням юридичної особою.

З огляду на цей припис перелік спорів, що виникають із корпоративних відносин і належать до юрисдикції господарських судів, не є вичерпним, й охоплює зокрема спори, пов`язані з управлінням юридичною особою. Стороною цих спорів не обов`язково є учасник такої особи. Спір щодо припинення трудового договору одноосібного виконавчого органу (директора) товариства з обмеженою відповідальністю є спором, який виник із корпоративних відносин, оскільки пов`язаний із реалізацію загальними зборами цього товариства їхньої компетенції щодо формування виконавчого органу та припинення його повноважень. Тому такий спір стосується управління юридичною особою і належить до юрисдикції господарського суду. Відсутність у позовній заяві обґрунтування позивачем, який є директором товариства, участі у відносинах управління останнім і їхнього припинення у разі задоволення позову не впливає на існування спору, пов`язаного з управлінням товариством.

До господарських товариств належить, зокрема, товариство з обмеженою відповідальністю (ч. 1 ст. 84, ч. 2 ст. 113 ЦК України). Товариством з обмеженою відповідальністю є засноване однією або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділено на частки (ч. 1 ст. 140 ЦК України).

Управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (ч. ч. 1, 2 ст. 97 ЦК України). Органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган (ч. 1 ст. 28 Закону № 2275-VIII).

Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь в управлінні ним шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а саме корпоративних правовідносин, що виникають між товариством та особами, яким довірено повноваження з управління ним (абзац четвертий пункту 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у від 12.01.2010 року № 1-рп/2010 у справі № 1-2/2010).

Виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства (ч. 1 ст. 39 Закону № 2275-VIII).

Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб (реч. 1 ч. 2 ст. 99 ЦК України). Виконавчий орган товариства є одноосібним (реч. 1 ч. 4 ст. 39 Закону № 2275-VIII). Статутом може бути встановлено, що виконавчий орган товариства є колегіальним, та визначено його кількісний склад (реч. 1 ч. 5 ст. 39 Закону № 2275-VIII).

Як встановлено судом позивач є одноосібним виконавчим органом ТзОВ «Проектно-вишукувальнийінститут «Волиньагропроект» (директором), який згідно з відомостями з ЄДР наділений правом вчиняти дії від імені товариства (п. п. 8.2, 8.3 Статуту Товариства).

Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства (ч. 1 ст. 98 ЦК України; близький за змістом припис був передбачений у ч. 1 ст. 30 Закону № 2275-VIII).

Так, згідно з пп. 7.4.3 п. 7.4 Статуту ТзОВ «Проектно-вишукувальний інститут «Волиньагропроект» до компетенції загальних зборів його учасників належить вибори (призначення) та відкликання директора, як виконавчого органу.

Звільнення з посади директора товариства (відкликання директора) є припиненням повноважень одноосібного виконавчого органу, що відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства. У разі виявлення директором бажання розірвати трудовий договір із товариством їхнє скликання для розгляду відповідної заяви може залежати від самого директора (п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону № 2275-VIII).

За змістом ч. 13 ст. 39 Закону № 2275-VIII повноваження одноосібного виконавчого органу можуть бути припинені лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу або тимчасового виконувача його обов`язків; наслідком такого припинення повноважень одноосібного виконавчого органу є припинення відповідного договору, зокрема розірвання трудового договору.

Загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, зокрема, з ініціативи виконавчого органу товариства (п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону № 2275-VIII).

Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства (ч.ч. 2, 3 ст. 32 Закону № 2275-VIII).

Однією з особливостей проведення загальних зборів учасників товариства, яке має одного учасника, є те, що у цьому товаристві рішення з питань, які належать до компетенції загальних зборів учасників товариства, приймаються таким учасником товариства одноособово та оформлюються письмовим рішенням такого учасника (ч. 1 ст. 37 Закону № 2275-VIII).

Засновником таєдиним засновником/учасникомтовариства єюридична особаПП «Армаліт-Строй», ідентифікаційний код 35924435, місцезнаходження: 69002, м. Запоріжжя, Жовтневий р-н, вул. Червоногвардійська, 40.

Для належної реалізації права на розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, за власною ініціативою директор товариства має не тільки написати відповідну заяву на підставі ст. 38 КЗпП України, подати/надіслати її всім учасникам товариства, а й за власною ініціативою як виконавчий орган товариства скликати загальні збори учасників, на вирішення яких поставити питання щодо свого звільнення (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.01.2022 року у справі № 911/719/21 (п. 5.15)).

На відміну від випадку, коли роботодавець в особі загальних зборів товариства ініціює припинення повноважень одноосібного виконавчого органу згідно з п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України (припинення повноважень посадових осіб), директор у випадку вияву ним ініціативи згідно зі ст. 38 КЗпП України щодо звільнення з посади може сам ініціювати скликання загальних зборів учасників товариства для вирішення питання про своє звільнення.

У випадку відсутності рішення скликаних загальних зборів учасників товариства про звільнення директора товариства, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення цих зборів, директор має право звернутися до суду з вимогою про припинення його повноважень.

Звернення до суду особи, яка є одноосібним виконавчим органом товариства, для припинення її повноважень, зокрема у випадку, якщо загальні збори учасників не розглядають заяву про звільнення з посади директора, пов`язане з корпоративними відносинами у цьому товаристві. Тому доцільно зберігати єдину юрисдикційну належність спорів про припинення повноважень одноосібного виконавчого органу товариства чи члена колегіального такого органу для формування стабільної та послідовної судової практики щодо віднесення таких спорів до господарської юрисдикції.

Корпоративні права на участь в управлінні товариством його учасники реалізовують, зокрема, шляхом прийняття компетентним органом товариства рішення щодо припинення повноважень одноосібного виконавчого органу (директора). Таке рішення може мати наслідки для трудових відносин, але визначальними у таких ситуаціях є відносини корпоративні.

Саме до такого правового висновку прийшла Велика Палата Верховного Суду у своїй Постанові від 14.06.2023 року при розгляді справи № 448/362/22 (провадження № 14-113цс22).

Крім того, у вищевказаній Постанові Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, сформульованого у Постанові від 24.12.2019 року по справі № 758/1861/18, та констатувала, що вимога стосовно виключення відомостей з ЄДР запису про директора Товариства теж підлягає розгляду у господарській юрисдикції із вимогою про визнання трудових відносин припиненими.

З огляду на наведене, позовні вимоги ОСОБА_1 до ТзОВ «Проектно-вишукувальний інститут «Волиньагропроект», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ПП «Армаліт-Строй», про визнання трудових відносин припиненими та зобов`язання вчинити дії не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За наведених обставин у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ «Проектно-вишукувальний інститут «Волиньагропроект», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ПП «Армаліт-Строй», про визнання трудових відносин припиненими та зобов`язання вчинити дії слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 186, 353, 354 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И Л А:

Відмовити у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-вишукувальний інститут «Волиньагропроект»</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Приватне підприємство «Армаліт-Строй», про визнання трудових відносин припиненими та зобов`язання вчинити дії.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що вищевказані позовні вимоги підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст ухвали складений 12 липня 2023 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області С.М. Рудська