Рішення

від 04.07.2023 по справі 564/1188/23

КОСТОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/1188/23

04 липня 2023 року

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Олійника П. В.

з участю секретаря Зберун К. Ф.

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Гречко Т.В.,

представника третьої особи Петруняк Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного навчально-виробничого підприємства "Автопромбуд", третя особп яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Регіональний центр ГСЦ МВС в Івано-Франківській області про визнання права власності на транспортний засіб

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного навчально-виробничого підприємства "Автопромбуд", третя особп яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Регіональний центр ГСЦ МВС в Івано-Франківській області, в якому просить суд визнати за позивачеем право власності на транспортний засіб Opel Zafira 2008 року випуску, VIN, номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 . Судові витрати покласти на віповідача.

В обгрунтування позовних вимог покликається на обставини викладені в позовній заяві.

В судовому засіданні позивача та представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав.

Представник третьої особи в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, покликаючись на письмові пояснення.

Заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши та дослідивши докази, які є в матеріалах справи, суд дійшов до наступного висновку.

З позовної заяви та до долучених документів судом встановлено, що 13 березня 2023 року між ПНВП «Автопромбуд» та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу №000800 згідно з п.1.1 якого на умовах даного Договору продавець зобов`язується передати у власність покупцеві транспортний засіб (який підпадає під визначення вживаного транспортного засобу відповідно до п. 189.3 ст.189 Податковго кодексу України): марки Opel моделі Zafira 2008 року випуску, колір сірий, VIN, номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію СТТ НОМЕР_4 , номерний знак НОМЕР_2 зареєстрований за власником (комітентом за договором комісії) транспортного засобу 09.06.2022 року. Пукнтом 2.2 Договорку купівлі-продажу передбачено, що покупець набуває право власності на транспортний засіб з моменту підписання сторонами даного договору купівлі- продажу.На виконання умов договору купівлі-продажу транспортного засобу між сторонами укладено акт огляду реалізованого транспортного засобу №8161/23/000123 від 13.03.2023 року.

Після укладення договору купівлі-продажу транспортного засобу, позивач звернувся до територіального сервісного центру для здійснення відомчої реєстрації транспортного засобу та постановки його на облік.

Однак, позивачу повідомили, що 28.10.2022 року транспортний засіб Opel Zafira 2008 року випуску, VIN, номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_2 знято з обліку ТСЦ №2643 (м.Коломия, Івано-Франківської області) за заявою власника у зв`язку із вибракуванням.

Загальний порядок укладення договорів будь-якими учасниками цивільних відносин визначено у главі 53 ЦК України. До принципово важливих складових цієї процедури належать зміст та форма договору, спосіб, місце укладення.

Правове регулювання відносин, пов`язаних з купівлею-продажем транспортних засобів, здійснюється на підставі положень ЦК України з урахуванням загальних положень про договір та спеціальних правил, закріплених у відповідних положеннях Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженому постановою КМУ від 07.09.1998 № 1388 (у редакції постанови КМУ від 23.12.2009 № 1371, які визначають певні особливості укладення, виконання та правові наслідки невиконання відповідних договорів.

Відповідно до матеріалів реєстраційної справи автомобіля, вбачається, що 28 жовтня 2022 року, ОСОБА_3 (власниця автомобіля марки Opel моделі Zafira 2008 року випуску, колір сірий, VIN, номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_3 ) звернулася до ТСЦ МВС № 2643 із заявою в якій просила списати транспортний засіб марки Opel, модель Zafira 2008 року випуску, колір - сірий, VIN, номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_3 у зв`язку із вибракуванням, оскільки автомобіль після аварії не підлягав відновленню. Адміністратором ТСЦ МВС № 2643 було сформовано заяву № 846615178 від 28 жовтня 2022 року та проведено операцію «Зняття з обліку транспортного засобу у зв`язку з вибраковкою» з внесенням даних до Єдиного державного реєстру транспортних засобів про втрату Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Встановлено, що 26 лютого 2023 року між ПНВП «Автопромбуд» та ОСОБА_3 було укладено договір комісії №000800 відповідно до п. 1.1 якого комісіонер зобов`язується за дорученням комітента за комісійну плату вчинити за рахунок комітента від свого імені один/або декілька правочинів щодо продажу транспортного засобу (який підпадає під визначення вживаного транспортного засобу відповідно до п. 189.3 ст.189 Податковго кодексу України): марки Opel моделі Zafira 2008 року випуску, колір сірий, VIN, номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію СТТ НОМЕР_4 , номерний знак АТ1936НІС зареєстрований за власником (комітентом за договором комісії) транспортного засобу 09.06.2022 року за ціною, не нижче узгодженої сторонами, а саме: 10000 грн. Відповідно до п.1.2 договору комісії належним виконанням комісіонером своїх обов`язків за цим договором вважається вчинення комісіонером правочину (укладання договору купівлі-продажу із покупцем) щодо продажу ТЗ в порядку та на умовах, визначених цим Договором.Пунктом 1.6 договору комісії передбачено, шо договір, відповідно до якого комісіонер продає третім особам ТЗ, не підлягає узгодженню та візуванню комітентом.

На підставі договору комісії, між сторонами укладено акт приймання-передачі транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, між суб`єктом господарювання (його філією) та уповноваженим дилером №000800 від 26.02.2023 року, згідно з яким передано вищевказаний транспортний засіб.

Також, між сторонами договору комісії укладено акт технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер №8161/23/1/000816 від 26.02.2023 року, згідно з яким зроблено висновок про технічний стан транспортного засобу - технічно справний.

Питання державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів регулюються Законом України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ, (далі - Закон № 3353) та Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 № 1388 (далі - Порядок № 1388).

Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників.

Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України.

Процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, оформлення та видачі реєстраційних документів та номерів знаків встановлена Порядком № 1388.

Порядок № 1388 є обов`язковим для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх.

Зняття з обліку транспортних засобів у зв`язку із вибракування транспортного засобу в цілому проводиться в сервісному центрі МВС на підставі заяви власника, документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України чи спеціальний статус особи.

Вибракувані транспортні засоби підприємств знімаються з обліку на підставі затверджених актів, а фізичних осіб - за заявами їх власників.

Зняття з обліку в таких випадках проводиться без експертного дослідження транспортних засобів фахівцями, які проводять експертне дослідження транспортних засобів та реєстраційних документів. Номерні знаки і реєстраційні документи здаються до сервісних центрів МВС.

Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів є, зокрема, договір комісії між власником транспортного засобу і суб`єктом господарювання, який за таким договором є комісіонером, та договір купівлі-продажу транспортного засобу, за яким продавцем є такий суб`єкт господарювання, які підписані від імені суб`єкта господарювання уповноваженою особою, - у разі продажу транспортних засобів суб`єктами господарювання, що здійснюють оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами на підставі договору комісії, укладеного з власником транспортного засобу.

Частиною 1 ст.638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Договір купівлі-продажу - це угода, за якою продавець (одна сторона) зобов`язується передати майно у власність покупцеві (другій стороні), а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

Суд встановив, що позивач просить визнати право власності на автомобіль який придбав за договором купівлі-продажу транспортного засобу, у продавця що є суб`єкт господарювання, що здійснює оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами на підставі договору комісії, укладеного з власником транспортного засобу.

Разом з тим, позов про визнання права власності є спеціальним або допоміжним речово-правовим засобом захисту права власності.

Цивільне законодавство визначає особливості реалізації правомочності власника.

За правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Позивачем у позові про визнання права власності є власник - особа, яка має право власності на майно (тобто вже стала його власником, а не намагається ним стати через пред`явлення позову).

Отже, ураховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 ЦК України.

Суд встановив, що позивач є власником автомобіля марки Opel моделі Zafira 2008 року випуску, колір сірий, VIN, номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_3 , його право на вказаний автомобіль ніким не оспорюється.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до положень Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Коробов проти України» (заява № 39598/03 від 21 липня 2011 року) суд вказав, що при оцінці доказів, суд, як правило - застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Європейський суд з прав людини також вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази, суд приходить висновку, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог, оскільки з даної позовної заяви вбачається, що позивач фактично оскаржуює дії третьої особи, які зняли даний автомобіль з обліку у зв`язку з вибраковкою.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача у разі відмови в позові на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. ст. 3,4,10,12,13,18,19,76,81,95,258,259,263-265,268,352,354-355 ЦПК України, статтями237,244,328,392,655 ЦК України,,суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного навчально-виробничого підприємства "Автопромбуд", третя особп яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Регіональний центр ГСЦ МВС в Івано-Франківській області, про визнання права власності на транспортний засіб відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивні частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: Приватне навчально-виробниче підприємство "Автопромбуд", 35000, Рівненська область, м. Костопіль, вул. Бурова,17.

Третя особа: Регіональний центр ГСЦ МВС в Івано-Франківській області, 76492, Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул.ю Юності, 23.

Повне рішення суду складено 10.07.2023 року.

СуддяП. В. Олійник