Ухвала

від 06.07.2023 по справі 753/11298/23

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/11298/23

провадження № 2/753/5761/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2023 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Осіпенко Л.М., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах якої діє представник адвокат Кобцева Марина Олексіївна до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпромсталь»</a>, третя особа Солом`янська районна в м.Києві державна адміністрація про визнання трудових відносин припиненими, -

В С Т А Н О В И В:

03.07.2023 ОСОБА_2 від імені якої діє адвокат Кобцева М.О., звернулась до суду з позовом до ТОВ «Інтерпромсталь» про визнання трудових відносин припиненими. Позов обґрунтовано тим, що позивачка з 01.12.2005 була призначена на посаду директора ТОВ «Інтерпромсталь». 28.04.2007 загальними зборами учасників ТОВ «Інтерпромсталь» позивачку було звільнено з посади директора та здійснений відповідний запис в трудовій книзі, однак відповідні зміни не були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, чим на її думку було порушено її права. У зв`язку з вищевикладеним, просить суд визнати припиненими вказані трудові відносини.

Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, доходжу висновку про відмову у відкритті провадження у справі з таких підстав.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до абз.1 ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів в будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, такий суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких, зазвичай, хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення процесуальні закони не віднесли до юрисдикції інших судів.

У свою чергу господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів (п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України). Наведений припис не охоплює спори директора товариства, який не є його учасником (засновником, акціонером, членом), із самим товариством про припинення трудових відносин - звільнення на підставі ст.38 КЗпП України, тобто за власним бажанням.

Відповідно до ч.1 ст.3 КЗпП України до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Однією з підстав припинення трудового договору є його розірвання з ініціативи працівника (пункт 4 частини першої статті 36 КЗпП України), зокрема розірвання з цієї ініціативи трудового договору, укладеного на невизначений строк (стаття 38 КЗпП України).

Однак правове регулювання припинення повноважень виконавчого органу товариства (директора), чи члена цього органу, якщо останній є колегіальним (дирекцією), з його власної ініціативи відрізняється від розірвання трудового договору з ініціативи працівника, який не є виконавчим органом товариства або членом цього органу.

Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь в управлінні ним шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Хоча такі рішення уповноваженого на їхнє прийняття органу можуть мати наслідки і для трудових відносин, але визначальними у таких ситуаціях є відносини корпоративні, тобто пов`язані з управлінням товариством.

Відтак з огляду на чинне правове регулювання спір за вимогою директора про визнання припиненими його трудових відносин із товариством на підставі ст.38 КЗпП України не є трудовим. Так само помилковим є твердження про те, що такий спір стосується реалізації особою як працівником виключно права на працю.

За змістом пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають із корпоративних відносин, в тому числі пов`язані з управлінням юридичної особою.

Так само системний аналіз п.3 ч.1 ст.20 ГПК України свідчить про те, що перелік спорів, що виникають із корпоративних відносин і належать до юрисдикції господарських судів, не є вичерпним, й охоплює зокрема спори, пов`язані з управлінням юридичною особою. Стороною цих спорів не обов`язково є учасник такої особи. Спір щодо припинення трудового договору одноосібного виконавчого органу (директора) товариства з обмеженою відповідальністю є спором, який виник із корпоративних відносин, оскільки пов`язаний із реалізацію загальними зборами цього товариства їхньої компетенції щодо формування виконавчого органу та припинення його повноважень. Тому такий спір стосується управління юридичною особою і належить до юрисдикції господарського суду. Відсутність у позовній заяві обґрунтування позивачем, який є директором товариства, участі у відносинах управління останнім і їхнього припинення у разі задоволення позову не впливає на існування спору, пов`язаного з управлінням товариством.

Наведене повністю узгоджується із правовим висновком, висловленому у постанові Верховного Суду від 14.06.2023 у справі №448/362/22.

З урахуванням наведеного, доходжу висновку про те, що розгляд даного позову не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно ч.5 ст.186 ЦПК України відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

При цьому роз`яснюю, що розгляд даної справи повинен відбуватися за правилами господарського судочинства, а відтак позивачка має право на звернення з позовом до Господарського суду міста Києва.

Керуючись ст.20 ГПК України, ст.ст.19, 186, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах якої діє представник адвокат Кобцева Марина Олексіївна до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпромсталь»</a>, третя особа Солом`янська районна в м.Києві державна адміністрація про визнання трудових відносин припиненими.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Суддя: Л.М. Осіпенко