Ухвала
від 12.07.2023 по справі 754/9321/23
ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2-н/754/610/23

Справа № 754/9321/23

УХВАЛА

Іменем України

12 липня 2023 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Галась І.А., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УК ТАЙМ СЕРВІС» (адреса місцезнаходження: 01014, м. Київ, вул. Михайла Бойчука, 41-Б, п/р № НОМЕР_1 в Філія «Розрахунковий центр АТ КБ «Приватбанк»» код ЄДРПОУ44095809) про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг на загальну суму 23310 грн. 12 коп. та судові витрати у розмірі 268 грн. 40 коп.

ВСТАНОВИВ:

Представник заявника ТОВ «УК ТАЙМ СЕРВІС» звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з ОСОБА_1 .

Як убачається з заяви про видачу судового наказу та доданих до неї матеріалів, заявник просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за житлово-комунальні послуги, що виникла під час постачання до нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 .

Приписами частини 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Європейський суд зазначає, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави ( рішення у справі «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року, рішення у справі «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року).

Відповідно до ст. 162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом

ЦПК України виділяє декілька видів територіальної підсудності: загальна (залежно від місця проживання фізичної чи місцезнаходження юридичної особи), альтернативна (за вибором позивача), договірна (за угодою між сторонами), виключна (залежно від характеру спірного правовідношення), за зв`язком справ.

Відповідно до ч. 1 ст.30 ЦПК України визначено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Виключна підсудність - особливий вид територіальної підсудності, який забороняє застосування інших видів територіальної підсудності (загальної, альтернативної або підсудність пов`язаних між собою вимог). Це пояснюється особливостями справ, на які така підсудність поширюється, і направлено на створення сприятливих умов для розгляду справи й виконання судового рішення.

Вимоги щодо виключної підсудності унеможливлюють застосування інших правил підсудності, крім тих, які встановлені процесуальним законом для відповідної категорії справ.

Як роз`яснено в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Виключну підсудність встановлено, зокрема, для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності. До нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це - позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364,367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

У Постанові від 07 липня 2020 року у справа N 910/10647/18 Велика Палата Верховного Суду сформувала правовий висновок про те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред`являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності (постанова Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі N 638/1988/17).

Із матеріалів заяви вбачається, що предметом спору є стягнення з відповідача боргу за житлово-комунальні послуги, які надаються за місцем знаходження нерухомого майна, а саме: АДРЕСА_2 .

На підставі зазначеного, відсутні підстави для підсудності даної справи Деснянському районному суду міста Києва за правилами загальної підсудності, передбаченими частиною першою статті 27 ЦПК України, оскільки до спірних правовідносин підлягають застосування правила виключної підсудності, передбачені частиною першою статті 30 ЦПК України.

Згідно ч. 9 ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Цивільного процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана. (ст. 32 Цивільного процесуального кодексу України)

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).

З огляду на викладене вище, дана заява не підсудна Деснянському районному суду міста Києва, оскільки подана з приводу надання житлово-комунальних послуг, які надаються за місцем знаходження нерухомого майна: АДРЕСА_2 , а тому підлягає передачі до територіальної юрисдикції до Солом`янського районного суду м. Києва.

Керуючись статтями 27, 28, 31, 32, 187, 258-261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УК ТАЙМ СЕРВІС» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з ОСОБА_1 - передати на розгляд Солом`янському районному суду м. Києва.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя І.А.Галась

СудДеснянський районний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення12.07.2023
Оприлюднено13.07.2023
Номер документу112133900
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи наказного провадження Справи щодо стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості

Судовий реєстр по справі —754/9321/23

Судовий наказ від 15.09.2023

Цивільне

Солом'янський районний суд міста Києва

Верещінська І. В.

Ухвала від 12.07.2023

Цивільне

Деснянський районний суд міста Києва

Галась І. А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні