Рішення

від 12.07.2023 по справі 518/780/23

ШИРЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ширяївський районний суд Одеської області

12.07.2023 Справа №: 518/780/23 Провадження № 2/518/210/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2023 року

Ширяївський районний суд Одеської області в складі:

Головуючого судді Тарасенка М.С.,

секретаря судового засідання Шевчук Г.С.,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

встановив:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , після смерті якого залишилося спадкове майно, яке крім іншого складається із земельної ділянки кадастровий номер 5125455100:01:006:0182, яка розташована на території Ширяївської селищної ради Березівського (колишнього Ширяївського) району Одеської області. Зазначену земельну ділянку ОСОБА_3 заповів ОСОБА_1 відповідно до заповіту від 19.09.2019 року. Однак, про існування такого заповіту останній дізнався тільки у квітні 2023 року. У зв`язку з чим, позивач просить суд визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 .

Позивач та його представник ОСОБА_4 надали суду заяви в яких підтримали заявлені вимоги, просять суд їх задовольнити та розглянути справу за їх відсутністю.

Відповідач у судове засідання не з`явився, надав суду письмову заяву в якій просить суд розглянути справу в його відсутність, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явились, враховуючи положення ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Як вбачаєтьсяз матеріалівсправи, за життя ОСОБА_3 мав на праві приватної власності земельну ділянку, кадастровий номер 5125455100:01:006:0182, яка розташована на території Ширяївської селищної ради Березівського ( колишнього Ширяївського) району Одеської області.

19.09.2019 року приватним нотаріусом Ширяївського районного нотаріального округу Одеської області Лановою Н.А. було посвідчено заповіт ОСОБА_3 , відповідно до якого вище вказана земельна ділянка заповідалась позивачу - ОСОБА_1 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 видане 31 травня 2022 року Ширяївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Березівському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина у вигляді вищезазначеної земельної ділянки.

З метою прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , позивач, як спадкоємець за заповітом звернувся до приватного нотаріуса Березівського районного нотаріального округу Одеської області Ланової Н.А., однак у видачі свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено з підстав пропуску строку для прийняття спадщини, про що надано письмові рекомендації щодо необхідності звернення до суду.

Судом встановлено, що про складання ОСОБА_3 заповіту на користь позивача, тобто ОСОБА_1 , позивачу відомо не було. Про наявність вказаного заповіту позивач дізнався вже поза межами строку, встановленого законом для прийняття спадщини.

Право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті1220,1222,1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина першастатті 1269 ЦК України).

Згідно з частиною третьоюстатті 1272 ЦК Україниза позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьоїстатті 1272 ЦК Українипро надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; ці обставини визнані судом поважними.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Відповідно п. 24Постанови № 7 від 30 травня 2008 р. "Про судову практику у справах про спадкування"Пленум Верховного Суду України дав роз`яснення, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

За правовою позицією Верховного суду від 26.06.2019 року у справі № 565/1145/17, необізнаність особи про наявність заповіту, складеного на її користь, якщо спадкова справа після смерті спадкодавця не заводилася, й відповідно не були здійснені повідомлення та виклик спадкоємця за заповітом, свідчить про поважність причин пропуску строку прийняття спадщини, що відповідно до частини третьої статті 1272ЦК України є підставою для визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

При вирішенні цивільно-правового спору суд враховує, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року № 15-рп/2004у справі № 1-33/2004.

Стаття 17 Закону України "Про виконання рішення застосування практики Європейського суду з прав людини"передбачає, що суди застосовують при розгляді справиКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Ільхан проти Туреччини" від 27 червня 2000 року зазначив, що при вирішенні питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Вказане, в сукупності з тим, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після померлого ОСОБА_3 , проте в силу того, що не був обізнаним про наявність заповіту на його ім`я, вчасно не звернувся із заявою про прийняття спадщини, зважаючи на визнання позову відповідачем, враховуючи відсутність інших спадкоємців, у зв`язку з чим визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини після померлого не порушить прав, свобод чи інших інтересів інших осіб, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та такий, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1272 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 141, 265, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк для прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановивши його терміном шість місяців з дня набрання законної сили рішенням у даній справі.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя М. Тарасенко