Рішення

від 06.07.2023 по справі 732/623/23

ГОРОДНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 732/623/23

Провадження № 2/732/179/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2023 року м. Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі: головуючої судді Лиманської М.В., у присутності секретаря Дударенко Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городня цивільну справу за позовом заступника керівникаЧернігівської окружноїпрокуратури Чернігівськоїобласті (14000,м.Чернігів,вул.Шевченка,1,код ЄДРПОУ02910114) в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (місцезнаходження: 14000, м. Чернігів, проспект Миру, 14) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про припинення права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення шляхом її конфіскації,

УСТАНОВИВ:

Заступник керівника Чернігівської окружної прокуратури Чернігівської області А.Гресь в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 56 ЦПК України, діючи в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, звернувся до суду з указним позовом до відповідачки, у якому просить припинити громадянці російської федерації ОСОБА_1 (нацональний паспорт іноземця № НОМЕР_1 , виданий 04.04.2014 відділом УФМС Росії у Смоленській області в промисловому районі м.Смоленськ) право власності на земельну ділянку площею 2,9315 га, кадастровий номер 7421410000:05:000:3632, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Городнянської міської ради Чернігівської області (за межами м.Городня), право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.12.2019, номер запису про право власності 34791287 (індексний номер рішення про державну реєстрацію 50381560 від 21.12.2019), шляхом її конфіскації у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області; стягнути з відповідачки на користь Чернігівської обласної прокуратури понесені витрати на сплату судового збору у сумі 2 684 грн.

Вимоги мотивовані тим, що рішенням Городнянського районного суду Чернігівської області від 28 березня 2019 року за відповідачкою, яка є громадянкою російської федерації, визнано право на земельну частку (пай), яка перебуває в колективній власності сільськогосподарського підприємства „Росія", розміром 5,62 га в умовних кадастрових гектарах, в порядку спадкування після смерті її рідного брата. У подальшому, на підставі рішення Городнянської міської ради Чернігівської області від 03.12.2019 відповідачці передано у власність земельну ділянку площею 2,9315 га, кадастровий номер 7421410000:05:000:3632, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами м.Городня на території Городнянської міської ради Чернігівської області. ОСОБА_1 зареєструвала право власності на вказану земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Всупереч вимог земельного законодавства (ст.22, ч.4 ст.81, ч.1 ст.145 ЗК України) відповідачка протягом року з моменту набуття земельної ділянки у власність не здійснила її відчуження. Такі дії відповідачки порушують майнові інтереси держави, пов`язані з протиправним користуванням іноземним громадянином землями цієї категорії.

Підставою представництва прокурор, визначає бездіяльність ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області, як органу, уповноваженого на виконання функцій держави у спірних правовідносинах, не вжиття ним заходів щодо належного контролю за порядком використання та реалізації прав на землю та щодо звернення до суду з відповідним позовом.

Ухвалою судді від 15 травня 2023 року відкрито провадження у зазначеній справі.

Прокурор у судове засідання не з`явився. У матеріалах справи наявне клопотання прокурора Чернігівської окружної прокуратури Л.Тишкевич про проведення судового засідання за її відсутності, заявлені вимоги підтримує і просить їх задовольнити.

Особа, в інтересах якої заявлені вимоги, - Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області про дату, час і місце розгляду справи повідомлене належним чином засобами електронного зв`язку (ч.6 ст.128 ЦПК України), що підтверджується довідкою про доставку судових документів на офіційну адресу електронної пошти, процесуальним правом на участь в судовому засіданні не скористалося, повноважного представника не направило. (а.с.33)

Відповідачка ОСОБА_1 , громадянка російської федерації, місце проживання якої зареєстроване на території російської федерації, була належним чином та своєчасно повідомлена про дату, час і місце розгляду справи шляхом публікації оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України від 19.06.2023, оскільки дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993 та Протоколу до неї щодо цієї держави зупинено, правом на участь у судовому засіданні не скористалася, про причини неприбуття не повідомила, відзиву на позов не подала (а.с.32).

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до положень ст. 223, 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, якщо відповідач не повідомив суд про причини неявки та якщо від нього не надійшов відзив, суд вирішує справу на підставі наявних у справі доказів, у разі згоди на це позивача.

Враховуючи тойфакт,що відповідачка ОСОБА_1 в розумінніст.130ЦПК Українивважається належним чином повідомленою про дату,час тамісце судовогорозгляду справи, в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, не надала заяви про розгляд справи за її відсутності, не надала відзиву на позов, прокурор не заперечує проти проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення, суд приходить до висновку щодо можливості проведення заочного розгляду справи та ухвалення у справі заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши обставини справи, перевіривши їх доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

При розгляді справи судом враховується положення цивільного процесуального законодавства щодо підстав звернення до суду та меж судового розгляду, зокрема, положення ст. 13 ЦПК України, яка встановлює, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч. 4 цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Підставою для звернення з позовом до суду стало виявлення факту отримання у власність громадянинкою російської федерації земельної ділянки та невідчуження її у встановлений законодавством термін. Як встановлено судом, орган, на який покладено функцію здійснення державного контролю за використанням та охороною земель Головне управління Держгеокадастру в Чернігівській області до суду не звертався з цього приводу та звертатись не буде у зв`язку з обмеженим фінансуванням на сплату судового збору. Наведене свідчить про порушення інтересів держави, об`єктивну неможливість захисту таких інтересів органом, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Бездіяльність такого органу є підставою для звернення прокурора з позовом до суду, оскільки останній виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Звертаючись до суду з цим позовом, прокурор, відповідно до ч. 4-5 ст. 56 ЦПК України, абз. 1 ч.3, абз 1 ч.4 ст 23 Закону України «Про прокуратуру», у тексті позовної заяви обґрунтував наявність підстав для представництва інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області. Крім того, прокурором виконані вимоги ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру», згідно з якою необхідною умовою для звернення прокурора з позовом є попереднє повідомлення саме тих відповідних компетентних органів, які мали б самостійно захищати інтереси держави. Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській наявність підстав для представництва прокурором в суді не оскаржувало, заперечень проти представництва прокурором інтересів держави не висловлювало.

Таким чином під час розгляду справи встановлено, що наявні всі підстави для представництва прокурора в суді.

У судовому засіданні встановлено, що рішенням Городнянського районного суду Чернігівської області від 28 березня 2019 року, яке набрало законної сили 08 травня 2019 року, задоволено позов ОСОБА_1 до Городнянської міської ради Чернігівської області про визнання права на земельну частку ( пай ) в порядку спадкування за законом, та за ОСОБА_1 визнано право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває в колективній власності КСП «Росія» та яка за життя належала ОСОБА_2 згідно з сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0184064, виданим на підставі рішення Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області від 31.05.1996 року № 199, розміром 5,62 га в умовних кадастрових гектарах, у порядку спадкування після смерті брата відповідачки ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.34-38)

Рішенням Городнянської міської ради Чернігівської області від 03 грудня 2019 року "Про надання дозволу на виготовлення документацій із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та надання їх у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на землях Городнянської міської ради" ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянку площею 2,9315 га, кадастровий номер 7421410000:05:000:3632, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами м.Городня на території Городнянської міської ради Чернігівської області. (а.с.13)

Дослідженням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстр у Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна установлено, що 17 грудня 2019 року на підставі рішення органу місцевого самоврядування державним реєстратором Городнянської міської ради Чернігівської області Спутаєм С.М. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесені відомості про реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянкуз кадастровим номером 7421410000:05:000:3632, площею 2,9315 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. (а.с.12)

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є громадянкою російської федерації, нацональний паспорт іноземця № НОМЕР_1 , виданий 04.04.2014 відділом УФМС росії у Смоленській області в промисловому районі м.Смоленськ.

Відповідно до ст.41 Конституції України, ст.319, 321 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Власність зобов`язує. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Особливості правових підстав набуття та припинення права власності на об`єкти нерухомого майна іноземцями (особами без громадянства) врегульовані нормами розділу VЗакону України «Про міжнародне приватне право», положеннямиЦивільного кодексу України,Земельного кодексу України.

Відповідно до ч.1, 2 ст.38Закону України «Про міжнародне приватне право» право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

Згідно з ч.1 ст.39 вищевказаного Закону виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставоюдля виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Оскільки спірна земельна ділянка, яка належать до нерухомого майна (ч.1 ст.181 ЦК України), знаходиться на території України, то на неї поширюється дія права України.

За змістом статей 13, 14 Конституції Україниземля є об`єктом права власності Українського народу. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Іноземці (особи без громадянства) підпадають під дію національного права, що регулює правовідносини з приводу набуття права власності, з окремими винятками (ст.374 ЦК України).

Землі сільськогосподарського призначення, до яких належать сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги), не можуть передаватися у власність іноземним громадянам, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.(ст. 22, 81 ЗК України)

Згідно з ч.4 ст.81 ЗК України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземними громадянами, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Положеннями ст.378 ЦК України визначено, що право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Відповідно до п. в ч. 1 ст. 143 ЗК України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.

Частинами 1-2 статті 145 ЗК України, передбачено, якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може перебувати в її власності, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Згідно з частиною червертою статті 145 ЗК України позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику. Таким чином положення ч.4 ст.145 ЗК України в діючій редакції (згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» №552-ІХ від 31.03.2020 набрала чинності з 01 липня 2021 року) визначають конфіскацію земельної ділянки як її оплатне вилучення (ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику).

Отже, громадянка російської федерації ОСОБА_1 , успадкувавши право на земельну частку(пай), відповідно до виготовленої технічної документації із землеустрою, 17.12.2019 зареєструвала право власності на вказане нерухоме майно та з цього моменту набула право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення. Протягом року, тобто до 18.12.2020, вона повинна була її відчужити, однак вказаний обов`язок не виконала.

Таким чином, у зв`язку з невиконанням обов`язку добровільного відчуження успадкованої земельної ділянки сільськогосподарського призначення, право власності відповідачки на неї необхідно припинити шляхом конфіскації.

Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов прокурора є обгрунтованим й підлягає задоволенню у повному обсязі.

Оскільки позов задоволений у повному обсязі, то відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідачки на користь Чернігівської обласної прокуратури підлягає стягненню сплачений при подачі позовної заяви судовий збір в сумі 2684 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 13, 14, 41, 131-1 Конституції України, ст.5, 319, 321, 346, 373, 374, 378 ЦК України, ст.22, 81, 143, 145, 148 ЗК України, ст.2-4, 12, 13, 19, 23, 56, 76-89, 141, 258-268, 280 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов заступника керівникаЧернігівської окружноїпрокуратури Чернігівськоїобласті в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області до ОСОБА_1 про припинення права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення шляхом її конфіскації. задовольнити.

Припинити громадянці російської федерації ОСОБА_1 (нацональний паспорт іноземця № НОМЕР_1 , виданий 04.04.2014 відділом УФМС росії у Смоленській області в промисловому районі м.Смоленськ) право власності на земельну ділянку площею 2,9315 га, кадастровий номер 7421410000:05:000:3632, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Городнянської міської ради Чернігівської області (за межами м.Городня), право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.12.2019, номер запису про право власності 34791287 (індексний номер рішення про державну реєстрацію 50381560 від 21.12.2019) шляхом її конфіскації у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Чернігівської обласної прокуратури понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2684,00 грн.

Направити ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням копію заочного рішення на протязі двох днів з дня його проголошення і роз`яснити, що вона має право на протязі тридцяти днів з дня проголошення рішення подати до суду заяву про перегляд заочного рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку позивачем безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду або через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складений 11.07.2023.

Суддя М.В.Лиманська