Постанова

від 11.07.2023 по справі 927/484/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" липня 2023 р. Справа№ 927/484/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Шапрана В.В.

секретар

судового засідання Рибчич А.В.

за участю

представників: позивача - не з`явилися

відповідача - не з`явилися

розглянувши апеляційну скаргу Управління виробничо-технологічної комплектації (УВТК) Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.02.2023 р. (повний текст складено 27.02.2023р.)

у справі № 927/484/22 (суддя - Демидова М.О.)

за позовом Управління виробничо-технологічної комплектації (УВТК) Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва

до Акціонерного товариства "Будіндустрія"

про витребування майна з чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

У липні 2022 року Управління виробничо-технологічної комплектації (УВТК) Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Акціонерного товариства "Будіндустрія" про витребування у відповідача крану ККС-12,5, номер 154, 1990 року випуску, реєстраційний № 3256 шляхом його передачі позивачу.

Вимоги позивача обгрунтовані тим, кран ККС-12,5, №154, 1990 року випуску, реєстраційний № 3256 безпідставно перебуває у відповідача, оскільки вказаний кран є краном ККС-12,5, №155, 1990 року випуску, реєстраційний № 4594 та належить на праві власності позивачу.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 14.02.2023 р. у справі № 927/484/22 відмовлено повністю у задоволенні позову Управління виробничо-технологічної комплектації (УВТК) Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Управління виробничо-технологічної комплектації (УВТК) Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва подало апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Також а апеляційній скарзі позивач просить витребувати з Відділу дізнання Чернігівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області матеріали кримінального провадження № 4201226001000064 від 07.02.2013 р.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач посилається на те, що в матеріалах справи відсутні належні докази того, що спірне майно належить на праві власності відповідачу.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2023 р. апеляційну скаргу у справі № 927/484/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.03.2023 р. відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Управління виробничо-технологічної комплектації (УВТК) Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва на рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.02.2023 р. до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 927/484/22.

До суду 10.04.2023 р. надійшли матеріали справи № 927/484/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2023 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 927/484/22 та призначено до розгляду на 30.05.2023 р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 р. відкладено розгляд справи до 13.06.2023 р.

Розглянувши у судовому засіданні клопотання позивача про витребування з Відділу дізнання Чернігівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області матеріалів кримінального провадження № 4201226001000064 від 07.02.2013 р., колегія суддів дійшла висновку про відмову в його задоволенні з огляду на те, що позивач не вказує, які саме докази необхідно витребувати з матеріалів вказаного кримінального провадження на підтвердження його вимог та доводів.

У судове засідання 13.06.2023 р. представник сторін вдруге не з`явились, хоча повідомлялись про час і місце розгляду скарги в порядку ч. 4 ст. 122 ГПК України через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України та електронною поштою відповідно до ч. ч. 6, 7, 8 ст. 120 ГПК України, що підтверджується довідками про доставку електронних листів на їх електронні адреси.

06.06.2023 р. через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника Управління виробничо-технологічної комплектації (УВТК) Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва.

Доказів поважності відсутності представника відповідача суду не надано.

Також у матеріалах справи відсутні докази про те, що представник відповідача був позбавлений можливості через будь-які перешкоди бути присутнім у судовому засіданні.

При цьому відповідач не наполягав на обов`язковій участі його представника у судовому засіданні, відповідного клопотання від нього не було подано апеляційному суду.

Колегія суддів зазначає, що неявка у судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. Подальше відкладення призведе до безпідставного затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об`єктивного розгляду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

27.06.2006 р. Господарським судом Чернігівської області видано наказ у справі № 10/204, яким зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Укрінтерсерв» повернути майно, отримане Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Укрінтерсерв» на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна та основних засобів з елементами змішаної угоди від 25.03.2003 р., Підприємству «Управління виробничо-технологічної комплектації» Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва.

На виконання зазначеного наказу Новозаводським відділом державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження № 16677047.

25.09.2012 р. заступником начальника Новозаводського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції винесено постанову (ВП № 6677047) про повернення виконавчого документа стягувачу - Підприємству «Управління виробничо-технологічної комплектації» Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва у зв`язку з відсутністю у боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Укрінтерсерв» майна, яке останній зобов`язаний повернути стягувачу.

Вказану постанову органу виконання судових рішень позивачем не оскаржено.

У зв`язку з неможливістю виконати судове рішення, позивач звернувся до правоохоронних органів із заявою про порушення кримінальної справи за фактом викрадення у позивача крану козлового ККС-12,5, заводський № 154, 1990 року виготовлення, реєстраційний № 3526.

Повідомлення про кримінальне правопорушення було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.02.2013 р. за № 42012260010000064.

Під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42012260010000064 від 07.02.2013 р. було встановлено, що відповідно до рішення Господарського суду Чернігівської області від 22.03.2005 р. Управління виробничо-технічної комплектації (далі - УВТК) Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва» визнано банкрутом та розпочато процедуру ліквідації. Ліквідатором та розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Молчанова Ю.І., який під час проведення ліквідації банкрутства здійснює частковий продаж майна УВТК Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва, а саме крана козлового КСС-12,5 заводський № 154, 1990 року виготовлення, реєстраційний № 3526. Після погашення боргів у 2008 році УВТК визнано платоспроможним та зобов`язано арбітражного керуючого Молчанова Ю.І. скласти ліквідаційний баланс та звіт про проведену роботу. При передачі майна діючому директору Крамаренко В.А. останній виявив відсутність у інвентаризаційному описі крана козлового КСС-12,5 заводський №154, 1990 року виготовлення, реєстраційний № 3526.

Під час подальшого досудового розслідування встановлено, що у період з 19.01.2007 р. до 20.01.2007 р. Публічне акціонерне товариство «АТП № 2562» надавало послуги автотранспорту автомобілем марки «КАМАЗ 5410», д.н.з. НОМЕР_1 , з перевезення крана козлового за маршрутом від вул. Любченка, 11, до Публічного акціонерного товариства «Будіндустрія». Замовником даних послуг було Приватне підприємство «Віталіна».

Листом № 847 від 27.06.2018 р. Акціонерне товариство "Будіндустрія" вказало про те, що не володіє інформацією про ініціатора перевезення, та ким і на якій підставі здійснювалась оплата за вказану послугу, а саме перевезення крана козлового ККС-12,5. Акціонерному товариству "Будіндустрія" ніколи не належала земельна ділянка за адресою: вул. Інструментальна, 11 у м. Чернігові, товариство не має крану козлового ККС-12,5, заводський № 154, 1990 року виготовлення, реєстраційний № 3526.

06.06.2018 р. слідчим суддею Деснянського районного суду м. Чернігова Сапон А.В. винесено ухвалу про проведення обшуку території Акціонерного товариства "Будіндустрія". Під час проведення обшуку 02.08.2018 р. було виявлено чотири крана козлових вантажопідйомністю 12,5 тон. На крані козловому ККС-12,5 відсутня заводська табличка, що унеможливило ідентифіккацію крану козлового, а саме його заводський номер та рік випуску. На крані була наявна саморобна табличка із зазначенням заводського № 3, облікового № 1613. На наступному крані козловому теж була саморобна табличка, на якій відображено, що це кран козловий ККС-12,5, реєстраційний № 4594. Також на станині наявна заводська табличка із відміткою ККС-12,5, заводський № 155 та рік випуску 1990 року, вказана заводська табличка мала явні ознаки пошкодження у вигляді отвору під нижнім правим гвинтом, одним із яких кріпиться дана табличка. Вказаний кран козловий був змонтований та введений в дію 2007 року.

Позивач зазначає, що технічна документація на кран козловий (ККС-12,5, заводський № 155), в якій зазначені дані від моменту виготовлення, купівлі-продажу та експлуатації іншими власниками (користувачами), відновлена приблизно в жовтні 2007 року, проте її місцезнаходження невідомо.

Також позивач посилається на те, що відновлення технічного паспорту «Козловий ККС-12,5, реєстраційний № 4594 , заводський № 155 та рік випуску 1990 року» відбулось на підставі висновку експертизи № 22825 669-09-01 -225/3.07 від 04.09.2007 р.

Як зазначив позивач у позовній заяві, ще на одному крані козловому було також виявлено саморобну табличку, на якій відображено ККС-12,5, заводський № 110, реєстраційний № 3350. На крані було виявлено заводську табличку з явними пошкодженнями в районі відображення заводського номеру, які унеможливлюють здійснити ідентифікацію крану. На наступному крані козловому було виявлено саморобну табличку із зазначенням ККС-12,5, заводський № 88, реєстраційний № 2114, у той же час на вказаному крані була відсутня заводська табличка та є ознаки зрізів площадки, де саме і прикріпляється заводська табличка, з якої можливо ідентифікувати кран козловий.

Позивач посилається на висновок експерта № 545 від 05.07.2019 р. Чернігівського Науково-дослідного Експертно-криміналістичного центру МВС України, у якому зазначено про те, що на одній з опорних стійок козлового крану, що на металевій табличці козлового крану, який має заводський (реєстраційний) номер 155(4594), в місці розташування нижнього правого гвинта, наявне пошкодження у вигляді наскрізного отвору фігурної форми розмірами 3х4 мм.

Крім того, слідчим суддею Деснянського районного суду м. Чернігова 21.06.2021 р. у справі № 750/3033/22 постановлено ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів, до документів про рух грошових коштів за рахунками Акціонерного товариства «Будіндустрія» за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2007 р., а саме в той період, коли кран козловий заводський (реєстраційний) номер 155 (4594) був у власності відповідача із зазначенням контрагентів, дати, суми, призначення платежу, банківських карток із зразками підписів, платіжних документів, які подавались уповноваженими особами відповідача для відкриття банківських рахунків в АТ «УкрСиББанк».

Також позивач вказує на те, що 19.08.2021 р. на підставі вищевказаної ухвали вилучено виписки за розрахунковими рахунками відповідача № 26059011812000, № 26058011812001, № 26058011812002, згідно з якими не вбачається рух коштів на придбання крану козлового, заводський (реєстраційний) номер 155 (4594). Слідчим суддею Деснянського районного суду м. Чернігова 13.02.2022 р. надано ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів, пов`язаних з реєстрацією у 2007 році за відповідачем, що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Індустріальна, 7, крана козлового ККС-12,5 Черкаського заводу металоконструкцій, заводський номер 155, 1990 року випуску.

11.02.2022 р. було вилучено копію паспорту на кран козловий спеціальний КК-12.5-32,00.00.00.000 ПС, реєстраційний №155 (4594). Інших правовстановлюючих документів на вказаний кран не виявлено.

Позивач вважає, що кран козловий ККС-12,5, № 155, 1990 року випуску, реєстраційний № 4594, який знаходиться у відповідача, фактично є краном козловим ККС-12,5, номер 154, 1990 року випуску, реєстраційний № 3526, що підтверджується звітом про незалежну оцінку крана козлового спеціального ККС-12,5, номер 154, 1990 року випуску, реєстраційний № 3526 від 22.11.2017 р., проведеного Суб`єктом оціночної діяльності Фізичною особою-підприємцем Дубик О.О.

Також позивачем надано запити державного виконавця відділу Виконавчої служби № 2/9 від 05.06.2012 р. на адресу Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Чернігівській області, Закритого акціонерного товариства «АТП №2562», Публічного акціонерного товариства «Будіндустрія» щодо розшуку спірного майна та відповіді на запити.

Так, листом № 1010 від 13.06.2012 р. Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України у Чернігівській області повідомила, що кран козловий ККС-12,5, заводський № 154,1990 року виготовлення, реєстраційний номер 3526, зареєстрований в органах Держгірпромнагляду 04.03.1991 р. за Управлінням виробничо-технологічної копмлектації - УВТК.

Листом № 570 14.06.2012 р. Публічне акціонерне товариство «Будіндустрія» повідомило про те, що у підприємстві відсутня інформація щодо придбання Публічним акціонерним товариством «Будіндустрія» крана козлового 12,5, реєстраційний номер 3526.

Листом № 152 від 05.02.2015 р. Публічне акціонерне товариство «Будіндустрія» на запит слідчого вказало, що останнє має у власності та експлуатує козлові крани, у тому числі № 155 (4594).

У відповіді Управління Державної служби праці у Чернігівській області № 06/14-3956 від 05.07.2018 р., на запит слідчого щодо кримінального провадження № 42012260010000064 зазначено про те, що козловий кран № 155, реєстраційний № 4594 зареєстровано за Публічним акціонерним товариством «Будіндустрія» у 2007 році, дозвіл отримано у встановленому законом порядку.

У відповіді на адвокатський запит Управління Державної служби праці у Чернігівській області № 01-06/2331 від 08.06.2022 р. повідомило, що з наявної інформації кран козловий ККС-12,5, № 154, 1990 року виготовлення був зареєстрований 07.03.1991 р. (№ 3526) за УПТК Чернігів ОАС (м. Чернігів, вул. Любецька, 11), а кран КК-12,5 № 155, 1990 року виготовлення - зареєстрований 12.10.2007 р. (реєстраційний № 4594) за Відкритим акціонерним товариством «Будіндустрія» (м. Чернігів, вул. Індустріальна, 11).

Відповідно до ухвали Деснянського районного суду міста Чернігова від 07.07.2022 р. у справі № 750/3033/22 кримінальне провадження внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 4201226001000064 від 07.02.2013 р. за ознаками кримінального провадження, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, закрито на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КК України.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що кран козловий ККС-12,5, № 155, 1990 року випуску, на думку позивача, незаконно перебуває у користуванні відповідача, який підлягає поверненню Управлінню виробничо-технологічної комплектації (УВТК) Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва. Відповідач, на переконання позивача, не надав належних доказів того, з яких причин в технічному паспорті КК12.05-32.00.00.00.000ПС на кран козловий ККС-12,5, № 155, 1990 року не зазначено попередніх власників за 17 років з дня його виготовлення та до дня, коли вказаний кран перебував у відповідача.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними.

При цьому норма ч. 1 ст. 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке в подальшому відчужено набувачем третій особі, оскільки надає право повернення майна лише стороні правочину, який визнано недійсним. Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужено, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України.

Згідно зі ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Під незаконним володінням слід розуміти фактичне володіння річчю, яке не має правової підстави (передбаченої законом, договором чи адміністративним актом) або правова підстава якого відпала чи визнана недійсною.

Зміст позовних вимог у даній справі свідчить про те, що позов відноситься до віндикаційних позовів (витребування майна з чужого незаконного володіння).

Віндикація - це передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульного володільця), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей.

Віндикаційним позовом захищаються права власності в цілому, оскільки він пред`являється в тих випадках, коли порушені права володіння користування та розпорядження одночасно, однак право власності за власником зберігається, тому що може бути підтвердженим правовстановлюючими документами, або іншими письмовими доказами.

Володіння - це фактичне, фізичне панування над майном, яке передбачає повний фізичний контроль його власника чи законного володільця.

За змістом ст. 387 ЦК України віндикаційний позов ґрунтується на тому, що право власності на річ є абсолютним і слідує за річчю, зберігаючись навіть у випадку незаконного вибуття з володіння власника та в період перебування в незаконному володінні іншої особи. Тому віндикаційна вимога може бути заявлена щодо витребування лише індивідуально-визначеної речі.

Власник має право витребувати своє майно від особи, в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним.

Предметом доказування у справах за позовами про витребування майна з чужого незаконного володіння становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння, як то факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння цим майном та інше.

Підставою віндикаційного позову є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна із чужого незаконного володіння, зокрема факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, знаходження його в натурі у відповідача, які і становлять предмет доказування.

Таким чином, звертаючись з даним позовом, позивач має надати докази у підтвердження права власності на спірне майно, має довести індивідуальні ознаки майна, що витребовується, наявність майна у незаконному володінні відповідача, а також відсутність в останнього правових підстав для володіння цим майном.

У підтвердження наявності у позивача суб`єктивного права на витребуване майно позивач повинен надати суду відповідні докази.

Отже, умовами задоволення такого позову є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.05.2018 р. у справі № 923/630/17, від 29.01.2019 р. у справі № 911/3312/17, від 02.04.2019 р. у справі № 911/737/18, від 19.06.2019 р. у справі № 914/1671/17, від 27.08.2019 р. у справі № 925/366/18.

На підтвердження права власності на спірне майно та наявність майна у незаконному володінні відповідача, а також відсутність в останнього правових підстав для володіння цим майном позивач посилається на матеріали кримінального провадження № 42012260010000064.

Відповідно до ухвали Деснянського районного суду міста Чернігова у справі № 750/3033/22 від 07.07.2020 р. кримінальне провадження № 4201226001000064 від 07.02.2013 р. було закрито на підставі п. 3-1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Отже фактичні обставини, на які посилається позивач в обґрунтування позову, є обставинами, наведеними в кримінальному провадженні № 4201226001000064, яке завершилося закриттям провадження у справі.

В рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 4201226001000064 від 07.02.2013 р., за заявою представника позивача від 05.07.2012 р. особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України, не встановлена, у зв`язку з чим жодній особі про підозру не повідомлялося.

Доводи скаржника про рух грошових коштів з банківських рахунків відповідача та банківських виписок про відсутність руху коштів за період з 01.01.2007 р. до 31.12.2007 р. щодо купівлі відповідачем крану козлового не підтверджують факту набуття права власності на козловий кран відповідачем саме в зазначений часовий проміжок, а саме у 2007 році.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту неправомірного заволодіння відповідачем краном № 154.

Разом з цим, листом № 01-06/2331 від 08.06.2022 р. Державною службою праці у Чернігівській області повідомлено, що кран козловий ККС-12,5, № 154, 1990 року виготовлення зареєстрований 07.03.1991 р. (№ 3526) за УПТК Чернігів ОАС (м. Чернігів, вул. Любецька, 11), а кран ККС-12,5 № 155, 1990 року виготовлення зареєстрований 12.10.2007 р. (реєстраційний № 4594) за Відкритим акціонерним товариством «Будіндустрія» (м. Чернігів, вул. Індустріальна, 11).

Отже матеріалами справи підтверджено факт реєстрації за відповідачем 12.10.2007 р. крану козлового ККС-12,5 № 155, 1990 року виготовлення, реєстраційний № 4594.

Наданий позивачем Звіт про незалежну оцінку крана козлового спеціального ККС-12,5, №154, 1990 року випуску, реєстраційний № 3526 від 22.11.2017 р. не підтверджує того факту, що кран ККС-12,5, № 154, 1990 року випуску, реєстраційний № 3256 є фактично краном ККС-12,5, № 155, 1990 року випуску, реєстраційний № 4594.

Крім цього вбачається, що відповідач не був ні учасником справи № 10/204, ні стороною виконавчого провадження № 16677047, та не був стороною кримінального провадження № 42012260010000064 від 07.02.2013 р.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про витребування у відповідача крану ККС-12,5, номер 154, 1990 року випуску, реєстраційний № 3256, шляхом його передачі позивачу, є необґрунтованою, недоведеною та не підлягає задоволенню.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи місцевим судом відповідач звернувся із заявою про застосування строку позовної давності.

Правила про позовну давність мають застосовуватися лише тоді, коли буде доведено існування самого суб`єктивного права. У випадку відсутності такого права або коли воно ніким не порушено, в позові має бути відмовлено не з причин пропуску строку позовної давності, а у зв`язку з необґрунтованістю самої вимоги.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Оскільки позивач не довів виникнення у відповідача права власності на спірне майно та не довів наявності у нього порушеного відповідачем права, тому у позові слід відмовити саме з цієї підстави, відтак позовна давність до позовних вимог застосуваннюю не підлягає.

Доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів як необґрунтовані.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розцінюватись як вимога детально відповідати на кожний аргумент апеляційної скарги (рішення ЄСПЛ у справі Трофимчук проти України, № 4241/03, від 28.10.2010 р.).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77, 78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вказані обставини, здійснивши перевірку та оцінку всіх належних доказів, наявних у матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.02.2023 р. у справі № 927/484/22 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Управління виробничо-технологічної комплектації (УВТК) Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва не підлягає задоволенню.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Оскільки під час ухвалення постанови 13.06.2023 р. були відсутні представники сторін, тому датою ухвалення цього судового рішення є дата його повного складення, тобто 11.07.2023 р.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Управління виробничо-технологічної комплектації (УВТК) Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.02.2023 р. у справі № 927/484/22 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Управління виробничо-технологічної комплектації (УВТК) Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Андрієнко

В.В. Шапран