Постанова

від 06.07.2023 по справі б26/161-09

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2023 року м.Дніпро

Справа № Б26/161-09 (904/4631/22)

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Мороза В.Ф., Чередка А.Є.

секретар судового засідання: Михайлова К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого машинобудування" в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Вернигори Володимира Петровича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2023 (повне рішення складено 03.04.2023, у складі колегії суддів: головуючого судді: Камші Н.М., суддів: Владимиренко І.В., Соловйової А.Є.) у справі № Б26/161-09(904/4631/22)

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого машинобудування"

до відповідача-1: Територіальної громади м. Кривого Рогу в особі Управління охорони здоров`я виконкому Криворізької міської ради

відповідача-2: Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 6" Криворізької міської ради

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст заявлених вимог.

07.12.2022 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшов позов Відкритого акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого машинобудування" до Територіальної громади м. Кривого Рогу в особі Управління охорони здоров`я виконкому Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг (далі - відповідач-1), Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 6" Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг (далі - відповідач -2) , в якій позивач просив:

- стягнути солідарно з Територіальної громади м. Кривого Рогу в особі Управління охорони здоров`я виконкому Криворізької міської ради та Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 6" Криворізької міської ради на користь Відкритого акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого машинобудування" грошові кошти у розмірі 2 960 495 грн як безпідставно збережені грошові кошти за фактичне користування будівлею поліклініки, яка знаходиться за адресою: 50004, м. Кривий Ріг, вул. Халтуріна, буд. 3б, за період з 01.01.2019 по 30.09.2022;

- стягнути солідарно з Територіальної громади м. Кривого Рогу в особі Управління охорони здоров`я виконкому Криворізької міської ради та Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 6" Криворізької міської ради на користь Відкритого акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого машинобудування" суму судових витрат.

2.Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2023 у цій справі, в задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого машинобудування", м. Кривий Ріг до відповідача-1: Територіальної громади м. Кривого Рогу в особі Управління охорони здоров`я виконкому Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг, відповідача-2: Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 6" Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг про солідарне стягнення грошових коштів у розмірі 2 960 495 грн відмовлено.

Приймаючи вказане рішення суд першої інстанції виходив з тих обставин, що позивачем не подано до справи переконливих доказів того, що вся площа будівлі (а не окремі приміщення), де розміщується відповідач-2, була б передана в оренду для розміщення офісів та через недоведеність належними доказами розміру безпідставно збережених грошових коштів.

3.Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Відкрите акціонерне товариство "Криворізький завод гірничого машинобудування" в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Вернигори Володимира Петровича звернулось до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2023 у справі № Б26/161-09(904/4631/22), в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

4.Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що суд, оцінюючи ту чи іншу обставину на предмет вірогідності її існування, повинен співставити подані сторонами докази і вже на основі поданих доказів дійти висновку про існування певної обставини або про неіснування такої обставини. Саме у такий спосіб суд зобов`язаний застосовувати стандарт вірогідності доказів. Для застосування стандарту доказування "вірогідність доказів" має бути подано щонайменше 2 докази.

Проте, у даній справі жодним із Відповідачів не тільки не було подано доказів, аби спростувати встановлену у Висновку експерта суму безпідставно збережених Відповідачами коштів, а також не було продемонстровано навіть жодних намагань звернутись до суду з клопотанням про проведення експертизи щодо суми безпідставно збережених Відповідачами коштів, з метою підтвердження чи спростування заявленої Позивачем суми.

Апелянт вказує, що на виконання пункту 1.4 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, експертом під час формування висновку експерта було застосовано положення Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р. № 1440 (надалі - Національний стандарт), а саме було застосовано принцип найбільш ефективного використання.

Згідно з п. 10 Національного стандарту принцип найбільш ефективного використання полягає в урахуванні залежності ринкової вартості об`єкта оцінки від його найбільш ефективного використання. Під найбільш ефективним використанням розуміється використання майна, в результаті якого вартість об`єкта оцінки є максимальною. При цьому розглядаються тільки ті варіанти використання майна, які є технічно можливими, дозволеними та економічно доцільними.

Виходячи з вищезазначеного, експерт, з метою надання обґрунтованого та об`єктивного Висновку експерта, застосував положення Національного стандарту в частині принципу найбільш ефективного використання Будівлі поліклініки як такого, що є обов`язковим для застосування у відповідних експертизах. З цього слідує, що навіть з урахуванням специфічної діяльності Відповідача-2, яка провадилась в Будівлі поліклініки, така діяльність не впливає на розмір безпідставно збережених коштів Відповідачами.

Апелянт посилаючись на висновок експерта вказує, що при виборі варіанту найбільш ефективного використання оцінюваних приміщень експерт провів якісний аналіз зазначених вище напрямків функціонального використання, а отже, враховуючи вищезазначене, а також місце розташування та технічний стан Об`єкта оцінки, кабінетне планування Експерт дійшов до висновку, що найбільш ефективним, використанням Об`єкта оцінки буде використання його в якості адміністративно - офісних приміщень. Експертом враховано, що Об`єкт оцінки у досліджуваний період (з 01.01.2019 по 30.09.2022) використовувався як поліклініка з метою надання медичних послуг жителям територіальної громади некомерційним підприємством. Однак, з огляду на принцип найбільш ефективного використання, для цілей визначення розміру орендної плати, яка мала сплачуватись за використання Об`єкта оцінки, не має значення, яким чином та в якій саме діяльності фактично використовувався та/або використовується Об`єкт оцінки, Спосіб використання Об`єкта оцінки фактичним користувачем визначається самим користувачем, виходячи з дозволених законом та технічними характеристиками способів використання такого об`єкта, а тому не впливає на розмір орендної плати, яка сплачується та/або має сплачуватися власнику, виходячи з принципу найбільш ефективного використання.

Також апелянт вважає, що суд першої інстанції безпідставно посилається на висновки суду апеляційної інстанції щодо іншого висновку, підготовленого іншим експертом, який був доказом у іншій справі. В іншій справі № Б26/161-09 (904/8980/21) судовий експерт Бихно Марина Володимирівна дійсно не врахувала специфіку діяльності одного з відповідачів, однак у цій справі № Б26/161-09 (904/4631/22), судовий експерт Авдеева Ніна Миколаївна врахувала специфіку діяльності Відповідача-2, що детально викладено у п.п. 3.2 даної апеляційної скарги.

Разом з тим, Апелянт звертає увагу суду, що не існує жодної норми процесуального права, яка б зобов`язувала або надавала право суду першої інстанції керуватись висновками суду апеляційної інстанції. Суди зобов`язані враховувати лише висновки Верховного Суду щодо застосування норм права.

Також апелянт вказує, що в даному випадку, експертом при розрахунку розміру безпідставно збережених грошових коштів було застосовано відповідну методику, яка іменується як "Поправка на торг" (сторінки Висновку експерта: 20, 28, 36, 43).

Застосовуючи таку методику, експерт вказав наступне: "Знижка на торг за своєю економічною суттю є своєрідним індикатором стану ринку подібного (аналогічного) майна. Наявність або відсутність такої знижки, а також її абсолютна величина, дозволяють максимально оптимізувати дії сторін при купівлі або продажу майна в конкретних економічних умовах, з урахуванням виду відчужуваного майна, величини його вартості, прогнозованих ринкових тенденцій, а також розміру та активності самого ринку у конкретний період часу в межах конкретного регіону. Офіційна інформація з приводу підтвердження розміру даного коефіцієнта відсутня в зв`язку з наявністю фактора "комерційна таємниця". В результаті аналізу різних досліджень ринків нерухомості та проведення консультації з професійними учасниками ринку було виявлено, що найбільш доступними і компетентними джерелами інформації з даного питання є фахівці ріелторських організацій. Проведення аналізу та консультацій з спеціалістами в галузі нерухомості дають змогу визначити величину знижки на торг, який в залежності від становища ринку, типу нерухомого майна та його .масштабності, може складати від 5% до 15%. Для майна в нашому випадку розмір знижки на торг складає в середньому - 10%) або приймається коефіцієнт коригування 0,90".

На переконання скаржника, застосування такої методики як "поправка на торг" якраз і спрямовано на усунення різниці між розміром орендної плати, викладеної у пропозиціях (офертах) щодо укладення договорів оренди, та у вже укладених договорах оренди, що в кінцевому рахунку надає змогу експерту найбільш об`єктивно встановити розмір орендної плати у досліджуваний період.

Крім того, скаржник зазначає, що жодна зі сторін у справі № Б26/161-09 (904/4631/22) у жодному процесуальному документі не посилалась на епідемію СОVID-19 та широкомасштабне вторгнення рф на територію України, у зв`язку з яким на території України було введено воєнний стан, як на чинники, які можуть впливати на ринок нерухомості, а саме на розмір орендної плати за користування Будівлею поліклініки, що могло б поставити під сумнів розраховані експертом суми безпідставно збережених коштів, відповідно вплив зазначених чинників не може вважатися загальновідомим фактом.

На думку скаржника, вплив епідемії СОVID-19 на ринок нерухомості в будь-якому разі не міг бути підставою для відмови у задоволенні позову повністю, адже вказаний чинник не мав і не міг мати впливу на будь-які правовідносини в Україні в період з 01.01.2019 по березень 2020 року, про стягнення коштів за який позивачем також заявлено позовні вимоги.

При цьому, експерт, аналізуючи оголошення про оренду приміщень за 2020, 2021, 2022 роки, врахував вплив епідемії СОVID -19 на ринок нерухомості, адже враховані експертом оголошення, які були розміщені у 2020, 2021, 2022 роках, містили пропозиції (оферти) щодо оренди приміщень, які вже враховували вплив такої епідемії.

Також апелянт вважає безпідставним посилання господарського суду на вплив воєнного стану на ринок нерухомості, оскільки вплив широкомасштабного вторгнення рф на територію України, у зв`язку з яким на території України було введено воєнний стан, на ринок нерухомості, не міг бути підставою для відмови у задоволенні позову повністю, адже вказаний чинник не мав впливу на період з 01.01.2019 по 23.02.2022.

На переконання апелянта, задоволення даного позову не потребує доведення обставини ймовірності передання Будівлі поліклініки повністю чи частково в оренду абстрактним користувачам. Такі обставини підлягали б доказуванню лише у разі подання Позивачем позову про стягнення збитків (упущеної вигоди).

Апелянт вказує, що мотиви відмови Господарського суду Дніпропетровської області у задоволенні позову у даній справі є безпідставним, адже судом неправильно кваліфіковано складені між Позивачем та Відповідачами правовідносини, і відповідно застосовано неналежні до складених між Позивачем і Відповідачами правовідносин норми матеріального права, що призвело до покладення на Позивача обов`язку доказування обставин, які не підлягають доказуванню у даній справі.

На думку скаржника, подаючи до суду Висновок експерта, який містить заявлену до стягнення суму безпідставно збережених грошових коштів, надав суду доказ, який підтвердив заявлену вимогу Позивача про стягнення з Відповідачів грошових коштів у розмірі 2 960 495,00 грн., що свідчить, що поданий Висновок експерта є належним доказом, адже підтверджує обставини, які входять в предмет доказування.

5.Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Згідно поданого відзиву Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 6" Криворізької міської ради просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. В обґрунтування відзиву зазначає, що тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (відповідні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17).

Відповідач-2 вважає, що суд першої інстанції в рішенні від 29.03.2023 по справі №626/161-09(904/4631/22) вірно дійшов висновку з приводу наступного, а саме у експертному висновку обраховуючи ринкову вартість оренди будівлі поліклініки, експерт не врахував специфічну сферу діяльності відповідача-2 - надання медичних послуг, не вказавши у висновку, яку орендну плату сплачують медичні установи міста, розміщені в орендованих приміщеннях приватної форми власності м. Кривому Розі.

За доводами відповідача-2, у Висновку не враховано специфіку діяльності відповідача-2 надання медичних послуг жителям територіальної громади некомерційним підприємством, що є соціально важливим питанням для територіальної громади м. Кривого Рогу, оскільки призначенням цього об`єкту соціальної інфраструктури є забезпечення надання медичних послуг значній кількості членів територіальної громади м. Кривого Рогу.

Беручи до уваги оголошення на ресурсі ОЛХ, експерт фактично мав дані лише про оферту (пропозицію) на укладення договорів оренди, а не про реальні, вже укладені договори та надання оцінки розміру щомісячної орендної плати.

Зазначаючи про щорічне збільшення сум за користування приміщеннями, експерт не врахував, що починаючи з березня 2020 року в Україні діяв карантин, пов`язаний з епідемією СОVID-19, який значно знизив попит на офісні приміщення в цілому в Україні, що є загальновідомим фактом. З лютого 2022 в Україні розпочалась широкомасштабна військова агресія Російської Федерації, м. Кривий Ріг фактично було прифронтовим містом протягом 2022 року, тому ствердження експерта про можливе зростання орендної плати у цей період для розміщення адміністративно-офісних приміщень, також є сумнівним.

Відповідач-2 звертає увагу на те, що права особи, яка вважає себе власником майна, підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця з використанням правового механізму, установленого статтею 1212 Цивільного кодексу України у разі наявності правових відносин речово-правового характеру безпосередньо між власником та володільцем майна.

Проте, відповідач-2 не є володільцем (набувачем майна), тому дії чи бездіяльність Відповідача-2, не підпадають під визначення статті 1212 Цивільного кодексу України, як і загалом норм глави 83 Цивільного кодексу України. Відповідач-2 самостійно не займався пошуком приміщення, передача на балансовий облік Будівлі проходила на безоплатній основі, також Відповідач-2 є комунальним неприбутковим підприємством і тому не розглядав та не розглядає пропозиції комерційної оренди приміщення для здійснення своєї діяльності, так як не отримує від неї прибутку.

Відповідно до п.1.6 Статуту КНП "ЦПМСД№6" КМР від 2018 та п.1.6 Статуту КНП "ЦПМСД№6" КМР Відповідач -2 здійснює господарську некомерційну діяльність, спрямовану на досягнення соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку.

Будівля де розміщена амбулаторія є соціально значимим об`єктом, та багато років надає медичну допомогу мешканцям міста Кривий Ріг.

Таким чином Відповідач-2 не отримує доходів від розміщення поліклініки в Будівлі по вул. Халтуріна, 3б, м. Кривий Ріг, а надає соціальні послуги населенню міста, тому Відповідачем-2 не було заявлено клопотання про проведення експертизи щодо суми безпідставно збережених коштів, з метою підтвердження чи спростування заявленої Позивачем суми.

Згідно поданого відзиву Управління охорони здоров`я виконкому Криворізької міської ради просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. В обґрунтування зазначає, що особливість спірних правовідносин полягає у тому, що Відкрите акціонерне товариство "Криворізький завод гірничого машинобудування" з 21.03.2013 перебуває на стадії ліквідації (провадження у справі про банкрутство №Б26/161-09).

Таким чином, відповідно до норм чинного законодавства України, завданням ліквідатора є акумуляція активів банкрута та їх продаж з метою задоволення вимог кредиторів.

Після визнання у судовому порядку первісного договору купівлі-продажу майна недійсним, витребування майна 24.04.2020 за банкрутом зареєстровано право власності на будівлю поліклініки, що підтверджується відповідним витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

З цієї дати ліквідатор мав вживати заходи з повторного продажу майна банкрута. Проте, доказів того, що будівля була виставлена на продаж ліквідатор не подав.

Відсутні також докази того, що позивачем вживались заходи щодо повернення майна з використання.

У своїй постанові від 27.10.2022 у справі №Б26/161-09(904/8980/21) Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що завданням ліквідатора є не пошук орендарів, а якнайшвидший продаж майна банкрута, зважаючи, зокрема, на обмеженість строку ліквідаційної процедури та зменшення витрат на проведення ліквідаційної процедури, у тому числі і на оплату грошової винагороди ліквідатору.

Відповідач-1 вказує, що позивачем не надано доказів того, що позивач мав намір укласти договір оренди з відповідачами. Ліквідатор не надсилав на адресу відповідачів письмової пропозиції щодо укладення договору оренди, не направляв на їх адресу проекту договору оренди, рахунків за оренду приміщення.

Розрахунок орендної плати (безпідставно збережених коштів) в матеріалах позовної заяви взагалі відсутній.

На переконання відповідача-1 Висновок експерта за результатами проведення оціночно-будівельної експертизи №05/15-10/22 від 25.10.2022 Товариства з обмеженою відповідальністю Бюро судових експертиз "Надія", виконаний судовим експертом Авдєєвою Н.М., не може слугувати належним та допустимим доказом у даній справі щодо безпідставно збережених коштів.

У вказаному Висновку, визначаючи ринкову вартість оренди Будівлі поліклініки у період з 01.01.2019 по 30.09.2022 експерт дійшов висновку, що найбільш ефективним використанням об`єкта оцінки буде використання його в якості адміністративно - офісних приміщень. Експертом враховано, що об`єкт оцінки у досліджуваний період використовувався як поліклініка з метою надання медичних послуг жителям територіальної громади некомерційним підприємством. Однак, з огляду на принцип найбільш ефективного використання, для цілей визначення розміру орендної плати, яка мала сплачуватись за використання об`єкта оцінки, не має значення, яким чином та в якій саме діяльності фактично використовувався та/або використовується об`єкт оцінки. Спосіб використання об`єкта оцінки фактичним користувачем визначається самим користувачем, виходячи з дозволених законом та технічними характеристиками способів використання такого об`єкта, а тому не впливає на розмір орендної плати, яка сплачується та/або має сплачуватися власнику, виходячи з принципу найбільш ефективного використання.

Відповідач-1 вказує, що у експертному висновку зазначено, що при розрахунку сум щомісячної орендної плати експерт використовував інформацію з оголошень, розміщених на електронному ресурсі ОЛХ із застосуванням основних методичних підходів: витратного, дохідного та порівняльного.

Не зважаючи на те, що будівля поліклініки у спірний період (з 2019 по 2022 рік) використовувалась виключно для надання медичних послуг жителям територіальної громади некомерційним підприємством, експерт виходив з принципу найбільш ефективного використання об`єкту в якості адміністративно-офісних приміщень.

При цьому вартість оренди будівлі, за ствердженням експерта, щороку мала зростати на суму понад 100 тис. грн.

На думку відповідача-1 обраховуючи ринкову вартість оренди будівлі поліклініки, експерт не врахував специфічну сферу діяльності відповідача-2 - надання медичних послуг, не вказавши у висновку, яку орендну плату сплачують медичні установи міста, розміщені в орендованих приміщеннях приватної форми власності м. Кривому Розі.

За доводами відповідача-1 у даному Висновку експерт виходив з аналізу загальної вартості оренди щодо адміністративно-офісних приміщень по місту Кривий Ріг, визначаючи варіанти найбільш ефективного використання під розміщення офісів, торговельних складів, під розміщення виробництва, що суперечить специфіки даної будівлі поліклініки, без урахування при цьому діяльності Відповідача! - надання медичних послуг жителям територіальної громади некомерційним підприємством. Докази проведення грошової оцінки майна також відсутні.

Крім того, відповідач-1 звертає увагу суду, що відповідачем належним чином утримувалась будівля поліклініки, сплачувались комунальні платежі та здійснював поточний ремонт будівлі (у тому числі коштом місцевого бюджету) навіть протягом того часу, коли позивач знову став її власником. Так, на забезпечення прочищення мережі водовідведення, ремонт системи опалення, електропостачання, придбання матеріалів для проведення поточного косметичного ремонту амбулаторії, заміну вікон в цілому за період з 2015-2021 роки було витрачено близько 229 тис.грн.

Отже, відповідачами добросовісно утримувалась будівля поліклініки, жодними діями не було спричинено збитків даному нерухомому майну, а навпаки - будівля підтримується у належному стані і на теперішній час, що підтверджується доказами, які містяться у матеріалах даної справи (зокрема, експерт у своєму Висновку зазначає про належний стан будівлі).

При цьому відповідач-1 наголошує, що відповідач-2, відповідно до Статуту (у новій редакції) є унітарним підприємством, що надає медичну допомогу та здійснює управління медичним обслуговуванням населення Центрально-Міського та частково Інгулецького районів міста Кривого Рогу, а також пацієнтів в порядку та на умовах встановлених чинним законодавством України, вживає заходи із профілактики захворювань населення та підтримання громадського здоров`я.

Підприємство здійснює некомерційну господарську діяльність, спрямовану на досягнення соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку (п.1.6 Статуту).

Також відповідач-1 зазначає, що спірне майно було витребувано з власності територіальної громади міста Кривого Рогу та повернуто банкруту на підставі ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2019 у справі №Б26/161-09, а право власності в свою чергу зареєстроване за позивачем 17.04.2020, що виключає наявність правових підстав для нарахування безпідставно збережених коштів починаючи з 01.01.2019.

Крім того, відповідач-1 звертає увагу суду, що позовна заява датована 30.11.2022, тобто з огляду на період, за який розраховано експертом розмір безпідставно збережених коштів, заявлені вимоги не підлягають задоволенню з огляду на те, що є такими, що заявлені з пропуском загального строку позовної давності.

6.Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.05.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого машинобудування" в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Вернигори Володимира Петровича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2023 у справі № Б26/161-09(904/4631/22); розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 06.07.2023 о 14:00 год.

У судовому засіданні 06.07.2023 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

7.Встановлені судом обставини справи.

Відносно позивача - Відкритого акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого машинобудування" 12.06.2009 відкрито провадження у справі про банкрутство №Б26/161-09, на даний час провадження у справі перебуває на стадії ліквідації.

Приміщення поліклініки, що розташоване у м. Кривому Розі по вул. Халтуріна, 3б приватизоване ВАТ "Криворізький завод гірничого машинобудування" у встановленому законом порядку та включено до ліквідаційної маси банкрута. Законність приватизації перевірялась господарським судом при розгляді даної справи про банкрутство (ухвала від 19.07.2019) та в окремому позовному провадженні ( справа № 904/3870/21).

12.12.2014 ліквідатором банкрута та ТОВ "Лісова Корона" укладено договір купівлі-продажу будівлі поліклініки по вул. Халтуріна, 3б за 678 тис. грн.

06.08.2015 між ТОВ "Лісова Корона" та Управлінням охорони здоров`я виконкому Криворізької міської ради укладено договір купівлі-продажу цієї ж поліклініки за 1 792 000грн.

09.09.2015 Управлінням комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради видано наказ № 127-ум "Про надання згоди на передачу об`єкту нерухомості від Управління охорони здоров`я виконкому міської ради на балансовий облік комунальної установи "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 6" Криворізької міської ради.

17.09.2015 підписано Акт приймання-передачі основних засобів, яким підтверджується факт прийняття (передачі) в експлуатацію від Управління охорони здоров`я будівлі поліклініки площею 1556,22 кв.м. за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Халтуріна, 3б, відповідачу-2.

У січні 2017 ліквідатор банкрута-арбітражний керуючий Вернигора В.П. звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про визнання недійсним договору купівлі-продажу будівлі поліклініки від 12.12.2014, укладеного між банкрутом та ТОВ "Лісова Корона", витребування у територіальної громади м. Кривого Рогу в особі Управління охорони здоров`я виконкому Криворізької міської ради будівлі поліклініки та передачі її у власність ВАТ "Криворіжгірмаш".

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.06.2018 вимога ліквідатора про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 12.12.2014 задоволена.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2019 заяву ліквідатора банкрута задоволено і в частині витребування майна у Територіальної громади м. Кривого Рогу в особі Управління охорони здоров`я виконкому Криворізької міської ради, майно витребувано у власність ВАТ "Криворіжгірмаш".

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 10.10.2019 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2019 скасовано, відмовлено в задоволенні заяви ліквідатора про витребування майна.

12.02.2020 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду скасував постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.10.2019 по даній справ, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2019 залишив без змін.

17.04.2020 позивач зареєстрував за собою право власності на будівлю поліклініки, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Разом з тим, будівля поліклініки не була звільнена відповідачами, що не спростовано останніми, хоча ліквідатор двічі (20.07.2022 та 11.10.2022) направляв вимоги про звільнення будівлі.

Відкрите акціонерне товариство "Криворізький завод гірничого машинобудування" (далі позивач, банкрут) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про стягнення солідарно з Територіальної громади м. Кривого Рогу в особі Управління охорони здоров`я виконкому Криворізької міської ради (далі відповідач-1) та Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-соціальної допомоги № 6" Криворізької міської ради (далі - відповідач-2) грошових коштів у розмірі 2 960 495 грн як безпідставно збережених грошових коштів за фактичне користування будівлею поліклініки, яка знаходиться за адресою: 50004, м. Кривий Ріг, вул. Халтуріна, буд. 3б, за період з 01.01.2019 по 30.09.2022.

Позивач зазначив, що між позивачем та відповідачами не укладались договори оренди приміщень щодо об`єкту нерухомості-поліклініки, розташованої за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Халтуріна, 3б, однак відповідачі безоплатно користуються приміщенням, яке належить на праві власності позивачеві, не звільняють приміщення на вимогу позивача, унеможливлюючи його продаж та не сплачують грошові кошти за користування будівлею поліклініки.

Ліквідатором ВАТ "Криворіжгірмаш" арбітражним керуючим Вернигорою В.П. направлено відповідачам вимогу щодо негайного звільнення об`єкту нерухомості нежитлової будівлі поліклініки, розташованої за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Халтуріна, З-б, за вих. № 02-28/9/186 від 20.07.2022 року. Відповідач-1 отримав вказану вимогу 03.08.2022 року, а Відповідач-2 28.07.2022 року, проте жодних дій на її виконання відповідачі не вчиняли.

Ліквідатор ВАТ "Криворіжгірмаш" арбітражний керуючий Вернигора В.П. вказав, що повторно направив відповідачу-1 вимогу про звільнення будівлі поліклініки, яка знаходиться за адресою: 50004, м. Кривий Ріг. вул. Халтуріна. 3б, за вих. № 02-28/9/267 від 11.10.2022 року, яка була ним отримана 19.10.2022 року, і повторно направив відповідачу-2 вимогу про звільнення будівлі поліклініки, яка знаходиться за адресою: 50004. м. Кривий Ріг. вул. Халтуріна, 3б. за вих. № 02-28/9/266 від 11.10.2022 року, яку останній отримав 14.10.2022 року. Однак, Відповідач-1 проігнорував подану вимогу, а Відповідач-2 надав відповідь на подану вимогу, де вказав на неможливість розпоряджатись закріпленим за ним майном без згоди власника (таким власником є Криворізька міська рада). Тобто, на думку позивача, відповідач-2 відмовив у задоволенні вимоги ліквідатора про звільнення Будівлі поліклініки.

Позивач у заяві посилається на те, що ним направлено відповідачу-1 та відповідачу-2 вимогу про сплату грошових коштів за вих. №02-28/9/348 від 15.11.2022, які отримані відповідачем-1 - 17.11.2022, відповідачем-2 - 18.11.2022.

Відповідач-1 та відповідач-2 проігнорували вимогу про сплату грошових коштів, не передали позивачу безпідставно збережені грошові кошти за користування будівлею поліклініки, чим, на думку позивача, порушили передбачене ст.ст. 390, 1212, 1214 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) право позивача на отримання від відповідача-1 та відповідача-2 таких коштів.

Для визначення вартості оренди нежитлової будівлі поліклініки ліквідатор звернувся до експерта з питань оціночно-будівельної експертизи для проведення ретроспективної оцінки вартості оренди адміністративно-офісних приміщень, нежитлової будівлі поліклініки №100, яка знаходиться за адресою: 50004, м. Кривий Ріг, вул. Халтуріна, буд. 3б.

За результатами оціночно-будівельної експертизи, підготовленої Товариством з обмеженою відповідальністю "Бюро судових експертиз "Надія", встановлено, що ринкова вартість оренди Будівлі поліклініки в період з 01.01.2019 року по 30.09.2022 року включно з урахуванням індексу інфляції у загальному розмірі становить 2 960 495 грн, що і заявлено позивачем до стягнення (розрахунок позову зазначено на стор. 11 т.1 позовної заяви).

При цьому позивач наголошував, що захищає своє порушене право у спосіб солідарного стягнення з відповідача-1 та відповідача-2 безпідставно збережених грошових коштів орендної плати за фактичне користування будівлею поліклініки, що цілком узгоджується з визначеними ч. 2 ст. 16 ЦК України, ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів.

8.Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом судового розгляду є стягнення з відповідачів безпідставно збережених коштів орендної плати на підставі статей 1212, 1214 ЦК України за фактичне користування без належних на те правових підстав.

Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України "Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави" застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Зокрема, мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, передбачених нормами статті 11 Цивільного кодексу України.

У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення глави 83 Цивільного кодексу України можуть бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Водночас оскільки безпідставним було саме набуття (збереження) відповідного майна, безпідставним є також отримання доходів і плодів від нього.

Так, відповідно до частини 1 статті 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. Натомість особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов`язана повернути доходи.

З аналізу наведеної норми вбачається, що закон визначає отримання доходів і плодів безпідставним лише за умови, якщо набувач майна знав або мав знати про безпідставність його отримання. Тому набувач повинен повернути або відшкодувати потерпілому всі доходи, які він одержав чи міг одержати з цього майна з того часу, як дізнався або міг дізнатися про безпідставність набуття (збереження) майна. Доходи або інші вигоди, отримані ним до цього часу не підлягають поверненню або відшкодуванню.

Отже, для правильного вирішення спору щодо застосування частини 1 статті 1214 Цивільного кодексу України судам передусім необхідно встановити момент, коли набувач спірного майна дізнався про безпідставність його набуття чи про зникнення (припинення) підстави набуття, яка існувала, а також моменту, коли набувач міг дізнатися про такі обставини в разі прояву ним добросовісності, розумної обачності та звичайної зацікавленості станом своїх справ, отримання направленої йому кореспонденції тощо.

У разі встановлення обставин щодо безпідставного набуття чи збереження відповідного майна особою попри її обізнаність (чи можливість бути обізнаною) щодо відсутності (припинення) правових підстав для цього необхідно також встановили обставини щодо фактичного отримання набувачем доходів від такого майна, починаючи з вказаного моменту, або ж можливості їх отримання внаслідок використання, передачі в оренду тощо. Обов`язок доказування розміру таких доходів покладається на потерпілого.

При цьому для запобігання безпідставному збагаченню потерпілого необхідно також враховувати ті необхідні витрати, які відповідний набувач майна мав зробити для зберігання та утримання відповідного майна в належному стані, без яких неможливе звичайне використання майна. Обов`язок доказування розміру таких витрат, відповідно, покладається на набувача.

Матеріали справи свідчать та не заперечується відповідачами, що відповідачем-1 вимоги ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2019 про повернення будівлі поліклініки позивачу на час вирішення даного спору не виконані, будівля перебуває на балансовому обліку у відповідача-2 і використовується як лікувальний заклад.

Таким чином, відповідачі, як фактичні користувачі майна, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цього майна зберегли у себе кошти, які мали заплатити за користування ним, зобов`язані повернути ці кошти власнику на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Із матеріалів справи вбачається, що розраховуючи суму безпідставно збережених коштів за період користування будівлею поліклініки, що заявлена до стягнення, позивач посилався на результати оціночно-будівельної експертизи, підготовленої Товариством з обмеженою відповідальністю "Бюро судових експертиз "Надія".

Зі змісту висновку експерта від 25.10.2022 № 05/15-10/22 вбачається, що на вирішення оціночно-будівельної експертизи поставлено 4 запитання, а саме:

- яка ринкова вартість оренди адміністративно-офісних приміщень нежитлової будівлі поліклініки, розташованої за адресою: 50004, м. Кривий Ріг, вул. Халтуріна, буд. 3б, загальною площею - 1248,8 м2 (перший поверх - 408,8 м2, другий поверх - 414,8 м2, третій поверх - 425,2 м2), що знаходилась у задовільному стані в період з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року з урахуванням індексу інфляції?;

- яка ринкова вартість оренди адміністративно-офісних приміщень нежитлової будівлі поліклініки, розташованої за адресою: 50004, м. Кривий Ріг, вул. Халтуріна, буд. 3б, загальною площею - 1248,8 м2 (перший поверх - 408,8 м2, другий поверх - 414,8 м2, третій поверх - 425,2 м2), що знаходилась у задовільному стані в період з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року з урахуванням індексу інфляції?;

- яка ринкова вартість оренди адміністративно-офісних приміщень нежитлової будівлі поліклініки, розташованої за адресою: 50004, м. Кривий Ріг, вул. Халтуріна, буд. 3б, загальною площею - 1248,8 м2 (перший поверх - 408,8 м2, другий поверх - 414,8 м2, третій поверх - 425,2 м2), що знаходилась у задовільному стані в період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року з урахуванням індексу інфляції?;

- яка ринкова вартість оренди адміністративно-офісних приміщень нежитлової будівлі поліклініки, розташованої за адресою: 50004, м. Кривий Ріг, вул. Халтуріна, буд. 3б, загальною площею - 1248,8 м2 (перший поверх - 408,8 м2, другий поверх - 414,8 м2, третій поверх - 425,2 м2), що знаходилась у задовільному стані в період з 01.01.2022 року по 30.09.2022 року з урахуванням індексу інфляції?.

За результатами оціночно-будівельної експертизи, підготовленої Товариством з обмеженою відповідальністю "Бюро судових експертиз "Надія" (а.с. 165-212, т.1), встановлено, що:

- ринкова вартість оренди Будівлі поліклініки в період з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року з урахуванням індексу інфляції становить 670 103 грн.;

- ринкова вартість оренди Будівлі поліклініки в період з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року з урахуванням індексу інфляції становить 741 159 грн.;

- ринкова вартість оренди Будівлі поліклініки в період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року з урахуванням індексу інфляції становить 833 996 грн.;

- ринкова вартість оренди Будівлі поліклініки в період з в період з 01.01.2022 року по 30.09.2022 року включно з урахуванням індексу інфляції становить 715 237 грн.

У вказаному Висновку експерт дійшов висновку, що найбільш ефективним використанням об`єкта оцінки буде використання його в якості адміністративно - офісних приміщень. Експертом враховано, що об`єкт оцінки у досліджуваний період (з 01.01.2019 по 30.09.2022) використовувався як поліклініка з метою надання медичних послуг жителям територіальної громади некомерційним підприємством. Однак, з огляду на принцип найбільш ефективного використання, для цілей визначення розміру орендної плати, яка мала сплачуватись за використання об`єкта оцінки, не має значення, яким чином та в якій саме діяльності фактично використовувався та/або використовується об`єкт оцінки. Спосіб використання об`єкта оцінки фактичним користувачем визначається самим користувачем, виходячи з дозволених законом та технічними характеристиками способів використання такого об`єкта, а тому не впливає на розмір орендної плати, яка сплачується та/або має сплачуватися власнику, виходячи з принципу найбільш ефективного використання.

Відповідно до частини 1 статті 101 ГПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Відповідно до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи.

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (ст. 104 Господарського процесуального кодексу України).

Визначаючи розмір заборгованості відповідачів, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані сторонами докази (у даному випадку висновок експерта), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17).

Судом першої інстанції встановлено, що у експертному висновку при розрахунку сум щомісячної орендної плати експерт використовував інформацію з оголошень, розміщених на електронному ресурсі ОЛХ із застосуванням основних методичних підходів: витратного, дохідного та порівняльного.

Не зважаючи на те, що будівля поліклініки у спірний період (з 2019 по 2022 рік) використовувалась для надання медичних послуг жителям територіальної громади некомерційним підприємством, експерт виходив з принципу найбільш ефективного використання об`єкту в якості адміністративно-офісних приміщень.

При цьому вартість оренди будівлі, за ствердженням експерта, щороку мала зростати на суму понад 100 тис. грн.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції стосовно того, що поданий Висновок експерта є невірогідним, з огляду на таке.

Із матеріалів справи вбачається, що обраховуючи ринкову вартість оренди будівлі поліклініки, експерт не врахував специфічну сферу діяльності відповідача-2 - надання медичних послуг, не вказавши у висновку, яку орендну плату сплачують медичні установи міста, розміщені в орендованих приміщеннях приватної форми власності м. Кривому Розі.

Беручи до уваги оголошення на ресурсі ОЛХ, експерт фактично мав дані лише про оферту (пропозицію) на укладення договорів оренди, а не про реальні, вже укладені договори та надання оцінки розміру щомісячної орендної плати.

Зазначаючи про щорічне збільшення сум за користування приміщеннями, експерт не врахував, що починаючи з березня 2020 року в Україні діяв карантин, пов`язаний з епідемією COVID-19, який значно знизив попит на офісні приміщення в цілому в Україні, що є загальновідомим фактом. З лютого 2022 в Україні розпочалась широкомасштабна військова агресія Російської Федерації, м. Кривий Ріг фактично було прифронтовим містом протягом 2022 року, тому ствердження експерта про можливе зростання орендної плати у цей період для розміщення адміністративно-офісних приміщень, також є сумнівним.

Колегія суддів також погоджується із тим, що позивачем не подано до справи переконливих доказів того, що вся площа будівлі (а не окремі приміщення), де розміщується відповідач-2, була б передана в оренду для розміщення офісів.

Отже, позивачем не доведено обґрунтованість заявленого до стягнення розміру безпідставно збережених грошові кошти за фактичне користування будівлею поліклініки.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що відповідачем-1 належним чином утримувалась будівля поліклініки, сплачувались комунальні платежі та здійснював поточний ремонт будівлі (у тому числі коштом місцевого бюджету) навіть протягом того часу, коли позивач знову став її власником.

Так, на забезпечення прочищення мережі водовідведення, ремонт системи опалення, електропостачання, придбання матеріалів для проведення поточного косметичного ремонту амбулаторії, заміну вікон в цілому за період з 2015-2021 роки було витрачено близько 229 тис.грн.

Таким чином, відповідачами добросовісно утримувалась будівля поліклініки, жодними діями не було спричинено збитків даному нерухомому майну, а навпаки - будівля підтримується у належному стані і на теперішній час, що підтверджується доказами, які містяться у матеріалах даної справи (зокрема, експерт у своєму Висновку зазначає про належний стан будівлі).

Наведені обставини також підлягають врахуванню, що не було відображено у висновку експерта.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідач-2, відповідно до Статуту (у новій редакції) є унітарним підприємством, що надає медичну допомогу та здійснює управління медичним обслуговуванням населення Центрально-Міського та частково Інгулецького районів міста Кривого Рогу, а також пацієнтів в порядку та на умовах встановлених чинним законодавством України, вживає заходи із профілактики захворювань населення та підтримання громадського здоров`я.

Підприємство здійснює некомерційну господарську діяльність, спрямовану на досягнення соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку (п.1.6 Статуту).

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції стосовно того, що заява про застосування позовної давності не підлягає розгляду, оскільки суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Зважаючи на вищевикладене, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження.

9.Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За встановлених обставин справи, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого машинобудування" в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Вернигори Володимира Петровича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2023 у справі № Б26/161-09 (904/4631/22) залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2023 у справі № Б26/161-09 (904/4631/22) залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 12.07.2023.

Головуючий суддяЛ.А. Коваль

СуддяВ.Ф. Мороз

СуддяА.Є. Чередко