Рішення

від 05.07.2023 по справі 902/601/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" липня 2023 р. Cправа № 902/601/23

Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Глобі А.С.,

За участю представників:

позивача Богатир С.В., виписка з ЄДРЮОФОПтаГФ

відповідача Федчук Т.М., ордер серії АВ№1026553 від 17.05.2023 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Немирівської міської ради (вул. Соборна, 26, м. Немирів, Вінницька обл., 22800)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Немирівська будівельна компанія Шляхбуд" (вул. Польова, 2, с. Павлівка, Вінницький р-н, Вінницька обл., 22713)

про стягнення 1 253 286,61 грн.

ВСТАНОВИВ :

Немирівська міська рада звернулась до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Немирівська будівельна компанія Шляхбуд" про стягнення коштів в сумі 1 253 286,61 грн. за невиконання умов договору №05-20/ЗКР від 11.03.2020.

Ухвалою суду від 02.05.2023 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/601/23 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 22.05.2023.

18.05.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому останній проти позову заперечує.

На визначену судом дату в судове засідання 22.05.2023 з`явився представник позивача.

За наслідками судового засідання, суд протокольною ухвалою відклав підготовче засідання на 19.06.2023 о 10:30 год.

Враховуючи неявку у судове засідання представника відповідача, суд ухвалою від 24.05.2023 повідомив останнього про дату, час та місце наступного судового засідання у порядку визначеному ст. 120, 121 ГПК України.

На визначену судом дату в судове засідання 19.06.2023 з`явились представники сторін.

За наслідками судового засідання суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження та призначив справу для судового розгляду по суті на 05.07.2023.

У визначену судом дату в судовому засіданні приймали участь представники сторін.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача щодо задоволення позову заперечила та просила у його задоволенні відмовити.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 24.06.2021 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

11.03.2020 між Немирівською міською радою (позивач в договорі Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Немирівська будівельна компанія Шляхбуд" (відповідач в договорі Підрядник) укладено Договір підряду № 05-20/3КР (далі Договір), відповідно до п. 1.1., якого в порядку та на умовах визначених цим Договором, Замовник доручає, підрядник бере на себе зобов`язання своїми силами і засобами, на власний ризик забезпечує відповідно до проектно-кошторисної документації в обумовлений цим Договором строк та відповідно до інших умов цього Договору виконання робіт з капітального ремонту.

Об`єкт будівництва Капітальний ремонт дорожнього покриття по провулку Озерний (від перехр. Вул. Сірка І., буд. №24 до перехр. Вул. Сагайдачного, буд №68) у м. Немирів, Вінницької області (п. 1.2. Договору).

Склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання Підряднику, визначені проектною документацією, яка є невід`ємною частиною Договору. Склад та обсяги робіт можуть бути переглянуті в процесі будівництва у разі внесення змін до проектної документації у порядку, зазначеному у п.53 Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 р. № 668 (п. 1.3. Договору).

Договірна ціна робіт є твердою та визначається на основі кошторису, що є невід`ємною частиною Договору, і складає 1253286,61 грн. в тому числі ПДВ 62664,32 грн (п. 3.1. Договору).

Згідно п.4.1 Договору забезпечення виконання зобов`язань за Договором здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Загальних умов, інших актів законодавства та умов цього Договору.

Контроль Замовника за якістю робіт, матеріалів, устаткування буде здійснюватися згідно з нормативними вимогами та положеннями Загальних умов. Підрядник зобов`язаний повідомляти Замовника про проведення поточних перевірок та випробувань робіт, матеріалів за 3 дні до їх проведення та надавати інформацію про їх результати, вжиті заходи з усунення виявлених недоліків протягом 3 днів після одержання від Замовника відповідного запиту (п. 10.1. та п. 10.2. Договору).

Замовник забезпечує своєчасне фінансування робіт передбачених цим Договором (п. 11.1. Договору).

Розрахунки за виконані роботи будуть здійснюватися Замовником із урахуванням положень Загальних умов на підставі довідки ф.№КБ-3, яка складається на підставі акта ф. №КБ-2, що підписані уповноваженими представниками Сторін. Акти виконаних робіт готує Підрядник і передає для підписання уповноваженому представнику Замовника не пізніше двадцять п`ятого числа звітного місяця. Замовник на протязі трьох днів перевіряє реальність акту і підписує його в частині фактично виконаних робіт (п. 12.1. та п. 12.2. Договору).

Прийняття-передача закінчених робіт буде здійснюватися відповідно до вимог Загальних умов та інших нормативних актів, які регламентують прийняття закінчених об`єктів в експлуатацію. Недоліки та відхилення від проектно-кошторисної документації, що виникли у ході виконання робіт, виявлені в процесі приймання-передачі закінчених робіт, які виникли з вини Підрядника, повинні бути усунуті Підрядником протягом строків, визначених законодавством (п. 13.1. та п. 13.2. Договору).

Відносини Сторін, пов`язані із забезпеченням гарантійних строків якості робіт та усуненням виявлених недоліків, будуть регулюватися положеннями Загальних умов (п. 14.1. Договору).

Відповідно до п. 14.4 Договору Підрядник гарантує, що виконані роботи відповідають за якістю умовам дійсного договору та вимогам ГОСТ, ДБН, ТУ та іншої нормативно-технічної документації.

Згідно п. 14.6 Договору передбачено, що у випадку виникнення недоліків, руйнування або зниження експлуатаційних характеристик об`єкту ремонту, які сталися в гарантійний період, Підрядник зобов`язується відремонтувати обумовлені в дефектному акті строки за власний рахунок.

Як вбачається з матеріалів справи виконані роботи за Договором №05-20/3КР відображені в акті приймання виконаних будівельних робіт за березень 2020 року № 3КР із довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати на суму 1253286,61 грн., підписаних від ТОВ «Немирівська будівельна компанія «Шляхбуд» та Немирівською міською радою та погоджених інженером з технічного нагляду ДП «Архітектурно - будівельний інжирінг» Кустричем В.В., який оплачений в повному обсязі платіжним дорученням від 16.03.2020 № 19.

Як зазначає позивач в позовній заяві, Управлінням Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.08.20 і б по 31.07.2022р. Актом ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Немирівської міської ради від 04.11.2022 року №11-30/6 було виявлено порушення, зокрема при виконанні робіт з будівництва, реконструкції та капітального ремонту, а саме здійснено оплату вартості ремонтно-будівельних робіт, якість яких не відповідає Державним будівельним нормам (далі - ДБН) на суму 1253286,61 грн.

На виконання Договору №132/2022 ТОВ «Міська будівельна компанія» в присутності Комісії позивача, представників Управління та представника поліції 13.10.2022 проведено відбір 9 кернів (№№1-9) асфальтобетонного покриття на автомобільній дорозі місцевого значення по провулку Озерний (від перехр. вул. Сірка І. буд №24 до перехр. вул. Сагайдачного буд. № 68) у м. Немирів про що, складені акти відбору проб (кернів) асфальтобетону від 13.10.2022 №№04/01/В/АУД, 04/02/В/АУД, 04/03/В/АУД.

За результатами перевірки якості ремонту верхнього шару асфальтобетонного покриття на об`єкті «Капітальний ремонт дорожнього покриття по провул. Озерний (від перехр. вул. Сірка І. буд №24 до перехр. вул. Сагайдачного буд. № 68) у м. Немирів, Вінницької області» ТОВ «Міська будівельна компанія» складено протоколи від 20.10.2022 № 260, 261, 262, які підписані виконавцем робіт - в особі інженера Зуб-Золотарьової А.М.

В даних протоколах поміж іншого встановлено, що за результатами випробувань асфальтобетонні керни з урахуванням зміни № 1 за зерновим складом відносяться до АСГ.Др.Щ.Б.НП.1 з незначним відхиленням на ситах, також керни не відповідають за коефіцієнтом ущільнення згідно ДБН В.2.3-4:2015 «Автомобільні дороги. Частина 1. Проектування. Частина II. Будівництво» з урахуванням зміни №1.

З огляду на викладене, за твердженням позивача, ТОВ «Немирівська будівельна компанія «Шляхбуд» не забезпечила належне виконання зобов`язань за Договором № 05-20/ЗКР в частині виконання робіт, що не відповідають за якістю вимогам ГОСТ, ДБН, ТУ чим порушено вимоги п.14.4 Договору № 05-20/ЗКР, ч.1 ст. 193, ч.1, ст. 318 Господарського кодексу, ст. 526 Цивільного кодексу, ст. 11 Закону «Про будівельні норми» № 1704-VІ, п. 76 Загальних умов; п. 64 Таблиці 21.1 ДБН В.2.3-4:2015; п.4.2, 5.1.1 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 та 6.3.3. ДСТУ Б Д.1.1-2:2013, що призвело до оплати позивачем робіт неналежної якості на суму 1253286,61 грн., які за твердженням позивача підлягають стягненню з відповідача.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти задоволення позову заперечує, а саме зазначає, що роботи виконано та прийнято Замовником за Актом приймання виконання будівельних робіт, який підписано сторонами 16.03.2020 та робота оплачена замовником 16.03.2020. Жодних зауважень щодо недоліків або відхилення від проекту кошторисної документації в процесі приймання - передачі закінчення робіт не виявлено та Замовником не заявлено, про що свідчить відсутність таких запитів Замовника та підписання Акту приймання - передачі закінчення робіт без зауважень. Зокрема зазначає, що жодного дефектного акту, який би був складений в гарантійний період позивачем не надано. Крім того вказує, що позивачем не зазначено жодної обставини та не надано жодного доказу щодо відсутності можливості експлуатації об`єкту робіт, як у період гарантійного строку, так і поза його межами, оскільки таке рішення позивачем не приймалось. Водночас відповідачем зазначається про невірно обраний спосіб захисту, оскільки за доводами відповідача є необґрунтованим та незрозумілим розмір вимог Позивача у сумі 1 253 286,61 грн за невідповідність якості ремонту верхнього шару асфальтобетонного покриття, при цьому ця сума є Договірною твердою ціною за виконання усіх робіт за Договором, включаючи витрати як на будівельні матеріали, зокрема, й асфальтобетонну суміш, так і інші за кошторисом. Тобто ціна договору не є тільки ціною асфальтобетонного покриття (асфальтобетону), до речі, використання якого не заперечується Позивачем, у позові йде мова лише про невідповідність коефіцієнтам ущільнення за показниками випробування від 20.10.2022 року. Жодного обґрунтуванням визначення саме такого розміру до стягнення як за невідповідність асфальтобетонного покриття Позивачем не наведено взагалі.

Крім того, за твердженням відповідача, акти відбору кернів від 13.10.2022 року та протоколи випробування від 20.10.2022 року ТОВ «Міська будівельна компанія» та Акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача від 04.11.2022 року № 11-30/6, на які посилається позивач, є неналежними та недопустимими доказами щодо якості підрядно-будівельних робіт. Фізико-механічні показники асфальтобетону (асфальтобетонного покриття) як то його щільність станом на жовтень 2022 року взагалі до якості робіт, які виконані Підрядником у березні 2020 року, не відносяться.

З огляду на викладене відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв`язку з чим, суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підстав позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) від 04.11.1950р. передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Укладений між сторонами Договір № 05-20/3КР від 11.03.2020, за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.

Як слідує з матеріалів справи, роботи за Договором виконувались підрядником згідно умов Договору та робочого проекту. Роботи не являються прихованими. Фактичний обсяг виконаних робіт замовник був зобов`язаний перевірити в процесі їх прийняття.

Виконані роботи були прийняті замовником на підставі Акту приймання виконаних будівельних робіт №3КР за березень 2020, Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати на суму 1 253 286,61 грн, підписаних ТОВ "Немирівська будівельна компанія "Шляхбуд" та Немирівською міською радою та погоджених інженером з технічного нагляду ДП "Архітектурно - будівельний інжирінг" Кустричем В.В., який оплачений в повному обсязі платіжним дорученням від 16.03.2020 № 19.

Акт приймання виконаних будівельних робіт підписані повноважною особою замовника без зауважень. Тобто, Відповідачем виконано робіт на суму 1 253 286,61 грн.

Суд зазначає, що відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику.

Згідно зі статтею 847 Цивільного кодексу України підрядник зобов`язаний своєчасно попередити замовника: про недоброякісність або непридатність матеріалу, одержаного від замовника; про те, що додержання вказівок замовника загрожує якості або придатності результату роботи; про наявність інших обставин, що не залежать від підрядника, які загрожують якості або придатності результату роботи.

Предметом позову у цій справі є вимоги Немирівськї міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Немирівська будівельна компанія Шляхбуд" про стягнення 1 253 286,61 грн.

Підставою позовних вимог, на думку позивача, є неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором № 05-20/3КР від 11.03.2020. За позицією позивача, недоліки у виконаних відповідачем роботах полягають у виконанні робіт неналежної якості.

Суд зазначає, що частиною 4 статті 882 ЦК України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до статті 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Згідно із статтею 858 ЦК України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов`язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків. Умова договору підряду про звільнення підрядника від відповідальності за певні недоліки роботи не звільняє його від відповідальності за недоліки, які виникли внаслідок умисних дій або бездіяльності підрядника. Підрядник, який надав матеріал для виконання роботи, відповідає за його якість відповідно до положень про відповідальність продавця за товари неналежної якості.

Статтею 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

Пунктом 10 Договору між сторонами погоджено, що Контроль Замовника за якістю робіт, матеріалів, устаткування буде здійснюватися згідно з нормативними вимогами та положеннями Загальних умов.

Прийняття-передача закінчених робіт буде здійснюватися відповідно до вимог Загальних умов та інших нормативних актів, які регламентують прийнята закінчених об`єктів в експлуатацію.

Недоліки та відхилення від проектно-кошторисної документації, що виникли у ході виконання робіт, виявлені в процесі приймання-передачі закінчених робіт, які виникли з вини Підрядника, повинні бути усунуті Підрядником протягом строків, визначених законодавством. (п.п. 13.13.2. Договору).

Таким чином, саме на замовника покладено обов`язок прийняти виконані роботи та в разі наявності невідповідності роботи певним якісним і кількісним параметрам негайно заявити про це, в протилежному випадку, позбавляє його права надалі посилатися на їх наявність.

Враховуючи приписи зазначених норм права та умов Договору, відсутність переліку зауважень у виконаних відповідачем роботах, а також те, що позивач оглянув та прийняв за актом приймання виконаних робіт, який підписаний без будь-яких зауважень і застережень, виконані відповідачем роботи, обумовлені Договором та не заявив про наявність відступів або недоліків після перевірки виконаної роботи, суд приходить до висновку, що позивач погодився, як з якістю таких робіт, так і з їх кількістю.

Матеріали справи свідчать, що обсяг виконаних робіт погоджений сторонами та їх вартість повністю оплачена позивачем. Таким чином, умови Договору сторони виконали повністю і зауважень одна до одної з цього приводу у них не було.

Отже, зобов`язання за Договором сторонами виконано повністю, передачу-приймання виконаних робіт оформлено без будь-яких претензій відповідними актами, які підписані та скріплені печатками сторін, на суму, що не перевищує договірну ціну робіт за Договором, а за приписами статті 853 ЦК України позивач втратив право в подальшому посилатися на відступи від умов Договору або недоліки у виконаній роботі.

У відповідності до статті 883 ЦК України підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов`язків будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Як встановлено судом та було зазначено вище, Акт та Довідка були підписані позивачем без зауважень та заперечень щодо обсягу та вартості відображених в них робіт, виконання таких робіт було ним погоджено.

Відтак, враховуючи договірний характер правовідносин сторін, за наявності чинних умов Договору щодо вартості робіт, висновки Акту ревізії не можуть змінювати умов Договору, які є обов`язковими для контрагентів, оскільки Договір недійсним не визнавався, а відповідно такі висновки Акту ревізії не можуть змінювати і правовідносин сторін щодо ціни договору, вони не можуть встановлювати інші, ніж визначені умовами Договору, умови зобов`язання порівняно із договірними, тому відсутні правові підстави вважати, що такий позов про стягнення підлягає задоволенню.

Отже, Акт ревізії не може підміняти собою договірної основи діяльності сторонами в частині виконання обов`язку замовника під час прийняття виконаних робіт заявити про наявність якісних або кількісних недоліків, в протилежному випадку, дане право втрачається.

Враховуючи надані сторонами докази та обставини справи, суд зазначає, що позивачем не було доведено належними та допустимими доказами порушення відповідачем договірних зобов`язань, які б спричинили шкідливий результат для зобов`язаного контрагента.

Суд наголошує, що акт ревізії не є тією беззаперечною підставою для стягнення збитків, оскільки акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками акт ревізії у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась.

Аналогічна правова позиція неодноразово висвітлювалась Верховним Судом зокрема у постановах від 20.06.2019 року у справі №916/1906/18 та від 17.03.2020 року у справі 911/1102/19.

За умови існування між сторонами договірних правовідносин виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.02.2018 року у справі № 910/12793/17, від 21.05.2018 року у справі № 922/2310/17, від 16.10.2018 року у справі № 910/23357/17, від 18.10.2018 року у справі №917/1064/17, від 26.03.2019 року у справі № 910/26948/15.

Крім того, акт ревізії не може встановлювати обов`язкових правил для сторін за господарсько-правовим договором в силу ст. 19 Господарського кодексу України, яка прямо забороняє втручання та перешкоджання господарській діяльності з боку контролюючих органів державної влади.

При цьому однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України). Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними.

Суд зазначає, що право особи, як відшкодування збитків у зв`язку із невиконанням або неналежним виконанням іншою стороною свого обов`язку, має ставитися у пряму залежність від добросовісності поведінки особи, яка стверджує про наявність збитків, та виконання нею своїх обов`язків, зазначена позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 26.08.2021 у справі № 910/9046/20.

Виходячи з наведеного та вимог статті 74 ГПК України, саме на позивача, який звернувся з позовом, покладено обов`язок доведення факту спричинення збитків, обґрунтування їх розміру, доведення безпосереднього причинного зв`язку між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір збитків. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення зв`язку між протиправною поведінкою та збитками потерпілої сторони.

Виходячи із матеріалів справи, позивач не надав докази на підтвердження неправомірної поведінки відповідача при виконанні Договору, що мала виявитись у невиконанні належним чином будівельних робіт, не доведено також і фактичних обставин заподіяння збитків на заявлену до відшкодування суму, відповідно, і відсутній причинно-наслідковий зв`язок між збитками та поведінкою відповідача, тобто, під час розгляду справи позивачем не доведено, а судом не встановлено наявність повного складу цивільного правопорушення, що свідчить про відсутність підстав для покладення на відповідача відповідальності з відшкодування збитків у заявленому розмірі.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України"" (Заява № 4909/04) зазначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Окрім того, господарський суд, при вирішення даної справи враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання судових витрат, суд, виходячи з положень ст. 129 ГПК України, витрати позивача по сплаті судового збору покладає на останнього.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

1. В позові відмовити повністю.

2. Понесені позивачем судові витрати залишити за позивачем.

3. Примірник повного судового рішення надіслати на відомі суду адреси електронної пошти: позивача - nemyrivotg@gmail.com , відповідача - tow-shlyahowik@ukr.net , представника відповідача - 2644503303@mail.gov.ua .

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст. 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 12 липня 2023 р.

Суддя Ігор МАСЛІЙ

віддрук. прим.:

1 - до справи