Рішення

від 12.07.2023 по справі 904/2273/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.2023м. ДніпроСправа № 904/2273/23за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Обслуговуючого кооперативу "Міжрегіональний житлово-будівельний кооператив "Південний", м. Дніпро

про стягнення 43 219,76 грн, -

Суддя Бажанова Ю.А.

Без виклику (повідомлення) учасників

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просило стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Міжрегіональний житлово-будівельний кооператив "Південний" на свою користь 21 025,86 грн заборгованості, 7 428,58 грн. пені, 1 816,63 грн. 3% річних, 12 948,69 грн. інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором №20/21-5042-ТЕ-4 постачання природного газу від 24.09.2020 в частині своєчасного та повного розрахунку за поставлений газ у сумі 21 025,86 грн. У зв`язку з простроченням відповідачем виконання зобов`язання щодо своєчасної оплати поставленого газу, позивач нарахував та заявив до стягнення 1 816,63 грн. 3% річних за період з 01.09.2021 по 10.02.2023, 12 948,69грн. інфляційні втрати за період з вересня 2021 року по січень 2023 року, 7 428,58 грн. пені за період з 26.11.2020 по 25.11.2021.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2023 відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними у справі матеріалами.

30.06.2023 від Обслуговуючого кооперативу "Міжрегіональний житлово-будівельний кооператив "Південний" надійшов відзив на позов, в якому відповідача повідомляє що 15.05.2023 погасив заборгованість у повному обсязі згідно з платіжною інструкцією №15. Відповідач посилається на те, що є неприбутковою організацією, отримує кошти від населення, під час війни заборонено нараховувати населенню штрафні санкції та припиняти надання комунальних послуг, у зв`язку з чим просить не стягувати нарахування у вигляді процентів та інфляційних втрат. У разі неможливості не стягувати нарахування, відповідач просить надати відстрочку сплати на 6 місяців.

05.07.2023 від Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надійшла відповідь на відзив, в якій позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Позивач зазначає, що умовами договору передбачені строки оплати та відповідальність за їх недотримання. Водночас відповідач як обслуговуючий кооператив взяв на себе зобов`язання забезпечити належним чином роботу кооперативу з метою поліпшити роботу комплексу та життя мешканців, а не накопичувати борги.

Позивач також звертає увагу суду, що є об`єктом, що має стратегічне значення для економіки, суспільства та держави, тому несвоєчасне надходження коштів спричинює негативні наслідки для позивача.

Також позивач зазначає, що сплата відповідачем суми основного боргу ніяким чином не вплинула на розмір нарахувань 3% річних, інфляційних втрат, пені.

Відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи, що відповідач подав відзив на позов, позивач подав відповідь на відзив, матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

ВСТАНОВИВ:

24.09.2020 між Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та Обслуговуючим кооперативом "Міжрегіональний житлово-будівельний кооператив "Південний" (споживач) укладено договір постачання природного газу № 20/21-5042-ТЕ-4, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню (пункт 1.2 договору).

Згідно з пунктом 2.1 договору постачальник передає споживачу у жовтні 2020 - квітні 2021 замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу в кількості 75,000 тис. куб.м.

Пунктом 3.8 договору передбачено, що приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі.

Споживач в акті приймання-передачі природного газу зазначає виключно той обсяг, який відповідає обсягам газу, які були використані споживачем в той період (періоди), коли споживач був включений до Реєстру постачальника, що підтверджується споживачем в акті приймання-передачі газу.

В акті приймання-передачі природного газу ціна на природний газ має відповідати ціні, зазначеній в Прейскуранті на відповідний період, також має бути врахований тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розділ 4 цього договору).

За умовами пункту 3.9. договору споживач зобов`язується подати не пізніше 7 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом:

- копію акту про надання послуг з розподілу природного газу за розрахунковий період, складеного між споживачем та оператором ГРМ (для споживачів, об`єкти яких приєднані до газорозподільних мереж);

- інформацію за підписом уповноваженої особи споживача стосовно обсягів природного газу, використаних виключно в періоді (періодах) розрахункового періоду, коли він був включений до Реєстру споживачів постачальника (відповідно до пункту 3.8. цього договору), з розбивкою цих обсягів природного газу, за категоріями використання газу (у тому числі згідно з цим договором). Цю розбивку споживач розраховує самостійно, несе повну відповідальність за достовірність наданої інформації. Зазначена інформація не підлягає перевірці з боку постачальника і приймається постачальником як підтвердження фактично використаних споживачем обсягів газ в розрахунковому періоді;

- підписані споживачем два примірника акта приймання-передачі природного газу, де зазначаються фактичні обсяги використаного у розрахунковому періоді природного газу згідно з цим договором і з урахуванням пункту 3.8. цього договору, його фактична ціна і вартість.

Відповідно до пункту 3.10. договору постачальник не пізніше 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, повертає споживачу один примірник оригіналу акту приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою.

Згідно з пунктом 3.11. договору споживач підтверджує, що підписаний сторонами акт приймання-передачі газу за розрахунковий період свідчить про повне виконання постачальником своїх зобов`язань в частині постачання природного газу у відповідному розрахунковому періоді.

У пункті 4.2. договору визначено, що ціна за 1000 куб.м. природного газу визначається сторонами щомісяця шляхом підписання додаткової угоди на підставі Прейскуранту.

Згідно з пункту 5.1. договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою і діє в частині постачання природного газу до 30.04.2021 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (пункт 11.1. договору).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу у період з жовтня 2020 року по квітень 2021 року природний газ на загальну суму 561 925,86 грн., що підтверджується наступними актами приймання-передачі природного газу: від 31.10.2020 на суму 18 764,52 грн., від 30.11.2020 на суму 69 823,22 грн., від 31.12.2020 на суму 112 373,22 грн., від 31.01.2021 на суму 141 710,95 грн., від 28.02.2021 на суму 102 158,29 грн., від 31.03.2021 від 88 458,86 грн., від 30.04.2021 на суму 28 636,80 грн.

Вказані акти підписані сторонами без будь-яких зауважень.

Позивач зазначає, що відповідач, в порушення умов договору, здійснив часткову оплату поставленого природного газу у розмірі 540 900,00 грн., у зв`язку з чим заборгованість складала на момент подання позову 21 025,86 грн., що і є причиною виникнення спору.

Предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача 21 025,86 грн заборгованості, 7 428,58 грн. пені, 1 816,63 грн. 3% річних, 12 948,69 грн. інфляційних втрат.

Предметом доказування у справі є обставини укладання договору постачання природного газу № 20/21-5042-ТЕ-4 від 24.09.2020, факт поставки газу, наявність / відсутність підстав для стягнення заборгованості, наявність / відсутність прострочення оплати, періоди прострочення, наявність / відсутність підстав для зменшення штрафних санкцій.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 21 025,86 грн заборгованості за поставлений газ за договором постачання природного газу № 20/21-5042-ТЕ-4 від 24.09.2020 за період з жовтня 2020 року по квітень 2021 року.

З урахуванням пункту 5.1 договору строк оплати за поставлений газ у сумі 21 025,86 грн. (561 925,86 грн. 540 900,00 грн.) є таким, що настав.

Обслуговуючим кооперативом "Міжрегіональний житлово-будівельний кооператив "Південний" до відзиву на позовну заяву додано копію платіжної інструкції №15 від 15.05.2023 на суму 21 025,86 грн. з зазначенням призначенням платежу "за постачання природного газу згідно договору № 20/21-5042-ТЕ-4 від 24.09.2020 ".

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки відповідачем було сплачено суму боргу у розмірі 21 025,86 грн., після звернення позивачем до суду з позовною заявою, що підтверджується долученою до відзиву платіжною інструкцією, господарський суд вбачає підстави для закриття провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 21 025,86 грн. на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є порушенням зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У сфері господарювання, згідно з частиною 2 статті 217, частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно частини 1 стаття 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 7.2. договору, у разі прострочення споживачем оплати згідно пунктів 5.1., 5.6. договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню у розмірі 14,2% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розрахована від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Додатковою угодою №6 від 26.03.2021 пункт 7.2 договору викладено у такій редакції: " у разі прострочення споживачем оплати згідно пунктів 5.1., 5.6. договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню у розмірі 13,3 % річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розрахована від суми простроченого платежу за кожний день прострочення".

Згідно з пунктом 9.3. договору строк, у межах якого сторони можуть звернутись до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить 5 років.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 1 816,63 грн. 3% річних за період з 01.09.2021 по 10.02.2023, 12 948,69 грн. інфляційні втрати за період з вересня 2021 року по січень 2023 року, 7 428,58 грн. пені за період з 26.11.2020 по 25.11.2021.

Відповідач контррозрахунку не надав, незгоди щодо арифметичної правильності розрахунку у відзиві не висловив, вимогу не заперечив.

Згідно з приписами частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.

Відповідач у відзиві на позов посилається на те, що є неприбутковою організацією, отримує кошти від населення, під час війни заборонено нараховувати населенню штрафні санкції та припиняти надання комунальних послуг, та просить не стягувати нарахування у вигляді процентів та інфляційних втрат.

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" не погоджується із зменшенням нарахувань, посилаючись на те, що умовами договору передбачені строки оплати та відповідальність за їх недотримання. Водночас відповідач як обслуговуючий кооператив взяв на себе зобов`язання забезпечити належним чином роботу кооперативу з метою поліпшити роботу комплексу та життя мешканців, а не накопичувати борги.

Позивач також звертає увагу суду, що є об`єктом, що має стратегічне значення для економіки, суспільства та держави, тому несвоєчасне надходження коштів спричинює негативні наслідки для позивача.

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Згідно статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 зробила наступні висновки.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Суд звертає увагу, що розмір заявленої пені (7 428,58 грн.) складає 35,33 % суми основного боргу (21 025,86 грн.), інші нарахування (3% річних та інфляційні нарахування 14 767,32 грн.) складають 70,23 % суми основного боргу (21 025,86 грн.).

Водночас, господарський суд враховує, що відповідач повністю погасив заборгованість під час розгляду справи, станом на час ухвалення рішення заборгованість відсутня; відповідач є неприбутковою організацією, яка отримує кошти від населення, якому (населення) під час воєнного стану заборонено нараховувати штрафні санкції та припиняти надання комунальні послуги; позивач є об`єктом, що має стратегічне значення для економіки, суспільства та держави.

Суд об`єктивно оцінивши даний випадок, враховуючи повне погашення суми основного боргу відповідачем, надаючи оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, враховуючи інтереси обох сторін, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, дійшов до висновку про наявність підстав для зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню з відповідача на 50 % та стягнення пені у розмірі 3 714,29 грн.

Враховуючи дотримання балансу інтересів сторін, суд зазначає про неможливість зменшення розміру пені більше, ніж на 50%. Порушення строків оплати мало місце і відповідач не навів обґрунтування наявності обставин, які б суттєво перешкоджали здійснити своєчасну оплату у визначений договором строк. Умови договору, в тому числі порядок та строк оплати, були відповідачу відомі, і відповідач міг, здійснивши своєчасну оплату, уникнути цих нарахувань, або суттєво зменшити їх. За таких обставин подальше зменшення штрафних санкцій зможе привести до втрати неустойкою засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За викладеного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 714,29 пені, 1 816,63 грн. 3% річних, 12 948,69 грн. інфляційні втрати.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Враховуючи, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України в частині стягнення 21 025,86 грн.. судовий збір пропорційно розміру позовних вимог в цій частині (в сумі 1 305,73 грн.) підлягає повернення з Державного бюджету на підставі клопотання особи, яка його сплатила.

Оскільки на час ухвалення рішення у справі клопотання особи, яка сплатила судовий збір не подано, господарський суд при ухваленні рішення не вирішує питання про повернення судового збору з Державного бюджету пропорційно розміру позовних вимог щодо яких закрито провадження у справі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог. При розподілі сум судового збору суд враховує, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача без урахування зменшення цих сум.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Закрити провадження у справі №904/22736/23 в частині стягнення з Обслуговуючого кооперативу "Міжрегіональний житлово-будівельний кооператив "Південний" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 21 025,86 грн. заборгованості.

Позов Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Обслуговуючого кооперативу "Міжрегіональний житлово-будівельний кооператив "Південний" про стягнення 43 219,76 грн задовольнити частково.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Міжрегіональний житлово-будівельний кооператив "Південний" (49000, м. Дніпро, вул. Караваєва, будинок 31, нежиле приміщення 72. код ЄДРПОУ 36365665) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 3 714,29 пені, 1 816,63 грн. 3% річних, 12 948,69 грн. інфляційних втрат, 1 378,27 грн. витрат по сплаті судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 12.07.2023

Суддя Ю.А. Бажанова