Рішення

від 30.06.2023 по справі 905/488/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.06.2023р. Справа №905/488/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Патон інтернешнл» (03045, м.Київ, вул.Новопирогівська, 66, код ЄДРПОУ 37723728)

до відповідача: Державного підприємства «Добропіллявугілля-видобуток» (85001, Донецька обл., м.Добропілля, пр-т Шевченка, 2, код ЄДРПОУ 43895975)

про стягнення 88013,94 грн

Суддя: Паляниця Ю.О.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Патон інтернешнл», м.Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Державного підприємства «Добропіллявугілля-видобуток», м.Добропілля про стягнення за договором №859-22ШУД про закупівлю товару за результатами торгів №_UA-2022-09-28-002048-а від 27.10.2022р.:

- заборгованості в розмірі 82320 грн;

- пені в розмірі 2416,28 грн;

- інфляційних втрат в розмірі 2492,80 грн;

- 3% річних в розмірі 784,86 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №859-22ШУД про закупівлю товару за результатами торгів №_UA-2022-09-28-002048-а від 27.10.2022р., внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 82320 грн, що стало підставою для нарахування пені, інфляційних втрат та процентів річних.

Ухвалою суду від 01.05.2023р. за вказаним позовом відкрито провадження у справі №905/488/23, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач відзиву у встановлений судом строк не надав, однак 10.05.2023р. на електронну адресу суду надійшло клопотання №01-10/578 від 10.05.2023р. Державного підприємства «Добропіллявугілля-видобуток», за змістом якого відповідач просив суд зменшити розмір штрафних санкцій (скріплене ЕЦП).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як свідчать матеріали справи, 27.10.2022р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Патон інтернешнл» (постачальник) та Державним підприємством «Добропіллявугілля-видобуток» (покупець) був укладений договір №859-22ШУД про закупівлю товару за результатами торгів №_UA-2022-09-28-002048-a, згідно з п.п.1.1, 1.2 якого в порядку і на умовах, передбачених цим договором, постачальник зобов`язується передати (поставити) у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення: ДК:021:2015:44310000-6- Вироби з дроту» (Електроди), в асортименті, кількості, в термін, за ціною і з якісними характеристиками, погодженими сторонами в цьому договорі і специфікаціях, що є невід`ємними чистинами до цього договору. Покупець зобов`язується прийняти і оплатити продукцію, що поставляється у його власність.

За умовами п.5.1 вказаного правочину загальна сума договору визначається загальною сумою усіх специфікацій, що є невід`ємною частиною цього договору. Загальна сума договору складає 82320 грн з ПДВ, у тому числі ПДВ 13720 грн. Ціни на продукцію, що поставляється постачальником, встановлюються сторонами у відповідних специфікаціях до договору.

У специфікації без номеру та дати до зазначеного договору сторони визначили загальну вартість товару в сумі 82320 грн з ПДВ, умови поставки: автотранспортом постачальника за рахунок його коштів, строк поставки: згідно з письмовою заявкою замовника та місце поставки: Донецька область, м.Добропілля, вул.Низова 1А, ш.Алмазна.

Відповідно до п.8.1 договору №859-22ШУД від 27.10.2022р. цей договір може бути скріплений печатками сторін, вступає в силу з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2022р., а в частині проведення розрахунків та виконання зобов`язань за договором до повного виконання сторонами грошових зобов`язань та всіх інших своїх зобов`язань за цим договором.

Вищезазначений договір та специфікація підписані представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень.

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги вказаний вище договір як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

В силу норм ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом №88 від 24.05.1995р. Міністерства фінансів України, документом, який містить відомості про господарську операцію є первинний документ.

Згідно з ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У спірних правовідносинах первинними документами, які підтверджують здійснення господарських операцій з поставки товару за договором є видаткові накладні, які повинні містити, зокрема, прізвища, особистий підпис осіб або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарських операцій та, які є відповідальними за їх здійснення.

Як свідчать представлена до матеріалів справи видаткова накладна №Б00005683 від 15.12.2022р., позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 82320 грн.

Наведений первинний документ підписаний з боку покупця зав. складом Нагиленко О.В. Разом з тим, у матеріалах справи наявний наряд на отримання ТМЦ №539 від 13.12.2022р. вищезазначеною особою за видатковою накладною №Б00005683 від 15.12.2022р.

В матеріалах справи відсутні докази того, що передана згідно з представленою накладною продукція відповідачем не була прийнята з підстав неналежної якості або порушення продавцем умов щодо кількості та асортименту продукції, так само в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують факт застосування відповідачем передбачених законом та договором наслідків порушення продавцем умов договору щодо порядку та строків продажу, кількості, асортименту, якості товару.

Зважаючи на викладені вище обставини та виходячи з положень ст.ст.13, 74 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, позивачем доведено належними та допустимими доказами поставку товару на суму 82320 грн в межах договору №859-22ШУД від 27.10.2022р.

Як вказує позивач, відповідач встановлений договором №859-22ШУД від 27.10.2022р. обов`язок щодо оплати товару у визначений договором строк та у повному обсязі не виконав, внаслідок чого позивачем заявлено, зокрема, вимоги про стягнення основного боргу в сумі 82320 грн.

Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За правилами ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п.5.3 договору №859-22ШУД від 27.10.2022р. розрахунки за поставлену постачальником продукцію за цим договором здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок постачальника з відстроченням платежу протягом 5-х календарних днів з дня отримання товару на підставі отриманого покупцем рахунку, а також при наявності документів, передбачених розділом 4 цього договору та відповідною специфікацією до договору. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.

За твердженням позивача, 15.12.2022р. відповідачу було виставлено рахунок на оплату №Б00007133 від 15.12.2022р. на суму 82320 грн, доказів протилежного суду не надано.

Відтак, товар на суму 82320 грн мав бути оплачений відповідачем не пізніше 20.12.2022р. включно.

Таким чином, приймаючи до уваги те, що позивач поставив відповідачу товар згідно з видатковою накладною №Б00005683 від 15.12.2022р., а відповідач не здійснив оплату поставленого товару у повному обсязі, позовні вимоги про стягнення суми заборгованості за вищезазначеною видатковою накладною у розмірі 82320 грн підлягають задоволенню на визначену позивачем суму.

За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ст.611 зазначеного нормативно-правового акту, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В силу норм ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України).

Частиною 3 ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов`язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

За змістом п.6.7 договору №859-22ШУД від 27.10.2022р., у разі несвоєчасної оплати продукції, покупець, на письмову вимогу постачальника, сплачує постачальникові неустойку у формі пені у розмірі 0,1% від облікової ставки Національного банку України за кожен день від суми простроченого платежу, та не більше 5% від простроченої суми.

Відтак, позивачем заявлено до стягнення 2416,28 грн пені за період з 26.12.2022р. по 20.04.2023р.

Здійснивши перевірку розрахунку пені, суд встановив, що її сума становить 2387,28 грн.

За приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, позивачем заявлено до стягнення 784,86 грн 3% річних за період з 26.12.2022р. по 20.04.2023р. та 2492,80 грн інфляційних втрат за період з січня 2023 року по березень 2023 року.

Розрахунок 3% річних є арифметично вірним.

Здійснивши перевірку розрахунку інфляційних втрат, суд встановив, що їх сума є фактично більшою, ніж заявлена позивачем до стягнення. Проте, враховуючи, що суд обмежений обсягом вимог позивача та не може їх змінити на власний розсуд чи спонукати до їх уточнення, суд визнає обґрунтованою визначену позивачем суму інфляційних збитків у розмірі 2492,80 грн.

Щодо заявленого відповідачем клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, суд зазначає про таке.

Відповідно до ст.233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Позивачем, окрім суми основного боргу, заявлено до стягнення суми пені, 3% та інфляційних втрат. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, інфляційна складова боргу зменшенню не підлягає, оскільки в силу своєї природи є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Одночасно, в постанові Великої Палати Верховного суду від 18.03.2020р. у справі №902/417/18 викладено правову позицію, відповідно до якої з огляду на компенсаційний характер заходів відповідальності, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

В обґрунтування клопотання відповідач зазначає, що Державне підприємство «Добропіллявугілля-видобуток» зареєстроване та здійснює свою господарську діяльність у м.Добропілля Донецької області, де проводяться активні бойові дії, а також посилена евакуація населення. Однак, підприємство з видобутку вугілля працює в посиленому режимі, адже енергетична економіка держави, особливо під час війни потребує стабільності.

Проте, відповідачем не надано доказів на підтвердження свого фінансового стану, не надано доказів вжиття заходів, спрямованих на зменшення нарахувань, які здійснені позивачем, зокрема, звернення до позивача за врегулюванням спору, доказів вжиття заходів на можливе часткове погашення заборгованості, тощо.

Разом з тим, договір №859-22ШУД від 27.10.2022р. був укладений наприкінці 2022 року, коли визначені відповідачем обставини вже існували, а отже Державне підприємство «Добропіллявугілля-видобуток» мало усвідомлювати передбачені договором умови оплати товару та можливість їх виконання.

Суд приймає до уваги, що річні нараховані позивачем у розмірі, який передбачений Цивільним кодексом України та є мінімальним. Також, судом враховано, що сторонами в договорі погоджений максимальний розмір пені, який не може бути більшим ніж 5% від простроченої суми. Отже, заявлена до стягнення сума пені також не є надмірною.

За таких обставин, підстави для зменшення нарахованої позивачем суми 3% річних та пені відсутні, для зменшення інфляційних втрат відсутні правові підстави, у зв`язку з чим суд відмовляє в задоволенні розглядуваного клопотання відповідача.

Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, з`ясувавши обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунків пені, 3% річних та інфляційних збитків, здійснивши оцінку доказів, на яких ці розрахунки ґрунтуються, розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню, а саме на суму 2387,28 грн, з одночасним задоволенням вимог в частині стягнення інфляційних збитків та відсотків річних на заявлені позивачем суми.

За таких обставин, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Патон інтернешнл» до Державного підприємства «Добропіллявугілля-видобуток» підлягає частковому задоволенню з визначених вище підстав.

Згідно із ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 2684 грн підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86, 129, 210, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Добропіллявугілля-видобуток» (85001, Донецька обл., м.Добропілля, пр-т Шевченка, 2, код ЄДРПОУ 43895975) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Патон інтернешнл» (03045, м.Київ, вул.Новопирогівська, 66, код ЄДРПОУ 37723728) заборгованість в розмірі 82320 грн, пеню в розмірі 2387,28 грн, інфляційні втрати в розмірі 2492,80 грн, 3% річних в розмірі 784,86 грн, а також судовий збір в сумі 2683,12 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Вступну та резолютивну частину рішення складено 30.06.2023р.

Повний текст рішення складено 05.07.2023р.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ю.О.Паляниця