Ухвала

від 12.07.2023 по справі 907/381/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"12" липня 2023 р. м. УжгородСправа № 907/381/23

Суддя господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

розглянувши заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВАТОР ГРУП» (вх. №02.3.1-02/4944/23 від 06.07.2023) про скасування судового наказу та клопотання про поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу

у справі № 907/381/23

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Овіс трейд» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВАТОР ГРУП» суми 200 000,00 грн. відповідно до умов Договору поставки нафтопродуктів №ТД 0102/0722 від 02.07.2022 р.

За участю представників сторін: не викликались

ВСТАНОВИВ:

08.05.2023 р. через систему «Електронний суд» до Господарського суду Закарпатської області надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю «Овіс трейд» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВАТОР ГРУП» суми 200 000,00 грн. відповідно до умов Договору поставки нафтопродуктів №ТД 0102/0722 від 02.07.2022 р.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.05.2023 р., вказану заяву розподілено судді Ремецькі О.Ф.

Відповідно ч. 1 ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

10.05.2023 р. судом видано наказ про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВАТОР ГРУП» (90100, Закарпатська обл., м. Іршава, вул. Шевченка, буд. 27, код ЄДРПОУ 39440850) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Овіс трейд» (61058, м. Харків, вул. Клочківська, 98 А, код ЄДРПОУ 34392042) суму 200 000,00 грн. ( двісті тисяч гривень 00 копійок) боргу за Договором поставки нафтопродуктів №ТД 0102/0722 від 02.07.2022 р. та 268,40 грн. (двісті шістдесят вісім гривень 40 копійок) судових витрат.

Згідно зі ст. 156 ГПК України на адресу боржника, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, було надіслано копію судового наказу разом з копією заяви стягувача про видачу судового наказу та доданими до неї документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 157 ГПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав.

Зважаючи на те, що боржник не скористався правом подачі заяви про скасування вказаного наказу, відповідно до ч. 1 ст. 159 ГПК України судовий наказ набрав законної сили 06.06.2023 р. та був направлений на адресу стягувача.

06.07.2023 р. до суду від представника товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВАТОР ГРУП» надійшла заява (вх. №02.3.1-02/4944/23 від 06.07.2023) про скасування судового наказу.

Розглянувши заяву про скасування судового наказу у справі № 907/381/23, суд дійшов наступних висновків.

В обґрунтування поданої заяви, боржник не визнає заборгованість та зазначає, що виданий судовий наказ підлягає скасуванню.

При цьому, боржник не заперечує про наявність між сторонами правовідносин за договором поставки нафтопродуктів № ТД 0102/0722, однак вказує про повне виконання своїх зобов`язань за договором.

Також, у прохальній частині заяви останнім заявлено клопотання про поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу боржник зазначає, що ним не отримано судового наказу Господарського суду Закарпатської області від 10.05.2023 р. у справ № 907/381/23. Про існування зазначеного судового наказу боржник дізнався від банку та з Єдиного державного реєстру судових рішень та через заблокований рахунок.

Також заявник вказує про обставини введення воєнного стану в Україні.

Враховуючи викладене, останній просить суд поновити строк для подання заяви про скасування судового наказу та скасувати наказ від 10.05.2023 р.

Згідно з частинами 1, 4 статті 156 Господарського процесуального кодексу України, після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, боржникові на його офіційну електронну адресу, або рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного, якщо офіційної електронної адреси боржник не має.

Відповідно до частин третьої, сьомої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом, для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з пунктами 3 - 5 частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.05.2023 р. судом видано наказ про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВАТОР ГРУП» (90100, Закарпатська обл., м. Іршава, вул. Шевченка, буд. 27, код ЄДРПОУ 39440850) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Овіс трейд» (61058, м. Харків, вул. Клочківська, 98 А, код ЄДРПОУ 34392042) суму 200 000,00 грн. ( двісті тисяч гривень 00 копійок) боргу за Договором поставки нафтопродуктів №ТД 0102/0722 від 02.07.2022 р. та 268,40 грн. (двісті шістдесят вісім гривень 40 копійок) судових витрат.

На виконання вимог ст. 156 ГПК України боржнику було надіслано копію судового наказу разом з копією заяви стягувача про видачу судового наказу та доданими до неї документами на адресу (90100, Закарпатська обл., м. Іршава, вул. Шевченка, буд. 27).

При цьому, суд зазначає, що 19.05.2023, судовий наказ повернувся на адресу суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

Роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Окрім того, листом Міністерства юстиції України від 06.08.2014 р. № 404-0-2-14/8.1 "Щодо визначення терміну "місцезнаходження юридичної особи"" повідомлено, що згідно зі статтею 17 Закону в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - ЄДР) щодо юридичної особи мають міститися відомості, зокрема, про місцезнаходження юридичної особи. Відповідно до частини першої вищезазначеної статті Закону відомості про юридичну особу включаються до ЄДР шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору. Форми реєстраційних карток, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 14 січня 2011 року № 3178/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19 жовтня 2011 року за № 1207/19945, містять поля для зазначення відомостей про місцезнаходження юридичної особи. Відповідно до статті 1 Закону місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. Водночас статтею 93 Цивільного кодексу України передбачено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку. Слід враховувати, що норми чинного законодавства оперують поняттями "місцезнаходження юридичної особи" і не містять визначень щодо "фактичної" чи "юридичної" адреси юридичної особи. Законом України від 3 березня 2005 року № 2452 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до статті 88 Цивільного кодексу України, частин другої та четвертої статті 57 Господарського кодексу України, які передбачають виключення відомостей про місцезнаходження юридичної особи із переліку відомостей, що мають обов`язково міститися в установчих документах юридичної особи. При цьому частиною першою статті 88 Цивільного кодексу України передбачено, що у статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені цим Кодексом або іншим законом. Вимоги до змісту статуту господарського товариства встановлені статтею 4 Закону України "Про господарські товариства", відповідно до положень якої відомості про місцезнаходження товариства мають міститися в установчих документах. Водночас частиною третьою статті 8 Закону встановлено, що установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом. Відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несуть засновники (учасники) юридичної особи. Відповідно до частини першої статті 27 Закону однією з підстав для відмови у проведенні державної реєстрації, які застосовуються і при державній реєстрації змін до установчих документів, є, зокрема, невідповідність установчих документів вимогам частини третьої статті 8 цього Закону.

Ураховуючи вищевикладене, разі відсутності в установчих документах товариства відомостей про його місцезнаходження державний реєстратор відмовляє у проведенні державної реєстрації юридичної особи (змін до установчих документів) на підставі невідповідності установчих документів вимогам частини третьої статті 8 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Відповідно до ч.3,7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Верховний Суд зазначає, що у разі якщо судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена, зокрема, статтею 150 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 902/709/22 (ухвала від 07.04.2023).

Також Верховний Суд звертав увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), провадження № 11-268заі18).

За таких обставин факт неотримання боржником поштової кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав судовий наказ разом з копією заяви стягувача за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і не звернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

Враховуючи наведене, судом вжито достатній обсяг заходів для належного повідомлення боржника про наявність наказного провадження у справі № 907/381/23.

06.06.2023 р. судовий наказ набрав законної сили та був направлений на адресу стягувача.

Згідно з ст.118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Беручи до уваги доводи, наведені боржником у клопотанні про поновлення пропущеного строку на подання заяви про скасування судового наказу, суд дійшов висновку про необґрунтованість зазначеного клопотання та відмову у його задоволені.

Разом з тим, зазначення в клопотанні обставин введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, за відсутності обґрунтування впливу таких обставин на процесуальні права заявника, судом не приймається до уваги.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 157 ГПК України, боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Заява про скасування судового наказу подається до суду у письмовій формі.

Згідно ч. 2 ст. 158 Господарського процесуального кодексу України, заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 157 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

Враховуючи, що боржником без поважних причин пропущено процесуальний строк для подання заяви про скасування судового наказу, а судом відмовлено у задоволенні клопотання про його поновлення, заява (вх. №02.3.1-02/4944/23 від 06.07.2023) про скасування судового наказу підлягає поверненню боржнику.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 148, 152, 153, 154, 158, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Закарпатської області УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВАТОР ГРУП» викладеного в прохальній частині заяви (вх. №02.3.1-02/4944/23 від 06.07.2023) про поновлення процесуального строку на подання заяви про скасування судового наказу.

2. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВАТОР ГРУП» (вх. №02.3.1-02/4944/23 від 06.07.2023) про скасування судового наказу повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом строку, передбаченого ст.256 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 12.07.2023 р.

Суддя Ремецькі О.Ф.