Рішення

від 02.05.2023 по справі 911/1163/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" травня 2023 р. Справа № 911/1163/22

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., за участю секретаря судового засідання Гопанок І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні Товариства з обмеженою відповідальністю Прозоре постачання про стягнення з відповідача 25 000, 00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Прозоре постачання

до Публічного акціонерного товариства Центренерго

про стягнення 330 964, 26 гривень

представники сторін не з`явились

встановив:

У загальному позовному провадженні Господарського суду Київської області перебувала справа № 911/1163/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Прозоре постачання (далі ТОВ Прозоре постачання/позивач) до Публічного акціонерного товариства Центренерго (далі - ПАТ Центренерго/відповідач) про стягнення 330 964,26 гривень.

Рішенням Господарського суду Київської області від 28.02.2023 у справі № 911/1163/22 позовні вимоги задоволено, присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства Центренерго (ідентифікаційний код 22927045) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Прозоре постачання (ідентифікаційний код 43505582) 330 964,26 грн заборгованості та 4 964, 46 грн судового збору.

06.03.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від ТОВ Прозоре постачання надійшла заява про стягнення з відповідача 25 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

10.03.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від ПАТ Центренерго надійшло клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.03.2023 у справі № 911/1163/22 прийнято до розгляду заяву ТОВ Прозоре постачання про понесення та стягнення з відповідача судових витрат та призначено розгляд заяви на 27.03.2023.

27.03.2023 до Господарського суду Київської області через підсистему «Електронний суд» від ТОВ Прозоре постачання надійшло клопотання про розгляд заяви про стягнення з відповідача 25 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу в судовому засіданні 27.03.2023 без участі представника позивача.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.03.2023 у справі № 911/1163/22 відкладено розгляд заяви про стягнення з відповідача 25 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу на 24.04.2023, а також визнано обов`язковою явку представника позивача в судове засідання.

29.03.2023 через підсистему Електронний суд від представника позивача Швеця Д.І. надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.03.2023 суд задовольнив клопотання представника позивача Швеця Д.І. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.04.2023 у справі №911/1163/22 відкладено розгляд заяви про стягнення з відповідача 25 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу на 02.05.2023.

Водночас 24.04.2023 до Господарського суду Київської області через підсистему «Електронний суд» від ТОВ Прозоре постачання надійшло клопотання про розгляд заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в судовому засіданні 02.05.2023 без участі представника позивача.

Розглянувши у судовому засіданні 02.05.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Прозоре постачання про стягнення з відповідача 25 000, 00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про часткове задоволення такої заяви з огляду на таке.

Приписами ч.ч. 1, 3 ст. 123, ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Поряд з тим згідно ч. 1 ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

З системного аналізу вказаних вище норм процесуального закону слідує, що право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов`язками:

- по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору;

- по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі;

- по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Так, ТОВ Прозоре постачання у позовній заяві вказано, що попередній (орієнтовний) розрахунок сум судових витрат, які позивач очікує понести у зв`язку з розглядом справи, зокрема, складає 33 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу (опрацювання законодавчої бази, що регулюють спірні правовідносини, формування правової позиції, вивчення та аналіз документації підприємства для підготовки зазначеного позову до суду, підготовка, подання до суду і супровід позовної заяви).

У судовому засіданні 28.02.2023 під час судових дебатів представник позивача повідомив про понесення витрат на правничу допомогу та подання відповідних доказів додатково.

Надалі, у пердабчений приписами ч. 8 ст. 129 ГПК України строк протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, на підтвердження понесених судових витрат у сумі 25 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката, із відповідно поданою заявою ТОВ Прозоре постачання надано копії, зокрема, таких документів:

- договору про надання правової допомоги №05/07юр від 05.07.2022, укладеного між Адвокатським об`єднанням «Діалог» та Товариством з обмеженою відповідальністю Прозоре постачання та додаткової угоди №1 до вказаного договору;

- рахунка-фактури №01/03-1 від 01.03.2023 на суму 25 000,00 грн;

- підписаного АО «Діалог» та ТОВ Прозоре постачання акта здачі-приймання робіт (надання послуг) про надання юридичних та консультаційних послуг від 01.03.2023 на суму 25 000,00 грн.

Згідно поданого до суду клопотання відповідач зазначив, що заявлені позивачем витрати на послуги адвоката підлягають зменшенню, оскільки надані позивачем документи не свідчать про те, що адвокатом надано послуги вартістю 25 000,00 грн, зокрема з наданого акту не можливо встановити розмір витрат адвоката за кожну дію, про яку він зазначає.

В розрізі вказаного відповідач зазначив, що заявлені витрати позивача не підтверджено належними, достовірними та достатніми доказами, як і не є розмір таких витрат співмірним із складністю справи, оскільки з огляду наявних в матеріалах справи доказів заборгованості не потребувало будь-яких зусиль зі сторони адвоката для доведення вимог.

Також, на переконання відповідача, розмір витрат на правничу допомогу є значно завищеним з урахуванням обставин справи, виходячи з розумної необхідності судових витрат для надання правової допомоги у цій справі, зокрема остання не є складною та адвокат не здійснював інших витрат на службові відряження, а предмет спору не потребував вивчення великого обсягу фактичних даних, відтак обсяг і складність виготовлення процесуальних документів не є значним.

Підсумовуючи наведене вище, відповідач вважає, що є всі законні підстави як для відмови позивачу у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, так і для зменшення розміру понесених позивачем витрат до 1000,00 грн.

Частинами 2, 3, 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що для цілей розподілу судових витрат, зокрема, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно пунків 1, 2 частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

В розрізі наведеного вище суд вважає за необхідне вказати, що:

- під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу;

- розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору, як наслідок суд з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи;

- у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України, які застосовуються за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Аналогічний за змістом правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №910/17343/20 та постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у cправі №911/2652/17 (911/3581/20).

До того ж з огляду наведеного суд вважає за необхідне звернутися до викладеної у додаткових постановах Верховного Суду від 30.06.2022 у справі №915/517/21 та від 16.02.2023 у справі №911/1779/21 правової позиції, згідно якої:

- для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача згідно ст. 126 ГПК України має бути установлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим, тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою;

- не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

Отже, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, слід виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, ураховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу, зокрема: критерій реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Так, згідно пункту 4.1. договору про надання правової допомоги №05/07юр від 05.07.2022, укладеного між Адвокатським об`єднанням «Діалог» та Товариством з обмеженою відповідальністю Прозоре постачання, погоджено, що юридичну допомогу, що надається адвокатським об`єднанням, клієнт оплачує в гривнях, на підставі укладених між сторонами додаткових угод.

Умовами ж додаткової угоди №1 до вказаного договору сторони погодили, зокрема, таку вартість послуг адвокатського об`єднання у справі про стягнення заборгованості за договором про закупівлю (поставку) товарів №19/17 від 29.12.2021, укладеним між клієнтом та ПАТ Центренерго:

- 10 000,00 грн підготовка позовної заяви з додатками;

- 3000,00 грн супровід позовної заяви в суді 1 інстанції (1 судове засідання).

Зі змісту наданої позивачем копії здачі-приймання робіт (надання послуг) про надання юридичних та консультаційних послуг від 01.03.2023 на суму 25 000,00 грн слідує, що погоджені у такому документі роботи та послуги адвоката і розмір винагороди (гонорару) за ці роботи відповідають як визначеним у додатку до договору переліку послуг та розміру гонорара, так і реально наданій позивачу під час розгляду даної справи правовій допомозі:

- підготовка позовної заяви з додатками, вивчення та аналіз документації підприємства 10 000,00 грн;

- супровід позовної заяви в суді (5 судових засідань) 15 000,00 грн.

Водночас, виходячи з наведених вище критеріїв розподілу судових витрат, враховуючи складність спору у даній справі та обсяг позовних матеріалів, у тому числі і змісту самого позову, суд дійшов висновку, що співмірними, пропорційними та необхідно розумними під час розгляду даної справи є витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 12 500,00 грн.

В розрізі вказаного вище суд звертає увагу на те, що:

- пропорційність, яка застосовується судами у розподілі судового збору, і яка визначається виключно через кількісний критерій заявлених немайнових вимог не є тотожною пропорційності, яка у даному випадку не пов`язується виключно з кількісним аспектом і визначається через співвідношення між поставленою метою позову в цілому (захист порушеного, невизнаного або оспорюваного права та законного інтересу), конкретними матеріально-правовими вимогами, як способами її досягнення та отриманим результатом;

- критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Поряд з тим суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосовує такі ж критерії, як критерій реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

Підсумовуючи зазначене вище, суд висновує, що надані позивачем докази на підтвердження судових витрат, у тому числі акт від 01.03.2023 на суму 25 000,00 грн не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у зазначеній сумі, позаяк розмір таких витрат має бути не лише доведений та документально обґрунтований, а й відповідати наведеним вище критеріям розподілу судових витрат. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.12.2021 у справі №873/212/21.

Судом відхиляються викладені відповідачем заперечення щодо заявлених позивачем витрат на правову допомогу, зокрема щодо відсутності доказів понесення таких витрат та затраченого на них часу, оскільки адвокатський гонорар може існувати у двох формах: фіксований розмір та погодинна оплата, а зазначені форми відрізняються порядком їх обчислення, зокрема, при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19 та у постанові Верховного Суду від 22.02.2022 у справі №918/753/21.

Водночас, зазначивши про необхідність зменшення витрат до 1000,00 грн, з огляду на критерій співмірності витрат, відповідач не обґрунтував та не надав суду доказів, які свідчили б про неспівмірність, нерозумність та/або нереальність витрат адвоката на загальну суму 24 000,00 грн, з огляду на оцінку таких витрат відповідачем у сумі 1000,00 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 129, ст. 244 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі задоволення позову - на відповідача.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Враховуючи наведене вище та задоволення позову даній справі у повному обсязі, а також користуючись наданим ч.ч. 5, 6 статті 129 ГПК України дискреційним правом на відмову у відшкодуванні судових витрат, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви ТОВ Прозоре постачання про стягнення з відповідача 25000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу і, відповідно, ухвалення додаткового рішення про:

- стягнення з Публічного акціонерного товариства Центренерго (ідентифікаційний код 22927045) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Прозоре постачання (ідентифікаційний код 43505582) 12 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу;

- відмову у задоволенні заяви ТОВ Прозоре постачання в частині стягнення з відповідача 12 500, 00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 237, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Прозоре постачання про стягнення з відповідача 25 000, 00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Центренерго (вул. Рудиківська, 49, смт Козин, Обухівський район, Київська обл., 08711, ідентифікаційний код 22927045) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Прозоре постачання (69057, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вулиця Олександра Матросова, будинок 16-А, ідентифікаційний код 43505582) 12 500 (дванадцять тисяч п`ятсот) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Прозоре постачання в частині стягнення з відповідача 12 500, 00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене у апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 12.07.2023.

Суддя В.А. Ярема