Рішення

від 11.07.2023 по справі 916/1465/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" липня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/1465/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (вул. Артилерійська, 1, м. Одеса, 65039)

до відповідача: Громадської організації «Асоціація ЛГБТ «В ТЕМІ» (вул. Льва Толстого, 7, м. Одеса, 65023)

про стягнення 109824,63 грн,

УСТАНОВИВ:

Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Громадської організації Асоціація ЛГБТ В ТЕМІ, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача кошти у розмірі 109824,63 грн, з яких: 26952,35 грн заборгованості з орендної плати за період з 01.03.2020 по 20.10.2020; 82872,28 грн неустойки за прострочення повернення об`єкта оренди, нарахованої за період з 21.10.2020 по 20.09.2021.

Позиції учасників справи

В обґрунтування підстав позову позивач посилається на обставину порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору оренди нежитлового приміщення від 04.10.2018 № 563/18 в частині здійснення повної та своєчасної оплати орендних платежів за користування майном, що на належить до комунальної власності, а також порушення строків повернення орендованого майна після закінчення строку дії договору.

Відповідач відзив на позов і жодних доказів суду не надав, про розгляд справи повідомлений належним чином, а отже справа згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішується судом за наявними матеріалами. При цьому суд зауважує, що відповідач не повідомляв суду про наявність обставин, що перешкоджають йому прийняти участь у розгляді справи в умовах воєнного стану, запровадженого на території України або з інших підстав.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.04.2023 позовну заяву Департаменту комунальної власності Одеської міської ради було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1465/23; ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; роз`яснено сторонам про можливість подання відповідно до ч. 7 ст. 252 ГПК України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Обставини справи

Територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради на праві комунальної власності належать нежитлові підвальні приміщення № 502, загальною площею 143,2 кв.м., за адресою: м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 113, що підтверджується наявними у справі свідоцтвом від 21.12.2006 серії ЯЯЯ № 362311 (а.с. 14, т.1) та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 03.01.2007 № 13119780 (а.с. 15, т.1). Також у справі наявний технічний паспорт на вказаний об`єкт нерухомості (а.с. 16-18, т.1), складений КП «ОМБТІ та РОН», станом на 10.07.2006.

Відповідно до Положення про Департамент комунальної власності Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 17.03.2021 № 137-VIII (а.с. 26-28, т.1), позивач є виконавчим органом Одеської міської ради, у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, рішеннями Одеської міської ради, її виконавчого комітету, розпорядженнями міського голови та цим положенням. Департамент підзвітний та підконтрольний Одеській міській раді, підпорядкований міському голові та Виконавчому комітету Одеської міської ради. Департамент є уповноваженим органом, який виступає орендодавцем щодо єдиних майнових комплексів, нерухомого майна і споруд, майна, що не увійшло до статутного капіталу, перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Одеси, за виключенням майна, орендодавцем якого уповноважено виступати інший виконавчий орган Одеської міської ради.

04.10.2018 між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (орендодавець) та Громадською організацією «Асоціація ЛГБТ «В темі» (орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 563/18 (а.с. 10-11, т.1; далі договір), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежилі підвальні приміщення № 502, загальною площею 143,2 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 113.

Відповідно до п. 1.2. договору передача в оренду об`єктів, зазначених у п. 1.1 цього договору, здійснюється на підставі Цивільного та Господарського кодексів України, Закону України «Про оренду державного та комунального майна», наказу директора департаменту «Про затвердження результатів вивчення попиту на об`єкт оренди укладання договору оренди нерухомого майна нежитлових підвальних приміщень №502, загальною площею 143,2 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 113 з Громадською організацією «Асоціація ЛГБТ «В темі» від 04.10.2018 № 563.

Згідно з п. 1.3. договору сторони погодили його термін дії оренди з 04.10.2018 до 04.09.2021.

Відповідно до п. 2.1 договору орендна плата визначається на підставі ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України 04.10.1995 зі змінами та доповненнями, рішень Одеської міської ради та виконкому Одеської міської ради.

Згідно з п. 2.2. договору за орендоване приміщення орендар зобов`язується сплачувати орендну плату, що становить за перший, після підписання договору оренди, місяць 2682,39 грн (без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції) та є базовою ставкою орендної плати за місяць. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України. Податок на додану вартість розраховується відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 2.3. договору до орендної плати не входить плата за комунальні послуги (відшкодування комунальних послуг), вартість експлуатаційних витрат, плата за користування земельною ділянкою та інші послуги, які надаються спеціалізованими організаціями.

За умовами п. 2.4 договору орендар зобов`язаний вносити орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

Відповідно до п. 3.3 договору орендодавець має право виступати з ініціативою розірвання договору оренди у разі невиконання або неналежного виконання орендарем обов`язків, передбачених цим договором, у тому числі несплати орендної плати своєчасно та в повному обсязі.

Згідно п. 3.4 договору орендодавець зобов`язується передати орендарю в оренду нежиле приміщення згідно з п. 1.1 цього договору за актом приймання-передачі, який підписується обома сторонами.

За умовами п. 4.7. договору після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання відповідач зобов`язаний у 15-денний термін передати орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі їх в оренду, та відшкодувати орендодавцеві збитки, у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об`єкта оренди.

Відповідно до п. 4.10. договору у випадку припинення дії цього договору, у зв`язку із закінченням строку чи дострокового розірвання цього договору, орендар сплачує неустойку у розмірі подвійної орендної плати з урахуванням щомісячного індексу по день підписання акту приймання-передачі приміщення.

Згідно з п. 5.3 договору у разі невнесення орендарем орендної плати протягом 3-х місяців з дати закінчення терміну платежу, орендодавець має право відмовитися від договору і вимагати повернення об`єкта оренди. Також орендодавець має право відмовитись від договору у разі невикористанням орендарем приміщення за його профільним призначенням, невиконанням поточного та капітального ремонту, в порядку, передбаченому цим договором та законодавством України. У разі відмови орендодавця від договору оренди, договір є розірваним з моменту одержання орендарем повідомлення орендодавця про відмову від договору.

Відповідно до п. 7.6 договору він може бути розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством та зазначеним договором оренди. За умовами п. 7.11 договору його дія припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; продажу об`єкта оренда за участю орендаря; загибелі об`єкта оренди; достроково за згодою сторін або рішенням господарського суду; банкрутства або ліквідації орендаря; інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до п. 7.17 договору він набуває чинності з моменту підписання його сторонами.

На підставі акту прийому-передачі нежитлового приміщення від 04.10.2018 (а.с.13, т.1) позивач передав, а відповідач прийняв у користування об`єкт оренди за договором.

Згідно з розрахунком, який є додатком до вищевказаного договору (а.с.12, т.1), сторони погодили, що місячна орендна плата станом на 01.09.2018 без ПДВ становить 2682,39 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 28.09.2020 у справі № 916/802/20 за позовом позивача до відповідача (а.с.19-23, т.1) було розірвано укладений між сторонами договір оренди нежитлового приміщення від 04.10.2018 № 563/18; виселено відповідача з орендованого за договором приміщення; стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість з орендної плати за період з 01.10.2018 по 29.02.2020 в розмірі 42752,19 грн та 4775,06 грн пені.

Вказане рішення суду не оскаржувалось сторонами, а тому враховуючи, що його повний текст судом складено 30.09.2020, зазначене рішення набрало законної сили 21.10.2020, а відповідно договір оренди нежитлового приміщення від 04.10.2018 № 563/18 з цієї дати є розірваним, тобто таким, що припинив свою дію та регулювання спірних правовідносин, а у відповідача виник обов`язок негайно повернути позивачеві з орендного користування приміщення.

Як зазначає позивач та вказане не спростовується відповідачем, ГО «Асоціація ЛГБТ «В ТЕМІ» у добровільному порядку орендоване приміщення за актом, після розірвання договору, не повернула, у зв`язку з чим позивач звернувся до державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання вищевказаного рішення суду. Так, 20.09.2021 старшим державним виконавцем Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Вітріченко І.А. був складений акт державного виконавця за участі представників позивача та відповідача при примусовому виконанні вищевказаного рішення суду у справі № 916/802/20, яким засвідчена обставина виселення відповідача з орендованого приміщення (а.с. 25, т.1).

Будь-яких інших доказів на підтвердження обставини звільнення відповідачем орендованого приміщення матеріали справи не містять. Крім цього, з матеріалів справи судом не встановлено наявності об`єктивних причин, які свідчать про неможливість повернення відповідачем орендованого майна та/або вчинення відповідачем дій, направлених на повернення орендованого майна позивачу з підписанням відповідного акту чи іншого посвідчуючого цей факт документу.

Приймаючи до уваги, що відповідач не сплатив заборгованість з орендної плати, яка нарахована за час дії договору по 20.10.2020 включно, а також не повернення відповідачем орендованого майна після закінчення строку дії договору, позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 26952,35 грн заборгованості з орендної плати (за період з 01.03.2020 по 20.10.2020, що не охоплений рішенням суду від 28.09.2020 у справі №916/802/20) та 82872,28 грн неустойки за прострочення повернення об`єкта оренди (за період з 21.10.2020 по 20.09.2021). Як вбачається з долученого до позову розрахунку (а.с. 24, т.1), неустойка позивачем розрахована виходячи з розміру базової орендної плати за місяць, що визначена договором та проіндексованої з урахуванням встановленого Мінстатом України індексу інфляції за відповідні місяці, при цьому при здійснені розрахунку неустойки позивачем до базової ставки орендної плати додавалась сума ПДВ.

Законодавство, застосоване судом до спірних відносин

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно з ч.1, 6 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За змістом ч.ч.1, 3 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендна плата визначається за результатами аукціону. У разі передачі майна в оренду без проведення аукціону орендна плата визначається відповідно до Методики розрахунку орендної плати, яка затверджується Кабінетом Міністрів України щодо державного майна та представницькими органами місцевого самоврядування - щодо комунального майна. У разі якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив Методику розрахунку орендної плати, застосовується Методика, затверджена Кабінетом Міністрів України. Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності. Порядок розподілу орендної плати для об`єктів, що перебувають у державній власності, між державним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається Порядком передачі майна в оренду. Порядок розподілу орендної плати для об`єктів, що належать Автономній Республіці Крим, між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим. Порядок розподілу орендної плати для об`єктів, що перебувають у комунальній власності, між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається представницьким органом місцевого самоврядування. Стягнення заборгованості з оплати орендної плати може здійснюватися в безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Згідно з ч. 1-3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Позиція суду

Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього заборгованості з орендної плати в розмірі 26952,35 грн та неустойки у розмірі 82872,28 грн, нарахованої відповідно до ч.2 ст.785 ГПК України, яка передбачає санкцію за невиконання орендарем обов`язку з негайного повернення об`єкту з оренди.

Так, під час розгляду справи судом була встановлена обставина щодо укладення між сторонами договору оренди нежитлового приміщення від 04.10.2018 № 563/18, який було розірвано рішенням Господарського суду Одеської області від 28.09.2020 у справі №916/802/20, що набрало законної сили 21.10.2020. Крім цього, вказаним рішенням з відповідача було стягнуто на користь позивача, зокрема, заборгованість з орендної плати в розмірі 42752,19 грн за період 01.10.2018 по 29.02.2020.

Отже, оскільки укладений між сторонами договір є припиненим з 21.10.2020 внаслідок його розірвання за рішенням суду, а матеріали справи не місять доказів внесення відповідачем орендних платежів на користь позивача за період, що не охоплений рішенням суду у справі №916/802/20 та по останній день дії договору (з 01.03.2020 по 20.10.2020), суд, встановивши вірність розрахунку позивача, дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за вказаний період є обґрунтованими.

Як встановлено судом, після припинення дії договору відповідач орендоване приміщення позивачу повернув лише 20.09.2021, що підтверджується наявним у справі актом державного виконавця та не спростовується відповідачем. Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що з матеріалів справи судом не встановлено, що прострочення повернення об`єкта оренди після закінчення строку дії договору оренди відбулося не з вини відповідача, суд дійшов висновку про правомірність заявленої позивачем вимоги до відповідача про сплату неустойки у розмірі подвійної орендної плати за весь час прострочення, зокрема, в межах спірного у цій справі періоду з 21.10.2020 по 20.09.2021.

Водночас, вирішуючи питання щодо здійсненого позивачем розрахунку суми неустойки, до якої позивачем включено ПДВ, суд зазначає, що у постанові від 20.11.2020 у справі № 916/1319/19 Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду були викладені висновки про те, що при розрахунку розміру неустойки згідно з частиною другою статті 785 ЦК України за неповернення майна з оренди після припинення дії договору найму до її складу не включається податок на додану вартість, який мав би сплачуватися орендарем орендодавцю у випадку правомірного користування майном. З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку про необхідність виключення з наданого позивачем розрахунку суми ПДВ та здійснити власний розрахунок неустойки за вищевказаний період. За результатом здійсненого судом розрахунку встановлено, що сумою неустойки, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, є 69060,23 грн.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до Громадської організації «Асоціація ЛГБТ «В ТЕМІ» слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з орендної плати в розмірі 26952,35 грн та неустойку в розмірі 69060,23 грн.

Розподіл судових витрат

Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги вищезазначене, судовий збір слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2346,45 грн.

Керуючись ст. 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Громадської організації «Асоціація ЛГБТ «В ТЕМІ» (вул. Льва Толстого, 7, м. Одеса, 65023, код ЄДРПОУ 41679319) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (вул. Артилерійська, 1, м. Одеса, 65039, код ЄДРПОУ 26302595) заборгованість з орендної плати в сумі 26952 /двадцять шість тисяч дев`ятсот п`ятдесят дві/грн 35 коп, неустойку в сумі 69060 /шістдесят дев`ять тисяч шістдесят/грн 23 коп та судовий збір в сумі 2346 /дві тисячі триста сорок шість/грн 45 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 11 липня 2023 р.

Суддя Д.О. Бездоля