Рішення

від 11.07.2023 по справі 140/5525/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2023 року ЛуцькСправа № 140/5525/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі- позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі відповідач, відділ Укртрансбезпеки) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 350869 від 27.02.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час проведення перевірки 12.01.2023 дотримання вимог про автомобільний транспорт при здійснення нерегулярних перевезень пасажирів автомобілем VOLKSWAGEN CRAFTER р.н НОМЕР_1 було виявлено відсутність документів, перелік яких визначений ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт».

На підставі акту перевірки та долучених до нього документів оскаржуваною постановою до товариства, відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт» було застосовано адміністративно господарський штраф в сумі 17000 грн.

Позивач не погоджується із даною постановою та вважає її протиправною. Вказує на те, що під час проведення перевірки водієм та ним при розгляді справи, відповідачу було надано повний пакет документів, визначений нормами даної статті, що засвідчує відсутність допущеного ним порушення.

З приводу відсутності договору обов`язкового страхування під час здійснення поїздки вказує на те, що водієм під час проведення перевірки посадовим особам контролюючого органу було повідомлено, що водій та пасажири є застрахованими, а поліси страхування є наклеєними в салоні автомобіля та неможливість надання відповідних полісів під час проведення перевірки. З цих підстав просить позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 26.04.2023 прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

У відзиві на позов представник відповідачів позовні вимоги заперечила та зазначила, що посадовими особами Укртансбезпеки 12.01.2023 проведено рейдову перевірку щодо дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт в ході якого виявлено, що транспортним засобом марки VOLKSWAGEN CRAFTER, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить позивачу, надавались послуги нерегулярного перевезення пасажирів за відсутності документів, визначених ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме договору обов`язкового страхування водія та пасажирів, трафарету про нерегулярні перевезення. Виявлені порушення були належним чином зафіксовані в акті перевірки.

Вказує на те, що документи, визначені ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» повинні бути наявні під час здійснення перевезення пасажирів по маршруту, а не по факту їх наявності, чого в даному випадку позивачем зроблено не було. Зауважує, що при здійсненні даного виду перевезення повинен бути наявний договір обов`язкового страхування, а не добровільного страхування, який у позивача наявний.

Звертає увагу на те, що і в акті перевірки, і в постанові викладено суть допущеного позивачем порушення та посилання на нормативний акт, який порушено, а розмір застосованого адміністративно-господарського штрафу від 27.02.2023 визначено у відповідності до ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». З наведених підстав просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Дослідивши письмові пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, а також письмові докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області 12.01.2023 на підставі направлення на проведення перевірки від 06.01.2023 (а.с. 78) та щотижневого графіка (а.с. 78 зворот) на автодорозі М06 Київ Чоп 267 км +100 м проведено рейдову перевірку дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт, за результатами якої складено акт №336899 (а.с.7, 79).

Актом зафіксовано порушення вимог ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: під час здійснення нерегулярного перевезення пасажирів по договору №159/01 у водія відсутній поліс обов`язкового особистого страхування водія та пасажирів від нещасних випадків на транспорті.

Водій під час проведення перевірки повідомив про неможливість надання даного договору.

Відповідачем 06.02.2023 товариству рекомендованим листом направлено повідомлення про те, що розгляд справи відбудеться 27.02.2023 за адресою: м. Луцьк, вул. Підгаєцька, 3, поверх 4 (а.с.7 зворот, 80 зворот, 81).

27.02.2023 начальником Відділу державного нагляду ( контролю) у Волинській області, за результатами розгляду справи винесено постанову № 350869, якою до ФОП ОСОБА_1 за виконання нерегулярних перевезень пасажирів без документів, визначених ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачено абз. 3 ч. 1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 17000 грн (а.с.8, 85 зворот).

Як вбачається із долучених до справи доказів, у позивача наявний договір добровільного страхування від нещасного випадку водія та пасажирів під час поїздки наземного транспортному засобі №101/05/01-0029576 від 04.08.2022 (а.с.17-19).

Договір обов`язкового особистого страхування водіїв від нещасних випадків на транспорті №403/01/01-0029578 від 16.08.2022 (а.с.16 зворот).

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, та спірному рішенню, суд враховує такі нормативно-правові акти.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин сьомої, чотирнадцятої статті 6 Закону України від 05 квітня 2001 року №2344-ІII Про автомобільний транспорт (далі Закон №2344-ІII) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті. Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно з пунктом 1, абзацом першим пункту 8 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №103 (далі - Положення), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті. Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Абзацом третім пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2015 року №592 Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті утворено територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, зокрема, Управління Укртрансбезпеки у Волинській області.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03 березня 2020 року №196-р Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті утворено територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурних підрозділів апарату Служби, зокрема Поліське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки, реорганізувавши шляхом злиття Управління Укртрансбезпеки у Волинській області та Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області.

Згідно розпорядження КМ України від 02.12.2021 № 1579-р Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті утворено відділи державного нагляду (котролю) у Волинській, Тернопільських областях.

Отже, здійснення державного нагляду і контролю за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства є повноваженнями відповідачів.

Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) визначає Порядок «Проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі», затвердженого постановою КМ України №1567 від 08.11.2006 ( в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Порядок №1567).

Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи (пункт 3 Порядку №1567).

Згідно із пунктами 2, 4 Порядку №1567 Рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі)підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземнихавтомобільних перевізників(далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 11, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

Відповідно до пунктів 12, 13 Порядку №1567 12. Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Графік проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) складається та затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

Згідно з пунктом 14 Порядку №1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Як визначено пунктом 15 Порядку №1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Відносини між автомобільними перевізниками, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюютьсяЗаконом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-ІІІ(далі - Закон №2344-ІІІ).

Відповідно до ч.1 ст.34 даного Закону автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Абзацом 3 частини 4 статті 39 Закону №2344-ІІІ визначено, що при виконанні нерегулярних пасажирських перевезень: автомобільний перевізник повинен мати - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; водій автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст.60 Закону №2344-ІІІ, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Зокрема абз.3 ч.1 ст.60 даного закону визначено, що за виконання перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначенихстаттями 39і48цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

У Законі №2344-ІІІ (стаття 1) наведені терміни вживаються в такому значенні: автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; замовник транспортних послуг юридична або фізична особа, яка замовляє транспортні послуги з перевезення пасажирів чи/та вантажів; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями;; послуга з перевезення пасажирів чи вантажів перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.

Постановою КМ України від 18.02.1997 №176 затверджено «Правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту» (далі Правила №176).

Абзацом 1 пункту 1 даних Правил визначено, що вони визначають порядок здійснення перевезень пасажирів та їх багажу автобусами, таксі, легковими автомобілями на замовлення, а також обслуговування пасажирів на автостанціях і є обов`язковими для виконання організаторами регулярних перевезень, замовниками транспортних послуг (далі - замовники послуг), автомобільними перевізниками, автомобільними самозайнятими перевізниками, персоналом автомобільного транспорту, автостанціями та пасажирами.

Пунктом 51 правил №176 встановлено, що нерегулярні перевезення пасажирів здійснюються на підставі замовлення юридичною або фізичною особою автобуса як разові перевезення організованої групи пасажирів за визначеним маршрутом згідно з договором про замовлення транспортного засобу.

Згідно з пунктом 58 Правил під час здійснення нерегулярних перевезень пасажирський автомобільний перевізник забезпечує в установленому законодавством порядку страхування пасажирів.

Як вбачається із п. 60 цих Правил передній трафарет автобуса містить напис червоною фарбою "Нерегулярне перевезення" на білому фоні.

У салоні автобуса розміщується інформація про автомобільного перевізника та страховика із зазначенням найменування, адреси, номера телефону, страхової суми.

Відповідно до п. 61 Правил №176 під час здійснення нерегулярних перевезень водій повинен мати копію договору автомобільного перевізника із замовником послуг і копію договору обов`язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті.

Фактичною підставою для притягнення ФОП ОСОБА_1 до відповідальності відповідно до статті 60 Закону №2344-ІІІ стало встановлення посадовими особами територіального органу Укртрансбезпеки факту здійснення нерегулярного перевезення пасажирів за відсутності договору на обов`язкове страхування від нещасних випадків на транспорті водія та пасажирів, що є порушенням вимог ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт»,

Зокрема такий висновок зроблено в акті перевірки від 12.01.2023 №336899.

Проаналізувавши зібрані по справі докази суд вважає, що відповідачем належними та допустимими доказами було доведено факт вчинення позивачем даного порушення, виходячи з наступного.

Статтею 39 Закону №2344-ІІІ визначено перелік документів, на підставі яких здійснюються перевезення пасажирів, (у тому числі нерегулярні), які є загальнообов`язковими для перевізників.

Зокрема абзацом 3 ч. 4 ст. 39 Закону №2344-ІІІ визначено, які саме документи повинен мати водій, що здійснює такий рейс, а саме посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.

Вказаною нормою визначено, що водій повинен мати при здійсненні рейсу і інші документи, передбачені законодавством України. Тобто вказаний у даній статті перелік документів не є вичерпним і іншими нормативними актами можуть бути встановлені додаткові вимоги щодо наявності обов`язкових документів при здійсненні перевезень пасажирів.

У даному випадку Правила №176 вимагають при здійсненні нерегулярних перевезень пасажирів проведення обов`язкового страхування водія та пасажирів та наявність договору при здійсненні рейсу, трафарету з написом про нерегулярні перевезення, тощо.

Суд зауважує, що перелік документів визначених даною статтею, Правилами №176 у водія повинен бути в наявності під час здійснення рейсу по маршруту, а не по факту.

Як встановлено з акту перевірки від 12.01.2023 №336899 та не оспорюється позивачем, що під час здійснення нерегулярного перевезення пасажирів у водія вказані документи та трафарет були відсутні. Тобто, посадовими особами Укртрансбезпеки констатовано відсутність документів, визначених ст.39 Закону №2344-ІІІ.

Суд звертає увагу на те, що в акті перевірки від 12.01.2023 №336899 водій пояснив, що поліс обов`язкового страхування є і буде наданий на вимогу, а табличку про нерегулярні перевезення забув.

Тобто, водій під час проведення перевірки підтвердив відсутність, визначених законом документів, що і зафіксовано актом перевірки.

Санкція визначена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ передбачає відповідальність за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначенихстаттями 39і48цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Нормами даної статті чітко визначено, що перевізники несуть відповідальність за відсутність документів, визначених, зокрема ст. 39 Закону, саме на момент перевірки, а не по факту.

Відсутність визначених законом документів під час здійснення перевезення пасажирів вже є підставою для застосування адміністративно-господарського штрафу до перевізника.

Відтак зважаючи на зафіксовані в акті перевірки порушеннях, а саме відсутність у водія під час здійснення нерегулярного перевезення пасажирів договору про обов`язкове страхування та трафарету, за наслідками розгляду справи відповідачем винесено оскаржувану постанову від 27.02.2023.

На думку суду, вказана постанова винесена відповідачем в межах наданих йому повноважень із дотриманням процедури її розгляду та прийняття та у відповідності до норм Закону України «Про автомобільний транспорт», Порядку №1567 та є правомірною.

Адміністративно-господарський штраф, накладений на позивача постановою №350869 від 27.02.2023 у сумі 17000 грн відповідає встановленому абзацом третім частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ розміру.

Суд вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що у нього наявні поліси страхування, які були в подальшому при розгляді справи надані контролюючому органу, виходячи з наступного.

Як вже суд зазначав вище, ч. 4 ст. 39 Закону та іншими нормативними актами визначено обов`язковий перелік документів, які повинен мати перевізник під час здійснення перевезення пасажирів.

Суд наголошує, що перелік документів, визначених даною статтею у перевізника повинен бути в наявності під час здійснення рейсу по маршруту, а не по факту. Вказане випливає із змісту та конструкції норм ст. 39, 60 Закону.

Саме за відсутність, визначених ст.39 Закону №2344-ІІІ документів під час здійснення нерегулярного рейсу по перевезенню пасажирів передбачена відповідальність.

У постанові від 29.01.2020 у справі 814/1460/16 Верховний Суд сформулював висновок, що адміністративний суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень ретроспективно, тобто на момент їх вчинення.

Відтак наявність у позивача відповідних полісів страхування, не звільняє його від відповідальності, визначеної нормами вищевказаного Закону, оскільки на момент здійснення перевезення пасажирів 12.01.2023 у водія вони були відсутні, що належним чином було зафіксовано. Також був відсутній відповідний трафарет з вказівкою про нерегулярні перевезення.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проаналізувавши вищенаведене, суд дійшов висновку про дотримання відповідачем вимог законодавства щодо призначення, проведення рейдової перевірки 12.01.2023 та правомірності винесення постанови №350869 від 27.02.2023 про застосування адміністративно-господарського штрафу за допущені порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, а тому підстави для її скасування відсутні.

Зважаючи на вищевказане в задоволені позовних вимог слід відмовити.

Враховуючи те, що у задоволенні позову відмовлено, судові витрати позивачу відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 241, 242, 243, 245, 246, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

СуддяР.С. Денисюк