Рішення

від 12.07.2023 по справі 140/7682/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2023 року ЛуцькСправа № 140/7682/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сороки Ю.Ю.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВОЛИНЬ ЕКСПРЕС до Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ВОЛИНЬ ЕКСПРЕС звернулося з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови №350886 від 27 лютого 2023 року про застосування адміністративно-господарського штрафу відносно перевізника Товариства з обмеженою відповідальністю ВОЛИНЬ ЕКСПРЕС у сумі 34 000 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, встановлено порушення відповідальність за яке передбачена абз.11 частини 1 статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт, а саме: відсутність листів режимів праці та відпочинку за 10.01.2023.

Позивач вважає, що порушення ст.20 Закону України Про автомобільний транспорт, саме за відсутність листів режимів праці та відпочинку за 10.01.2023, не може бути підставою для застосування штрафної санкції, оскільки в постанові від 27 лютого 2023 року вказана дата правопорушення 12.01.2023, а не 11.01.2023 і невірна дана кваліфікація притягнення, а саме зазначене правопорушення у відповідності до абзацу 6 частини 1 статті 60 зазначено інша норма порушення нерезидентами вимог статті 57 цього Закону - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян:

Крім того, згідно акта час і дата зупинки 11 січня 2023 року 12 година 55 хв, тобто не нічний час. Таким чином, на момент зупинки водій міг і не мати даний документ у зв`язку із поїздкою вдень.

На підставі вищевикладеного просив позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 01.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін.

Представник відповідача у відзиві на позов позовні вимоги не визнала. В обґрунтування своєї позиції вказала, що 12.01.2023 посадовими особами Укртрансбезпеки на підставі направлення на рейдову перевірку №014233 від 23.01.2023 та тижневого графіка перевірок проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт щодо ТОВ Волинь Експрес в ході якої було виявлено, що ТЗ Неоплан, реєстраційний номер НОМЕР_1 , надавались послуги міжнародного перевезення пасажирів за відсутності карти водія ОСОБА_1 , про що складено акт перевірки №331890 від 12.01.2023. На підставі акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом №331890 від 12.01.2023 Відділом державного нагляду (контролю) у Волинській області винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №350886 від 27.02.2023, у зв`язку з порушенням абз.6 частини першої статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт якою до перевізника ТОВ «Волинь Експрес» застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 34 000 грн.

Крім того, зазначає, що представник позивача вводить суд в оману, повідомляючи, що постанова №350886 від 27.04.2023 винесена на підставі акту №338919 від 11.01.2023, оскільки даний акт немає жодного стосунку до оскаржуваної постанови, так-як постанова №350886 від 27.02 2023 винесена на підставі акту перевірки №331890 від 12.01.2023, складеного посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті, а не Черкаської області.

Представник відповідача зазначила, що формування та збір документів для перевезення завершується на початку руху та всі документи щодо перевезення мають бути наявні у водія під час перевірки, тобто саме на місці зупинки (події) мають бути надані первинні документи, інші документи на підставі яких здійснюється перевезення та саме на підставі цих, а не складених в інший час документів та наявних поза місцем події, встановлюються фактичні обставини. Носієм доказової інформації щодо встановлених таким чином обставин, є первинні документи контролю, що складаються контролюючим органом, акти, довідки відповідно до зазначених вище правил і процедур, передбачених вищезгаданими профільними нормативно-правовими актами. У даному випадку, на місці події (зупинки) за наданими водієм транспортних засобів матеріалами та відомостями складено акт, який є носієм доказової інформації (доказової бази).

Представник відповідача вважає, що оскільки перевіркою було виявлено, що керування транспортним засобом здійснювалося водієм ОСОБА_1 без карти водія, що відповідно і також означає без роздруківки на паперовому носії інформації про його ж роботу та відпочинок, підстави для задоволення позову відсутні. Просила відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Інших заяв по суті справи від сторін не надходило. Сторони скористались своїм правом щодо подачі заяв по суті справи.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, а також відеозаписи суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 12.01.2023 посадовими особами Укртрансбезпеки на підставі направлення на рейдову перевірку №014233 від 23.01.2023 та тижневого графіка перевірок проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт щодо ТОВ ВОЛИНЬ ЕКСПРЕС.

В ході перевірки виявлено, що ТЗ Неоплан, реєстраційний номер НОМЕР_1 , надавались послуги міжнародного перевезення пасажирів за відсутності карти водія ОСОБА_1 , про що складено акт перевірки №331890 від 12.01.2023.

Зокрема, на вимогу інспектора водій ОСОБА_1 не зміг надати для перевірки свою роздруківку даних роботи тахографа, оскільки використовував карту водія ОСОБА_2 . Дослідивши вміст останньої було встановлено, що водій під час виконання міжнародних перевезень використовував не свою карту водія. Факт причетності цієї роздруківки до перевірки перевізника в результаті якої складено акт перевірки №331890 від 12.01.2023 підтверджується часом перевірки.

Таким чином, перевіркою було виявлено, що керування транспортним засобом здійснювалося водієм ОСОБА_1 без карти водія, що відповідно і також означає без роздруківки на паперовому носії інформації про його роботу та відпочинок.

На підставі акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом №331890 від 12.01.2023 Відділом державного нагляду (контролю) у Волинській області винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №350886 від 27.02.2023, у зв`язку з порушенням абз.6 частини першої статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт якою до перевізника ТОВ ВОЛИНЬ ЕКСПРЕС застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 34 000 грн.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Нормативно-правовим актом, який визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту є Закон України від 05.04.2001 №2344-III Про автомобільний транспорт (далі - Закон №2344-III, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Статтею 1 Закону №2344-III визначено, що автомобільний перевізник це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями.

Згідно приписів статті 6 Закону №2344-III державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) та порядок здійснення габаритно-вагового контролю визначаються Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Згідно пункту 14 Порядку №1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Згідно пункту 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону.

Згідно пункту 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

В силу статті 34 Закону №2344-III автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства.

У відповідності до вимог частин першої-третьої статті 39 №2344-III автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень:

- для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

- для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Частиною другою статті 40 Закону №2344-III визначено, що водій автобуса зобов`язаний: виконувати правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту загального користування і технічної експлуатації автобуса; мати з собою і пред`являти для перевірки уповноваженим посадовим особам документи, передбачені законодавством; дотримуватися визначеного маршруту та розкладу руху автобуса.

Статтею 53 Закону №2344-III встановлено, що організацію міжнародних перевезень пасажирів і вантажів здійснюють перевізники відповідно до міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень.

При виконанні міжнародних перевезень пасажирів резиденти України повинні матb^ дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; список пасажирів (при нерегулярних та маятникових перевезеннях); білетно-облікову документацію; схему маршруту.

У транспортних засобах, що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів та/або вантажів, установлюється і використовуються контрольні пристрої тахографи.

Водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов`язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Отже, водій транспортного засобу Неоплан, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , що належить ТОВ ВОЛИНЬ ЕКСПРЕС, повинен був при виконанні міжнародних перевезень пасажирів мати при собі документи, визначені статтею 53 Закону №2344-III, зокрема, тахокарту.

Однак, як встановлено судом та не заперечується позивачем, на вимогу інспектора водій ОСОБА_1 не зміг надати для перевірки свою роздруківку даних роботи тахографа, оскільки використовував карту водія ОСОБА_2 .

Таким чином, перевіркою було виявлено, що керування транспортним засобом здійснювалося водієм ОСОБА_1 без карти водія, що відповідно і також означає без роздруківки на паперовому носії інформації про його роботу та відпочинок.

Згідно абзацу 6 частини першої статті 60 Закону №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За викладених обставин, беручи до уваги, що позивач в спірному випадку виступає як перевізник, який здійснював надання послуг з перевезення пасажирів на автобусному маршруті, не забезпечивши водія документами, передбаченими статтею 53 Закону України Про автомобільний транспорт, а тому, на переконання суду, у відповідача були правові підстави для застосування відповідного адміністративно-господарського штрафу спірною постановою.

Щодо посилання позивача на невірну кваліфікацію правопорушення в оскаржуваній постанові, суд зазначає наступне.

Як вже зазначалось раніше, відповідно до ст.53 Закону №2344, водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов`язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Відповідно до приписів чинного законодавства, роздруківка на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок повинна містити інформацію щодо того водія, який перебуває за кермом, а зазначене можливе тільки за умови використання ним персональної картки водія. Відсутність документу - картки водія автоматично тягне за собою відсутність документу - роздруківки на паперовому носії інформації про його ж роботу та відпочинок, що є порушенням вимог ст.53 Закону №2344.

Абзацом 6 частини 1 статті 60 Закону №2344 встановлено, що за виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовується штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, оскільки позивач надавав послуги з перевезення вантажів без оформлення усіх документів, які передбачені статтею 53 Закону №2344, суд вважає, що відповідачем вірно кваліфіковано порушення за яке позивача було притягнуто до адміністративно-господарської відповідальності у вигляді адміністративно-господарського штрафу у розмірі 34 000 грн.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

При цьому, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29) .

Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність прийнятого рішення, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

З огляду на те, що позивачу відмовлено у задоволенні позову, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 2, 72-77, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, на підставі Закону України Про автомобільний транспорт, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю ВОЛИНЬ ЕКСПРЕС до Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ВОЛИНЬ ЕКСПРЕС (45400, Волинська область, місто Нововолинськ, 15-й мікрорайон, будинок 22, квартира 40, код ЄДРПОУ 42635157).

Відповідач: Відділ державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби з безпеки на транспорті (43020, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Підгаєцька, будинок 3, код ЄДРПОУ 39816845).

Суддя Ю.Ю. Сорока