Рішення

від 12.07.2023 по справі 520/13232/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2023 р. Справа № 520/13232/23

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Обласного центра по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, щодо невиплати ОСОБА_1 у повному обсязі щорічної разової грошової допомоги;

- зобов`язати здійснити перерахунок щодо виплати ОСОБА_1 недоплаченої суми щорічної разової грошової допомоги у розмірі 7354,00 гривні за 2021 рік, відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», як учаснику бойових дій.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що він перебуває на обліку як учасник бойових дій, а отже має право на отримання одноразової грошової допомоги до 05 травня в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком у відповідності до статті 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту. Водночас, всупереч рішенню Конституційного Суду України рішення від 27 лютого 2020 року №3-р/2020, відповідач протиправно виплатив грошову допомогу у неповному розмірі, який склав 1 491,00 грн.

Ухвалою суду клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду задоволено. Визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити позивачу строк звернення до адміністративного суду з даним позовом. Відкрито спрощене провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії., запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу до його Електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" та ним отримана, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 09.06.2023 року (а.с. 31).

Проте, відзиву на позов у встановлений судом строк до канцелярії суду не надходило, причин поважності його неподання відповідачем не повідомлено.

Згідно положень ч.4 ст. 159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до ч.6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Як підтверджено матеріалами справи, що позивач має статус та посвідчення ветерана війни - учасника бойових дій.

В позові зазначено, що у 2021 році позивачу виплачено позивачу грошову допомогу до 5 травня в сумі 1 491,00 грн.

Листом Обласного центру від 28.03.2023 року №2786/06 повідомлено на звернення позивача, що внаслідок воєнних дій та за дорученням Міністерства соціальної політики України всі бази даних одержувачів пільг та компенсацій по Харківській області центром знищені. Надати інформацію по конкретній особі немає можливості (а.с. 10).

Банківською випискою підтверджено зарахування 19.11.2021 р. на розрахунковий рахунок ОСОБА_1 1 491,00 грн. (а.с. 11 - 12).

Вважаючи, що нарахування та виплата грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік здійснена не в повному обсязі та всупереч рішенню Конституційного Суду України рішення від 27 лютого 2020 року №3-р/2020, позивач звернувся до суду з даним позовом.

По суті спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає Закон України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (далі - Закон № 3551-XII).

Пільги учасникам бойових дій встановлені статтею 12 вказаного Закону.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (в редакції Закону України Про внесення змін до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 25 грудня 1998 року №367-XIV), щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Підпунктом б підпункту 1 пункту 20 розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року №107-VI частину 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) викладено в такій редакції: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 20 розділу II Внесення змін до деяких законодавчих актів України Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 28 грудня 2007 року №107-VI.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону № 3551-XII, фінансування витрат, пов`язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Статтею 17-1 Закону № 3551-XII визначено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Законом України від 28 грудня 2014 року №79-VIII Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин, який набув чинності 01 січня 2015 року, розділ VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року у справі 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Конституційний Суд України прийшов до висновку, що встановлення пунктом 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Кодексу іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Бюджетного кодексу України та Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, що суперечить принципу верховенства права, встановленому статтею 8 Конституції України.

При цьому у пункті 2.2 мотивувальної частини вказаного рішення зазначено, що БК України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Таким чином, на час виникнення спірних відносин рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 відновлено дію частини п`ятої статті 12 Закону №3551-XII у редакції Закону № 367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2021 року № 325 Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань затверджено Порядок використання коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, що додається.

Додаток до Порядку визначає розмір виплати у 2021 році разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань, згідно якого, разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році виплачується учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, в розмірі 1 491 грн.

Банківською випискою підтверджено зарахування 19.11.2021 р. на розрахунковий рахунок ОСОБА_1 1 491,00 грн. (а.с. 11 - 12).

Отже, на час виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон № 3551-XII і Постанова № 325.

Виходячи із визначених у частині четвертій статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2021 році слід застосовувати не Постанову № 325, а Закон № 3551-XII, який має вищу юридичну силу.

Разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році повинна виплачуватися особам, вказаним у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII, у розмірі, встановленому цими статтями у редакції Закону № 367-ХІV.

Вихідним критерієм обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня є мінімальний розмір пенсії за віком.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Таким законом є закон України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік від 15 грудня 2020 року установлено, що у 2021 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2021 року становить 1769,00 грн.

Згідно із частиною четвертою статті 28 Закону № 1058-IV, мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частинами першою - третьою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Закон № 1058-ІV є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком. Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.

Отже, при врегулюванні спірних правовідносин щодо обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році застосуванню підлягає саме частина перша статті 28 Закону №1058-ІV.

Враховуючи вищевикладене, виплата позивачу в 2021 році разової грошової допомоги у сумі 1 491,00 грн. з урахуванням приписів постанови КМУ № 325, а не статті 12 Закону №3551-XII, є неправомірною та свідчить про порушення його прав на отримання такої допомоги у належному розмірі.

Відповідно до частини 3 ст. 291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Вказана позиція повністю узгоджується зі змістом рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року у зразковій справі № 440/2722/20 (провадження № Пз/9901/14/20), залишеного без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2021 року, яка враховується судом при вирішенні даної справи.

Суд звертає увагу, що вказана справа № 440/2722/20 розглядалася Верховним Судом за позовом особи з інвалідністю внаслідок війни та яка має право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік згідно статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

В той час, ухвалою Верховного Суду від 23 червня 2020 року по справі №440/2546/20 відмовлено у відкритті провадження у зразковій справі №440/2546/20, в якій позивач є учасником бойових дій, мотивуючи це тим, що справи стосовно виплати до 5 травня разової грошової допомоги учасникам бойових дій мають ознаки типових справ, визначених ухвалою Верховного Суду від 17 червня 2020 року про відкриття провадження у зразковій у справі №440/2722/20, оскільки: 1) позивачі мають право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік; 2) позовні вимоги заявлені до органу, уповноваженого здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня; 3) спірні відносини стосуються визначення розміру разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році та урегульовані одними й тими самими нормами права; 4) позивачами у даних справах заявлено аналогічні позовні вимоги (визнати протиправними дії (бездіяльність) відповідача щодо нарахування та виплати у 2020 році разової щорічної грошової допомоги до 5 травня).

Саме з цих підстав при вирішенні даної справи суд враховує висновки рішення Верховного Суду від 29 вересня 2020 року та постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2021 року у зразковій справі № 440/2722/20 (провадження № Пз/9901/14/20).

Суд звертає увагу, що у рішенні від 29 вересня 2020 року у зразковій справі №440/2722/20 Верховний Суд дійшов висновку, що органами, уповноваженими здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня, є Управління соціального захисту населення за місцем проживання позивача та відповідний Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат. При цьому, зобов`язавши Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік Верховний Суд відмітив, що саме Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат здійснив безпосередню виплату позивачу щорічної разової грошової допомоги.

Окремо суд звертає увагу, що в Харківській області існує дві системи нарахування і виплати соціальних допомог та компенсацій: централізована та децентралізована. В умовах централізованої системи знаходяться райони м. Харкова (крім Основ`янського і Індустріального) та два райони області: Харківський і Дергачівський. По цих районах на підставі списків-розпоряджень відповідних районних управлінь праці та соціального захисту населення Центр проводить нарахування, готує виплатні документи та відправляє їх до вузлів зв`язку та установ банків, складає звітність. Всі інші райони Харківської області (окрім Харківського та Дергачівського), а також Основ`янський і Індустріальний районі м. Харкова є децентралізованими районами, які призначають допомоги компенсації та здійснюють виплату самостійно.

Статтею 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Адреса фактичного проживання ОСОБА_1 як ВПО: АДРЕСА_1 (а.с. 17).

Таким чином, в даному випадку нарахування та виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, повинна здійснюватися Обласним центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-VI Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) і практику ЄСПЛ як джерело права.

За змістом правової позиції ЄСПЛ у справі Кечко проти України (рішення від 08 листопада 2005 року) у межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність та зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

Решта позовних вимог щодо зобов`язання Обласного центру нарахувати та виплатити позивачу щорічну грошову допомогу до 5 гривня за 2021 рік як учаснику бойових дій у розмірі 7354,00 грн. не підлягає задоволенню, оскільки визначення недоплаченої частини щорічної грошової допомоги до 5 гривня відноситься до компетенції відповідача.

Отже, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Питання щодо розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; адреса фактичного проживання як ВПО: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (вул. Чернишевського, буд. 51, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 03195694) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Зобов`язати Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Шевченко О.В.