Постанова

від 04.07.2023 по справі 520/18339/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2023 р.Справа № 520/18339/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Перцової Т.С. , Русанової В.Б. ,

за участю секретаря судового засідання Юрченко Д.С.

представника позивача Шустової В.Ю.

представника відповідача Конькової О.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СКБ Укрелектромаш" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2023 (суддя Мар`єнко Л.М.; м. Харків; повний текст складено 03.02.2023) по справі № 520/18339/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СКБ Укрелектромаш"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень, податкової вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СКБ Укрелектромаш" (далі по тексту позивач, ТОВ "СКБ Укрелектромаш") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі по тексту відповідач, ГУ ДПС у Харківській області), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог від 17.12.2021, просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення №00280180718 від 03.12.2021, №00280170718 від 03.12.2021, рішення №00138970718 від 14.07.2021, рішення №00139010718 від 14.07.2021, рішення №00138940718 від 14.07.2021, вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-00139000718 від 14.07.2021, які винесені ГУ ДПС у Харківській області на підставі акту перевірки №10868/20-40-07-18-06/23752688 від 22.06.2021.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 03.12.2021 №00280180718, №0028017071,8 рішення про застосування штрафних санкцій від 14.07.2021 №00139010718, №00138940718 та податкова вимога від 14.07.2021 №Ю-00139000718 прийняті контролюючим органом без дотримання податкового законодавства України, а зафіксовані в акті перевірки висновки не відповідають дійсним обставинам справи. Зазначає, що позивачем здійснювалося нарахування податку на доходи фізичних осіб та військовий збір, подавалася вчасно податкова звітність, однак не виплачено своєчасно суми через скрутне матеріальне становище, викликане спадом економіки та зменшенням попиту на товари, які виробляються Товариством внаслідок пандемії.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2023 по справі № 520/18339/21 у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "СКБ Укрелектромаш" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень №00280180718 від 03.12.2021, №00280170718 від 03.12.2021, рішення №00138970718 від 14.07.2021, рішення №00139010718 від 14.07.2021, рішення №00138940718 від 14.07.2021, вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-00139000718 від 14.107.2021 - відмовлено.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його прийняття з порушенням норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2023 по справі № 520/18339/21 та прийняти постанову, якою задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що ані в матеріалах справи, ані в судовому засіданні, ані в рішенні суду жодних обставин, які б свідчили, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПК України та іншим законодавством, контроль за дотримання якого покладено на контролюючі органи, тобто наявності умислу в діях платника податку, не зазначено. У свою чергу вказує, що позивач разом із виплатою доходу фізичним особам сплачував поточні податки та збори, що підтверджується призначенням платежу в платіжних дорученнях. Тобто, позивачем здійснювались заходи щодо сплати сум зобов`язань з податків та зборів до бюджету, проте, через велику суму заборгованості по виплаті заробітної плати сплата відбувалась несвоєчасно та не у повному обсязі. Відтак, позивачем вчинялись активні дії на погашення суми боргу, що не враховано судом при ухваленні рішення. Вказує, що підприємство нараховувало та утримувало податок на доходи фізичних осіб та військовий збір у повному обсязі без порушень, про що надавало звіти з податків, згідно з нормами ПК України, що підтверджено і актом перевірки.

Посилаючись на положення ст. 58.1 ПК України та Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 № 124/28254, вказує, що податкові повідомлення-рішення виносяться на суму донарахованих податковим органом сум в ході перевірки, а не на суми заборгованості по податкам, самостійно задекларованих платником податків. Однак, всупереч нормам Податкового кодексу України у спірних ППР від 03.12.2021 заборгованість з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, яка існувала станом на 31.03.2021, відображена як збільшення (донарахування) з податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Відповідач, у наданих поясненнях на апеляційну скаргу, з викладених підстав, просив суд апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судовим розглядом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "СКБ Укрелектромаш" зареєстроване як суб`єкт господарювання юридична особа 17.12.1996, номер запису 14801070006008742, код ЄДРПОУ 237526888. Основний вид діяльності за КВЕД: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля та 27.11 Виробництво електродвигунів, генераторів, трансформаторів та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Харківській області (район 2034) з 27.06.1997.

Судом встановлено, що відповідачем в період з 25.05.2021 по 07.06.2021 (10 робочих днів), на підставі направлень від 25.05.2021 №6834, №6866, відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст.75, ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (із змінами і доповненнями), плану графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2021 рік, на підставі наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 06.05.2021 №3212-П проведено документальну планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "СКБ Укрелектромаш" (код ЄДРПОУ 237526888), з питань контролю за своєчасністю, достовірністю, повноти нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб при виплаті доходів на користь платників податків - фізичних осіб, утримання та сплати до бюджету військового збору, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, інших питань, контроль за дотримання яких покладено на контролюючі органи за період з 01.04.2018 по 31.03.202, відповідно до затвердженого плану перевірки (переліку питань) документальної перевірки.

Результати перевірки оформлені актом від 22.06.2021 №10868/20-40-07-18-06/23752688. Висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем вимог:

1) ч.5 ст.97, ч.1 ст.115 КЗпП, ч.3 ст.15, ст.24 Закону України від 24.03.1995 №108/985-ВР "Про оплату праці". Станом на 31.03.2021 року товариство має заборгованість із виплати заробітної плати у сумі 3039408,49 грн. (у тому числі за березень 2021 року - 394845,68 грн.);

2) пп."б" п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (із змінами і доповненнями), вимог наказу Міністерства фінансів України №4 від 13.01.2015 "Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку" - податкові розрахунки за 2 кв. 2018 рік, 4 кв. 2019 року надано з недостовірними відомостями;

3) пп.168.1.2 пп.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, податок на доходи фізичних осіб у сумі 3430172,86 грн. при виплаті доходу та у строки, місячного податкового періоду до 30.01.2017 року, перераховано до бюджету не своєчасно, податок на доходи фізичних осіб у сумі 860811,54 грн. станом на 31.03.2021 до бюджету не перераховано;

Відповідно до ст.129 Кодексу, з урахуванням вимог ст.102 Кодексу, вимог ст.52-1 Підрозділу 10 Кодексу "Інші перехідні положення" підприємству буде нараховано до сплати до бюджету пені, розмір якої визначено ст.129 Кодексу.

Відповідно до ст. 52-1 Підрозділу 10 Податкового Кодексу України 02.12.2010 "Інші перехідні положення", протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню;

4) неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, що призвело до нарахувань єдиного внеску та відповідно до ч.11 ст.25 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VІ застосовуються штрафні санкції у розмірі від восьми до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

5) пункту 1 частини 1 статті 7, пункту 5 статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VІ, а саме: підприємством занижено суму нарахованого єдиного внеску у квітні 2018 року на суму 819,06 грн., платником самостійно виправлено помилку у травні 2018 року; у травні 2019 року на суму 26986,38 грн., платником самостійно виправлено помилку у травні 2018 року; у травні 2019 року на суму 26986,38 грн., платником податку самостійно виправлено помилку у червні 2019 року, у травні 2019 року на суму 1900,80 грн., платником самостійно виправлено помилку у серпні 2019 року, у грудні 2019 року на суму 373,72 грн., платником податків самостійно виправлено помилку у січні 2020 року, у січні 2020 року на суму 836,16 грн., платником податку самостійно виправлено помилку у лютому 2020 року;

підприємством занижено суму нарахованого єдиного внеску на загальну суму 3561,51 грн., у тому числі: у березні 2020 року на 677,02 грн., у грудні 2020 року на 382,80 грн., у травні 2019 року на суму 2501,69 грн.;

6) пункту 1 частини 2 статті 6, абзацу 2 частини 8 статті 9 Закону України №2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове страхування" із змінами та доповненнями ТОВ "СКБ УКРЕЛЕКТРОМАШ" під час виплати заробітної плати (доходу) не сплачувало нарахований на ці виплати єдиний внесок у загальній сумі 114160,78 грн.;

7) абзацу 1 частини 8 статті 9 Закону України від 08.07.2010 року №2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове страхування" із змінами та доповненнями, несвоєчасно сплатило єдиний внесок, нарахований за календарний місяць терміном сплати - не пізніше 20 числа наступного місяця у загальній сумі 494979,60 грн., а саме: єдиний внесок за вересень 2019 року (частково) у сумі 32983,42 грн. по строку 21.10.2019 року, за жовтень 2019 року у сумі 123738,15 грн. по строку 20.11.2019 року, за листопад 2019 року у сумі 135138,52 грн. по строку 20.12.2019 року , за грудень 2019 року у сумі 117339,13 грн. по строку 20.01.2020 року, за січень 2020 року у сумі 85780,38 грн. по строку 20.02.2020 року.

8) ст.16-1 Підрозділу 10 Кодексу "Інші перехідні положення" пп.168.1.2, пп.168.1.5 п.168.1 ст.168, п. 176.2 ст.176 ст.161 військовий збір у сумі 121349,99 грн. при виплаті доходу та у строки, встановлені для місячного податкового періоду, перераховано до бюджету не своєчасно, військовий збір у сумі 18523,68 грн. станом на 31.03.2021 року до бюджету не перераховано.

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 14.07.2021:

- №00138950718, яким ТОВ "СКБ Укрелектромаш" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 2250432,08 грн., з яких сума грошового зобов`язання становить 860811,50 грн. та штрафні (фінансові) санкції 1200318,22 грн., а також пеня у розмірі 189302,36 грн. (том 1, а.с.62);

- №00139030718, яким ТОВ "СКБ Укрелектромаш" збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору у загальному розмірі 46453,09 грн., з яких сума грошового зобов`язання становить 26819,28 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції 1120,13 грн. (том 1, а.с.61).

Також контролюючим органом за наслідками перевірки, складено:

- рішення про застосування штрафних санкцій та донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 14.07.2021 року №00139010718, яким до ТОВ "СКБ Укрелектромаш" донарахованого єдиний соціальний внесок у сумі 3561,51 грн. (том 2, а.с.48);

- рішення про застосування штрафних санкцій та донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 14.07.2021 року №000138940718, яким до ТОВ "СКБ Укрелектромаш" застосовано стягнення суми штрафу в розмірі 10% таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум у розмірі 11416,08 грн. (том 2 ,а.с.51);

- рішення про застосування штрафних санкцій та донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 14.07.2021 року №00138970718, яким до ТОВ "СКБ Укрелектромаш" застосовано штраф 20% у сумі 9910,70 грн. та пеню у розмірі 4733,11 грн. (том 2, а.с.53);

- рішення про застосування штрафних санкцій за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок від 14.07.2021 №00139020718, яким до ТОВ "СКБ Укрелектромаш" застосовано штраф на суму 255,00 грн. (том 2, а.с.50);

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.07.2021 №Ю-00139000718 про донарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове держане соціальне страхування у розмірі 3561,51 грн. (том 1, а.с.65).

Позивач оскаржив зазначені вище податкові повідомлення-рішення від 14.07.2021 №00138950718 та №00139030718 до Державної податкової служби України.

Рішенням Державної служби України від 15.11.2021 №25830/6/99-00-06-01-04-06 задоволено скаргу ТОВ "СКБ Укрелектромаш" та скасовано податкові повідомлення-рішення від 14.07.2021 №00138950718, №00139030718 (том 1, а.с.237-244).

Головним управлінням ДПС у Харківській області, на виконання рішення ДПС України від 14.07.2021, прийнято нові податкові повідомлення-рішення від 03.12.2021:

1) №00280170718, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 1928861,68 грн., з яких сума грошового зобов`язання становить 860811,50 грн. та штрафні (фінансові) санкції 878747,22 грн., а також пеня у розмірі 189302,36 грн. (том 2, а.с.55);

2) №00280180718, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору у загальному розмірі 38281,80 грн., з яких сума грошового зобов`язання становить 18523,68 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції 18637,99 грн., пеня - 1120,13 грн. (том 2, а.с.54).

Позивач не погодився з податковими повідомленнями-рішеннями №00280180718 від 03.12.2021, №00280170718 від 03.12.2021, рішенням №00138970718 від 14.07.2021, рішенням №00139010718 від 14.07.2021, рішенням №00138940718 від 14.07.2021, вимогою про сплату боргу (недоїмки) №Ю-00139000718 від 14.07.2021 та звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає таке.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам в частині прийнятих 03.12.2021 податкових повідомлень-рішень №00280170718, яким за платежем податок на доходи фізичних осіб донараховано податкові зобов`язання, застосовано штрафну (фінансову) санкцію та нараховано пеню, а також №00280180718, яким збільшено суму грошового зобов`язання, застосовано штрафну (фінансову) санкцію та пеню з військового збору, колегія суддів вказує наступне.

Згідно з підпунктом "а" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України (далі по тексту ПК України), особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Згідно з пп.14.1.180 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом цього Кодексу.

Відповідно до ст.18 ПК України, податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов`язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов`язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

Відповідно до п п.168.1.1, 168.1.2 п.168.1 ст.168 ПК України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету до або під час виплати оподатковуваного доходу.

У відповідності до пп.168.1.5 п.168.1 ст.168 ПК України, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Порушення щодо повноти сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб, дотримання встановлених строків сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб під час виплати заробітної плати, лікарняних працівникам Товариства встановлені на підставі головних книг Товариства по рахунках 6411, 661, 663 банківських виписок щодо перерахування податку на доходи фізичних осіб, перерахування грошових коштів з установи банку на карткові рахунки працівників та до каси Товариства на виплату заробітної плати, лікарняних, відомостей з нарахування та виплати заробітної плати працівникам, каси Товариства, ІКП платника податку за платежем податок на доходи фізичних осіб за 2018, 2019, 2020, 2021 роки.

Так, пунктом 171.1 ст.171 Податкового кодексу України визначено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку на доходи у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доході на користь платника податку.

Відповідальність платників податків за податкові порушення регламентується главою 11 розділу II Податкового кодексу України, який передбачає, зокрема, відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) податків (стаття 124 цього Кодексу) та за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати (стаття 125-1 цього Кодексу).

Пунктом 176.2 ст.176 Податкового кодексу України визначено, що податкові агенти зобов`язані, зокрема, своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається; нести відповідальність у випадках, визначених цим Кодексом.

Висновками перевірки встановлено реєстр сум податку на доходи фізичних осіб, які товариством під час виплати заробітної плати, лікарняних, або у строки, встановлені для місячного податкового періоду, до бюджету перераховано не своєчасно та не у повному обсязі.

Також, перевіркою встановлено, що станом на 31.03.2021 Товариством під час виплати доходів фізичним особам платникам податку у вигляді заробітної плати не було перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб у сумі 860811,54 грн. (строк сплати якого настав).

Відповідно до пп. 54.3.5 п.54.3 ст.54 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента свідчать про порушення правил на нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Аналіз зазначених статей свідчить про те, що законодавець прямо передбачив алгоритм дій податкового агента у випадках, коли оподатковуваний дохід (у тому числі заробітна плата) нараховується, однак не виплачується платнику податків фізичній особі, безвідносно до причин, які обумовили невиплату такого доходу. У разі невиплати нарахованої заробітної плати податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені Податковим кодексом України для місячного податкового періоду.

Відповідно до ч.1 ст.109 ПК України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з ч.1 ст.115 ПК України, у разі вчинення платником податків двох або більше порушень законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та апеляційної скарги, позивач, вказуючи на протиправність спірних податкових повідомлень рішень, посилається на незаконне застосування щодо нього штрафних санкцій у розмірі 25% суми податків, що підлягають нарахуванню або сплаті до бюджету, визначних на підставі ст.124 та п.125-1.2 ст.125-1 ПК України, з огляду на те, що підприємством здійснювалось нарахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору повністю відповідно до вимог Податкового кодексу України, однак, в деякі періоди і на теперішній час позивач неспроможний виплачувати їх у термін для місячного податкового періоду.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що оскаржуваними в даній справі податковими повідомленнями-рішеннями до позивача податковим органом застосовано штрафні санкції на підставі ст.125-1.2 ст.125-1 ПК України та штрафні санкції на підставі п.124.2 ст.124 ПК України.

Так, відповідно до п.124.1, п.124.2 ст.124 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Діяння, передбачені пунктом 124.1 цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Згідно з п.125-1.1 ст.125 ПК України, ненарахування та/або неутримання, та/або несплата (неперерахування), та/або нарахування, сплата (перерахування) не в повному обсязі податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь нерезидента або іншого платника податків, а також нерезидентом, на якого покладено обов`язок сплачувати податок у порядку, встановленому розділом III цього Кодексу, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 10 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Приписи п.125-1.2 ст.125-1 ПК України передбачають, ті самі дії, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Верховний Суд при вирішенні аналогічних справ виклав правову позицію щодо застосування наведених положень Податкового кодексу України та чітко окреслив ознаки, які дозволяють розмежувати юридичні підстави для застосування вищевказаних штрафів.

Так, у постанові Верховного Суду від 15.07.2021 у справі №806/148/17 сформульовано правову позицію, відповідно до якої: "несвоєчасна виплата задекларованих та узгоджених грошових зобов`язань за платежами "податок на доходи фізичних осіб-найманих працівників" та "військовий збір" виникла внаслідок затримки виплати оподатковуваного доходу - заробітної плати. Натомість податок на доходи фізичних осіб і військовий збір позивачем утримано та перераховано до бюджету в день виплати доходу на користь найманих працівників, а відтак мало місце лише несвоєчасне перерахування сум податку та збору, відповідальність за яке передбачено статтею 126 ПК України (стаття у попередній редакції ПК України, яка ідентична за правовою конструкцією з п.124.1 ст.124 ПК України у чинній редакції), а не статтею 127 цього Кодексу (стаття у попередній редакції ПК України, яка ідентична за правовою конструкцією зі п.125-1.1 ст.125-1 ПК України у чинній редакції), як помилково вважає контролюючий орган.

Зважаючи на те, що позивач, у порушення вимог пп.168.1.5 п.168.1 ст.168 ПК України, не перерахував до бюджету суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору з нарахованих сум заробітної плати у строки, встановлені ПК України для місячного податкового періоду, ГУ ДПС у Харківській області застосовано штрафні санкції.

Питання розмежування правопорушень, відповідальність за які встановлена нормами статей 126 та 127 ПК, було предметом вирішення Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 січня 2020 року у справі №820/11382/15, в результаті чого сформовано правовий висновок, згідно з яким: "несплата (неперерахування) податковим агентом до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків є підставою для накладення штрафу згідно зі статтею 127 ПК України. Розмір штрафних санкцій визначається з урахуванням кількості допущених податкових правопорушень, незалежно від того, що виявлено такі порушення контролюючим органом в межах однієї перевірки. Невиконання обов`язку щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб утворює склад податкового правопорушення із формальним складом, відповідальність за яке передбачена пунктом 127.1 статті 127 ПК України, і це правопорушення вважається закінченим з моменту виплати доходу без сплати (перерахування) податку. З цього ж моменту виникають підстави для настання відповідальності".

Відповідно до висновку, викладеного в цій же постанові, податковим правопорушенням за статтею 126 ПК є вчинення дії платником податку (податковим агентом) щодо фактичної сплати узгодженої суми грошового зобов`язання, але із затримкою (несвоєчасно), тоді як за статтею 127 ПК - бездіяльність платника податку (податкового агента), тобто ненарахування, неутримання та/або несплата ПДФО до або під час виплати доходу на користь іншої особи. Кваліфікуючою ознакою для застосування відповідальності, передбаченої нормами статті 127 ПК, є порушення платником податків (податковим агентом) встановлених правил щодо утримання податку з джерела виплати доходу. Джерелом виплати доходу є заробітна плата, з якої податковим агентом утримано податок на доходи фізичних осіб, але не перераховано у встановлені терміни до бюджету (до виплати заробітної плати або одночасно з виплатою заробітної плати).

Аналогічний підхід щодо розмежування відповідальності за статтею 126 та статтею 127 ПК України застосовано Верховним Судом у постанові від 14 лютого 2020 року у справі №817/1272/18.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду.

За фактом виявлення порушень податкового законодавства зі сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору, відповідачем генеральному директору ТОВ "СКБ Укрелектромаш" ОСОБА_1 було надано запит щодо надання пояснень та копій документів.

ТОВ "СКБ Укрелектромаш" надано відповідь на запит від 01.06.2021 №38 за підписом генерального директора ОСОБА_1 та копії документів (обороти рахунків 6411, 642, 661, 663, 311 за період з 01.04.2018 по 31.03.2021, копія наказу про призначення Генерального директора ТОВ "СКБ Укрелектромаш"). В поясненні Генеральний директор ОСОБА_1 повідомив, що він приступив до виконання обов`язків генерального директора з 18 березня 2020 року. За період з 18 березня 2020 року по 31 березня 2021 року Товариством регулярно виконувалися поточні зобов`язання щодо нарахування, утримання та перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Щодо заборгованості по сплаті податків та зборів, яка виникла за час, що передував даті його призначення на посаду генерального директора, надати пояснення він не може, оскільки причини несплати зазначених платежів попереднім керівником йому невідомі.

Поряд з тим, в ході аналізу залишків та руху коштів на розрахункових рахунках ТОВ "СКБ Укрелектромаш", відповідачем встановлено, що за період, що перевірявся, на розрахунковий рахунок підприємства надійшли кошти у загальній сумі 63318061,29 грн., що підтверджується завіреною копією обігово-сальдової відомості за рахунком 311 за період з 01.04.2018 по 31.03.2021 у розрізі дат, яка надана до матеріалів перевірки. Вищезазначене свідчить, про те що Товариство мало можливість дотримуватись правил та норм щодо строків перерахування відповідних податків і зборів, визначених Кодексом, проте не вживало достатніх заходів щодо їх дотримання та нарощувало заборгованість.

Належних та допустимих доказів або пояснень щодо спростування зазначеної інформації позивачем в ході судового розгляду справи не надано.

Таким чином, податковим органом при проведенні перевірки встановлено вчинення позивачем триваючого правопорушення податкового законодавства, а саме пп.168.1.2, п.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.176.2 ст.176 ПК України.

За таких підстав, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірне застосування відповідачем до ТОВ "СКБ Укрелектромаш" штрафних санкцій на підставі та у розмірі, визначених пп.125-1.1, 125-1.2 ст.125-1 ПК України, які увійшли до оскаржуваних податкових повідомлень-рішень разом зі штрафними санкціями, нарахованими на підставі п.124.2 ст.124 ПК України, та обґрунтованість прийнятих податкових повідомлень-рішень від 03.12.2021 №00280180718, №00280170718.

Стосовно позовних вимог про донарахування відповідним податковим органом своєчасно не нарахованого єдиного внеску, застосування до позивача штрафних санкцій, колегія суддів зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку врегульовані Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі Закон №2464-VI).

Відповідно до ст.1 Закону №2464-VI, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Частиною 1 статті 4 Закону №2464-VI визначено, що платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з ч.2 ст.6 Закону №2464-VI, платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону №2464-VI визначено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до частини 5 статті 8 Закону №2464-VI, єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця (частина 8 статті 9 Закону №2464-VI).

Пунктом 6 ч.1 ст.1 Закону №2464-VI встановлено, що сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, є недоїмкою.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.25 Закону №2464-VI, суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Згідно з пунктом 3 частини 11 статті 25 Закону №2464-VI, податковий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за донарахування податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Відповідно до пункту 3 частини 2 розділу VІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 р. за №508/26953, за донарахування податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску до 01 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми, а після 01 січня 2015 року - 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Для розрахунку зазначеного штрафу кількість звітних періодів розраховується, починаючи з місяця, на який припадає термін подання звітності за період, за який донараховано (обчислено) суми єдиного внеску, та закінчуючи місяцем, на який припадає отримання таким платником акта перевірки від податкового органу або в якому він подав звітність, що містить відомості про суми нарахованого єдиного внеску, де зазначено такі донараховані суми.

Якщо за результатами перевірки виявлено в окремих місяцях суми донарахованого (своєчасно не обчисленого) єдиного внеску, за кожне таке донарахування (кожний місяць) відповідно до Закону накладається штраф у порядку та розмірах, визначених в абзацах першому та другому цього підпункту.

Для дотримання вимог щодо максимального розміру (50 відсотків) штрафу:

визначається сукупно сума донарахувань за всіма звітними періодами, у яких вони виявлені;

визначається сукупно сума штрафу за всіма звітними періодами, у яких виявлені донарахування та за якими нараховано такі штрафи;

здійснюється обрахування максимального розміру штрафу від сукупної суми донарахувань та порівнюється із фактично нарахованою сумою штрафів, визначеною сукупно за всі звітні періоди, в яких донараховано суми єдиного внеску.

До сплати визначаються суми штрафів, що не перевищують максимального їх розміру, визначеного цим підпунктом.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску за формою згідно з додатком 13 до цієї Інструкції.

Судом з матеріалів справи встановлено, що за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки (акт від 22.06.2021 №10868/20-40-07-18-06/23752688) виявлено порушення позивачем вимог пункту 2.1 статті 6, пункту 5 статті 8, статті 9 Закону №2464-VI, а саме занижено базу нарахування єдиного внеску на загальну суму 3561,51 грн..

Крім того, судом встановлено, що перевіркою питань щодо пропорційності сплати єдиного внеску (авансових платежів) одночасно з виплатою сум заробітної плати (доходу), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, ТОВ "СКБ Укрелектромаш" встановлено відповідно абзаців 1 та 2 ч.8 ст.9 Закону України від 08.07.2010 року №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" із змінами та доповненнями, що платники єдиного внеску зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

При цьому, платники (роботодавці), під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).

Відповідно до п.2 Порядку прийняття банками на виконання розрахункових документів на виплату заробітної плати, затвердженого наказом Міндоходів України від 09.09.2013 №453 "Про затвердження Порядку прийняття банками на виконання розрахункових документів на виплату заробітної плати", суми сплаченого єдиного внеску одночасно з виплатою заробітної плати, на які відповідно до Закону нараховується єдиний внесок, повинні складати не менше 1/3 суми коштів для виплати заробітної плати.

Відповідно до листа Державної фіскальної служби України від 15.01.2016 №526/5/99-99-17-03-01-16 Національному банку України "Державна фіскальна служба України у зв`язку з набранням чинності 01 січня 2016 року Законом України від 24 грудня 2015 року №909-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" (далі - Закон №909-VІІІ), яким, зокрема, внесено зміни до частини п`ятої статті 8 Закону України від 08 липня 2010 року №2464 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464), повідомляє таке.

Для платників, визначених частиною першою статті 4 Закону №2464, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) встановлено у розмірі 22 відсотки до бази нарахування.

Відповідно до частини другої статті 24 Закону №2464 наказом Міндоходів від 09.09.2013 №453 затверджено Порядок прийняття банками на виконання розрахункових документів на виплату заробітної плати, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.09.2013 за №1602/24134 (далі - Порядок), який є підзаконним нормативно-правовим актом.

Пунктом 2 Порядку передбачено, що банки приймають від платників єдиного внеску грошові чеки, платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до Закону №2464 нараховується єдиний внесок, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником єдиного внеску розрахункових документів (документів на переказ готівки) про перерахування коштів для сплати сум єдиного внеску. Суми, сплачені за цими документами, повинні складати не менше 1/3 суми коштів для вплтати заробітної тати, зазначеної в грошових чеках, та платіжних дорученнях та інших розрахункових документах.

Якщо в розрахункових документах або документах на переказ готівки сума єдиного внеску менша, ніж 1/3 суми коштів для виплати заробітної тати, банки приймають від платників єдиного внеску грошові чеки та/або платіжні доручення та/або інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати разом з оригіналом довідки-розрахунку, погодженим з органом доходів і зборів за місцем взяття на облік платника єдиного внеску.

Довідка-розрахунок складається платником єдиного внеску у трьох примірниках за формою згідно з додатком 1 до Порядку (пункт 3 Порядку).

Оскільки на сьогодні змінюється частка єдиного внеску, що підлягає контролю, просимо до приведення Порядку у відповідність до законодавства при прийнятті від платників єдиного внеску грошових чеків, та платіжних доручень та інших розрахункових документів на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної тати, на які відповідно до Закону №2464 нараховується єдиний внесок, контролювати сплату єдиного внеску, яка має становити 1/5 суми коштів для виплати заробітної плати, зазначеної в грошових чеках, платіжних дорученнях та інших розрахункових документах, відповідно до додатка 1 до Порядку.

Територіальні органи ДФС зобов`язано при перевірці додатка 1 до Порядку погоджувати сплату єдиного внеску, яка має становити 1/5 суми коштів для виплати заробітної плати, зазначеної в грошових чеках, платіжних дорученнях та інших розрахункових документах, та підтверджувати додаток 1 до Порядку з приміткою "Погоджено відповідно до встановленого з 01.01.2016 Законом України від 08 липня 2010 року №2464 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" розміру єдиного внеску".

Перевіркою питань щодо пропорційності сплати єдиного внеску (авансових платежів) одночасно з виплатою сум заробітної плати (доходу), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, встановлено, що в порушення п.1 ч.2 ст.6, абзацу 2 ч.8 ст.9 Закону України від 08.07.2010 №2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" із змінами та доповненнями ТОВ "СКБ Укрелектромаш" під час виплати заробітної плати (доходу) не сплачувало нарахований на ці виплати єдиний внесок в загальній сумі 114160,78 гривень.

Водночас, пунктом 9 прим.11.1 розд.VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" із змінами та доповненнями (далі - Закон №2464) встановлено, що тимчасово штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою ст.25 Закону №2464 не застосовуються за наступні порушення, вчинені щодо періодів з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19): несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок); неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів); несвоєчасне подання звітності, передбаченої Законом №2464, до контролюючих органів.

Судом з письмових пояснень представника відповідача встановлено, що відповідно даних інтегрованої картки платника податків з єдиного внеску (71010000), ТОВ "СКБ Укрелектромаш" в порушення абзацу 1 частини 8 статті 9 Закону України від 08.07.2010 року №2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" несвоєчасно сплатило єдиний внесок, нарахований за календарний місяць терміном сплати - не пізніше 20 числа наступного місяця у загальній сумі 494979,60 грн., а саме: єдиний внесок за вересень 2019 року (частково) у сумі 32983,42 грн. по строку 21.10.2019, за жовтень 2019 року у сумі 123738,15 грн. по строку 20.11.2019, за листопад 2019 року у сумі 135138,52 грн. по строку 20.12.2019, за грудень 2019 року у сумі 117339,13 грн. по строку 20.01.2020, за січень 2020 року у сумі 85780,38 грн. по строку 20.02.2020.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 14.07.2021 №00138970718, №00139010718 та №00138940718 про донарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та застосування штрафних санкцій відповідають приписам вище наведеного законодавства, у зв`язку з чим відсутні достатні правові підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.

Позовні вимоги про скасування податкової вимоги від 14.07.2021 №Ю-0013900 є похідними від позовних вимог про визнання протиправним і скасування рішення ГУ ДПС у Харківській області від 14.07.2021 №00138970718, відтак також не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач в ході судового розгляду справи довів, що у спірних відносинах при прийнятті оскаржуваних рішень він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Разом з тим, позивач не надав суду належних доказів того, що оспорювані рішення відповідача не відповідають фактичним обставинам справи та порушують його права і законні інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Приймаючи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовано спірні відносини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову ТОВ «СКБ Укрелектромаш».

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно ч. 1ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СКБ Укрелектромаш" залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2023 по справі № 520/18339/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)С.П. ЖигилійСудді(підпис) (підпис) Т.С. Перцова В.Б. Русанова Повний текст постанови складено 12.07.2023 року