ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2023 рокуЛьвівСправа № 460/252/23 пров. № А/857/5242/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого суддіЗаверухи О.Б.,
суддівЗатолочного В.С., Качмара В.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Міура» на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міура» до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, рішення про застосування фінансових санкцій,
суддя (судді) в суді першої інстанції Зозуля Д.П.,
час ухвалення рішення не зазначено,
місце ухвалення рішення м. Рівне,
дата складання повного тексту рішення 22 лютого 2023 року,
В С Т А Н О В И В:
04 січня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Міура» (далі ТОВ «МІУРА») звернулось в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області, в якому просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01 листопада 2022 року № 505217000705; визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 01 листопада 2022 року № 505317000705.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що 06 жовтня 2022 року працівниками Головного управління ДПС у Рівненській області проведено фактичну перевірку, за результатами якої складено акт фактичної перевірки № 5626/ж5/17-00-07-05-17/19485164 від 07 жовтня 2022 року. Вказаним актом встановлено: порушення п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме 30 серпня 2020 року не забезпечено використання режиму попереднього програмування в РРО найменування, цін, обліку кількості кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної під категорії згідно УКТ ЗЕД; порушення статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», а саме роздрібна торгівля алкогольними напоями без марок акцизного податку. На підставі висновків акту перевірки, Головне управління ДПС у Рівненській області прийняло податкове повідомлення-рішення від 01 листопада 2022 року № 505217000705 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 5100 грн та рішення про застосування фінансових санкцій від 01 листопада 2022 року № 505317000705 про застосування штрафу у розмірі 17000 грн. Вважає висновки, викладені в акті фактичної перевірки, необґрунтованими, та такими, що не відповідають фактичним обставинам, а прийняті податкове повідомлення-рішення та рішення про застосування фінансових санкцій протиправними. Зазначає, що копія фіскального чеку № 3000453128 не досліджувалася під час перевірки у зв`язку із втратою контрольної стрічки електронного формату за період з 27 липня 2018 року по 29 вересня 2021 року, а реалізація алкогольних напоїв без марки акцизного податку встановленого зразка розповсюджується лише на продаж повної пляшки, а не реалізації алкогольних напоїв на розлив. За наведених обставин вважає, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 01 листопада 2022 року № 505217000705 та рішення про застосування фінансових санкцій від 01 листопада 2022 року № 505317000705 прийняті лише на підставі припущень посадових осіб Головного управління ДПС у Рівненській області всупереч нормам матеріального права та без врахування усіх відомостей та документів, тому наявні підстави для визнання їх протиправними та скасування судом.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2023 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення про застосування фінансових санкцій Головного управління ДПС у Рівненській області від 01 листопада 2022 року № 505317000705. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що суб`єкт господарювання зобов`язаний проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, інформація про які відображається в Системі обліку даних реєстраторів розрахункових операцій та може бути використана в межах повноважень посадовими особами органів ДПС для виконання завдань та функцій, визначених Податковим кодексом України. Згідно висновків Акту перевірки позивач допустив порушення вимог пункту 11 ст. 3 Закону № 265, не забезпечивши використання режиму попереднього програмування в РРО найменування, цін, обліку кількості та коду товарної під категорії, згідно УКТ ЗЕД для підакцизних товарів, а саме згідно з фіскальним чеком від 30 серпня 2020 року № 4087, РРО 3000453128, встановлено факт продажу 0,15 л джину «Гордоні» на суму 195,00 грн без зазначення в чеку коду товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД. Тобто фіскальний чек № 4087 від 30 серпня 2020 року РРО 3000453128, що відображений в системі обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, не містив коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД. Вказане твердження підтверджене витягом з системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій. Наведене свідчить про правомірність податкового повідомлення-рішення від 01 листопада 2022 року № 505217000705 та відсутність підстав для його скасування. При цьому зберігання та реалізація алкогольних напоїв за наявності марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі згідно із законодавством розповсюджується на продаж повної (невідкоркованої) пляшки або іншої тари з алкогольним напоєм, натомість у разі реалізації у закладах алкогольних напоїв на розлив чинним законодавством не вимагається збереження марки акцизного податку на такій пляшці або іншій тарі. Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність правових підстав для застосування до позивача штрафних санкцій за продаж алкогольних напоїв без марок акцизного податку та про наявність підстав для визнання протиправним і скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 01 листопада 2022 року № 505317000705.
Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ «Міура» подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти нове, яким визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01 листопада 2022 року № 505217000705.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального права, неповним з`ясуванням обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що суд першої інстанції використав закон, який не підлягав застосуванню в період 30 серпня 2020 року, що свідчить про неправильне застосування норм матеріального права та є підставою для скасування судового рішення. Вказує, що суд першої інстанції не врахував, що Порядок функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, затверджений наказом Міністерства фінансів України № 477 від 05 серпня 2020 року, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09 листопада 2020 року та набув чинності з дня його офіційного оприлюднення, з 24 листопада 2020 року, натомість витяг з цієї системи, врахований судом, стосується інформації, датованої 30 серпня 2020 року. Звертає увагу на те, що суд першої інстанції при розгляді справи не з`ясовував відповідність інформації, наданої відповідачем у витязі з системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій щодо чеку № 4087 від 30 серпня 2020 року з даними самого фіскального чеку. Вказує, що копія чеку не досліджувалась і під час проведення перевірки, оскільки через збій в роботі РРО під час проведення робіт по зміні версії програмного забезпечення втрачено контрольну стрічку електронного формату за період 27 липня 2018 року до 29 вересня 2021 року, що підтверджується довідкою про опломбування РРО та актом реєстрації ремонту РРО.
Представником відповідача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01 листопада 2022 року № 505217000705. Вважає, що судом першої інстанції обгрунтовано взято до уваги витяг із системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, який повною мірою засвідчує факт відсутності у фіскальному чеку № 4087 від 30 серпня 2020 року коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.
Суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження) (п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу з наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Рішення в частині задоволення позовних вимог не оскаржене, тому відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України в апеляційному порядку не переглядається.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити повністю з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Міура» (код ЄДРПОУ 19485164, місцезнаходження: Рівненська обл., м. Рівне, вул. Соборна, буд. 112), взято на податковий облік в Головному управлінні ДПС у Рівненській області Державна податкова інспекція у м. Рівному, основний вид діяльності 55.10 Діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування, також наявні види економічної діяльності: 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування та 56.30 Обслуговування напоями та інші.
Відповідно до наказу Головного управління ДПС у Рівненській області від 28 вересня 2022 року №2219-п, керуючись ст. 20, пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, п. 80.8 ст. 80, 82.3 ст. 82, на підставі пп. 80.2.2, 80.2.5, 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, наказано провести з 28 вересня 2022 року терміном 10 діб фактичну перевірку господарського об`єкту за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. Соборна, 112, де здійснює діяльність ТОВ «Міура» (код ЄДРПОУ 19485164), з метою перевірки дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі порядку ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, ведення касових операцій, наявності свідоцтв, ліцензій, у тому числі на виробництво, обіг та зберігання підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
На підставі пп. 80.2.2, 80.2.5, 80.2.7 п. 80.2 ст. 80, пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, відповідно до наказу Головного управління ДПС у Рівненській області від 28.09.2022 №2219-п та направлень від 28.09.2022 № 2171/ж3/17-00-07-05-15, № 2170/ж3/17-00-07-05-15, фахівцями відповідача 06 жовтня 2022 року проведено фактичну перевірку господарської діяльності пабу, що розташований за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. Соборна, 112, суб`єкта господарської діяльності ТОВ «Міура», за результатами якої складено акт (довідка) фактичної перевірки № 5626/ж5/17-00-07-05-17/19485164 від 07 жовтня 2022 року (далі Акт).
Згідно з висновками Акту, фактичною перевіркою встановлені наступні порушення:
- вимог пункту 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», не забезпечення використання режиму попереднього програмування в РРО найменування, цін, обліку кількості та коду товарної під категорії, згідно УКТ ЗЕД для підакцизних товарів, а саме згідно з фіскальним чеком від 30 серпня 2020 року, з фіскальним чеком РРО 3000453128, № 4087, встановлено факт продажу 0,15 л джину «Гордоні» на суму 195,00 грн без зазначення в чеку коду товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД;
- вимог статі 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», реалізація алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, а саме на момент перевірки в продажу знаходилось 0,54 л текіли «Хосе Куерво» на суму 764,00 грн, в пляшці ємкістю 0,7 л, без марки акцизного податку встановлено зразка.
Як слідує з акту перевірки, перевірку здійснено у присутності директора ТОВ «Міура» ОСОБА_1 .
Крім того, з направлень на перевірку від 28 вересня 2022 року № 2171/ж3/17-00-07-05-15, № 2170/ж3/17-00-07-05-15 судом першої інстанції встановлено, що директору ТОВ «Міура» Сістуку А.О. пред`явлено службові посвідчення та направлення, а також вручено копію наказу від 28 вересня 2022 року №2219-п.
07 жовтня 2022 року відповідачем складено акт № 318/ж6/17-00-07-05 про те, що позивач відмовився від підписання та отримання акту фактичної перевірки.
На підставі висновків Акту перевірки ГУ ДПС у Рівненській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 01 листопада 2022 року № 505217000705 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 5100 грн та рішення про застосування фінансових санкцій від 01 листопада 2022 року № 505317000705 про застосування штрафу у розмірі 17000 грн.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про безпідставність позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 01 листопада 2022 року № 505217000705.
Проте, колегія суддів не погоджується з обґрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02 грудня 2010 року (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до приписів підпунктів 19-1.1.14, 19-1.1.16 19-1.1.17 пункту 19-1.1 статті 19 ПК України (в редакції від 13 серпня 2020 року, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), контролюючі органи виконують такі функції:
здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері;
здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального;
проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі Закон № 265/95-ВР, тут і далі в редакції від 01 серпня 2020 року, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Його дія поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Статтею 2 Закону № 265/95-ВР передбачено, що у цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:
реєстратор розрахункових операцій пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для виконання платіжних операцій. До реєстраторів розрахункових операцій належать: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп`ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо;
розрахункова операція приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;
Згідно з пунктами 1, 2, 11, 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:
проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти);
проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму попереднього програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості;
вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті). Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Відповідно до частини першої статті 15 Закону № 265/95-ВР контроль за додержанням суб`єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та інших вимог цього Закону здійснюють контролюючі органи шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.
Згідно з пунктом 7 статті 17 Закону № 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.
Із матеріалів справи слідує, що згідно з висновками Акту перевірки позивач допустив порушення вимог пункту 11 статті 3 Закону № 265/95-ВР, не забезпечивши використання режиму попереднього програмування в РРО найменування, цін, обліку кількості та коду товарної під категорії, згідно УКТ ЗЕД для підакцизних товарів, а саме згідно з фіскальним чеком від 30 серпня 2020 року № 4087, РРО 3000453128, встановлено факт продажу 0,15 л джину «Гордоні» на суму 195,00 грн без зазначення в чеку коду товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД.
Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні прийшов до висновку, що фіскальний чек № 4087 від 30 серпня 2020 року РРО 3000453128, що відображений в системі обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, не містив коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, що підтверджується витягом з системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій та свідчить про правомірність податкового повідомлення-рішення від 01 листопада 2022 року № 505217000705 та відсутність підстав для його скасування.
Стосовно доводів скаржника про те, що суд першої інстанції помилково застосував до спірних правовідносин закон, який не підлягав застосуванню, а саме Порядок функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, затверджений наказом Міністерства фінансів України № 477 від 05 серпня 2020 року, колегія суддів зазначає наступне.
Абзацом 55 статті 2 Закону № 265/95-ВР (в редакції від 01 серпня 2020 року) передбачено, що терміни «система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій» і «контролюючий орган» для цілей цього Закону вживаються у значенні, наведеному в Податковому кодексі України.
Пунктом 14.1 статті 14 ПК України визначено значення понять, які вживаються у цьому Кодексі.
Проте, колегія суддів звертає увагу на те, що на момент виникнення спірних правовідносин, 30 серпня 2020 року, ПК України не містив визначення терміну «система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій».
Пункт 14.1 статті 14 ПК України доповнено підпунктом 14.1.278 згідно із Законом № 129-IX від 20 вересня 2019 року з урахуванням змін, внесених Законом № 1017-IX від 01 грудня 2020 року, які набрали чинності з 01 січня 2021 року.
Згідно з підпунктом 14.1.278. пункту 14.1. статті 14 ПК України (в редакції від 01 січня 2021 року) система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі - СОД РРО) інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених реєстраторами розрахункових операцій та програмними реєстраторами розрахункових операцій), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.
Користувачам-покупцям (споживачам) через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до статті 42-1 цього Кодексу, забезпечується можливість:
контролю справжності та достовірності розрахункових документів, що зберігаються в СОД РРО.
Порядок функціонування СОД РРО визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Наказом Міністерства фінансів України № 477 від 05 серпня 2020 року затверджено Порядок функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі Порядок № 477).
Згідно п. 1 Порядку № 477 цим Порядком встановлюється механізм функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі СОД РРО) щодо отримання від реєстраторів розрахункових операцій (далі РРО) та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі ПРРО) визначених законодавством даних та збереження таких даних у базі даних інформаційно-телекомунікаційної системи Державної податкової служби України.
Пунктами 1, 2 розділу ІІ Порядку № 477 передбачено, що СОД РРО інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних РРО та ПРРО (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених РРО та ПРРО), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.
СОД РРО розташована в ДПС та використовується в межах повноважень посадовими особами органів ДПС для виконання завдань та функцій, визначених Податковим кодексом України.
Колегія суддів наголошує, що наказ Міністерства фінансів України № 477 від 05 серпня 2020 року, яким затверджено Порядок функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09 листопада 2020 року, набрав чинність 24 листопада 2020 року.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що суд першої інстанції помилково застосував до спірних правовідносин нормативно-правовий акт, який не підлягав застосуванню, а саме Порядок функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, затверджений наказом Міністерства фінансів України № 477 від 05 серпня 2020 року.
Згідно зі статтею 74 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Таким чином, оскільки на момент виникнення спірних правовідносин не був чинним Порядок функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, судом першої інстанції помилково враховано витяг із системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій як доказ здійснення ТОВ «Міура» продажу 0,15 л джину «Гордоні» на суму 195,00 грн без зазначення в чеку коду товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД.
Колегія суддів також зазначає, що суд першої інстанції при розгляді справи не з`ясовував відповідність інформації, наданої відповідачем у витязі з системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій щодо чеку № 4087 від 30 серпня 2020 року із даними самого фіскального чеку.
Крім того, із Акту перевірки слідує, що копія фіскального чеку не досліджувалась і під час проведення фактичної перевірки, оскільки через збій в роботі РРО під час проведення робіт по зміні версії програмного забезпечення втрачено контрольну стрічку електронного формату за період 27 липня 2018 року до 29 вересня 2021 року, що підтверджується довідкою про опломбування РРО та актом реєстрації ремонту РРО (а.с.11-12).
Відповідно до п. 1.2. Розділу І Вимог щодо створення контрольної сррічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій, програмних режстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних затверджених наказом Міністерства фінансів України від 08 жовтня 2012 року № 1057 контрольна стрічка в електронній формі копії розрахункових документів, а також копії фіскальних звітних чеків, послідовно сформованих РРо, що створені в електронній формі таким реєстратором, які зберігаються на носії контрольної стрічки у формі пакетів даних.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що оскільки відповідачем не встановлено належними та допустимими доказами факт продажу позивачем 0,15 л джину «Гордоні» на суму 195,00 грн без зазначення в чеку коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, податкове повідомлення-рішення від 01 листопада 2022 № 505217000705 є протиправним та підлягає скасуванню.
Колегія суддів також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Поряд з тим, частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи слідує, що позивачем згідно з платіжною інструкцією № 17 від 03 січня 2023 року сплачено судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2684,00 грн (а.с.13).
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2023 року стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міура» за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Рівненській області судові витрати на суму 2065 грн 00 коп.
Також, згідно з платіжною інструкцією № 297 від 03 квітня 2023 року позивачем сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 4026 грн.
Отже, колегія суддів вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області 4645,00 грн судового збору ((2684 2065) + 4026 = 4645).
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи та допущено порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 2 ч. 1 ст. 315, ст. 317, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Міура» задовольнити повністю.
Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2023 року у справі № 460/252/23 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Міура» в цій частині задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 01 листопада 2022 року № 505217000705.
В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, 12, м. Рівне, 33023, ЄДРПОУ ВП 44070166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міура» (вул. Соборна, 112, м. Рівне, 33028, ЄДРПОУ 19485164) понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору в судах першої та апеляційної інстанцій в розмірі 4645 грн 00 коп. (чотири тисячі шістсот сорок п`ять гривень).
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя О. Б. Заверуха судді В. С. Затолочний В. Я. Качмар Повне судове рішення складено 11 липня 2023 року.
Суд | Восьмий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.07.2023 |
Оприлюднено | 14.07.2023 |
Номер документу | 112155513 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Заверуха Олег Богданович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Заверуха Олег Богданович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Заверуха Олег Богданович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Заверуха Олег Богданович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Заверуха Олег Богданович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Заверуха Олег Богданович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Заверуха Олег Богданович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Заверуха Олег Богданович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Заверуха Олег Богданович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні