Постанова

від 11.07.2023 по справі 500/4024/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2023 рокуЛьвівСправа № 500/4024/22 пров. № А/857/5140/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЗаверухи О.Б.,

суддівГінди О.М., Ніколіна В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лановецької міської ради Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Громадська організація «Громадський центр «Небеса» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

суддя (судді) в суді першої інстанції Баб`юк П.М.,

час ухвалення рішення не зазначено,

місце ухвалення рішення м. Тернопіль,

дата складання повного тексту рішення 13 лютого 2023 року,

В С Т А Н О В И В:

07 листопада 2022 року ОСОБА_1 звернулась в суд з адміністративним позовом до Лановецької міської ради Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Громадська організація «Громадський центр «Небеса», в якому просила: визнати протиправним та скасувати рішення Лановецької міської ради Кременецького району Тернопільської області восьмого скликання п`ятої сесії ІІІ пленарного засідання «Про відмову в продажу земельної ділянки за кадастровим номером: 6123810100:02:004:0457» від 05 травня 2022 року № 2498; зобов`язати у місячний строк з моменту набрання законної сили рішенням суду в цій адміністративній справі, надати згоду їй та Громадській організації «Громадський центр «Небеса» на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки загальною площею 0,0828 га, кадастровий номер: 6123810100:02:004:0457, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 ; зобов`язати укласти договір із земельно-оціночною ліцензійною організацією для виготовлення експертної оцінки для викупу зазначеної земельної ділянки; зобов`язати укласти договір про сплату авансового внеску в рахунок фінансування робіт з проведення експертної оцінки земельної ділянки.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що 05 травня 2022 року Лановецькою міською радою на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2021 року у справі № 500/4729/21 повторно розглянуто її заяву про надання згоди на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки загальною площею 0,0828 га, кадастровий номер: 6123810100:02:004:0457, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами розгляду заяви прийнято рішення № 2498 «Про відмову в продажу земельної ділянки за кадастровим номером 6123810100:02:004:0457» (далі рішення № 2498). Вказує, що всупереч Рішенню Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7 рп/2009 відповідач пунктом 3 рішення № 2498 визнав таким, що втратило чинність рішення міської ради від 20 квітня 2011 року № 183 «Про надання дозволу на викуп земельної ділянки для обслуговування викупленого приміщення ХЦ «Небеса» та СПД ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 », із змінами та доповненнями до нього (далі рішення № 183). Вважає, що рішення № 183 є ненормативним правовим актом органу місцевого самоврядування, тобто актом одноразового застосування, який вичерпує свою дію фактом його виконання, а відтак, не може бути скасоване, чи змінено органом місцевого самоврядування. Зазначає, що міською радою порушено процедуру прийняття рішення № 2498 в частині підготовки проекту рішення постійною комісією міської ради з питань містобудування, архітектури, агропромислового комплексу, земельних відносин та охорони природи, зокрема, участь сторонніх осіб в засіданні постійної комісії міської ради свідчить про порушення частини 3 статті 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Вказує, що не погоджується із віднесенням земельної ділянки з кадастровим номером: 6123810100:002:004:0457 до земель загального користування, оскільки відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна, земельна ділянка кадастровий номер: 6123810100:002:004:0457 за своїм цільовим призначенням належить до земель «для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови».

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що дані містобудівної документації підтверджують, що на земельній ділянці з кадастровим номером 6123810100:02:004:0457 знаходиться проїзд загального користування. Сам факт розташування проїжджої частини виключає можливість передачі даної земельної ділянки у власність в силу прямої вказівки закону (пункт «а» частина 4 статті 83 ЗК України). Безвідносно до того, за яких фактичних та правових підстав приймалось рішення № 183, оскільки законність останнього не є предметом перевірки в даній справі, міська рада встановивши, невідповідність рішення № 183 вимогам земельного законодавства, вірно виходила з наявності не тільки права, але й обов`язку усунути дефекти у земельних правовідносинах. На переконання суду першої інстанції, Лановецька міська рада зазначивши в пункті 3 розпорядчої частини рішення № 2498 втрату чинності рішенням № 183, діяла обґрунтовано, на підставі та у спосіб, які передбачені Конституцією та законами України, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009. Відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, оскільки землі загального користування, це землі «будь-якої категорії», в тому числі «землі житлової та громадської забудови», які використовуються, як поміж іншого, як «проїзди», то доводи представника позивача про неможливість віднесення даної земельної ділянки до земель загального користування, є помилковими. Суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що встановивши факт розташування проїзду на земельній ділянці 6123810100:02:004:0457, який підтверджується містобудівною документацією, відповідач виходив з приналежності земельної ділянки до земель загального використання, що є підставою для відмови в продажу земельної ділянки, з підстав, передбачених пунктом «г» частини 5 статті 128, пункту «а» частини 4 статті 83 ЗК України.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити повністю.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що рішення № 183 від 20 квітня 2011 року, яким надано дозвіл на викуп земельної ділянки не містило жодних обмежень, в тому числі, інформації про те, що до складу спірної ділянки входить частина проїзду, тому вважає оскаржуване рішення від 05 травня 2022 року № 2498 протиправним та таким, що не грунтується на нормах закону. Вказує, що долучений відповідачем до матеріалів справи витяг з містобудівної документації м. Ланівці Кременецького району району Тернопільської області з нанесенням місця розташування будівлі АДРЕСА_1 не відповідає вимогам Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації, затвердженого Постановою КМУ від 01 вересня 2021 року № 926. Вважає, що вказаний документ не міг слугувати для суду першої інстанції належним та допустими доказом встановлення обставини знаходження земельної ділянки під проїздом. Вказує, що решта мотивів оскаржуваного рішення щодо спростування доводів позивача з інших порушень оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень є похідними від наведених вище обставин, та теж є необгрунтованими.

Представником відповідача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що оскільки рішення № 183 станом на 05 травня 2022 року не було виконаним, то Лановецька міська рада мала повноваження скасувати рішення № 183. Вказує, що наявність проїзду на земельній ділянці кадастровий номер: 6123810100:002:004:0457 підтверджується витягом з містобудівної документації АДРЕСА_1 , актом обстеження земельної ділянки від 28 грудня 2022 року, заявами жителів м. Ланівці щодо наявності проїзду. Звертає увагу на те, що розташування місця проїзду на спірній земельній ділянці підтверджується Генеральним планом смт. Ланівці від 1992 року, викопіювання з якого знаходиться в матеріалах справи. Зазначає, що відповідно до пункту 94 Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації, затвердженого Постановою КМУ від 01 вересня 2021 року № 926 передбачено, що витяг з містобудівної документації, розробленої до набрання чинності Законом України від 17 червня 2020 року № 711-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель» надається з урахуванням наявних даних містобудівної документації.

Суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження) (п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу з наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2021 року № 500/4729/21 визнано протиправною бездіяльність Лановецької міської ради щодо не розгляду у встановленому законом порядку спільної заяви ОСОБА_1 та Громадської організації «Громадський центр «Небеса» від 26 березня 2021 року про надання згоди на: проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки загальною площею 0, 0828 га, кадастровий номер 6123810100:02:004:0457, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; укладення договору із земельно-оціночною ліцензійною організацією для виготовлення експертної оцінки для викупу зазначеної земельної ділянки; укладення договору про сплату авансового внеску в рахунок фінансування робіт з проведення експертної оцінки земельної ділянки. Зобов`язано Лановецьку міську раду повторно, у місячний строк з моменту набрання рішенням суду законної сили, розглянути спільну заяву ОСОБА_1 та Громадської організації «Громадський центр «Небеса» від 26 березня 2021 року про надання згоди на: проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки загальною площею 0,0828 га, кадастровий номер 6123810100:02:004:0457, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; укладення договору із земельно-оціночною ліцензійною організацією для виготовлення експертної оцінки для викупу зазначеної земельної ділянки; укладення договору про сплату авансового внеску в рахунок фінансування робіт з проведення експертної оцінки земельної ділянки, та прийняти за наслідками її розгляду відповідне рішення у відповідності до вимог статті 128 Земельного кодексу України (а.с.87-94).

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2022 року апеляційну скаргу Лановецької міської ради залишено без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.11.2021 року у справі № 500/4729/21 без змін.

Рішенням п`ятої сесії восьмого скликання Лановецької міської ради від 05 травня 2022 року № 2498 «Про відмову в продажі земельної ділянки за кадастровим номером 6123810100:002:004:0457», відповідно до пункту «а» частини 4 статті 83, пункту «г» частини 5 статті 128 Земельного кодексу України, статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», розглянувши спільну заяву керівника Громадської організації «Громадський центр Небеса» та ОСОБА_1 від 26.03.2021, враховуючи рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.11.2021 у справі № 500/4729/21, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.03.2022 у справі № 500/4729/21, вирішено:

« 1. Відмовити в наданні дозволу на проведення експертної грошової оцінки та в продажу земельної ділянки по АДРЕСА_1 загальною площею 0,0828 га за кадастровим номером 6123810100:002:004:0457 відповідно до пункту «г» частини 5 статті 128 Земельного кодексу України у зв`язку із встановленою пунктом «а» частини 4 статті 83 Земельного кодексу України забороною передавати у приватну власність землі загального користування населених пунктів, зокрема проїзди.

2. Рекомендувати ОСОБА_1 та ГО «Громадський центр «Небеса» звернутись до Лановецької міської ради з клопотанням про поділ орендованої земельної ділянки (кадастровий номер 6123810100:002:004:0457), яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , з метою відокремлення площі проїзду загального користування.

3. Визнати таким, що втратило чинність рішення міської ради від 20 квітня 2011 року № 182 «Про надання дозволу на викуп земельної ділянки для обслуговування викупленого приміщення ХЦ «Небеса» та СПД ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 », із змінами та доповненнями до нього» (а.с.108).

Прийняттю рішення № 2498 передувало засідання постійної комісії міської ради з питань містобудування, архітектури, агропромислового комплексу, земельних відносин та охорони природи від 05 травня 2022 року.

Як слідує із протоколу № 21, окрім голови та членів постійної комісії, в роботі комісії взяли участь: ОСОБА_2 , головний спеціаліст відділу земельних відносин будівництва та природних ресурсів міської ради, ОСОБА_3 інспектор відділу земельних відносин, будівництва та природних ресурсів міської ради, Шевчук Н.О. інспектор відділу земельних відносин, будівництва. Басюк Н.В. головний спеціаліст юридичного відділу міської ради, Казновецький Р.В. міський голова, ОСОБА_4 заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів, мешканці будинку АДРЕСА_2 .

На порядку денний засідання постійної комісії виносилось питання «Про відмову в продажу земельної ділянки за кадастровим номером 6123810100:002:004:0457».

Під час розгляду цього питання встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6123810100:002:004:0457, є земельною ділянкою загального користування, яка є проїжджою частиною.

У зв`язку із встановленими обставинами постійна комісія міської ради, вирішила рекомендувати голові міської ради винести на наступне засідання міської ради проект рішення «Про відмову в продажу земельної ділянки за кадастровим номером 6123810100:002:004:0457» (а.с.113-115).

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з обґрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до статей 13, 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 12 Земельного кодексу України (далі ЗК України) визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Згідно з частинами 2, 3 статті 78 ЗК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Частиною 1 статті 81 ЗК України передбачено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Водночас порядок набуття та реалізації права на землю громадянами встановлений у розділі IV ЗК України.

Відповідно до пункту «а» частини 4 статті 83 ЗК України до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать: землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо).

Згідно з частиною 1 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Порядок продажу земельних ділянок державної або комунальної власності на підставі цивільно-правових договорів врегульований главою 20 Земельного кодексу України.

Зокрема, частинами першою, другою статті 127 ЗК України визначено, що органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 128 ЗК України продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Згідно з частинами 2, 3 статті 128 ЗК України громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

До заяви (клопотання) додаються:

а) документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (у разі його наявності), та документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці (у разі наявності на земельній ділянці будівель, споруд);

б) копія установчих документів для юридичної особи, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу.

Орган державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки (крім земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд) чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.

Відповідно до частини 5 статті 128 ЗК України підставою для відмови в продажу земельної ділянки є:

а) неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки;

б) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;

в) якщо щодо суб`єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності;

г) встановлена цим Кодексом заборона на передачу земельної ділянки у приватну власність;

ґ) відмова від укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки (частина 6 статті 128 ЗК України).

Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі Закон № 280/97-ВР), виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до частин 1-3, 5, 10, 11 статті 59 Закону № 280/97-ВР, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради щодо безоплатної передачі земельної ділянки комунальної власності у приватну власність (крім земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян, та випадків передачі земельної ділянки власнику розташованого на ній жилого будинку, іншої будівлі, споруди) приймається не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

Проаналізувавши вищенаведені норми, колегія суддів зазначає, що до компетенції Лановецької міської ради входить розпорядження землями комунальної власності на території міста Ланівці, зокрема, їх передача у приватну власність громадянам шляхом їх продажу.

Земельним кодексом України визначено чіткий та послідовний алгоритм дій під час продажу земельних ділянок державної або комунальної власності на підставі цивільно-правових договорів, який передбачає подання зацікавленою особою відповідного клопотання (заяви) з необхідними документами та розгляд цього клопотання уповноваженим органом в місячний строк з прийняттям рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, чи рішення про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.

Водночас перелік підстав для відмови в продажу земельної ділянки є вичерпним та закріплений у частині 5 статті 128 ЗК України.

Із матеріалів справи слідує, що 26 березня 2021 року ОСОБА_1 разом з Громадською організацією «Громадський центр «Небеса» звернулись до Лановецької міської ради із заявою про прийняття відповідних рішень на черговій сесії Лановецької міської ради, а саме просили:

- надати згоду на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки загальною площею 0,0828 га, кадастровий номер: 6123810100:02:004:0457, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 ;

- доручити Лановецькому міському голові або іншій відповідальній особі, укласти договір із земельно-оціночною ліцензійною організацією для виготовлення експертної оцінки для викупу земельної ділянки площею 0,0828 га, кадастровий номер земельної ділянки: 6123810100:02:004:0457, яка розташована в АДРЕСА_1 ;

- доручити Лановецькому міському голові або іншій відповідальній особі укласти договір про сплату авансового внеску в рахунок фінансування робіт з проведення експертної оцінки земельної ділянки площею 0,0828 га, кадастровий номер земельної ділянки: 6123810100:02:004:0457, АДРЕСА_1 .

До вказаного звернення було додано усі документи, що були необхідні для вирішення відповідачем порушених у ньому питань. Крім того, заява позивача відповідала вимогам, передбаченим у частині 2 статті 128 ЗК України.

Натомість, відповідач в силу вимог частини 3 статті 128 ЗК України був зобов`язаний: прийняти рішення або про надання позивачу дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки чи про відмову позивачу в продажу земельної ділянки із зазначенням обґрунтованих причин відмови з урахуванням вимог частиною 5 статті 128 ЗК України.

Відповідачем підготовлено проект рішення міської ради «Про надання дозволу на продаж земельної ділянки для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови ГО «Небеса» та ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 », проте, рішення за результатами заяви прийнято не було.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2021 року № 500/4729/21, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2022 року, визнано протиправною бездіяльність Лановецької міської ради щодо не розгляду у встановленому законом порядку спільної заяви ОСОБА_1 та Громадської організації «Громадський центр "Небеса» від 26 березня 2021 року про надання згоди на: проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки загальною площею 0, 0828 га, кадастровий номер 6123810100:02:004:0457, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; укладення договору із земельно-оціночною ліцензійною організацією для виготовлення експертної оцінки для викупу зазначеної земельної ділянки; укладення договору про сплату авансового внеску в рахунок фінансування робіт з проведення експертної оцінки земельної ділянки. Зобов`язано Лановецьку міську раду повторно, у місячний строк з моменту набрання рішенням суду законної сили, розглянути спільну заяву ОСОБА_1 та Громадської організації «Громадський центр «Небеса» від 26 березня 2021 року про надання згоди на: проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки загальною площею 0, 0828 га, кадастровий номер 6123810100:02:004:0457, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; укладення договору із земельно-оціночною ліцензійною організацією для виготовлення експертної оцінки для викупу зазначеної земельної ділянки; укладення договору про сплату авансового внеску в рахунок фінансування робіт з проведення експертної оцінки земельної ділянки, та прийняти за наслідками її розгляду відповідне рішення у відповідності до вимог статті 128 Земельного кодексу України.

Рішенням п`ятої сесії восьмого скликання Лановецької міської ради від 05 травня 2022 року № 2498 «Про відмову в продажі земельної ділянки за кадастровим номером 6123810100:002:004:0457», відповідно до пункту «а» частини 4 статті 83, пункту «г» частини 5 статті 128 Земельного кодексу України, статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», розглянувши спільну заяву керівника Громадської організації «Громадський центр Небеса» та ОСОБА_1 від 26.03.2021, враховуючи рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.11.2021 у справі № 500/4729/21, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.03.2022 у справі № 500/4729/21, вирішено:

« 1.Відмовити в наданні дозволу на проведення експертної грошової оцінки та в продажу земельної ділянки по АДРЕСА_1 загальною площею 0,0828 га за кадастровим номером 6123810100:002:004:0457 відповідно до пункту «г» частини 5 статті 128 Земельного кодексу України у зв`язку із встановленою пунктом «а» частини 4 статті 83 Земельного кодексу України забороною передавати у приватну власність землі загального користування населених пунктів, зокрема проїзди.

2. Рекомендувати ОСОБА_1 та ГО «Громадський центр «Небеса» звернутись до Лановецької міської ради з клопотанням про поділ орендованої земельної ділянки (кадастровий номер 6123810100:002:004:0457), яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , з метою відокремлення площі проїзду загального користування.

3. Визнати таким, що втратило чинність рішення міської ради від 20 квітня 2011 року № 182 «Про надання дозволу на викуп земельної ділянки для обслуговування викупленого приміщення ХЦ «Небеса» та СПД ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 », із змінами та доповненнями до нього» (а.с.108).

Проаналізувавши оскаржуване рішення Лановецької міської ради від 05 травня 2022 року № 2498, суд першої інстанції прийшов до таких висновків:

1. Рішення № 2498 прийнято на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2021 року у справі № 500/4729/21, яке набрало законної сили 01 березня 2022 року.

2. Рішення № 2498 стосується прав та обов`язків двох суб`єктів ГО «Громадський центр «Небеса» та ОСОБА_1 .

3. Правовою підставою прийняття рішення № 2498 є норми пункту «г» частини 5 статті 128 та пункту «а» частини 4 статті 83 ЗК України (встановлена ЗК України заборона передачі земель загального користування у приватну власність).

4. Фактичною підставою прийняття указаного рішення, є містобудівна документація, дані якої свідчать про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 6123810100:02:004:0457 знаходиться під проїздом (а.с.216, 217).

5. Рішенням № 2498 визнано таким, що втратило чинність рішення Лановецької міської ради від 20 квітня 2011 року № 183 «Про надання дозволу на викуп земельної ділянки для обслуговування викупленого приміщення ХЦ «Небеса» та СПД ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 ».

Колегія суддів погоджується із вищевказаними висновками суду першої інстанції та, надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню міської ради, зазначає наступне.

Стосовно наявності у відповідача повноважень на скасування власного рішення від 20 квітня 2011 року № 183 «Про надання дозволу на викуп земельної ділянки для обслуговування викупленого приміщення ХЦ «Небеса та СПД ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 », суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати таке.

Матеріалами справи підтверджується, що рішенням від 20 квітня 2011 року № 183 «Про надання дозволу на викуп земельної ділянки для обслуговування викупленого приміщення ХЦ «Небеса та СПД ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 » надано дозвіл на продаж земельної ділянки в спільну часткову власність загальною площею 0,0828 га, з них: 0,02248 га СПД ОСОБА_1 та 0,0604 Християнському Центру «Небеса» для обслуговування викупленого приміщення в АДРЕСА_1 , яка надана в оренду терміном на 5 років (а.с.59).

У рішенні від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини 2 статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини 14 статті 46, частини 1, 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) Конституційний Суд України зазначив, що ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання. Конституційний Суд України наголосив на тому, що орган місцевого самоврядування не має права скасовувати ненормативні акти після їх виконання. Факт реалізації ненормативного акту, позбавляє орган місцевого самоврядування права скасувати своє рішення.

Натомість, якщо ненормативний акт органу місцевого самоврядування не виконаний (не реалізований), орган місцевого самоврядування наділений повноваженнями щодо його скасування.

Конституційний Суд України в рішенні від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 також вказав, що системний аналіз наведених положень Конституції і законів України дає підстави вважати, що за органами місцевого самоврядування законодавцем закріплюється право на зміну та скасування власних рішень. Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов`язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб`єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну, доповнення чи скасування». Це узгоджується із правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною у Рішенні від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не визначено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше (абзац п`ятий пункту 3 мотивувальної частини вказаного Рішення).

Отже, Конституційний Суд України прийшов до висновку, що органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України».

Як свідчать обставини справи, рішення № 183 від 20 квітня 2011 року не виконано, права власності на земельну ділянку позивач не набула.

В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність правових підстав, за яких Лановецька міська рада прийняла рішення про скасування рішення № 183.

До таких обставин слід віднести витяг із містобудівної документації м. Ланівці Кременецького району Тернопільської області, вулиця Шкільна, 1 від 28 грудня 2022 року (а.с.216, 217), який підтверджує той факт, що на земельній ділянці з кадастровим номером 6123810100:02:004:0457 знаходиться проїзд загального користування.

Вищевказане виключає можливість передання даної земельної ділянки у власність в силу прямої вказівки закону, а саме пункту «а» частини 4 статті 83 ЗК України.

Доводи скаржника про те, що рішення № 183 від 20 квітня 2011 року, яким надано дозвіл на викуп земельної ділянки не містило жодних обмежень, в тому числі, інформації про те, що до складу спірної ділянки входить частина проїзду, не можуть братись судом до уваги, оскільки вказане рішення не є предметом розгляду в цій справі.

Безвідносно до того, за яких фактичних та правових підстав приймалось рішення № 183, Лановецька міська рада, встановивши невідповідність рішення № 183 вимогам земельного законодавства, вірно виходила з наявності не тільки права, але й обов`язку усунути дефекти у земельних правовідносинах.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що Лановецька міська рада, зазначивши в пункті 3 розпорядчої частини рішення № 2498 про втрату чинності рішенням № 183, діяла обґрунтовано, на підставі та у спосіб, які передбачені Конституцією та законами України, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009.

Стосовно відповідності рішення Лановецької міської ради від 05 травня 2022 року № 2498 вимогам земельного законодавства, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Пунктом 1 рішення Лановецької міської ради від 05 травня 2022 року № 2498 відмовлено в наданні дозволу на проведення експертної грошової оцінки та в продажу земельної ділянки по АДРЕСА_1 загальною площею 0,0828 га за кадастровим номером 6123810100:002:004:0457 відповідно до пункту «г» частини 5 статті 128 Земельного кодексу України у зв`язку із встановленою пунктом «а» частини 4 статті 83 Земельного кодексу України забороною передавати у приватну власність землі загального користування населених пунктів, зокрема проїзди (а.с.108).

Суд апеляційної інстанції зауважує, що зі змісту цього рішення слідує, що правовою підставою для відмови позивачу у задоволенні її заяви є встановлена законом заборона на передачу бажаної земельної ділянки у приватну власність згідно з пунктом «г» частини 5 статті 128 ЗК України, оскільки на ній знаходиться проїзд.

Відповідно до пункту «а» частини 4 статті 83 ЗК України до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать: землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо).

В свою чергу, згідно із пунктом «г» частини 5 статті 128 ЗК України, підставою для відмови в продажі земельної ділянки, серед іншого, є встановлена цим Кодексом заборона на передачу земельної ділянки у приватну власність.

Стаття 19 Земельного кодексу України «Категорії земель», визначає, що землі України за цільовим призначенням поділяється на категорії, до яких відносяться, серед інших, землі житлової та громадської забудови (пункт «а» частини 1 статті 19).

Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01 листопада 2010 року за № 1011/18306, затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель (далі КВЦПЗ).

Згідно із КВЦПЗ, землі загального користування це землі будь-якої категорії, які використовуються як майдани, вулиці, проїзди, шляхи, громадські пасовища, сіножаті, набережні, пляжі, парки, зелені зони, сквери, бульвари, водні об`єкти загального користування, а також інші землі, якщо рішенням відповідного органу державної влади чи місцевого самоврядування їх віднесено до земель загального користування.

Таким чином, відповідно до КВЦПЗ землями загального користування є землі «будь-якої категорії», в тому числі, «землі житлової та громадської забудови», які використовуються, з-поміж іншого, як «проїзди».

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.

Відповідно до частин 1, 2, 5, 6, 8 статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно - господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану.

Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до викопіювання із Генерального плану смт. Ланівці, 1992 року на спірній земельній ділянці з кадастровим номером 6123810100:02:004:0457 площею 0,0828 га, яка знаходиться по АДРЕСА_1 , розташований проїзд загального користування (а.с.216, зворот).

Відповідно до частин 1-4 статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.

Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: - отримання замовником або проектувальником вихідних даних; - розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; - затвердження проектної документації; - виконання підготовчих та будівельних робіт; - прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; - реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Як зазначалось вище, відповідно до витягу із містобудівної документації АДРЕСА_1 від 28 грудня 2022 року (а.с.216, 217) на даній земельній ділянці розташований проїзд загального користування.

Вищевказаний витяг із містобудівної документації містить дані стереотопографічної зйомки 1987 року, тахеометричної зйомки 2017 року, генерального плану смт. Ланівці 1992 року, технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель частини населеного пункту міста Ланівці, графічне відображення поконтурної відомості 2020 року.

Також Лановецькою міською радою долучено до матеріалів справи фактичні обміри із нанесенням місця розташування існуючого проїзду до будинку АДРЕСА_2 , на яких зображено місце розташування існуючого проїзду до будинку номер АДРЕСА_2 (а.с.217).

Матеріали справи містять також акт обстеження земельної ділянки комунальної форми власності Лановецької міської ради за кадастровим номером 6123810100:02:004:0457 площею 0,0828 га, яка знаходиться по АДРЕСА_1 , з метою встановлення факту наявності в складі зазначеної земельної ділянки частини земельної ділянки загального користування, що використовується як проїзд до будинку АДРЕСА_2 від 28 грудня 2022 року (а.с.215).

Вказаним актом встановлено наступне: попри будинок АДРЕСА_1 дійсно пролягає діючий проїзд до будинку АДРЕСА_2 (сусіднього будинку); у загальну площу (0,0828 га) земельної ділянки за кадастровим номером 6123810100:02:004:0457, яка знаходиться по АДРЕСА_1 , орендованої ОСОБА_1 та ГО «ГЦ «Небеса», дійсно входить площа (орієнтовно 0,014 га) загального користування діючий проїзд до багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 (сусіднього будинку); ширина проїзду з АДРЕСА_2 , яка становить 3,00 м, не відповідає вимогам Державних будівельних норм «Вимоги до проїздів для пожежних автомобілів» ДБН Б.2.2012:2019; передача у приватну власність ОСОБА_1 та ГО «ГЦ «Небеса» площі загального коритсування (діючого проїзду) призведе до порушення прав мешканців багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 , норм статті 83 Земельного кодексу України, правил пожежної безпеки та унеможливить доїзд до будинку АДРЕСА_2 екстрених служб, зокрема, транспорту ДСНС.

Враховуючи вищенаведене, обгрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що, встановивши факт розташування проїзду на земельній ділянці 6123810100:02:004:0457, який підтверджується витягом із містобудівної документації, Лановецька міська рада правомірно виходила з приналежності земельної ділянки до земель загального використання, що є підставою для відмови в продажу земельної ділянки, з підстав, передбачених пунктом «г» частини 5 статті 128, пункту «а» частини 4 статті 83 ЗК України.

Щодо доводів скаржника про те, що долучений відповідачем до матеріалів справи витяг з містобудівної документації м. Ланцівці Кременецького району району Тернопільської області з нанесенням місця розташування будівлі вул. Шкільна, 1 не відповідає вимогам Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації, затвердженого Постановою КМУ від 01 вересня 2021 року № 926, колегія суддів зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01 вересня 2021 року № 926 затверджено Порядок розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації (далі Порядок № 926).

Пунктом 1 Порядку № 926 передбачено, що цей Порядок визначає склад, зміст, механізм розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації на місцевому рівні: комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території, а також склад, зміст та порядок розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту.

Колегія суддів враховує доводи скаржника про те, що пунктом 91 Порядку № 926 визначено, що форма витягу з містобудівної документації, який надається уповноваженим органом містобудування та архітектури відповідного органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, до повноважень якого належить затвердження відповідної містобудівної документації, передбачає наявність обов`язкових відомостей щодо території, стосовно якої надійшов запит щодо надання витягу з містобудівної документації:

Проте, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що у спірних правовідносинах слід застосовувати пункт 94 Порядку № 926, згідно з яким витяг з містобудівної документації, розробленої до набрання чинності Законом України від 17 червня 2020 р. № 711-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель», надається з урахуванням наявних даних містобудівної документації.

З огляду на це, Лановецька міська рада, в цій частині спірних правовідносин, діяла обґрунтовано, на підставі та у спосіб, які передбачені Конституцією та законами України, із дотриманням критеріїв, які передбачені частиною 2 статті 2 КАС України.

Стосовно долученого представником позивача до матеріалів справи висновку експерта за результатами проведеної судової земельно-технічної експертизи, колегія суддів зазначає наступне.

Представником позивача подано до суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення строку на подання доказів та долучення нових доказів. У клопотанні зазначено, що 12 червня 2023 року позивач через свого представника звернулась до приватного підприємства Фірма «Матек» із заявою про проведення судової земельно-технічної експертизи по справі № 500/4024/22, на вирішення якої поставила наступне запитання: «Чи входять у склад земельної ділянки з кадастровим номером 6123810100:02:004:0457, яка знаходиться по АДРЕСА_1 землі загального користування, а саме проїзд? Якщо так, то яка його (їх) площа і конфігурація». 05 липня 2023 року судовий експерт Володимир Ярмол надав «Висновок експерта за результатами проведеної судової земельно-технічної експертизи у адміністративній справі № 500/4024/22» за № 22_06/23, згідно якого встановив, що «у склад земельної ділянки з кадастровим номером 61238101000:02:004:0457, яка перебуває в спільній оренді для обслуговування будівель громадської забудови, що розташована за адресою АДРЕСА_1 згідно розробленого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в спільну часткову оренду ПП ОСОБА_1 та ГО Християнський центр «Небеса» не був запроектований проїзд до будинку АДРЕСА_2 , тому землі загального користування (проїзд до багатоповерхового будинку по АДРЕСА_2 ) не входять в площу сформованої земельної ділянки».

Згідно з ч. 1, 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно з ч. 1-4, 8 статті 79 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Частинами 1-3 статті 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно із частинами 1, 2, 4-7 статті 101 КАС України висновок експерта це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім`я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.

У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Відповідно до статті частин 1, 2, 6 статті 104 КАС України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Порядок проведення експертних досліджень та складення висновків експерта за результатами проведеного позасудового експертного дослідження визначається відповідно до законодавства.

У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Згідно зі статтею 108 КАС України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.

Проаналізуваши висновок експерта за результатами проведеної судової земельно-технічної експертизи у адміністративній справі № 500/4024/22» за № 22_06/23, колегія суддів зазначає, що такий не дозволяє встановити дійсні обставини справи та є взаємосуперечливим.

Вказаним висновком встановлено, що «у склад земельної ділянки з кадастровим номером 61238101000:02:004:0457, яка перебуває в спільній оренді для обслуговування будівель громадської забудови, що розташована за адресою АДРЕСА_1 згідно розробленого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в спільну часткову оренду ПП ОСОБА_1 та ГО Християнський центр «Небеса» не був запроектований проїзд до будинку АДРЕСА_2 , тому землі загального користування (проїзд до багатоповерхового будинку по АДРЕСА_2 ) не входять в площу сформованої земельної ділянки».

Натомість в описовій частині висновку зазначено, що з наданих на дослідження графічних матеріалів, які були надані Лановецькою міською радою, неможливо встановити, що в площу земельної ділянки, яка надана в спільну оренду включений заїзд до сусіднього житлового будинку.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що вказаний висновок зроблений на підставі копії проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в спільну часткову оренду для обслуговування викупленого приміщення підприємцю ОСОБА_1 та Громадській організації «Християнський центр «Небеса», який розроблений СПД-Фізичною особою ОСОБА_5 , а також висновків про погодження проекту землеустрою.

Проаналізувавши матеріали справи та докази у справі в їх сукупності, колегія суддів вважає, що висновок експерта від 05 липня 2023 року № 22_06/23 не є належним, достовірним та достатнім доказом у цій справі, оскільки він суперечить витягу із містобудівної документації, наявному в матеріалах справи та дослідженому судами першої та апеляційної інстанції.

Крім того, суд апеляційної інстанції наголошує, що позивач у суді першої інстанції в обгрунтування позовних вимог покликався виключно на незгоду із віднесенням земельної ділянки з кадастровим номером: 6123810100:002:004:0457 до земель загального користування, оскільки відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна, земельна ділянка кадастровий номер: 6123810100:002:004:0457 за своїм цільовим призначенням належить до земель «для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови».

Таким чином, необгрунтованими є посилання позивача на те, що станом на час ухвалення оскаржуваного рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року, висновок експерта не існував, а здобутий лише 05 липня 2023 року. На переконання суду апеляційної інстанції вказане свідчить про зловживання процесуальними правами. Також позивачем не надано суду апеляційної інстанції докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідач рекомендував здійснити поділ даної земельної ділянки з метою передачі у власність тієї частини, що не належить до земель загального користування, а не повністю відмовив позивачеві у її викупі.

Зокрема, пунктом 2 рішення від 05 травня 2022 року № 2498 рекомендовано ОСОБА_1 та ГО «Громадському центр «Небеса» звернутись до Лановецької міської ради з клопотанням про поділ орендованої земельної ділянки (кадастровий номер 6123810100:002:004:0457), яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , з метою відокремлення площі проїзду загального користування.

Крім того, суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що позивач оскаржує рішення № 2498, яке стосується розгляду «спільної заяви» - ОСОБА_1 та Громадської організації «Громадський центр «Небеса».

Таким чином, позивач вправі просити суд про захист в частині порушення лише його власних прав, а не права Громадської організації «Громадський центр «Небеса», яке не є позивачем у даній справі.

Разом з тим, такі обставини не впливають на висновки судів першої та апеляційної інстанції зроблені під час розгляду даної справи. Проте, вищевказане повинно сприяти дотриманню правової визначеності учасників справи у майбутніх правовідносинах, які можуть виникнути з пункту 2 рішення № 2498.

Рішення суду першої інстанції в частині висновків суду першої інстанції щодо порушення процедури прийняття рішення № 2498 щодо діяльності постійної комісії Лановецької міської ради, в апеляційній скарзі не оскаржуються, тому відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України в апеляційному порядку не переглядається.

З урахуванням встановлених обставин та приписів чинного земельного законодавства колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем правомірно було відмовлено позивачу у наданні дозволу на проведення експертної грошової оцінки та в продажу земельної ділянки по АДРЕСА_1 загальною площею 0,0828 га за кадастровим номером 6123810100:002:004:0457 відповідно до пункту «г» частини 5 статті 128 Земельного кодексу України у зв`язку із встановленою пунктом «а» частини 4 статті 83 Земельного кодексу України прямою забороною передавати у приватну власність землі загального користування населених пунктів, зокрема проїзди.

Позовні вимоги про зобов`язання відповідача у місячний строк з моменту набрання законної сили рішенням суду в цій адміністративній справі, надати згоду позивачу та Громадській організації «Громадський центр «Небеса» на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки загальною площею 0,0828 га, кадастровий номер: 6123810100:02:004:0457, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 ; зобов`язання укласти договір із земельно-оціночною ліцензійною організацією для виготовлення експертної оцінки для викупу зазначеної земельної ділянки; зобов`язання укласти договір про сплату авансового внеску в рахунок фінансування робіт з проведення експертної оцінки земельної ділянки, є похідними від позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Лановецької міської ради від 05 травня 2022 року № 2498, тому також не підлягають задоволенню.

Колегія суддів також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року у справі № 500/4024/22 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. Б. Заверуха судді О. М. Гінда В. В. Ніколін Повне судове рішення складено 11 липня 2023 року.