Рішення

від 05.07.2023 по справі 206/579/23

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа 206/579/23

Провадження 2/206/379/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2023 року м. Дніпро

Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Прінь І.П.,

за участі: секретаря судового засідання Погребної О.А.,

представника позивача ОСОБА_6

представника відповідача Саркісова А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження, в режимі відеоконференції цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сировинна компанія «Нікас» про стягнення безпідставно набутих грошових коштів,

ВСТАНОВИВ

У лютому 2023 року представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Кравцов С. О. подав до Самарського районного суду м. Дніпропетровська ( через систему «Електронний суд») позов до ТОВ «Сировинна компанія «Нікас» про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у сумі 125000,00 грн.; визнання поважним пропуск строку позовної давності і його поновлення; стягнення з відповідача понесених судових витрат. В обґрунтування позову вказує на те, що 19.11 2018 року ОСОБА_2 були перераховані грошові кошти на рахунок ТОВ «Сировинна компанія «Нікас» у сумі 125000,00 грн., де призначення платежу зазначено: договір поворотної фінансової допомоги 19-11/18П від 19.11.2018 року.

Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 30.08.2022 року у справі №206/53/22 ОСОБА_2 було відмовлено у задоволенні позову до ТОВ «СК «Нікас» про стягнення коштів за договором поворотної фінансової допомоги з мотивів відсутності договору поворотної фінансової допомоги19-11/18П від 19.11.2018 року. Вказане рішення суду залишено без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 10.01.2023 року.

Перерахування коштів на рахунок ТОВ «СК «Нікас» підтверджується квитанцією №1 від 10.11.2018 року, яка видана відділенням «Європейське» АТ «Банк Кредит Дніпро». Позивач вказує на те, що кошти у сумі 125000,00 грн. були набуті відповідачем без достатньої правової підстави, а тому, відповідно до вимог ст. 1212 ЦК України, мають бути повернуті позивачу.

В обґрунтування поважності причин пропуску позовної давності представник позивача зазначив, що за загальним правилом строк позовної давності у даних правовідносинах - 3 роки і відповідно кінцевим терміном захисту прав і свобод позивача є 19 листопада 2021 року. 17.11.2021 року позивач звернувся з вимогою до відповідача, тобто в межах річного строку. В провадженні Самарського районного суду м. Дніпропетровська вже розглядалася справа між тими самими сторонами про стягнення заборгованості, але з різних підстав. Тому позивач вважає, що строк позовної давності пропущений з поважних причин і підлягає поновленню.

Просив суд стягнути з відповідача на його користь безпідставно набуті грошові кошти у сумі 125000,00 грн.; визнати поважним пропуск строку позовної давності ф поновити його; стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 13 лютого 2023 року було відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження. Задоволено клопотання позивача про витребування з матеріалів справи №206/53/22 Самарського районного суду м. Дніпропетровська оригіналу квитанції №1 від 20.11.2018 року АТ «Банк Кредит Дніпро» відділення «Європейське» та витребування і дослідження в судовому засіданні оригінала листа АТ «Банк Кредит Дніпро» щодо підтвердження факту перерахування грошових коштів ОСОБА_3

09 березня 2023 року, а потім 13 березня 2023 року, директор ТОВ «СК «Нікас» ОСОБА_5. подав заяву про застосування до позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення з ТОВ «СК «Нікас» 125000,00 грн, як безпідставно набутого майна, строку позовної давності. В обґрунтування заяви вказує на те, що оскільки позивач не визнає, що він самостійно надав відповідачу безповоротну фінансову допомогу шляхом перерахування грошових коштів через касу банку 20.11.2018 року, то відповідно до вимог ст. 23 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», п. 2.29 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, які діяли на час переказу 20.11.2018 року позивач мав подати письмову вимогу про відкликання платежу, до списання платежу з рахунку. Однак таким правом позивач не скористався. Таким чином строк позовної давності сплив 21.11.2021 року Жодних обставин, визначених ст. 263 ЦК України щодо зупинення строків позовної давності позивачем не наведено. Жодних дій, що свідчать про визнання відповідачем боргу або іншого обов`язку позивач не вказує, доказів не надає.

13 березня 2023 року до суду надійшов відзив відповідача на позов ОСОБА_2 у якому відповідач просив відмовити у задоволення позовних вимог позивача. Вказує на те, що позовні вимоги ОСОБА_2 нічим не обґрунтовані, окрім того, що він перерахував на рахунок відповідача 125000,00 грн., що підтверджується квитанцією від 20.11.2018 року. За рішенням суду у справі № 206/53/22 позивачу було відмовлено у задоволенні позову до відповідача про стягнення 120000,00 грн, як поворотної фінансової допомоги, за відсутності доказів наявності правовідносин поворотної фінансової допомоги між сторонами. Позивач в особі представника вважає, що між сторонами взагалі відсутні будь-які правовідносини, що є хибним.

Відповідач зазначає, що очевидним є той факт, що позивач своїми діями надав ТОВ «СК «Нікас» безповоротну фінансову допомогу у розмірі 125000,00 грн. Безповоротна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податків згідно з договором дарування, іншим подібним договором або без укладення таких договорів. Відповідно до приписів Податкового кодексу України, правил та стандартів бухгалтерського обліку, зі спливом 1095 днів - 3 роки, вказана сума була зарахована відповідачем як чистий дохід, та обкладено податок на прибуток, на підтвердження чого надав Фінансову звітність мікропідприємства на 31.01.2023р.

09 березня 2023 року, 29 березня 2023 року сторони в судове засідання не з`явилися.

10 квітня 2023 року від представника позивача ОСОБА_6 надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

03 травня 2023 року судове засідання було відкладено через неможливість здійснити стабільний зв`язок з представником позивача через програму Ізікон.

У судовому засіданні, яке відбулося 07 червня 2023 року представник позивача Кравцов С.О. позовні вимоги ОСОБА_2 підтримав. Суду додатково пояснив, що у листопаді 2018 року до ОСОБА_2 звернувся його батько з проханням допомогти його другу, який працював у ТОВ "Сировинна компанія "Нікас". Позивач переказав через банк грошові кошти у розмірі 125000,00 грн. на рахунок відповідача на закупівлю сировини. Була домовленість про повернення грошей у 2-місячний термін, але кошти до цього часу йому не повернуті. Оскільки відповідач заперечував факт укладання договору поворотної фінансової допомоги, він вважає, що грошові кошти у сумі 125000,00 грн. були набуті відповідачем без достатньої правової підстави. Щодо позовної давності зазначив, що рішенням Самарського районного суду від у справі №206/53/22 було встановлено, що 17.11.2021 року та 01.12.2021 року представник позивача адвокат Кравцов Сергій Олександрович звертався до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сировинна компанія «Нікас» з вимогою та повторною вимогою відповідно про повернення поворотної фінансової допомоги. Тобто, позивач звернувся до суду після того, як дізнався про порушення своїх прав, в межах строку позовної давності. Встановлені судом обставини не потребують доказування. Просив задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача ОСОБА_4 заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов. Просив застосувати до позовних вимог позивача позовну давність. Суду додатково пояснив, що грошові кошти дійсно 20.11.2018 року поступили на рахунок відповідача, як безповоротна фінансова допомога. Відповідно до вимог Податкового законодавства вказана сума грошових коштів була облікована у фінансовій звітності підприємства як чистий дохід від безповоротної фінансової допомоги, і з суми цього доходу сплачено податки. Позивач жодних вимог про повернення грошових коштів протягом трьох років з дня здійснення перерахунку грошових коштів відповідачу не пред`являв. Відповідач не отримував від позивача ніякої письмової вимоги від 17.11.2021 року. Позивач дійсно звернувся до відповідача із адвокатським запитом від 01.12.2021 року про надання йому копії договору поворотної фінансової допомоги, виписки з банку про зарахування 120000,00 грн., отриманих від ОСОБА_2 . Жодних вимог про повернення грошових коштів у сумі 125000,00 грн. позивач відповідачу не направляв. Жодних доказів направлення вимоги від 17.11.2021 року суду не надав. Твердження позивача про те, що факт направлення відповідачу такої вимоги встановлений у рішенні суду від 30.08.2022 року у справі №206/59/22 є безпідставними, оскільки в матеріалах цивільної справи №206/59/22 така вимога відсутня. Тобто позивач пропустив строк звернення до суду із цим позовом.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд встановив наступне.

20.11.2018 року позивача ОСОБА_2 перерахував на рахунок відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «Сировинна компанія «Нікас`грошові кошти у розмірі 125000,00 гривень, що підтверджується квитанцією АТ «Банк Кредит Дніпро» №1 від 20.11.2018 року (а.с.12). У вказаній платіжній квитанції призначення платежу вказано, як поворотна фінансова допомога згідно договору №19-11/18П від 19.11.2018 року. Платник ОСОБА_2 .

Як вбачається з листа АТ «Банк Кредит Дніпро» від 10.08.2022 року №16-3766/БТ (а.с.8), ОСОБА_2 дійсно 20.11.2018 здійснював платіж на суму 125000,00 грн. у відділенні «Європейське» Банку.

20.11.2018 платіж на суму 125 000,00 грн. був перерахований за вказаними ОСОБА_2 реквізитами, не відкликався ним та до Банку, як сплачений за неіснуючими реквізитами, не повертався.

20.11.2018 ОСОБА_2 була видана квитанція № 1 у відділенні «Європейське» Банку.

ТОВ «Сировинна компанія «Нікас» (код ЄДРПОУ 41002486) мало відкриті рахунки в Банку у період з 20.11.2018 по 31.12.2018 року.

З наданого представником відповідача Звіту по рахунку UA463057490000002600831240701/UAН клієнта ТОВ «СК «Нікас» (Ц-41002) за період з 20.11.2018 по 20.11.2018 встановлено відображення кредиторської заборгованості у сумі 125000,00 грн. за прийняті платежі- Європейське відділення АТ « Банк Кредит Дніпро», за платежем - поворотна фінансова допомога, зг. Дог №19-11/18П від 19.11.2018р., пл-к ОСОБА_2 .

З Фінансової звітності мікропідприємства ТОВ №СК «Нікас» станом на 31.01.2023р. у р.2 «Звіт про фінансові результати» відображено дохід підприємства за попередній період - «6563,1», до якого, як вказує представник відповідача увійшла кредитна заборгованість за попередній період у сумі 125000,00 грн.

Згідно оборотно- сальдової відомості по рахунку:6852 /Контрагенти: ОСОБА_2 / за 2022 р.; картки рахунку:6852 /Контрагенти: ОСОБА_2 : Замовлення: КП/9528202 від 20.11.2018/ за 01.01.22- 31.12.22 зазначено, що інші доходи - 125000,00 грн. списано в дохід підприємства ( стр. 2160, Ф2-мс).

Таким чином, судом встановлено, що відповідач не заперечує факту отримання ним від позивача 20.11.2018 року грошових коштів у розмірі 125000,00 грн. Але зазначає, що перераховані грошові кошти були прийняті відповідачем як безповоротна фінансова допомога і зі спливом трьох років з дня їх зарахування на баланс підприємства ці кошти, відповідно до Податкового кодексу України були обліковані підприємством як чистий дохід, з якого сплачено відповідні податки.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:1) повернення виконаного за недійсним правочином;2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Відповідач заперечував факт укладання з відповідачем договору поворотної фінансової допомоги, позивач у свою чергу, заперечує укладання договору безповоротної фінансової допомоги.

Жодна зі сторін не надала суду належних та допустимих доказів укладання будь-яких письмових або конклюдентних договорів, в наслідок укладання яких у позивача виник обов`язок на перерахування відповідачу спірної грошової суми.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач ТОВ «СК «Нікас» дійсно безпідставно набуло і зберігало на своєму балансі грошові кошти у сумі 125000,00 грн.

Разом з цим, відповідачем подано заяву про застосування позовної давності до вимог позивача, оскільки позов подано відповідачем поза межами трирічної позовної давності.

Відповідно до ч.1 ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно із ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до вимог ч.3, ч.4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Представник позивача вказує на те, що позивачем не пропущено строк позовної давності, оскільки ним 17.11.2021 року було направлено на адресу відповідача вимоги про повернення грошових коштів протягом 30 днів від дня пред`явлення вимоги. Оскільки відповідач не виконав його вимогу у встановлений термін, то строк позовної давності має відраховуватися саме після спливу 30 днів з дня пред`явлення вимоги про повернення грошових коштів. Також представник позивача вказує на те, що факт направлення вимоги від 17.11.2021 року встановлений також рішенням Самарського районного суду від 30.08.2022 року у справі №206/59/22.

Відповідач заперечує факт отримання ним письмової вимоги від 17.11.2021 року про повернення грошових коштів. Зазначає, що ним було отримано тільки запит від 01.12.2021 року про надання позивачу копії договору про поворотну фінансову допомогу, на яку вони дали відповідь. Зазначає, що в матеріалах цивільної справи №206/59/22 така вимога також відсутня.

Судом було надано представнику позивача можливість надати суду письмову вимогу від 17.11.2021 року, для чого у справі була оголошена перерва, однак така вимога суду не надана. Зміст цієї вимоги, як і саме існування цієї вимоги позивачем не доказано.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч.4 ст.81 ЦПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

За приписами ч.7 ст. 82 ЦПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Зважаючи на встановлені судом обставини у даній справі, суд приходить до висновку, що позивачем пропущено строк звернення із цим позовом до суду, підстав для його поновлення судом не знайдено.

Оскільки позивачем пропущено строк позовної давності зі зверненням до суду, суд відмовляє у задоволенні позову з цих підстав.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 133, 141, 187, 258-259, 263-265, 268, 273, 274, 353-355 ЦПК , суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сировинна компанія «Нікас» про стягнення безпідставно набутих грошових коштів,- відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_2 , рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сировинна компанія «Нікас», ЄДРПОУ 41002486, м. Дніпро, вул. Молодогвардійська, буд.8.

Повне судове рішення буде складено 13.07.2023 року.

Суддя І.П. Прінь