Рішення

від 13.07.2023 по справі 516/158/23

ТЕПЛОДАРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 516/158/23

Провадження № 2/516/91/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

13 липня 2023 рокум.Теплодар

Теплодарський міський суд Одеської області в складі

головуючого судді Под`ячевої І.Д.,

при секретарі Прущак С.В.,

розглянувши в місті Теплодар у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом заступника керівника Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області до ОСОБА_1 (третя особа ПрАТ «Придніпровське») про конфіскацію у власність держави земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ:

Херсонська обласна прокуратура звернулась до суду із вищевказаним позовом, в якому просить конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області земельну ділянку ОСОБА_1 із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровим номером 6524183900:04:006:0017 площею 6,307 га, яка знаходиться на території Новоолександрівської сільської ради Бериславського району Херсонської області та конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області земельну ділянку ОСОБА_1 із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровим номером 6524183900:04:013:0028 площею 1,019 га, яка знаходиться на території Новоолександрівської сільської ради Бериславського району Херсонської області.

В обґрунтування позову зазначається, що дана позовна заява вжита на захист порушених економічних інтересів держави у земельній сфері.

Реалізуючи надані законом повноваження та з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави у суді, Херсонською обласною прокуратурою вивчено стан додержання вимог законодавства України щодо використання земель сільськогосподарського призначення.

Встановлено, що за ОСОБА_1 11 листопада 2016 року зареєстровано право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення із кадастровим номером 6524183900:04:006:0017 площею 6,307 га, яка знаходиться на території Новоолександрівської сільської ради Бериславського району Херсонської області та земельну ділянку із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровим номером 6524183900:04:013:0028 площею 1,019 га, яка знаходиться на території Новоолександрівської сільської ради Бериславського району Херсонської області. Згідно витягу з Державного земельного кадастру власником даних земельних ділянок є ОСОБА_1 станом на момент звернення до суду . При цьому також безспірно з`ясовано, що вказана особа є громадянином Російської Федерації (паспорт громадянина Російської Федерації № НОМЕР_1 виданий 04.07.2005 року).

Однак, після набуття земельної ділянки у власність, ОСОБА_1 , грубо порушуючи вимоги національного законодавства а саме ч. 4 ст. 81 Земельного кодексу України., їх протягом року не відчужив.

Оскільки відповідач протягом року з часу переходу права власності на земельні ділянки, їх не відчужив, то право власності на зазначені земельні ділянки слід примусово припинити, шляхом конфіскації. Таким чином, прокуратурою встановлені порушення вимог чинного законодавства, які до теперішнього часу не усунуто, що свідчить про усвідомлену пасивну поведінку уповноваженого суб`єкта владних повноважень щодо нездійснення захисту інтересів держави, у зв`язку з чим вбачаються підстави для звернення до суду з вказаним позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області.

Прокурор в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити з підстав зазначених в позовній заяві.

Представник Держгеокадастру також просив позов задовольнити.

Відповідач, повідомлений належним чином про дату та час судового засідання, до суду не з`явився, відзив на позов не подав. При цьому особа повідомлялась про дату та час судового засідання через Сайт судової влади, оскільки іншого порядку повідомлення, а ні Міжнародними договорами, а ні Законом України не встановлено. Судом з`ясовано, що іншого нерухомого майна у особи на території України немає.

Третя особа ПАТ «Придніпровське» повідомлено належним чином про дату та час судового засідання, однак із заявами до суду не зверталось.

За заявою позивача суд ухвалив - розглядати справу в заочному порядку відповідно до ст. 280 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Судом встановлено, що за ОСОБА_1 11 листопада 2016 року зареєстровано право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення із кадастровим номером 6524183900:04:006:0017 площею 6,307 га, яка знаходиться на території Новоолександрівської сільської ради Бериславського району Херсонської області та земельну ділянку із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровим номером 6524183900:04:013:0028 площею 1,019 га, яка знаходиться на території Новоолександрівської сільської ради Бериславського району Херсонської області.

Державну реєстрацію права власності на земельні ділянки проведено на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 702955, виданого 22.05.2006 року Нововоронцовською РДА Херсонської області.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру власником даних земельних ділянок є ОСОБА_1 ..

При цьому також безспірно з`ясовано, що вказана особа є громадянином Російської Федерації (паспорт громадянина Російської Федерації № НОМЕР_1 виданий 04.07.2005 року).

Відповідно до ст. 1 Земельного кодексу України земля в Україні є національним багатством і перебуває під особливою охороною закону.

Згідно норм ст. 19 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення віднесено до категорії особливо цінних.

У відповідності до ч. 5 ст. 22 ЗК України визначено, що землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

Частиною ч. 2 ст. 81 Земельного кодексу України передбачено, що іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності лише на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності. Вимогами даної статті визначено, що іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки вищевказаних категорій з наступних підстав: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; прийняття спадщини.

Правовідносини, пов`язані з набуттям прав на землі сільськогосподарського призначення, прийнятих у спадщину нерезидентами, у т. ч. іноземними громадянами, врегульовано ч. 4 ст. 81 Земельного кодексу України, якою передбачено, що нерезиденти, у т.ч. іноземні громадяни, які успадкували право на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, зобов`язані відчужити її після реєстрації вказаних прав протягом одного року.

Згідно в ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації таких прав.

Право власності на земельні ділянки ОСОБА_1 набув 11 листопада 2016 року після державної реєстрації речового права на нерухоме майно приватним нотаріусом Клименко В.В..

Однак, у подальшому й по даний час земельну ділянку ним самостійно не відчужено. Чим безпідставно порушено річний строк, установлений ч. 4 ст. 81 Земельного кодексу України, про що вказано вище.

Також судом встановлено, що із позовними заявами про надання додаткового строку для відчуження таких земельних ділянок відповідач до суду також не звертався.

Згідно пункту "е" ч. 1 ст. ст. 140 Земельного кодексу України однією з підстав примусового припинення права власності на земельну ділянку є невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Примусове припинення прав на земельну ділянку, у відповідності до п. "в" ч. 1 ст. 143 Земельного кодексу України, здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.

Відповідно до ч. 2 ст. 145 ЗК України у разі, якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Оскільки ОСОБА_1 протягом року з часу переходу права власності на земельні ділянки їх не відчужив, то право власності на зазначені земельні ділянки слід примусово припинити, шляхом конфіскації.

Згідно положення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997 року Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 18 вересня 2013 року (справа № 6-92 цс 13) зазначено, що основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», від 11 березня 2003 року «Новоселецький проти України», від 1 червня 2006 року «Федоренко проти України»), Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі ст. 1. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Відповідно до ст. 348 ЦК України якщо з підстав, що не були заборонені законом, особа набула право власності на майно, яке за законом, який був прийнятий пізніше, не може їй належати, це майно має бути відчужене власником протягом строку, встановленого законом. Якщо майно не відчужене власником у встановлені законом строки, це майно з урахуванням його характеру і призначення за рішенням суду на підставі заяви відповідного органу державної влади підлягає примусовому продажу. У разі примусового продажу майна його колишньому власникові передається сума виторгу з вирахуванням витрат, пов`язаних з відчуженням майна.

У відповідності до ч. 4 ст. 145 ЗК України конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Статтею 153 ЗК України передбачено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України. У випадках передбачених цим Кодексом та іншими законами України, допускається викуп земельної ділянки. При цьому власникові земельної ділянки відшкодовується її вартість.

Виходячи з викладеного позовні вимоги заступника керівника Херсонської обласної прокуратури підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 4, 19, 280-289 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов заступника керівника Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області до ОСОБА_1 (третя особа ПрАТ «Придніпровське») про конфіскацію у власність держави земельних ділянок - задовольнити.

Припинити право власності громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на земельну ділянку із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровим номером 6524183900:04:006:0017 площею 6,307 га, яка знаходиться на території Новоолександрівської сільської ради Бериславського району Херсонської області, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11 листопада 2016 року за номером 17420503, шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області.

Припинити право власності громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на земельну ділянку із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровим номером 6524183900:04:013:0028 площею 1,019 га, яка знаходиться на території Новоолександрівської сільської ради Бериславського району Херсонської області, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11 листопада 2016 року за номером 17420492, шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати на користь Херсонської обласної прокуратури у розмірі 6710,00 грн..

Вжиті судом заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом двадцяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (отримання копії) до Одеського апеляційного суду.

Суддя І. Д. Под`ячева