Рішення

від 12.07.2023 по справі 365/292/23

ЗГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 365/292/23

Номер провадження: 2/365/155/23

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12 липня 2023 року смт Згурівка

Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючогосудді Кучерявої Л.М.

за участі секретаря судового засідання Воєводи І.С.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі засідань суду № 2в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Згурівської селищної ради про визнання права на завершення приватизації та державну реєстрацію права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

05 травня 2023 року позивач ОСОБА_1 через свого уповноваженого представника адвоката Костенка О.М., звернувся до Згурівського районного суду Київської області з вищезазначеною позовною заявою, в якій просить: визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 право на завершення приватизації земельної ділянки площею 3,4743 га, кадастровий номер 3221982700:05:005:0006, для ведення фермерського господарства, що розташована на території Любомирівської (нині Згурівської селищної ради) сільської ради Згурівського району (нині Броварського району), а також право на державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 права власності на цей об`єкт нерухомого майна. Також просить не стягувати з відповідачів судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача ОСОБА_3 , який до дня смерті постійного проживав за адресою: АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 померлим ОСОБА_3 було проведено державну реєстрацію створення СФГ «Віра», ЄДРПОУ 25566754, організаційно-правова форма якого фермерське господарство, засновником та кінцевим бенефіціарним власником є померлий ОСОБА_3 . Членами господарства є ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 . Для створення СФГ «Віра» померлому ОСОБА_3 на підставі рішення Згурівської районної ради народних депутатів Згурівського району Київської області від 17.04.1997 № 178 надано в постійне користування земельну ділянку на території Правожовтневої сільської ради загальною площею 14,497 га в межах згідно з планом. Відповідно до Державного акту на право постійного користування землею від 12.09.1997 померлий ОСОБА_3 набув право постійного користування землею. Відразу ж і відбулася реєстрація СФГ «Віра».

16 червня 2009 року на підставі розпорядження № 294 Згурівської районної державної адміністрації Київської області надано дозвіл голові та членам СФГ «Віра» на виготовлення проекту із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку у розмірі земельної частки (паю) за рахунок земельної ділянки площею 14,497 га ріллі, наданої для ведення фермерського господарства на території Правожовтневської сільської ради відповідно до державного акту на право постійного користування землею, зареєстрованого за номером 52 від 12.09.1997. На підставі вищевказаного розпорядження 26.12.2016 проектною організаціє ТОВ «Азимут» було розроблено проект із землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Як вбачається із витягу з Держаного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-3211865052018 сформованого 13.06.2018 на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок за ОСОБА_3 сформована земельна ділянка площею 3,4743 га, кадастровий номер 3221982700:05:005:0006 для ведення фермерського господарства, розташованої на території Любомирівської (нині Згурівської селищної ради) сільської ради Згурівського району (нині Броварського району). Також були сформовані земельні ділянки для інших членів СФГ «Віра».

Рішення про затвердження технічної документації та передання у власність вищевказаних земельних ділянок отримано не було, тобто не була завершена приватизація в порядку ч. 1 ст. 32 Земельного кодексу України.

Після смерті батька відкрилася спадщина за законом на спадкове майно, до якого входить право на завершення приватизації спірної земельної ділянки. Рідний брат позивача та син померлого ОСОБА_2 відмовився від прийняття спадщини. 08.10.2022 позивач звернувся до Згурівської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на спірну земельну ділянку. Нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом з огляду на те, що померлий ОСОБА_3 був користувачем земельної ділянки згідно з державним актом, проте, розпочавши процедуру приватизації, не набув статусу власника земельної ділянки.

Ухвалою Згурівського районного суду Київської області від 16 травня 2023 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

В підготовче засідання позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Костенко О.М., не з`явились. Представник позивача направив до суду заяву, в якій просить проводити розгляд справи у його відсутність, позов підтримує в повному обсязі, просить його задовольнити.

Представник відповідача Згурівської селищної ради В. Мокронос у підготовче засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи без участі представника Згурівської селищної ради, заявлені позовні вимоги визнає повністю, наслідки визнання позову відповідачу відомі і зрозумілі, просить не стягувати судові витрати з відповідача.

Відповідач ОСОБА_2 у підготовче засідання не з`явився, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлений у встановленому законом порядку, подав до суду заяву, у якій просить проводити розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнає в повному обсязі та просить їх задовольнити.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд визнав можливим розглянути справу у відсутність учасників справи, оскільки у справі є достатньо матеріалів про права та правовідносини сторін, та їхня неявка не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України суд ухвалює рішення про задоволення позову, враховуючи визнання відповідачем позову за наявності для того законних підстав.

На підставі ч. 3 ст. 200 ЦПК України суд вважає за можливе за результатами підготовчого провадження ухвалити рішення, враховуючи визнання позову відповідачем.

Обставини, викладені в позовній заяві підтверджуються дослідженими судом письмовими доказами.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_3 , який на день смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним були зареєстровані та проживали: син - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , невістка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 онуки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с. 11 копія свідоцтва про смерть, а.с. 7 копія свідоцтва про народження, а.с. 49 копія довідки).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина за законом на все його майно. До складу спадщини входить, зокрема, земельна ділянка для ведення фермерського господарства, площею 3,4743 га кадастровий номер 3221982700:05:005:0006, розташована на території Любомирівської сільської ради Згурівського району Київської області (нині Згурівської селищної ради Броварського району Київської області).

У Згурівській районній державній нотаріальній конторі 21.07.2021 заведена спадкова справа № 188/2021, номер у спадковому реєстрі 68012914 (а.с. 40, 41-102 супровідний лист, копія спадкової справи).

ОСОБА_3 за життя склав заповіт, яким на випадок своєї смерті зробив розпорядження, а саме належний йому житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться в АДРЕСА_1 та земельну ділянку, на якій цей будинок розташований заповів ОСОБА_1 (а.с. 50 копія заповіту).

Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 є його сини ОСОБА_1 (позивач) та ОСОБА_2 (відповідач).

Позивач ОСОБА_1 спадщину прийняв у встановленому законом порядку, отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на інше спадкове майно, в тому числі на складений (статутний) капітал Селянського (фермерського) господарства «Віра».

Відповідач ОСОБА_2 відмовився від прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 на користь його сина ОСОБА_1 (позивача).

Спадкові права позивача ніким не оспорюються.

Позивач ОСОБА_1 08.10.2022 звернувся до Згурівської державної нотаріальної контори із заявою по питанню оформлення спадкових прав на майно після смерті батька ОСОБА_3 , а саме на земельну ділянку площею 3,4743 га для ведення фермерського господарства, кадастровий номер 3221982700:05:005:0006, розташованої на території Любомирівської сільської ради Згурівського району Київської області (нині Згурівської селищної ради Броварського району Київської області).

Нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом позивачу на вищевказану земельну ділянку, зазначивши те, що не було надано документи, які підтверджують право власності ОСОБА_3 на вказану земельну ділянку.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення 17 сесії 22 скликання Згурівської районної Ради народних депутатів Згурівського району Київської області від 17.04.1997 № 178 ОСОБА_3 надана в постійне користування земельна ділянка площею 14,4 га в межах згідно плану, яка розташована на території Правожовтневої сільської ради для ведення селянського (фермерського) господарства (а.с. 12 копія державного акта на право постійного користування землею).

24 березня 1998 року ОСОБА_3 зареєстрував створення СФГ «Віра», ЄДРПОУ 25566754, організаційно-правова форма якого фермерське господарство, головою господарства є ОСОБА_3 . Членами господарства є також ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 (а.с 13 витяг, 14-15 копія статуту, а.с. 16 копія змін до статуту).

16 червня 2009 року на підставі розпорядження № 294 Згурівської районної державної адміністрації Київської області надано дозвіл голові та членам СФГ «Віра» на виготовлення проекту із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку у розмірі земельної частки (паю) за рахунок земельної ділянки площею 14,497 га ріллі, наданої для ведення фермерського господарства на території Правожовтневської сільської ради відповідно до державного акту на право постійного користування землею, зареєстрованого за номером 52 від 12.09.1997 (а.с. 17 копія розпорядження з додатком).

На підставі вищевказаного розпорядження 26.12.2016 проектною організаціє ТОВ «Азимут» було розроблено проекти із землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Як вбачається із витягів з Держаного земельного кадастру про земельні ділянки від 13.06.2018 сформовані земельні ділянки для ведення фермерського господарства, площею 3,4743 га, кадастровий номер 3221982700:05:005:0006 ( ОСОБА_3 ); площею 2,2800 га, кадастровий номер 3221982700:05:005:0004 ( ОСОБА_1 ); площею 2,2800, кадастровий номер 3221982700:05:005:0003 ( ОСОБА_2 ); площею 4,1821 га кадастровий номер 3221982700:05:005:0007 ( ОСОБА_4 ); площею 2,2800 га, кадастровий номер 3221982700:05:005:0005 ( ОСОБА_5 ). Земельні ділянки розташовані на території Любомирівської сільської ради Згурівського району Київської області (а.с. 18,19,20,21,22 копії витягів).

Тобто, за життя ОСОБА_3 розпочав процедуру приватизації земельної ділянки для ведення фермерського господарства площею 3,4743 га, кадастровий номер 3221982700:05:005:0006, яка розташована на території Любомирівської (колишньої Правожовтневської) сільської ради Згурівського району Київської області (нині Згурівської селищної ради Броварського району Київської області), проте не завершив її.

Відповідно до ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

В силу ст. 80 ЗК України суб`єктами права власності на землі приватної власності є громадяни та юридичні особи.

Згідно зі ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі:

а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності;

в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;

г) прийняття спадщини;

ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до ч. 2 ст. 116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з ч. 3 ст. 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЗУ «Про фермерське господарство» члени фермерськогогосподарства маютьправо наодержання безоплатноу власністьіз земельдержавної ікомунальної власностіземельних діляноку розміріземельної частки(паю). Членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Земельні ділянки, на яких розташовані житлові будинки, господарські будівлі та споруди фермерського господарства, передаються безоплатно у приватну власність у рахунок земельної частки (паю).

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно зі ст. 126 ЗК України оформлення речових прав на земельну ділянку оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ст. 131 ЗК України громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі, зокрема успадкування.

Положеннями ст. 152 ЗК України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

В силу ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

В силу положення ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановленихстаттею 1259цього Кодексу.

Згідно з ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

В силу ч.1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

В пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008№ 7 передбачено, що відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в пункті 3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою.

Згідно з положеннями Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013, № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснено наступне. Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку. Не підлягають задоволенню позовні вимоги спадкоємців про визнання права власності на земельну ділянку, щодо якої спадкодавцем розпочато, але не завершено процедуру приватизації.

Верховний Суд в Постанові від 21 березня 2018 року по справі № 623/633/17, провадження № 61-6243св18, зазначив наступне. Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до статті 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія пункту 1 розділу X «Перехідні положення» Земельного Кодексу України.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилася спадщина. Позивач ОСОБА_1 спадщину після смерті батька прийняв. Його спадкові права ніким не оспорюються. Щодо земельної ділянки для ведення фермерського господарства площею 3,4743 га, кадастровий номер 3221982700:05:005:0006, ОСОБА_3 за життя розпочав процедуру приватизації. У зв`язку із незавершенням процедури приватизації, ОСОБА_3 за життя не зареєстрував у встановленому порядку право власності на вказану земельну ділянку, а тому його спадкоємець ОСОБА_1 набуває право на завершення приватизації та право на державну реєстрацію права власності за ним на цей об`єкт нерухомого майна. Нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з тим, що позивач не надав документів на підтвердження права власності ОСОБА_3 на вказану земельну ділянку, а тому його спадкові права підлягають захисту в судовому порядку.

З огляду на вище зазначене, враховуючи визнання позову відповідачами, яке прийняте судом, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити повністю.

Ціна позову 69772,58 грн.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 1073,60 грн (а.с. 28 квитанція).

У позовній заяві позивач просив не стягувати з відповідачів судові витрати, у зв`язку з чим суд вбачає за необхідне не застосовувати до відповідачів положення ст. 141 ЦПК України та понесені позивачем судові витрати залишити за позивачем.

Керуючись ст. 80, 81, 116, 125, 126, 131, 152 ЗК України, ст. 1216, 1217, 1218, 1223, 1225, 1258, 1261 ЦК України, ст. 141, 200, 206, 247, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Згурівської селищної ради про визнання права на завершення приватизації та державну реєстрацію права власності на земельну ділянку в порядку спадкування задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на завершення приватизації земельної ділянки площею 3,4743 га, кадастровий номер 3221982700:05:005:0006, для ведення фермерського господарства, що розташована на території Згурівської селищної ради Броварського району Київської області (колишньої Любомирівської сільської ради Згурівського району Київської області), а також право на державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 права власності на цей об`єкт нерухомого майна.

Судові витрати залишити за позивачем ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Згурівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідачі:

Згурівська селищна рада,місцезнаходження: вулиця Українська, будинок 10,смтЗгурівка Броварськогорайону Київськоїобласті, код ЄДРПОУ 04360296.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Головуючий суддя Л.М. Кучерява