Ухвала

від 11.07.2023 по справі 524/4731/23

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа № 524/4731/23

Провадження № 1-кс/524/1557/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2023 року слідчий суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука ОСОБА_1 , розглянувши скаргу ліквідатора КП «ЗБВ № 2» ОСОБА_2 на бездіяльність СВ Кременчуцького районного управління поліції ГУ Національної поліції в Полтавській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР,-

ВСТАНОВИВ:

11.07.2023 року ліквідатор КП «ЗБВ № 2» ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді із скаргою на бездіяльність СВ Кременчуцького районного управління поліції ГУ Національної поліції в Полтавській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за його заявою від 19.01.2023 року.

Вивчивши скаргу та додані до неї матеріали, вважаю за необхідне повернути скаргу з наступних підстав.

Скарга подана у зв`язку із тим, що ліквідатор КП «ЗБВ № 2» ОСОБА_2 направлено поштою до Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області заяву про вчинення кримінального правопорушення за вих. № 01-01-06/19-01/01 від 19.01.2023 року. Вказана заява відповідно до трекінгу отримана 27.01.2023 року. Станом на 11.07.2023 року (день подання скарги до суду) відомості за його заявою не внесені до ЄРДР. Тому, за результатами розгляду скарги ліквідатор КП «ЗБВ № 2» ОСОБА_2 просить зобов`язати уповноважених осіб СВ Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області внести відомості про вчинення кримінального правопорушення, викладені в його заяві про злочин від 19.01.2023 року та розпочати досудове розслідування.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, таке право не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом, при цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

В офіційному тлумаченні ч. 2 ст. 55 Конституції України, викладеному рішенні Конституційного Суду України від 14.12.2011 № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.

Так, главою 26 КПК України передбачений інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора на стадії досудового розслідування, який служить вихідною гарантією захисту прав учасників кримінального провадження.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які полягають, зокрема, у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Початок обчислення строку на оскарження залежить від предмета скарги: строк подання скарги на постанову слідчого, прокурора починається з дня отримання особою її копії, а строк оскарження інших рішень, дій або бездіяльності починає спливати з моменту прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності.

Отже, при оскарженні бездіяльності, обчислення строку оскарження починається із дня, що наступає після останнього дня, який відведено КПК для вчинення слідчим або прокурором відповідної дії (п. 5 Інформаційного листа ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09.11.2012 №1640/0/4-12 «Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування»).

На підтвердження звернення до СВ Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області заявник долучив завірену належним чином копію заяви про кримінальне правопорушення за вих. № 01-01-06/19-01/01 від 19.01.2023 року та трекінг Укрпошти, відповідно до якого вказана заява отримана 27.01.2023 року.

Так, заявник оскаржує бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, а тому строк на її оскарження починається з моменту вчинення такої бездіяльності.

Статтею 113 КПК України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 214 КПК України дізнавач, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Однак, як вбачається з матеріалів долучених до скарги, а також безпосередньо із самої скарги, 27.01.2023 року отримано письмову заяву, яка надійшла до Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області, по факту незаконного заволодіння транспортним засобом, отже строк бездіяльності необхідно обчислювати з 28.01.2023 року, тобто з дня, що настає після останнього дня, який відведено КПК України для вчинення дізнавачем/слідчим/прокурором відповідної дії.

Однак, зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб СВ Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник звернувся до суду 11.07.2023 року (направлено до суду 07.07.2023 року відповідно до відмітки на конверті), тобто з порушенням відповідного строку на оскарження, оскільки останній день для подання скарги на бездіяльність слідчого сплив 08.02.2023 року, з урахуванням вихідних днів.

Згідно ст. 116 КПК України, процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою або перебувають у лікувально-профілактичному закладі охорони здоров`я чи закладі з надання психіатричної допомоги, спеціальній навчально-виховній установі, - якщо скаргу або інший документ подано службовій особі відповідної установи до закінчення строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на те, що безпідставне поновлення судами строків є порушенням конвенційних прав та порушенням права на справедливий суд.

Можливість отримати своєчасний судовий захист є головним аспектом реалізації права на доступ до правосуддя. Однак, вказане право не може бути абсолютним і його реалізація повинна бути здійснена в межах певних процесуальних строків.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги відсутність заяв/клопотань про поновлення пропущеного строку, слідчий суддя приходить до обґрунтованого висновку, що при зверненні до суду із даною скаргою, заявником ліквідатором КП «ЗБВ № 2» ОСОБА_2 пропущено, передбачений ч. 1 ст. 304 КПК України, строк на оскарження бездіяльності слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 9, 113-117, 220, 303-307, 369-372 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ліквідатора КП «ЗБВ № 2» ОСОБА_2 на бездіяльність СВ Кременчуцького районного управління поліції ГУ Національної поліції в Полтавській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали разом зі скаргою та доданими матеріалами направити скаржнику.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня отримання її копії шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1