Рішення

від 12.07.2023 по справі 548/1443/23

ХОРОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 548/1443/23

Провадження № 2/548/407/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.07.2023 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі :

головуючого судді - Коновод О. В.

за участю : секретаря судового засідання - Манжос Т.С.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Хорол цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області про встановлення факту належності спадкодавцю нерухомого майна та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом

ВСТАНОВИВ:

Позиція позивача та відповідача, процесуальні дії, вчинені по справі.

Позивач звернувся до Хорольського районного суду з вищевказаним позовом.

На обґрунтування позову зазначає, що вона ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дружиною ОСОБА_2 , що доводиться копією свідоцтва про одруження Серія НОМЕР_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 чоловік позивача ОСОБА_2 , помер в місті Хорол Лубенського району Полтавської області, що підтверджується копією свідоцтва про його смерть Серія НОМЕР_2 .

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 відкрилась спадщина на його спадкове майно:

- земельну ділянку площею 0,1669 гектарів, кадастровий номер: 5324886501:01:001:0110, цільове призначення- для будівництва та обслуговування житлового будинку,господарських будівель і споруд, що розташована: АДРЕСА_1 та належала йому згідно рішення 18 сесії шостого скликання Хильківської сільської ради Хорольського району Полтавської області від 21 вересня 2012 року №46;

- земельну ділянку площею 0,3304 гектарів, кадастровий номер: 5324886501:01:001:0111, цільове призначення- для ведення особистого селянського господарства, що розташована: АДРЕСА_1 та належала йому згідно рішення 18 сесії шостого скликання Хильківської сільської ради Хорольського району Полтавської області від 21 вересня 2012 року №46;

- житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно довідки Мусіївського старостинського округу ( с.Хильківка) виконавчого комітету Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області за Вих. № 15-12/151 від 26.06. 2023 року, ОСОБА_2 , дійсно був зареєстрований та проживав до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 по АДРЕСА_1 . Спільно з ним на момент його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 проживала і була зареєстрована дружина- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

29.06.2023 року по справі було відкрито провадження та призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження.

В судове засідання позивач не з"явився, але в позовній заяві прохав суд провести розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача у підготовче судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, протягом строку, встановленого судом, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить розглянути справу у його відсутність за наявними у справі матеріалами.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, від яких надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням ч. 3 ст. 211 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Врахувавши позицію позивача, дослідивши матеріали справи, врахувавши думку відповідача, викладену у письмовій заяві, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України позивач, ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , яка прийняла його спадщину, тому має право на його спадкове майно.

Згідно з повідомленням державного нотаріуса Хорольської державної нотаріальної контори Решта С.М. від 06.06.2023 року за № 254/02-14 спадкова справа до майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , останнім місцем проживання та реєстрації якого було: АДРЕСА_1 була відкрита 06.07.2022 року за №142/2022 на підставі заяви дочки спадкодавця ОСОБА_3 про прийняття спадщини. 18.03.2023 року у дану спадкову справу було подано заяву дочкою спадкодавця - ОСОБА_4 про прийняття спадщини. У дану спадкову справу було також надано оригінал заповіту, складеного ОСОБА_2 у 2020 році на конкретну земельну ділянку на користь дочок ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ( інше майно, що входить до складу спадщини ОСОБА_5 у заповіт не було включено, тому підпадає під спадкування за законом). Інших заяв про прийняття спадщини, чи про відмову від прийняття спадщини у дану спадкову справу будь якими іншими особами, які б спадкували після ОСОБА_5 не було подано.

06.06.2023 року спадкоємці ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали у спадкову справу №142/2022 додаткові заяви, якими підтвердили, що бажають спадкувати виключно за заповітом тільки те майно, що заповів їм батько.

Виходячи з обставин спадкової справи №142/2022, ОСОБА_1 , дружина спадкодавця, є єдиним спадкоємцем, яка прийняла спадщину за законом як спадкоємець першої черги.

У зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на земельні ділянки та житловий будинок, у мене відсутня можливість оформити право власності на спадкове майно та отримати свідоцтво про право на спадщину в нотаріальному порядку, тому позивачу роз`яснено необхідність звернутись до суду з відповідним позовом для визнання права власності на спадкове майно.

Позивач, ОСОБА_1 , є єдиним спадкоємцем, який відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України є таким, що прийняла спадщину після ОСОБА_2 , дата смерті- ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З технічного паспорта на будинок садибного типу, АДРЕСА_1 , виготовленого ФОП ОСОБА_6 станом на 12 червня 2023 року, відповідає таким характеристикам: житловий будинок Літ.А1 загальною площею 49,9 кв.м., житловою площею 20,7 кв.м. вбачається, що вказана будівля перебуває у задовільному технічному стані та придатна до подальшої експлуатації.

З повідомлення про результати огляду об`єкта нерухомого майна від 12.06.2023 року ФОП ОСОБА_6 ( інвентарна справа №64/2023), вбачається, що при огляді об`єкта нерухомого майна - будинку садибного типу з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 12.06.2023 року встановлено, що вказане майно відповідає таким характеристикам: житловий будинок Літ.А1 загальною площею 49,9 кв.м., житловою площею 20,7 кв.м., погріб Літ.Б, сарай Літ.В, літня кухня-сарай Літ.Г, вбиральня Літ.Д , колодязь №3, пробойний колодязь№4, газопровід№5, каналізація №6. Самочинне будівництво, переобладнання відсутнє.

Відповідно до « Звіту про оцінку майна » житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, що розташовується по АДРЕСА_1 , виготовленого ТОВ « Альбатрос», його ринкова вартість станом на 22 червня 2023 становить 83 400 грн..

Належність вказаного спадкового майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 доводиться: копією Свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Хильківської сільської ради від 09.02.2011 року Серія НОМЕР_3 ; копією витягу про державну реєстрацію прав КП « Лубенське МБТІ», номер витягу: 29083341 від 22.02.2011 року; копією Витягу №НВ-53004962622023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 07.06.2023 року; копією Витягу №НВ-5300496272023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 07.06.2023 року; копією Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, номер витягу:НВ-5300445642013 від 04.07.2013; копією Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, номер витягу:НВ-5300445672013 від 04.07.2013.

Норми права, застосовані судом.

Згідно з ч. 3ст. 13 ЦПК Україниучасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За вимогами ч. 3 ст. 12 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Цивільно-процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Цивільно-процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно п. 5 ч.2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення;проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Частиною 2 цієї статтті передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Згідно ст. 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності встановлена судом.

Статтею 17 Загальної декларації прав людини, передбачено - ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини`суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Поняття власності чи «майна» за ст. 1 Першого протоколу Конвенції тлумачиться дуже широко, охоплює цілу низку інтересів економічного характеру. За рішеннями Європейського суду з прав людини «майном» в розумінні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне і обґрунтоване очікування набуття майна або майнового права.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спобіг, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа також має право на захист свого інетерсу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Відтак, зазначена норма визначає об`єкт захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні чи невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Захист цивільних прав це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для повновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Матеріально-правовий аспект захисту цивільних прав та інтересів насамперед полягає в з`ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.

При цьому слід виходити з положень ст. 11 ЦК України про підстави виникнення цивільних прав і цивільних обов`язків. Відповідно до них цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, передбачених актами цивільного законодавства, Конституцією України та міжнародними договорами України, а також із дій осіб, не передбачених цими актами, але які породжують цивільні права та обов`язки.

Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 року №1-10/2004 визначено, що охоронюваний законом інтерес треба розуміти - це прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони для задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності та іншим загально-правовим засадам.

Таким чином,під способами захисту суб`єктивних цивільних прав/інтересів розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру,за допомогою яких проводиться повновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та охоронюваних законом інтересів.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України.

У вказаній нормі визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зі змісту ч. 3 ст. 16 ЦК України випливає, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом ніж той, який встановлений договором або законом.

Законодавчі обмеження матеріально- правових способів захисту цивільно права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст.ст. 8-9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 12 червня 2013 року у справі № 6-32цс13.

За даних обставин суд приходить до висновку, що права позивача є доведеним, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.15,16,328,392 ЦК України, ст.ст.1-18,76-81,141,209-241,259,263-265,268,354,355 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса проживання : АДРЕСА_1 ) до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області ( код ЄРДПОУ: 22528612, адреса знаходження : вул. 1 Травня,4 м. Хорол Лубенського району Полтавської області) про встановлення факту належності спадкодавцю нерухомого майна та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,- задовольнити.

Встановити факт належності померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 нерухомого майна - будинку садибного типу з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та складається з: житлового будинку Літ.А1 загальною площею 49,9 кв.м., житловою площею 20,7 кв.м., погріб Літ.Б, сарай Літ.В, літня кухня-сарай Літ.Г, вбиральня Літ.Д , колодязь №3, пробойний колодязь№4, газопровід№5, каналізація №6;

- земельної ділянки площею 0,1669 гектарів, кадастровий номер: 5324886501:01:001:0110, цільове призначення- для будівництва та обслуговування житлового будинку,господарських будівель і споруд, що розташована: АДРЕСА_1 та належала йому згідно рішення 18 сесії шостого скликання Хильківської сільської ради Хорольського району Полтавської області від 21 вересня 2012 року №46;

- земельної ділянки площею 0,3304 гектарів, кадастровий номер: 5324886501:01:001:0111, цільове призначення- для ведення особистого селянського господарства, що розташована: АДРЕСА_1 та належала йому згідно рішення 18 сесії шостого скликання Хильківської сільської ради Хорольського району Полтавської області від 21 вересня 2012 року №46.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 , в порядку спадкування за законом майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 право власності на нерухоме майно:

- будинок садибного типу з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та складається з: житлового будинку Літ.А1 загальною площею 49,9 кв.м., житловою площею 20,7 кв.м., погріб Літ.Б, сарай Літ.В, літня кухня-сарай Літ.Г, вбиральня Літ.Д , колодязь №3, пробойний колодязь№4, газопровід№5, каналізація №6;

- земельну ділянку площею 0,1669 гектарів, кадастровий номер: 5324886501:01:001:0110, цільове призначення- для будівництва та обслуговування житлового будинку,господарських будівель і споруд, що розташована: АДРЕСА_1 та належала йому згідно рішення 18 сесії шостого скликання Хильківської сільської ради Хорольського району Полтавської області від 21 вересня 2012 року №46;

- земельну ділянку площею 0,3304 гектарів, кадастровий номер: 5324886501:01:001:0111, цільове призначення- для ведення особистого селянського господарства, що розташована: АДРЕСА_1 та належала йому згідно рішення 18 сесії шостого скликання Хильківської сільської ради Хорольського району Полтавської області від 21 вересня 2012 року №46.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 12.07.2023 року.

Суддя : О.В. Коновод