Ухвала

від 28.06.2023 по справі 753/10231/23

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 753/10231/23

2/753/5409/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позову без руху

"28" червня 2023 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Колесник О.М., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «УРЛІВСЬКА 40» про усунення перешкод в користуванні майном, зобов`язання здійснити перерахунок коштів та відшкодування моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

До Дарницького районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «УРЛІВСЬКА 40» про усунення перешкод в користуванні майном, зобов`язання здійснити перерахунок коштів та відшкодування моральної шкоди.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Оплата судового збору за подання до суду позовної заяви здійснюється у розмірах визначених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» яким внесено зміни до Закону України «Про судовий збір» та у відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 4 якого, за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 073,60 грн.).

При цьому, частиною 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з немайновими вимогами, зокрема про усунення перешкод в користуванні пожежним виходом та надання безперешкодного доступу; усунення перешкод в користуванні ліфтом та надання безперешкодного доступу; усунення перешкод в користуванні сміттєзбірником та надання безперешкодного доступу; зобов`язання здійснити перерахунок коштів за надані послуги; стягнення моральної шкоди. Таким чином, позивачем заявлено п`ять вимог немайнового характеру, які підлягають оплаті судовим збором.

Як встановлено судом, до позовної заяви не додано документу, що підтверджує сплату позивачем судового збору.

Проте, ОСОБА_1 подано клопотання про звільнення його від сплати судового збору за розгляд даної цивільної справи, з посиланням на скрутний матеріальний стан та хворобливий стан.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. А ч. 3 даної статті цього Кодексу визначено, що з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Також, ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Водночас, Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ своєю Постановою «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17 жовтня 2014 року, зокрема п. 29 роз`яснив, що за змістом зазначених вище правових норм єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Таким чином, аналізуючи наведені правові норми, єдиною підставою для вчинення судом дій щодо звільнення особи від оплати судового збору є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки покладається на заінтересовану сторону.

З клопотання не вбачається та позивачем до неї не додано належних та допустимих доказів (банківські документи про відсутність на рахунку коштів, тощо) щодо незадовільного майнового стану. Також, посилання позивача на те, що він є пенсіонером не є належним доказом незадовільного майнового стану, а відтак підстави для задоволення заяви про звільнення від сплати судового збору відсутні.

Вищенаведені недоліки позовної заяви унеможливлюють відкриття провадження у справі.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху.

Враховуючи наведене вище, суддя вважає за необхідне зазначити, що позивач може усунути вказаний недолік шляхом направлення до Дарницького районного суду м. Києва документу, що підтверджує сплату ним судового збору відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір», зокрема у розмірі 5 368 грн. (1 073,60 грн. +1 073,60 грн. +1 073,60 грн. +1 073,60 грн. +1 073,60 грн.), за п`ять вимог немайнового характеру.

Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись стст. 177, 185 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «УРЛІВСЬКА 40» про зобов`язання вчинити дії залишити без руху, надавши позивачу строк у десять днів з дня отримання ним копії ухвали, для усунення зазначених недоліків.

Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у встановлені строки, заява буде вважатися неподаною і повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ КОЛЕСНИК О.М.