Рішення

від 12.07.2023 по справі 756/4593/23

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

12.07.2023 Справа № 756/4593/23

Провадження №2/756/2977/23

Унікальний № 756/4593/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

( заочне)

12 липня 2023 року Оболонський районний суд м. Києва, в складі:

головуючого судді Луценко О.М.,

за участю секретаря Галелюк Т.О.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ауді-центр Київ», Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ауді-центр Київ», Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою.

В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом, а саме: автомобілем « Skoda Octavia A5» д.н.з. НОМЕР_1 на Оболонській набережній 1,корп..1 у м. Києві, не був уважним, не дотримався дистанції під час руху заднім ходом та скоїв зіткнення з транспортним засобом марки «Audi Q 8" д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим відповідач порушив п. п.13.1,2.3б,10.9 Правил дорожнього руху України.

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 10.12.2021р. встановлено вину ОСОБА_2 у порушенні правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів за ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Внаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «Audi Q 8" д.н.з. НОМЕР_2 , отримав механічні пошкодження. Про настання страхового випадку було повідомлено Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА». Для проведення ремонту автомобіля позивач звернулась до офіційного сервісного центру - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ауді-центр Київ». Після повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду до ПАТ HACK «ОРАНТУ було направлено документи про механічні пошкодження автомобіля, отримані внаслідок ДТП, разом з рахунком-фактурою № 321112503 від 25 листопада 2021 року наданим офіційним виконавцем по ремонту автомобіля TOB «Ауді-Центр Київ», попереднім розрахунком ремонтних робіт. Сума зазначена в документі складала 103784,87 тисяч (сто три тисячі сімсот вісімдесят чотири гривні 87 копійок). Згідно відповіді від 05 червня 2022 р. №09-02-17/3301 про те, що ПАТ HACK «ОРАНТА» 6yло замовлено Висновок експертного автотоварознавчого дослідження №59-D/10/65 в 11.01.2022 р. складений ФОП « ОСОБА_3 », відповідно до якого матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля «Audi F8" д.н.з. НОМЕР_2 в результаті пошкодження від ДТП складав 78 493,78грн.

Страховиком 21.01.2022 p. було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 76 993,78 грн.. (78 493,78 - 1 500,00 франшиза) на рахунок AT «Укрексімбанк». Отримувач платежу - TOB «Ауді Центр Київ».

18.08.2022 TOB «Ауді Центр Київ», було надано позивачу оновлений Рахунок фактуру №322081820, за яким кінцева вартість послуг з ремонту автомобіля AUDI, модель Q8 д.н.з. НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 , пробіг: 8 км, після пошкоджень завданих ДТП склала -129909, 66 (сто двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот дев`ять гривень 66 коп.).

06.10.2022 представник позивача, адвокат Вознюк A.C. звернувся до ПАТ HACK «OPAHTA», з заявою про перегляд суми відшкодування завданих збитків (у зв`язку із зміною розрахунку), в якій не погодився з розрахунком вказаного експертного автотоварознавчого дослідження №59-D/10/65 від 11.01.2022. Згідно Полісу №АР/9588929, страхова сума на одного потерпілого, за шкоду заподіяну майну становить 130 000 грн.

За вказаною заявою ПАТ HACK «OPAHTA» було надано відповідь від 29 листопада 2022 р. №09-02-17/6285 з повторним посиланням на те, що Страховиком 21.01.2022 р. було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 76 993,78 грн., та що в Страховика відсутні підстави для перегляду розміру страхового відшкодування за даним страховим випадком. Таким чином, ПАТ HACK «OPAHTA» було відмовлено відшкодувати різницю між сплаченими на рахунок TOB «Ауді-Центр Київ» коштами та фактичною вартістю ремонту автомобіля позивача у розмірі 52 915, 88 (п`ятдесят дві тисячі дев`ятсот п`ятнадцять гривень, 88 коп.

Отже, вказана різниця коштів, через відмову Страховика ПАТ HACK «OPAHTA» сплатити завдану в результаті ДТП шкоду за рахунок страхового відшкодування, за Полісом страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів, підлягає відшкодуванню особою, винуватою у вчиненні ДТП, а саме відповідачем. Таким чином відповідач повинен відшкодувати шкоду в розмірі 52915,88 гривень.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надав суду заяву розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримав та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився про час та місце розгляду справи судом повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, відзиву на позовну заяву до суду не надходило,а тому, відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутність останнього та ухвалити у справі заочне рішення за згодою представника позивача.

Треті особи у судове засідання не з`явилися про час та місце розгляду справи судом повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Суд з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши матеріали справи та письмові докази у їх сукупності дійшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог п.п. 8,9 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування майнової шкоди.

Згідно ст. 1166 ЦК України відшкодування матеріальної шкоди можливо при наявності складу правопорушення: протиправних дій особи, заподіяння шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою і наслідками, вини особи, що причинили збиток.

Виходячи зі змісту ч. 2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно роз`яснень, викладених в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ по позовах про відшкодування шкоди» під власником джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична чи особа громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, оперативного чи керування на інших підставах (договір оренди, довіреності і т.п.).

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Як вбачається з п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

В судовому засіданні встановлено, ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом, а саме: автомобілем « Skoda Octavia A5» д.н.з. НОМЕР_1 на Оболонській набережній 1,корп..1 у м. Києві, не був уважним, не дотримався дистанції під час руху заднім ходом та скоїв зіткнення з транспортним засобом марки «Audi Q 8" д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим відповідач порушив п. п.13.1,2.3б,10.9 Правил дорожнього руху України( а.с.16-17).

Власником автомобіля «Audi Q 8" д.н.з. НОМЕР_2 на момент дорожньо- транспортної пригоди є позивач по справі, що пітверджується свідоцтвом про реєстрацію НОМЕР_4 (а.с. 12-13).

Постановою Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 10.12.2021р. встановлено вину ОСОБА_2 у порушенні правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів за ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності( а.с. 16-17).

Згідно з вимогамист. 82 ЦПК України Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином вина відповідача у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди встановлена вище наведеною постановою та в силу ч. 4 ст. ст. 82 ЦПК України ці обставини не підлягають доказуванню.

Як вбачається з матеріалів справи на момент вчинення ДТП відповідальність за завдання шкоди автомобілем відповідача була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності № АР/9588929, виданий Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»..

18.08.2022 TOB «Ауді Центр Київ», було надано позивачу оновлений Рахунок фактуру №322081820, за яким кінцева вартість послуг з ремонту автомобіля AUDI, модель Q8 д.н.з. НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 , пробіг: 8 км, після пошкоджень завданих ДТП склала -129909, 66 (сто двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот дев`ять гривень 66 коп.).

ПАТ HACK «OPAHTA» надано відповідь від 29 листопада 2022 р. №09-02-17/6285 з посиланням на те, що Страховиком 21.01.2022 р. було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 76 993,78 грн.

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Разом із тим правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов`язок.

Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди породжує деліктне зобов`язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов`язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов`язанні ним є страховик.

Разом із тим, зазначені зобов`язання не виключають одне одного. Деліктне зобов`язання - первісне, основне зобов`язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода, буде кваліфікована як страховий випадок. Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов`язково припиняє деліктне зобов`язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов`язаною. При цьому, потерпілий стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не є, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов`язаний виконати обов`язок зі здійснення страхового відшкодування.

Особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд (частина перша статті 12 ЦК України). Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (частина друга статті 14 ЦК України).

Відповідно до статті 511 ЦК України зобов`язання не створює обов`язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов`язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Згідно з частинами першою та четвертою статті 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.

З огляду на вищенаведене, право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов`язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов`язанні.

Таким чином потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов`язань, деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.

Потерпілий вправі відмовитися від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в рамках деліктного зобов`язання, не залежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. В такому випадку особа, яка завдала шкоди і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором із відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, в розмірах та обсязі згідно з обов`язками страховика як сторони договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. У разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості пред`явити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності правова позиція ВСУ у справі № 6-2808цс15 від 20 січня 2016 року).

Враховуючи наведене суд вважає, що представником позивача в судовому засіданні надано докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, на думку суду, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення заподіяної матеріальної шкоди.

За таких обставин, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування шкоди є законним, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивачки витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як убачається з письмових матеріалів справи, між адвокатським об`єднанням «Вознюк і Туровський» та позивачем був укладений Договір про надання правничої допомоги №208 від 20.08.2022.

Відповідно до додаткового договору до договору про надання правничої допомоги №208 від 20.08.2022 убачається, що позивач поніс витрати на правову допомогу відповідно до договору про надання правової допомоги на загальну суму 18 000,00 грн.

Відповідно до платіжної інструкції убачається, що позивач сплатив витрати на правову допомогу відповідно до договору про надання правової допомоги на загальну суму 18 000,00 грн.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України, судовий збір у разі задоволення позову покладається на відповідача.

На підставі наведеного, ст.ст. 16 ,22, 511, 636, 999, 1166, 1187, 1193, 1194 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 19, 258, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ауді-центр Київ», Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , що зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , що зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 ) матеріальну шкоду - 52 915,88грн., витрати на правничу допомогу - 18000,00грн., та судовий збір-1073,60грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Оболонський районний суд м. Києва. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Суддя: О.М. Луценко