Рішення

від 07.06.2023 по справі 390/599/21

КІРОВОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 390/599/21

Провадження № 2/390/37/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2023 р.Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді Бойко І.А.,

при секретарі Губанові М.М., Пікущій І.М.,

за участю позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

представників відповідача ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

представників третьої особи Речиць В.В., ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Фермерське господарство Ковалевського Віталія Івановича, про розірвання договору,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа ФГ Ковалевського В.І. про розірвання договору, який обґрунтовує тим, що вона є власником земельної ділянки з кадастровим номером 3522585000:02:000:0531, яка розташована на території Миколаївської сільської ради, Кропивницького району Кіровоградської області. Між нею та відповідачем 18.02.2015 року укладено договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), згідно якого вона передала належну їй земельну ділянку в платне користування відповідачу. В порушення укладеного договору відповідач без дозволу власника ОСОБА_1 передав право користування належною їй земельною ділянкою іншій особі ФГ ОСОБА_3 , чим порушив право позивача на переважне придбання такого права. У зв`язку з чим позивач звернулася до суду з даним позовом, в якому просить розірвати договір, укладений між сторонами та скасувати державну реєстрацію права відповідача на користування земельною ділянкою, а також стягнути з відповідача судовий збір, сплачений позивачем.

Представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Позненко Ю.В. подав до суду відзив на позов, відповідач ОСОБА_3 подав письмові пояснення, в яких вони зазначили, що не погоджуються з позицію позивача щодо передачі права користування земельною ділянкою до юридичної особи ФГ Ковалевського В.І., за згодою власника землі ОСОБА_1 , якій належить переважне право купівлі такого права. Способом захисту переважного права купівлі переважного права є позов про переведення на заінтересовану особу прав та обов`язків покупця з одночасним внесенням грошей за придбання такого права. Строк позовної давності за даними вимогами становить один рік. З 2016 позивачу відомо про виплату орендної плати ФГ ОСОБА_3 , проте впродовж значного часу претензій ні до ОСОБА_3 , ні до ФГ Ковалевського В.І. вона не висловлювала. У зв`язку з чим представник відповідача просить застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності. Крім того, представник відповідача зазначає, що право користування за договором емфітевзису за законом підлягає державній реєстрації, однак у відповідному державному реєстрі правокористувачем земельної ділянки є саме ОСОБА_3 . Будь-яких доказів щодо факту передачі права користування земельної ділянки від ОСОБА_3 до ФГ Ковалевського В.І. позивачем не надано. Зазначення платником коштів позивачу в рахунок договору емфітевзису ФГ ОСОБА_3 зазначений представник відповідача пояснює людською помилкою, оскільки до укладення спірного правочину між ФГ ОСОБА_3 та ОСОБА_1 діяв договір оренди землі стосовно тієї ж земельної ділянки, після його дострокового припинення та укладення договору емфітевзису, працівники фермерського господарства продовжили перераховувати оплату ОСОБА_1 під час дії договору емфітевзису, використовуючи реквізити платника із договору оренди землі. Відповідач наголошує, що спірну земельну ділянку він обробляє самостійно власною технікою і ні фактично, ні юридично не передавав право користування спірною земельною ділянкою іншим особам, тому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову та застосувати до позовних вимог строк позовної давності.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити, оскільки земельна ділянка відповідачем, як стороною договору емфітевзису не використовується, а використовується іншою особою Фермерським господарством ОСОБА_3 , що є порушенням умов договору. Стороною позивача обрано спосіб захисту шляхом розірвання договору, оскільки переведення на ОСОБА_1 прав землекористувача призведе до поєднання в одній особі власника та землекористувача, що не є ефективним способом захисту її прав. До позовних вимог, заявлених у позові, строк позовної давності не поширюється. Крім того, представник позивача зазначив, що земельна ділянка, щодо якої виник спір, знаходиться поряд із земельними ділянками інших осіб, які обробляє ФГ Ковалевського В.І., що також свідчить про факт оброблення та використання спірної земельної ділянки неналежною особою.

Позивач в судовому засіданні позов підтримала та пояснила, що в присутності нотаріуса підписувала оспорюваний договір та підтвердила отримання 40000 грн від відповідача в рахунок цього договору, однак вона вважає, що відповідач порушує умови договору, оскільки передав її земельну ділянку іншій особи. Крім того вона не погоджується з оплатою за таким договором, оскільки розраховувала на періодичні платежі за договором, проте відповідач після укладення договору емфітевзису їй коштів не сплачує і вона за власні кошті сплачує земельний податок, що становить для неї додатковий фінансовий тягар.

Представник відповідача та третьої особи - адвокат Ковальчук Ю.М. підтримала раніше поданий відзив відповідача та просила відмовити у задоволенні позову через недоведеність позивачем порушення своїх прав.

Суд заслухавши учасників справи та їх представників, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до відповіді в.о.начальника відділу у Кропивницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області № С-178/143-20 та витягу з книги реєстрації державних актів по Миколаєвській сільській ради, за ОСОБА_1 зареєстровано державний акт на право приватної власності на землю серії IV-КР № 028361, зареєстрованого 22.05.2002 за № 104, стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 3522585000:02:000:0531, загальною площею 7,2 га, що знаходиться за адресою: Миколаївська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області (а.с.19-20).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 243282968 від 05.02.2020 на підставі державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії IV-КР № 028361 від 22.05.2002, ОСОБА_6 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 3522585000:02:000:0531, площею 6,597 га, яка розташована на території Миколаївської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.13).

18.02.2015 року ОСОБА_6 та ОСОБА_3 укладено та нотаріально посвідчено договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), за умовами якого ОСОБА_6 право цільового користування земельною ділянкою, з кадастровим номером 3522585000:02:000:0531, передала ОСОБА_3 строком на 49 років. Відповідно до умов вказаного договору, а саме: п.2.1 передача емфітевтичного права відбувається за 40000 грн, які власник отримала до підписання договору. Пункт 5.4 договору свідчить, що текст договору повністю прочитаний до підписання сторонами цього договору. Жодних зауважень та непорозумілостей з приводу умов договору у сторін не виникло. Особи сторін встановлено, їх дієздатність перевірена приватним нотаріусом Кіровоградського районного нотаріального округу Кіровоградської області Томаз В.І. (а.с.10-11).

Згідно акта приймання-передачі об`єкту емфітевзису від 18.02.2015 року ОСОБА_6 передала ОСОБА_3 земельну ділянку за вищевказаним договором (а.с.12).

Право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) ОСОБА_3 внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію речового права вказаного державного реєстру 18.02.2015, номер запису 8780070 (а.с.13 зв.).

Відомості про речове право ОСОБА_3 право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 3522585000:02:000:0531, внесено до Державного земельного кадастру (а.с.17, 18).

Зі свідоцтв про реєстрацію машин серії НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 вбачається, що ОСОБА_3 є власником зернозбирального комбайна 1998 року випуску, та двох колісних тракторів, 1997 і 2008 року випуску (а.с.103, 104).

З витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про внесення до актового запису змін, доповнень № 00021868059 від 15.01.2019 вбачається зміна прізвища ОСОБА_6 на ОСОБА_7 (а.с.9).

Згідно договору оренди землі від 12.06.2009 ОСОБА_1 та ФГ Ковалевського В.І. уклали зазначений договір, за умовами якого ОСОБА_1 належну їй на підставі державно акта серії КР № 028361 земельну ділянку площею 6,60 га, передала в користування ФГ ОСОБА_3 строком на 10 років, починаючи з дня державної реєстрації договору. Згідно акта приймання-передачі об`єкту оренди від 12.06.2007, ОСОБА_1 передала ОСОБА_3 земельну ділянку за вищевказаним договором (а.с.176-179).

Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДФС України про суми виплачених доходів № 5809 від 08.04.2021 ОСОБА_1 в період з 2015 по 2018 роки кожного кварталу отримувала від ФГ ОСОБА_3 дохід від надання майна в лізинг у відповідних розмірах (а.с.14).

Згідно довідок про доходи від 26.01.2016, 02.02.2017, 09.02.2018 та 11.03.2019 ОСОБА_8 отримувала від ФГ ОСОБА_3 дохід у виді орендної плати за земельний пай у відповідних розмірах (а.с.74-76).

З довідки про доходи, наданої головою ФГ Ковалевського В.І., вбачається, що загальна сума доходу ОСОБА_1 за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 у виді орендної плати, становить 7016,03 грн (а.с.15).

Згідно з ч.1 ст.102-1 ЗК України право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) виникає на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно доЦК України. Одним з речових прав на чуже майно є право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) (пункт 3 частини першоїстатті 395 ЦК України).

Відповідно до частини першоїстатті 407 ЦК Україниправо користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Згідно зістаттею 410 ЦК Україниземлекористувач має право користуватися земельною ділянкою в повному обсязі, відповідно до договору. Землекористувач зобов`язаний вносити плату за користування земельною ділянкою, а також інші платежі, встановлені законом та ефективно використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення, підвищувати її родючість, застосовувати природоохоронні технології виробництва, утримуватися від дій, які можуть призвести до погіршення екологічної ситуації.

За змістом статей626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За правиламистатті 629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першоюстатті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частин першої-другоїстатті 651 ЦК Українизміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з ч.4 ст. 102-1 ЗК України особа, яка використовує земельну ділянку на праві емфітевзису, має право володіти та користуватися земельною ділянкою в повному обсязі відповідно до договору.

Нормами глави 48 ЦК України визначено такі принципи (умови) належного виконання зобов`язання: виконання зобов`язання належними сторонами (ст. 527 ЦК України); виконання у належний спосіб (ст. 529 ЦК України - виконання зобов`язання частинами); належний строк (термін) виконання зобов`язання (ст. 530 ЦК України); належне місце виконання зобов`язання (ст. 532 ЦК України), а також щодо належного предмета.

Імперативними приписами ст.ст. 12, 13, 81, 89 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно вимог ч.2 ст.79, ч.6 ст.81 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях

Позивач в обґрунтуванні позовних вимог посилається на факти виплати їй грошових коштів не ОСОБА_3 , а іншою особою Фермерським господарством Ковалевського В.І., що свідчить про передання земельної ділянки в користування іншій особі, що є порушенням умов договору емфітевзису.

Однак, суд відхиляє такі доводи оскільки пунктом 2.1 договору емфітевзису від 18.02.2015 ОСОБА_8 отримала гроші за вказаним договором перед підписанням договору.

Позивач суду не надав доказів порушення зазначеної умови договору щодо оплати, натомість в судовому засіданні вона підтвердила, що у 2015 році отримала від відповідача 40000 грн, в якості розрахунку за вказаним договором.

Позивач у своїх поясненнях суду зазначила, що не отримує коштів, на які розраховувала під час його укладання. Проте, підстави позову не містять посилань на такі фактичні і правові підстави позову, під час підготовчого провадження клопотань щодо зміни чи збільшення підстав позову сторона позивача не заявляла, тому позивач в межах розглядаємої справи обмежений підставами позову, що не позбавляє її права на позов та судовий захист у відповідному процесуальному порядку у разі порушення, оспорення або невизнання її прав.

Надані стороною позивача та витребувані судом відомості про доходи позивача, згідно яких ОСОБА_1 з 2015 по 2018 отримувала від ФГ Ковалевського В.І. орендну плату, суд відносить до виконання ФГ Ковалевського В.І. умов договору оренди землі від 12.06.2009, який укладено між позивачем та зазначеним фермерським господарством строком на 10 років.

Іншою підставою позовних вимог, на які сторона позивача посилається, є передання відповідачем земельної ділянки щодо якої виник спір, в користування іншій особі, яка не є стороною договору емфітевзису, а саме: Фермерському господарству ОСОБА_3 .

Надаючи оцінку зазначеним доводам, суд зазначає, що згідно вимог ст.126 ЗК України право користування земельною ділянкою оформлюється відповідно доЗакону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до п.2 ч.1 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»державній реєстраціїправ підлягають речові права на нерухоме майно, похідні від права власності, в тому числі право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).

На виконання вищевказаних вимог закону до Державного реєстру речових прав реєстратором внесено запис № 8780070, згідно якого землекористувачем земельної ділянки з кадастровим номером 3522585000:02:000:0531 на підставі договору від 18.02.2015 є ОСОБА_3 .

Відомості про перехід емфітевтичного права - права користування вищезазначеною земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб від ОСОБА_3 до іншої особи у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні.

Твердження позивача про фактичне передання відповідачем у користування іншій особі її земельної ділянки також не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду, оскільки з наданих стороною відповідача доказів прослідковується, що ОСОБА_3 є власником відповідної сільськогосподарської техніки у справному стані, яка облікована належним контролюючим органом, отже має наявні засоби для сільського господарського виробництва на земельній ділянці, переданій йому за оспорюваним договором.

Крім того, суд зазначає, що діючим законодавством не заборонено залучення землекористувачем за договором емфітевзису додаткової техніки інших господарюючих суб`єктів з метою здійснення комплексу робіт, таких як: культивація, боронування, удобрення, та збір урожаю, для досягнення мети землекористування за укладеним договором.

Належних, допустимих та достовірних доказів безпосереднього використання земельної ділянки з кадастровим номером 3522585000:02:000:0531 іншою особою, відмінною від ОСОБА_3 , як сторони укладеного договору, а також отримання доходів (прибутку) іншою особою, внаслідок використання зазначеною земельною ділянкою, позивачем суду не надано.

Відсутність порушення права позивача на отримання переважного емфитевтичного права стосовно вищезазначеної земельної ділянки підтвердив представник позивача, який у судовому засіданні пояснив суду, що переведення на ОСОБА_1 прав землекористувача призведе до поєднання в одній особі власника та землекористувача, що за данних обставин не є ефективним способом захисту її прав.

Згідно з ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/1972/17, від 23.05.2019 у справі № 920/301/18, від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 24.12.2019 у справі № 902/377/19, від 13.07.2022 у справі № 916/3307/16.

Таким чином, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити через недоведеність.

Питання щодо судових витрат в частині судового збору суд вирішує згідно ст.141 ЦПК України, відповідно до якої у разі відмови у задоволенні позову судовий збір покладається на позивача.

На підставі ст.ст. 407, 410, 526-527, 529, 530, 626, 628, 629, 651, ЦК України, ст.102-1 ЗК України, ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», керуючись ст.ст.4-5, 10, 12-13, 77-81, 95, 141, 258-260, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні прозову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Фермерське господарство Ковалевського Віталія Івановича, про розірвання договору, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ;

відповідач: ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Фермерське господарство Ковалевського Віталія Івановича, вул.Шевченка, 68, с.Миколаївка, Кропивницького району Кіровоградської області, поштовий індекс 27634, код ЄДРПОУ 23227389.

Суддя Кіровоградського районного суду

Кіровоградської області І.А. Бойко