Рішення

від 10.07.2023 по справі 603/247/23

МОНАСТИРИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 603/247/23

Провадження №2/603/102/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2023 р. м. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Галіяна І.М.

секретаря судового засідання Б`єлі Д.С.

за відсутності сторін

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду цивільну справу

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Монастириська міська рада

предмет позову: визнання права власності та встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 звернувся в Монастириський районний суд Тернопільської області з позовом до Монастириської міської ради в якому просить визнати за позивачем право власності на спадкове майно, а саме на:

- земельну ділянку площею 0,2212 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 6124283800:01:001:0488, що розташована на території Доброводівської сільської ради Монастириського району (теперішнього Чортківського району) Тернопільської області, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №677066;

- земельну ділянку площею 1,865 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 6124283800:01:001:0069, що розташована на території Доброводівської сільської ради Монастириського району (теперішнього Чортківського району) Тернопільської області, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №677066.

- та встановлення факту належності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №677066 від 25.06.2002 року, виданого на ім`я « ОСОБА_2 ».

Вимоги позивача мотивовані тим, що після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина на вищевказане спадкове майно.

Однак після звернення до нотаріальної контори з приводу оформлення своїх спадкових прав їй було відмовлено у зв`язку з втратою правовстановлюючих документів на вищевказане майно.

Окрім цього в позовній заяві позивач просить встановити факт належності ОСОБА_2 правовстановлюючих документів Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №677066 від 25.06.2002 року, виданого на ім`я « ОСОБА_2 ».

ІІ. Процесуальні рішення в справі.

Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 05.06.2023 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

ІІІ. Позиції сторін.

У зв`язку з виникненням труднощів для реалізації подальших прав позивача для оформлення документів щодо прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач просить визнати за ним право власності на вищевказане спадкове майно, а також встановити факт належності спадкодавцю правовстановлюючих документів Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №677066 від 25.06.2002 року, виданого на ім`я « ОСОБА_2 ».

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, проте в заяві, поданій при подачі позовної заяви, просить розглядати дану справу без його участі, позовні вимоги підтримує повністю, наполягає на їх задоволенні.

Відповідач - представник Монастириської міської ради в підготовче засідання не з`явився, суду подав відзив на позовну заяву в якій просить розгляд справи проводити у відсутності їхнього представника, заперечень щодо позовних вимог не висловлював та зазначив, що з обставинами викладеними у заяві Монастириська міська рада погоджується.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У відповідності до ч.ч. 3, 4ст. 200 ЦПК Україниза результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Згідно ч. 4 ст.206ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенніпідготовчого судового засідання.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, судом встановлено таке.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Доброводи Монастириського району Тернопільської області у віці 82 років померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 22.09.2003 року, зроблено запис за №5, виданого Доброводівською сільською радою Монастириського району.

Ще за життя померлій належали:

- земельна ділянка площею 0,2212 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 6124283800:01:001:0488, що розташована на території Доброводівської сільської ради Монастириського району (теперішнього Чортківського району) Тернопільської області, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №677066, що підтверджується інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, яка міститься в матеріалах справи;

- земельна ділянка площею 1,865 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 6124283800:01:001:0069, що розташована на території Доброводівської сільської ради Монастириського району (теперішнього Чортківського району) Тернопільської області, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №677066, що підтверджується інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, яка міститься в матеріалах справи.

Вказану спадщину фактично прийняв син спадкодавця ОСОБА_1 , оскільки відносився до спадкоємців першої черги за законом.

Родинні відносини між спадкодавцем та спадкоємцем підтверджуються свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданого повторно 12.03.2013 року.

Факт фактичного прийняття ОСОБА_1 спадщини після смерті ОСОБА_2 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 підтверджується:

-Довідкою виданою виконкомом Монастириської міської ради 20.04.2023 року №192 про те, що в будинку за адресою: АДРЕСА_1 на час смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно погосподарської книги Доброводівсьлкої сільської ради (2001-2005р.) були зареєстровані та проживапли ОСОБА_1 позивач по справі.

22.05.2023 року постановою за вих.№35/02-16 приватного нотаріуса Чортківського районного нотаріального округу Пивоварчук О.Є. ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки в зв`язку з втратою оригіналів правовстановлюючих документів.

З повідомлення приватного нотаріуса Чортківського районного нотаріального округу Пивоварчук О.Є. від 23.06.2023 року №33/01-14 встановлено, що після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилась.

Також, судом встановлено, що при видачі Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №677066 в ньому було допущено помилку в імені спадкодавця, а саме вказана « ОСОБА_2 » коли правильно повинно бути « ОСОБА_2 ».

Документами, які встановлюють правильне ім`я спадкодавця по даній справі щодо належності їй Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №677066 виданого на ім`я « ОСОБА_2 » є:

- Акт складений Монастириською міською радою 10.05.2023 року за №245, в якій вказано, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , одна і та ж особа.

З аналізу вищезазначених документів та даних, які в них містяться судом встановлено, що при складанні (видачі) правовстановлюючого документу: Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №677066, органом, який його складав була допущена помилка при записі по батькові спадкодавця, а саме замість зазначення « ОСОБА_2 » було вказано « ОСОБА_2 ».

V. Джерела права й акти їх застосування.

Даючи оцінку спірним правовідносинам суд, виходить із такого.

Статтею 346 ЦК України передбачено, що однією з підстав припинення права власності є смерть власника.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Визначаючись із заявленою вимогою про встановлення юридичного факту, а саме належності правовстановлюючого документу (Державного акту), суд враховує таке.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

В даному випадку встановлення факту належності правовстановлюючого документу необхідно позивачу для прийняття спадщини, оскільки вона претендує на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 .

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно п. 12 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України, при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові надати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Неможливість внесення змін у правовстановлюючий документ (Державний акт) є те, що з 01.01.2013 року, на виконання законів України «Про Державний земельний кадастр» та «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» правовстановлюючим документом, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно є не державний акт на право власності на земельну ділянку, а свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме, Державні акти на право власності на земельну ділянку з 01.01.2013 року не видаються, а право власності посвідчується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, що підлягає обов`язковій державній реєстрації.

Крім того, згідно Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, яка затверджена Наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах 04.05.99 №43 та втратила чинність 23.08.2013 року, не було передбачено порядку внесення змін у Державний акт.

А тому беручи вищевказане до уваги та аналізуючи всі подані позивачем докази в їх сукупності суд дійшов висновку, що « ОСОБА_2 » та « ОСОБА_2 » є одна і та ж особа.

Отже, факт належності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №677066 виданого на ім`я « ОСОБА_2 », підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами та копіями правовстановлюючих документів.

Таким чином, оскільки в судовому засіданні знайшов підтвердження факт того, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та « ОСОБА_2 », є одна і та ж особа, то позовна вимога про встановлення факту належності правовстановлюючих документів підлягає задоволенню.

Даючи оцінку спірним правовідносинам щодо визнання за позивачем права власності на спадкове майно суд, виходить із такого.

Приписами ст. 129 Конституції України передбачено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (частина перша статті 1216 ЦК України). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (частина перша статті 1217 ЦК України). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (частина перша статті 1218 ЦК України).

Статтею 1222 ЦК України передбачено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Як судом встановлено, спадщина відкрилася в зв`язку із смертю ОСОБА_2 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до роз`яснень Пленуму ВСУ постанови №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК (16.01.2003р.), якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.

У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (1963), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК (435-15) і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Оскільки строк на прийняття спадщини закінчився після 01.01.2004 року, тому спадкові відносини регулюються нормами Цк України (16.01.2003р.).

В першу чергу, відповідно до ст. 1261 ЦК України, право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Беручи до уваги вищевказане суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 , згідно ст. 1261 ЦК України має право на прийняття спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_2 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , як спадкоємець за законом першої черги.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадкове майно ОСОБА_1 фактично прийняв, оскільки проживав на час відкриття спадщини із спадкодавцем, що підтверджується довідкою виданою Монастириською міською радою 20.04.2023 року №192.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Разом з тим, як убачається з матеріалів справи, через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів Державного акту на право приватної власності на землю, позивач не може отримати свідоцтво про право на спадщину за законом, так як згідно ч. 3 ст. 47 Закону України «Про нотаріат» нотаріусом не приймаються документи, які не відповідають вимогам законодавства, що підтверджується відмовою нотаріуса Монастириської Державної нотаріальної контори від 22.05.2023 року за вих.№35/02-16.

Як слідує з матеріалів справи оригінал Державного акту був втрачений.

З 01.01.2013 року, на виконання законів України «Про Державний земельний кадастр» та «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» правовстановлюючим документом, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно є не державний акт на право власності на земельну ділянку, а свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме, Державні акти на право власності на земельну ділянку з 01.01.2013 року не видаються, а право власності посвідчується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, що підлягає обов`язковій державній реєстрації.

Окрім цього, на даний час виготовити (отримати) правовстановлюючі документи на вказане майно не можливо через смерть спадкодавця, оскільки його цивільна правоздатність, як фізичної особи, припинена у момент його смерті, а отримати дублікат державного акта на право власності на земельну ділянку міг лише її власник.

Згідно п.4.19 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Мін`юсту України від 22.02.2012 року №296/5, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину доументів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено звернення до суду за правилами позовного провадження осіб, яким нотаріус відмовив в оформленні права на спадкування.

При цьому в положенні п. 3.1 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року за №24-753/0/4-13, роз`яснено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України). Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Отже судом встановлено, що відсутність оригіналів правовстановлюючих документів стали причиною неможливості оформлення спадкових документів на земельну ділянку згідно закону після смерті ОСОБА_2 в нотаріальній конторі.

На підставі вищевикладеного та враховуючи наявність перешкод для оформлення в нотаріальному порядку прав позивача на спадкове майно, суд дійшов висновку про необхідність захистити права позивача, як спадкоємця, шляхом визнання права власності останнього на земельні ділянки.

VI.Судові витрати.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Суд, вирішуючи питання про розподіл судових витрат керується правиламиГлави 8 ЦПК України. Враховуючи те, що позов задоволено, а при пред`явлені його до суду позивач був звільнений від сплати судового збору, суд вважає, що його слід стягнути із відповідача в дохід держави.

При цьому, оскільки відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, то з нього слід стягнути судовий збір у доход держави в розмірі 50 відсотків від суми судового збору, який підлягав би з нього стягненню у випадку невизнання ним позову, відповідно до ставки судового збору, передбаченої Законом України «Про судовий збір», що буде відповідати інтересам держави та не буде порушувати права сторін.

П.п.3 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір із позовної заяви майнового характеру справляється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подана, що станом на день звернення позивача до суду складає 1073 грн 60 коп та за вимогу яка підлягає розгляду у справах окремого провадження 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на день звернення позивача до суду складає 536 грн 80 коп

Таким чином, з відповідача слід стягнути в доход держави судовий збір у сумі 805 грн 20 коп (50% від 1610 грн 40 коп).

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 1216-1218, 1222, 1268, Цивільного кодексу України, ст. ст. 12, 81, 263-265, 268, 354 Цивільного процесуального кодексу України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Монастириської міської ради про визнання права власності та встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 :

- Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №677066 від 25.06.2002 року, виданого на ім`я « ОСОБА_2 ».

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, а саме, на:

- земельну ділянку площею 0,2212 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 6124283800:01:001:0488, що розташована на території Доброводівської сільської ради Монастириського району (теперішнього Чортківського району) Тернопільської області, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №677066;

- земельну ділянку площею 1,865 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 6124283800:01:001:0069, що розташована на території Доброводівської сільської ради Монастириського району (теперішнього Чортківського району) Тернопільської області, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №677066.

Стягнути з відповідача Монастириської міської ради Тернопільської області в користь держави судовий збір в розмірі 50 відсотків від суми яку повинен був сплатити позивач при зверненні до суду за вимогами про визнання права власності та встановлення факту, що має юридичне значення в розмірі 805 (вісімсот п`ять) грн 20 коп, а саме 536 (п`ятсот тридцять шість) грн 80 коп за вимогою про визнання права власності та 268 (двісті шістдесят вісім) грн 40 коп за вимогою про встановлення факту, що має юридичне значенн,

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі ухвалення рішення за відсутності учасників справи протягом тридцяти днів з дати складення повного судового рішення.

У разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення чи ухвалення рішення за відсутності учасників справи або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 12.07.2023 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_3 ), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Монастириська міська рада, (Код ЄДРПОУ 04058433), юридична адреса місцезнаходження відповідача: вул.Шевченка №19 м.Монастириська Чортківський район Тернопільська область.

Суддя І. М. Галіян