Постанова

від 11.07.2023 по справі 133/2744/21

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 133/2744/21

Провадження № 22-ц/801/1046/2023,22-ц/801/1044/2023

Категорія: 21

Головуючий у суді 1-ї інстанції Пєтухова Н.О.

Доповідач:Міхасішин І. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2023 рокуСправа № 133/2744/21м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ: головуючого: Міхасішина І.В.,

суддів: Берегового О.Ю., Сопруна В.В.

з участю секретаря судового засідання: Ковальчук О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниця цивільну справу №133/2744/21 за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки,

за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 15 лютого 2023 року та додаткове рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 09 березня 2023 року, ухвалені у складі судді Пєтухової Н. О.,

встановив:

У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила зобов`язати СТОВ «Хлібороб» повернути їй земельну ділянку, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,3664 га, кадастровий номер земельної ділянки 0521482400:03:003:0116, та скасувати запис про проведену 22.07.2014 року державним реєстратором Реєстраційної служби Козятинського міськрайонного управління юстиції Вінницької області права оренди (номер запису про інше речове право: 6410245) на вказану земельної ділянку.

Позовні вимоги обґрунтовує тими обставинами, що вона успадкувала від померлої матері ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 3,3664 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 0521482400:03:003:0116, в межах згідно з планом, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (зараз Самгородоцька сільська територіальна громада).

10.06.2021 вона, звернувшись до реєстратора речових прав на нерухоме майно для внесення змін про право власності на земельну ділянку, дізналась, що належна їй земельна ділянка, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, перебуває в оренді СТОВ «Хлібороб» строком на 24 роки починаючи із 22.07.2014 на підставі Договору оренди землі від 14 липня 2014 року. При особистому зверненні до працівників СТОВ «Хлібороб» останні повідомили що існує договір оренди землі від 14 липня 2014 року та Акт прийому-передачі земельної ділянки, однак дані Договір та Акт не були підписані її покійною матір`ю. Позивач вважає, що оскільки договір оренди вказаної земельної ділянки від 14 липня 2014 року є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, то наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини, тому відповідачем не набуто прав та обов`язків за спірним договором оренди земельної ділянки і правовідносини за ним не виникли, а тому зайняття земельної ділянки, яка їй належить, фактичним користувачем - відповідачем СТОВ «Хлібороб», є неправомірним. Вважає, що зайняття земельної ділянки фактичним користувачем треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельної ділянки, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним їй майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення такої ділянки. При цьому вважає, що реєстрація в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права оренди на підставі неукладеного договору на спірну земельну ділянку за відповідачем не відповідає вимогам закону, порушує її права та законні інтереси вільно володіти, користуватися та розпоряджатися належною їй земельною ділянкою.

Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 15 лютого 2023 року позов задоволено.

Зобов`язано сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» (ЄДРПОУ 03733559) повернути ОСОБА_1 земельну ділянку, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,3664 га, кадастровий номер земельної ділянки 0521482400:03:003:0116.

Скасувано запис про проведену 22.07.2014 державним реєстратором Реєстраційної служби Козятинського міськрайонного управління юстиції Вінницької області права оренди (номер запису про інше речове право: 6410245) земельної ділянки, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,3664 га, кадастровий номер земельної ділянки 0521482400:03:003:0116.

Стягнуто з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1816 гривень.

Додатковим рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 09 березня 2023 року заяву адвоката Кузьмінського Юрія Володимировича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Сільськогоподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки - задоволено.

Стягнуто з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» (ЄДРПОУ 03733559) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , витрат на правничу допомогу в сумі 10 000 (десять тисяч) грн.

В апеляційній скарзі сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» просить скасувати рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 15 лютого 2023 року та додаткове рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 09 березня 2023 року.

Зазначив, що оскаржувані рішення суду прийняті із недотриманням норм процесуального права та неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Кузьмінський Ю.В. надіслав відзив на апеляційну скаргу, де просив рішення суду та додаткове рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Кузьмінський Ю.В. в судовому засіданні заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, просив суд рішення та додаткове першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» в судовому засіданні не з`явився про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Заяв та клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору. (Саме до таких висновків дійшов Верховний Суд, які викладені у постанові від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 (провадження № 61-22682св19).

Апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та можливість проведення судового розгляду у відсутність представника відповідача, який не з`явився.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги на рішення суду і на додаткове рішення суду, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягають до задоволення за таких підстав.

Згідно з статтею 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

По справі встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 14.05.2018 (а.с.7)

Відповідно до заповіту від 23.05.2006, посвідченого секретарем виконкому Зозулинецької сільської ради Козятинського району Вінницької області, ОСОБА_2 на випадок своєї смерті заповідала ОСОБА_1 право на земельну частку (пай), що перебуває у користуванні СТОВ «Хлібороб» с. Зозулинці площею 3,46 в умовних кадастрових гектарах (а.с.8)

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого державним нотаріусом Козятинської державної нотаріальної контори Мельник А.О. від 10.06.2021, ОСОБА_1 оформила свої спадкові права за заповітом на земельну ділянку, площею 3,3664 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 0521482400:03:003:0116, в межах згідно з планом, розташованої за адресою: Вінницька область Козятинський район, Зозулинецька сільська рада (а.с.9)

Із копії державного акта на право власності на земельну ділянку серії ВН №009112, вбачається, що власником земельної ділянки площею 3,3664 га, розташованої на території Зозулинецької сільської ради, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосоподарського виробництва, кадастровий номер якої 0521482400:03:003:0116 є ОСОБА_3 (а.с.10)

Як вбачається із наданої відділом у Козятинському районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 28.11.2019 архівного примірника державного акта на право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Зозулинецької сільської ради на ім`я ОСОБА_4 в місцевому фонді документації із землеустрою Відділу відсутній (а.с.11)

Згідно кадастрового плану земельної ділянки з кадастровим номером: 0521482400:03:003:0116, розташована на території с. Зозулинці, площею 3,3664 з цільовим призначенням для ведення товарного с/г виробництва, вона належить ОСОБА_2 (а.с.12)

Відповідно до акту погодження та закріплення меж земельної ділянки від 18.04.2011, передачу та прийом земельної ділянки в натурі здійснено ОСОБА_2 на підставі державного акта серії ВН 009112 від 19.09.2005 (а.с.13)

Із договору оренди землі від 14 липня 2014 року вбачається, що ОСОБА_2 передає СТОВ «Хлібороб» с. Зузолинці Козятинського району Вінницької області в особі директора Сеніченко М.І. в строкове платне користування земельну ділянку для вирощування сільськогосподарських культур, що знаходяться на території Зозулинецької с/р, площею 3,3664 га, зі строком дії договору двадцять чотири роки (а.с.15).

Відповідно до Акту прийому-передачі земельної ділянки від 14 липня 2014 року, на підставі договору оренди від 14 липня 2014 року, орендодавець ОСОБА_2 передала, а орендар СТОВ «Хлібороб» в особі директора Сеніченка М.І. прийняв земельну ділянку, площею 3,3664 га, що знаходиться на території Зозулинецької сільської ради.

Як вбачається із витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі (№ витягу 52479275 від 03.07.2018), виданого державною нотаріальною конторою, державним нотаріусом Козятинської державної нотаріальної контори Сизонюк Т.В. 03.07.2018 зареєстровано спадкову справу 117/2018 після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.14)

Із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 10.06.2021 вбачається, що земельна ділянка кадастровий номер: 0521482400:03:003:0116, площею 3,3664 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться за адресою: Вінницька обл., Козятинський р., с/рада Зозулинецька, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, серія та номер 2-399 від 10.06.2021, зареєстрована за власником ОСОБА_1 (а.с.18)

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 01.09.2021, номер 272838385, 22.07.2014 державним реєстратором Явною Сніжаною Григорівною зареєстровано інше речове право; номер запису про інше речове право: 6410245. Підстава виникнення іншого речового права - договір оренди землі, серія та номер б/н, виданий 14.07.2014; видавник СТОВ «Хлібороб»; ОСОБА_2 ; Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 14600038 від 22.07.2014. Вид іншого речового права - право оренди земельної ділянки строком дії - 24 роки, з правом пролонгації (а.с.19).

В матеріалах справи також наявне рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 30.03.2009, яким встановлено факт, що державний акт серія ВН№009112, зареєстрований в Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю за №010500901275 на право власності на земельну ділянку площею 3,3664га, розташовану на території Зозулинецької сільської ради, Козятинського району, Вінницької області, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виданий 19.09.2005 року на ім`я ОСОБА_3 дійсно належить ОСОБА_2 (а.с.20).

Із наданої відповідачем копії видаткового касового ордера від 25 липня 2014 року вбачається, що ОСОБА_2 за земельний пай отримала 71879,51 грн; в графі підпис одержувача міститься підпис « ОСОБА_2 » (а.с.40)

Позивач вважає, що договір оренди землі щодо земельної ділянки, площею 3,3664 га, яка розташована на території Зозулинецької сільської ради Козятинського району Вінницької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, є неукладеним, оскільки не містить підпису орендодавця, що стало причиною звернення нею із позовом до суду.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме - із договору оренди землі від 14 липня 2014 року щодо земельної ділянки, площею 3,3664 га, яка розташована на території Зозулинецької сільської ради Козятинського району Вінницької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в графі «Орендодавець» відсутній підпис орендодавця ОСОБА_2 . Також її підпис відсутній в акті прийому-передачі земельної ділянки від 14.07.2014.

За змістом статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

У відповідності до вимог частини першої статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Відповідно до статті 1 Закону "Про оренду землі", яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 ЗК України, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 15 Закону України "Про оренду землі", істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України, кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 16 цього Кодексу, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

У постанові від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2015 року у справі № 6-48цс15, зазначаючи, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено) не підлягає визнанню недійсним. Такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

У такому випадку власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсного змісту правовідносин, які склалися у зв`язку із фактичним використанням земельної ділянки.

Ефективним способом захисту права, яке позивач вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном.

Таким чином, у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

З огляду на зазначене, встановивши, що ОСОБА_2 не підписувала спірний договір, не погоджувала його умов, правочин є таким, що не вчинений, та враховуючи правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, позивач обрала вірний спосіб захисту - усунення перешкод у користуванні належною їй земельною ділянкою.

Відповідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Покладення обов`язку припинити дію, яка порушує право, як спосіб захисту цивільного права чи інтересу можливе щодо триваючого правопорушення, вчиненого іншою особою, яким створюються перешкоди в здійсненні суб`єктивного права. Зокрема, застосовується у справах за позовами про усунення перешкод власнику в користуванні своїм майном (ст. 391 ЦК).

Права позивача, як власника земельної ділянки, підлягають захисту шляхом усунення перешкод у користуванні належним йому майном, а тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що існують усі підстави для задоволення позову в цій частині.

Враховуючи, що договір оренди є невчиненим (неукладеним), відповідача слід зобов`язати не чинити перешкоди в користуванні земельною ділянкою, площею 3,3664 га, з кадастровим номером 0521482400:03:003:0116, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Зозулинецької сільської ради Козятинського району Вінницької області та належить позивачу.

Пунктом 1 частини 1статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з вимогами частини 2 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Вказаною нормою закріплено, що скасування на підставі рішення суду записів про проведену державну реєстрацію прав, є підставою для внесення до Державного реєстру прав запису про скасування державної реєстрації прав.

Разом із тим, реєстрація права оренди земельної ділянки, підставою виникнення якого став неукладений між сторонами договір оренди, порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження власністю - земельною ділянкою, площею 3,3664 га, з кадастровим номером 0521482400:03:003:0116, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Зозулинецької сільської ради Козятинського району Вінницької області.

Отже, реєстрація права оренди СТОВ «Хлібороб» на вищевказану земельну ділянку не відповідає вимогам закону.

Обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування запису щодо державної реєстрації речового права оренди землі є ефективним, а тому, на думку суду, позов в цій частині вимог також підлягає задоволенню.

Ухвалюючи додаткове судове рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції виходив із матеріалів справи, у тому числі із рішення суду про повне задоволення позовних вимог та документального підтвердження витрат, понесених позивачем, на правову допомогу і їх розрахунок.

Такі висновки суду першої інстанції апеляційний суд вважає законними та обґрунтованими.

Доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованого висновку суду першої інстанції, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі доводи зводяться до викладення обставин справи із наданням особистих коментарів та тлумаченням норм чинного законодавства на власний розсуд, висвітлення цих обставин у спосіб, що є зручним для апелянта, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE , № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, то понесені судові витрати покладаються на учасника справи, який звернувся з апеляційною скаргою.

Керуючись 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив :

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» залишити без задоволення.

Рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 15 лютого 2023 року та додаткове рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 09 березня 2023 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: І.В. Міхасішин

Судді: О.Ю. Береговий

В.В. Сопрун