Постанова

від 12.07.2023 по справі 904/681/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.2023 року м.Дніпро Справа № 904/681/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Антонік С.Г.(доповідач),

суддів: Іванов О.Г., Орєшкіна Е.В.

секретар судового засідання: Грачов А.С.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства Дніпропетровський завод прокатних валків на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2023р. ( суддя Новікова Р.Г., повний текст рішення складений - 22.05.2023. ) у справі №904/681/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ердемір м. Покровськ

до Акціонерного товариства Дніпропетровський завод прокатних валків м. Дніпро

про стягнення суми боргу в розмірі 2538820грн.50коп., пені в розмірі 378567грн.87коп., 3% річних в розмірі 74270грн.30коп., інфляційних втрат 648330грн.47коп.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Дніпропетровської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Ердемір" з позовом до Акціонерного товариства "Дніпропетровський завод прокатних валків" про стягнення суми боргу в розмірі 2538820грн.50коп., пені в розмірі 378567грн.87коп., 3% річних в розмірі 74270грн.30коп., інфляційних втрат 648330грн.47коп.

Рішенням Господарського суду Дніпропетрвоської області від 11.05.2023 позовні вимоги задоволено частково.

Рішення суду мотивоване законністю та обгрунтованістю вимог позивача.

Закрито провадження у справі в частині стягнення суми боргу у розмірі 2102462грн. у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Стягнуто з Акціонерного товариства Дніпропетровський завод прокатних валків на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ердемір суму боргу в розмірі 436358грн.50коп., пеню в розмірі 378567грн.87коп., 3% річних в розмірі 74270грн.30коп., інфляційних втрат в розмірі 645025грн.99коп., та витрати зі сплати судового збору в розмірі 23013грн.34коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Акціонерне товариство Дніпропетровський завод прокатних валків.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

Суд відмовив відповідачу у задоволенні клопотання про зменшення штрафних санкцій.

Однак, AT ДЗГІВ вважає, що суд несправедливо та незаконно стягнув повну суму пені і заперечує проти стягнення пені в розмірі 378 567 грн. 87 коп.

У строк з 03.02.2023 по 18.04.2023 відповідачем було сплачено 2 102 462,00 грн. заборгованості з заявленої до стягнення суми боргу в 2 538 820,50 грн., подані до суду документи на підтвердження часткової сплати основної суми боргу.

11.05.2023 та 30.05.2023 р. (вже після прийняття рішення у справі) відповідач сплатив залишок простроченої заборгованості в сумі 436 358 грн.50 коп., яка була стягнута з AT ДЗПВ за оскаржуваним рішенням (копії платіжних інструкцій додаються).

Застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Стягнення пені в розмірі 378 567 грн. 87 коп. є несправедливо непомірним тягарем для відповідача.

Станом на дату розгляду справи в Господарському суді у відповідача були наявні обставини, які мали істотне значення, за яких можливе зменшення неустойки (пені):

-критичний фінансово-господарський стан АТ ДЗПВ - за 12 місяців 2022 року АТ ДЗПВ за результатами фінансово-господарської діяльності отримано збитки в розмірі 36 166 тис. грн. Дана обставина підтверджується Звітом про фінансові результати за 2022 рік.

-зменшення прибутку AT ДЗПВ внаслідок введення воєнного стану на території України, яке до того ж є обставиною непереборної сили (форс-мажорні обставини), засвідченими Торгово-промисловою палатою України (загальний офіційний лист № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, розміщений на офіційному сайті ТПП України).

-незважаючи на важкий та критичний стан фінансово-господарської діяльності та введений воєнний стан на території України, який призвів до зменшення обсягу продажу власної продукції, відповідач добровільно сплатив позивачу 2 102 462,00 грн. в рахунок основного боргу за договором. Залишок заборгованості за поставлений товар станом на 11.05.2023 р-. становить 436 358.50 грн. Пеня в розмірі 378 567,87 грн., інфляційні втрати в розмірі 648 330,47 грн. та 3% річних в сумі 74 270,30 грн. (загальною' сумою штрафних санкцій в розмірі. 1 101 168.64 грн.) є явно неспівмірними з допущеним порушенням на час винесення рішення у справі.

Позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати та відсотки річних, які в певній мірі компенсують втрати відповідача від прострочення.

Заявлені до стягнення суми не є основним боргом, тому при зменшенні розміру пені позивач не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому стані.

Просить рішення господарського суду скасувати частково, ухвалити нове рішення, яким відмовити у стягненні з АТ Дніпропетровський завод прокатних валків пені в розмірі 359 639, 47 грн.; закрити провадження у справі в частині стягнення суми боргу у розмірі 436 358, 50 грн. у зв"язку з відсутністю предмету спору.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити в її задоволенні, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2023 у справі залишити без змін.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.06.2023 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Антоніка С.Г. (доповідач), судді Іванова О.Г., Березкіну О.В

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.06.2023 зазначеною колегією суддів відкрито апеляційне провадження у справі № 904/681/23. Розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 12.07.2023.

За розпорядженням керівника апарату суду від 11.07.2023, у зв"язку з перебуванням у відпустці судді Березкіної О.В. відповідно до пункту 2.4.6. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №2 від 08.10.2018 зі змінами, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, за результатами якого для розгляду справи №904/681/23 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Антонік С.Г., (доповідач), судді - Орєшкіна Е.В. , Іванов О.Г.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.07.2023 зазначеною колегією суддів прийнято справу № 904/681/23 до свого провадження.

Згідно ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено господарським судом та випливає з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ракорді" (далі - постачальник) та Акціонерним товариством "Дніпропетровський завод прокатних валків" (далі - покупець) був укладений договір №48/17 від 10.08.2021 (далі договір від 10.08.2021).

Договір підписаний та скріплений печатками сторін без зауважень та заперечень до нього.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 договору від 10.08.2021 постачальник зобов`язався в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі передати у власність покупцю продукцію, а покупець зобов`язався в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі прийняти та оплатити продукцію.

Найменування, асортимент, одиниці виміру, кількість та ціна продукції, що є предметом поставки за цим договором визначаються сторонами в специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору.

Пунктами 2.1, 2.3 - 2.5 договору від 10.08.2021 визначено, що ціна на продукцію, що поставляється за цим договором, узгоджується сторонами в специфікаціях.

Загальна сума договору становить суму всіх підписаних сторонами специфікацій.

Ціни на продукцію за цим договором, ціни у видаткових накладних, у рахунках на оплату продукції, інших документах до договору вказуються в національній валюті України.

Вартість тари входить у ціну продукції.

В пунктах 3.1, 3.2 договору від 10.08.2021 сторони погодили, що розрахунки за продукцію здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в цьому договорі, на підставі рахунку на оплату постачальника.

Покупець здійснює оплату продукції протягом 10 календарних днів з дати отримання продукції та оригіналу рахунку на оплату продукції, якщо інше не вказується в специфікації.

Відповідно до пунктів 4.1 - 4.5 договору від 10.08.2021 продукція постачається партіями відповідно до письмових заявок покупця, за рахунок та транспортом постачальника, якщо інше не вказується в специфікації.

Базисні умови постачання продукції: DDР (м. Дніпро, вул. Яхненківська, буд. 2) (згідно з Правилами Інкотермс 2010), якщо інше не вказується в специфікації.

Строк постачання продукції вказується в специфікації.

Постачальник зобов`язаний надати покупцеві при постачанні продукції наступні документи: сертифікат якості або паспорт на продукцію, рахунок, видаткову накладну/акт приймання-передачі продукції/товарно-транспортну накладну.

Право власності на продукцію за цим договором, переходить до покупця з дати підписання сторонами видаткової накладної/акту приймання-передачі продукції/товарно-транспортної накладної.

В пункті 8.1 договору від 10.08.2021 зазначено, що в разі порушення покупцем строку оплати продукції, покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені, від суми невиконаного зобов`язання за кожен день прострочення.

В пункті 12.1 договору від 10.08.2021 вказано, що договір набирає чинності після його підписання і діє до 31.12.2024. Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від виконання зобов`язань та відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії цього договору.

На виконання умов договору від 10.08.2021 сторонами підписані специфікації №1 від 10.09.2021, №2 від 29.10.2021, №3 від 09.11.2021, №4 від 17.11.2021, №5 від 17.11.2021, №6 від 07.12.2021, №7 від 25.01.2022.

В зазначених специфікаціях сторони узгодили найменування товару, його кількість та вартість, одиницю виміру, строки оплати, строки та умови поставки.

Згідно зі специфікаціями оплата за поставлений товар здійснюється протягом 45 календарних днів з дати постачання товару.

На виконання договору від 10.08.2021 та специфікацій Товариство з обмеженою відповідальністю Ракорді поставило відповідачу продукцію (брухт сталевий, вид №500 та вид №10 ДСТУ4121-2002) на загальну суму 3753275грн.50коп. згідно з видатковими накладними №РН-0000236 від 20.09.2021 на суму 196175грн., №РН-0000237 від 22.09.2021 на суму 268280грн., №РН-0000372 від 01.11.2021 на суму 219100грн.; №РН-0000373 від 01.11.2021 на суму 216000,00 грн., №РН-0000404 від 12.11.2021 на суму 205238грн., №РН-0000405 від 12.11.2021 на суму 203879грн.50коп., РН-0000415 від 19.11.2021 на суму 233896грн., №РН-0000416 від 19.11.2021 на суму 244504грн., №РН-0000425 від 30.11.2021 на суму 227032грн., №РН-0000426 від 30.11.2021 на суму 239928грн., №РН-0000427 від 30.11.2021 на суму 237952грн., №РН-0000444 від 09.12.2021 на суму 241800грн., №РН-0000445 від 09.12.2021 на суму 236704грн., №РН-0000446 від 09.12.2021 на суму 223392грн., №РН-0000017 від 25.01.2022 на суму 280953грн., №РН-0000018 від 25.01.2022 на суму 278442грн.

З огляду на строк оплати, передбачений специфікаціями, відповідач мав сплатити вартість товару:

№РН-0000236 від 20.09.2021 на суму 196175грн. до 04.11.2021 включно,

№РН-0000237 від 22.09.2021 на суму 268280грн. до 06.11.2021 включно,

№РН-0000372 від 01.11.2021 на суму 219100грн. до 16.12.2021 включно;

№РН-0000373 від 01.11.2021 на суму 216000грн. до 16.12.2021 включно,

№РН-0000404 від 12.11.2021 на суму 205238грн. до 27.12.2021 включно,

№РН-0000405 від 12.11.2021 на суму 203879грн.50коп. до 27.12.2021 включно,

№РН-0000415 від 19.11.2021 на суму 233896грн. до 03.01.2022 включно,

№РН-0000416 від 19.11.2021 на суму 244504грн. до 03.01.2022 включно,

№РН-0000425 від 30.11.2021 на суму 227032грн. до 14.01.2022 включно,

№РН-0000426 від 30.11.2021 на суму 239928грн. до 14.01.2022 включно,

№РН-0000427 від 30.11.2021 на суму 237952грн. до 14.01.2022 включно,

№РН-0000444 від 09.12.2021 на суму 241800грн. до 23.01.2022 включно,

№РН-0000445 від 09.12.2021 на суму 236704грн. до 23.01.2022 включно,

№РН-0000446 від 09.12.2021 на суму 223392грн. до 23.01.2022 включно,

№РН-0000017 від 25.01.2022 на суму 280953грн. до 11.03.2022 включно,

№РН-0000018 від 25.01.2022 на суму 278442грн. до 11.03.2022 включно.

Зазначені видаткові накладні підписані сторонами та скріплені печатками сторін без заперечень та зауважень до їх змісту.

Відповідач частково сплатив вартість поставленого товару на суму 1214455грн. Залишок суми боргу за поставлений товар на момент звернення позивача до суду становив 2538820грн.50коп.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Ракорді (далі первісний кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю Ердемір (далі новий кредитор) та Акціонерним товариством "Дніпропетровський завод прокатних валків" (далі боржник) укладений договір відступлення права вимоги №48/17/Б від 01.08.2022 (далі - договір відступлення від 01.08.2022).

Договір підписаний та скріплений печатками сторін без зауважень та заперечень до нього.

Відповідно до пунктів 1.1 - 1.3 договору відступлення від 01.08.2022 первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає па себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за договором №48/17 від 10.08.2021 (далі - основний договір), що укладений між первісним кредитором - Товариством з обмеженою відповідальністю Ракорді та Акціонерним товариством Дніпропетровський завод прокатних валків.

За цим договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх обов`язків за основним договором.

Боржник не заперечує проти відступлення права вимоги по основному договору в порядку та на умовах, викладених у даному договорі та є повідомленим про переведення боргу на нового кредитора.

В пункті 2.2 договору відступлення від 01.08.2022 вказано, що новий кредитор одержує право вимагати від боржника сплати суми в розмірі 2538820грн.50коп. згідно умов основного договору на поточний рахунок, вказаний у реквізитах до цього договору.

Пунктом 4.1 договору відступлення від 01.08.2022 визначено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином на підставі договору відступлення від 01.08.2022 позивач отримав право вимагати від відповідача сплату суми боргу в розмірі 2538820грн.50коп.

Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 2 538 820,50 грн. та нарахованих пені в розмірі 378 567,87грн., 3% річних в розмірі 7 4270, 30грн., інфляційних втрат 648 330, 47грн.

Відповідачем рішення суду оскаржується лише в частині відмови у зменшенні пені, отже в цій частині і переглядається апеляційною інстанцією.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем під час розгляду справи було подано клопотання про зменшення розміру пені на 95%, а саме до 18 926,40грн.

Клопотання мотивоване тим, що АТ ДЗПВ має критичний фінансовий стан за 12 місяців 2022р. За результатами фінансово-господарської діяльності підприємство має збитки в розмірі 36 166 тис. грн., що є наслідком зменшення продажу власної продукції у зв`язку з введенням воєнного стану. Не зважаючи на такий фінансовий стан підприємство сплатило позивачу добровільно 2 102 462 грн. боргу. Залишок боргу станом на 18.04.2023р. становить 436 538,50 грн., а сума пені, інфляційних та 3% річних становить 1 101 168,64 грн., що є явно неспівмірним.

Суд відмовив у зменшені розміру пені мотивуючи недоведеністю.

Однак колегія суддів не погоджується з рішенням суду в цій частині.

Відповідно ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

За приписами ч. 4 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Конституційний Суд в рішенні від 11.07.13 №7-рп/2013 зазначив, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Статтею 233 ГК України надано суду можливість пом`якшити розмір неустойки у випадку її надмірності порівняно з наслідками порушення зобов`язання. Це є одним з правових способів, наданих законом, який направлений проти зловживання правом вільного визначення розміру неустойки, тобто по суті, направлений на реалізацію вимог ч.2 ст.13 ЦК України, відповідно до якої при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утриматися від дій, які могли б могли порушити права інших осіб.

Застосовуючи дану норму, суд зобов`язаний встановити баланс між застосованим до порушника заходом відповідальності у вигляді неустойки й оцінкою дійсного, а не покладеного розміру збитків, заподіяних у результаті конкретного правопорушення.

Таким чином, чинне законодавство передбачає неустойку в якості засобу виконання зобов`язань й міру майнової відповідальності за їх невиконання або неналежне виконання, а правом на пом`якшення неустойки наділений суд за для усунення явної її неспіврозмірності й подальшого порушення зобов`язань.

Враховуючи комплексний характер цивільно-правової відповідальності, під співрозмірністю суми неустойки у результаті порушення зобов`язань, кодекс допускає виплату кредитору такої компенсації його втрат, які будуть адекватними й співрозмірними з порушеним інтересом.

Приймаючи до уваги, що відповідач згідно звіту про фінансові результати за 2022 рік мав збитки в сумі 36 166 000 грн. ( у 2021р. 50 620 000 грн.), натомість під час розгляду справи добровільно сплатив в період з 03.02.2023 по 07.04.2023р. 2 102 462 грн. заборгованості; залишок заборгованості складає 436 358,50 грн.; за порушення строків оплати позивачем нараховано 74 270,30 грн. 3% річних, 648 330,47 грн. інфляційних втрат та 378 567,87 грн. пені., що значно перевищує суму боргу на час прийняття судом рішення, суд вважає за необхідне зменшити суму пені до 150 000 грн., що буде адекватною та співрозмірною компенсацією з порушеним інтересом позивача.

Що стосується вимог апеляційної скрги про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу у звзку з його погашеннням, то колегія суддів зазначає, що відповідно до ст.269 ГПК України, апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами. Додатковими доказами у даному випадку є ті, що існували на момент прийняття рішення та не були надані суду. Докази, які виникли після ухвалення суду не є такими. Сплата суми боргу після прийняття рішення по справі не є підставою для закриття провадження. Дане питання може бути врегулювано під час здійснення виконавчих дій або ж вдповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання частково недійсним наказу в частині стягнення основного боргу.

Отже в цій частині апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З наведених підстав апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду зміні в частині стягнення пені зміні.

Витрати з судового збору покладаються на відповідача оскільки спір виник внаслідок неправильних дій з його сторони.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст129, 269, 270, 275, 277, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Дніпропетровський завод прокатних валків задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2023р у справі №904/681/23 змінити в частині стягнення пені, стягнувши з Акціонерного товариства Дніпропетровський завод прокатних валків на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ердемір 150 000 грн. пені.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 13.07.2023

Головуючий суддя С.Г. Антонік

Суддя О.Г. Іванов

Суддя Е.В Орєшкіна