Рішення

від 10.07.2023 по справі 903/323/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

10 липня 2023 року Справа № 903/323/23

Господарський суд Волинської області у складі судді Слободян О.Г.,

розглянувши заяву Громадської спілки "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав"

про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом Громадської спілки "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет технологія"

про зобов`язання виконати умови договору

за відсутності учасників справи

встановив: 30.06.2023 на адресу суду від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просить: ухвалити додаткове судове рішення у справі №903/323/23, яким здійснити розподіл судових витрат за результатами розгляду справи та стягнути з ТОВ "Інтернет технологія" на користь ГС "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" судові витрати на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 20000грн; розгляд заяви про ухвалення додаткового судового рішення здійснити без участі сторони позивача.

Ухвалою суду від 30.06.2023 заяву про ухвалення додаткового рішення прийнято до розгляду, судове засідання призначено 10.07.2023, повідомлено учасників справи про дату, час та місце розгляду заяви, явку учасників справи у судове засідання визнано на їх розсуд.

07.07.2023 від відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на правову допомогу.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

В судове засідання 10.07.2023 учасники справи не з`явилися, що не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, господарський суд встановив наступне.

Позивач - ГС "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" звернувся до суду з позовом до ТОВ "Інтернет технологія" (відповідача), в якому просив:

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Інтернет Технологія виконати вимоги пункту 3.1. Договору № 4-23/10/20 про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення від 15.02.2022, укладеного з Громадською спілкою Коаліція аудіовізуальних і музичних прав, в частині наступного:

- надати Позивачу інформацію щодо найменувань програм організацій мовлення, які ретранслюються Відповідачем, станом на 15.02.2022 та інформацію про Кількість абонентів за формою, встановленою Додатком № 1 та 2 до Договору;

- надати Позивачу інформацію щодо найменувань програм організацій мовлення, які ретранслюються Відповідачем, та інформацію про Кількість абонентів за перший квартал 2022 року, другий квартал 2022 року, третій квартал 2022 року, якщо у звітному кварталі відбулися зміни за формою, встановленою Додатком № 1 та 2 до Договору;

- платити за надання дозволу за перший квартал 2022 року, другий квартал 2022 року, третій квартал 2022 року на поточний рахунок Позивача суму винагороди (відрахування), розрахованої у відповідності до Додатку № 3 до Договору;

- судові витрати щодо оплати судового збору та професійної правничої допомоги у повному обсязі покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю Інтернет Технологія.

Також, позивачем у позовній заяві було зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи складається із 2648грн судового збору та 20000грн витрат на професійну правничу допомогу.

27.06.2023 Господарським судом Волинської області ухвалено рішення у справі №903/524/22, яким позов задоволено частково.

У судовому засіданні 27.06.2023 представник позивача зробив усну заяву у порядку ч.8 ст.129 ГПК України про подання доказів понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу протягом 5-ти днів після ухвалення рішення суду.

30.06.2023 на адресу суду від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просить: ухвалити додаткове судове рішення у справі №903/323/23, яким здійснити розподіл судових витрат за результатами розгляду справи та стягнути з ТОВ "Інтернет технологія" на користь ГС "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" судові витрати на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 20000грн; розгляд заяви про ухвалення додаткового судового рішення здійснити без участі сторони позивача.

До заяви представник позивача додав акт прийому-передачі наданих послуг від 27.06.2023 на суму 20000грн.

Крім того, до позовної заяви представником позивача будо додано:

- копію договору N 01/02/2020 про надання професійної правничої допомоги від 28.02.2020, укладеного між Адвокатським об`єднанням "Гур`єв та партнери" та Громадською спілкою "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав";

- копію додаткової угоди до договору N 01/02/2020 про надання професійної правничої допомоги від 20.12.2021 року про продовження строку дії договору;

- копію додаткової угоди N 176 від 13.02.2023 року до договору N 01/02/2020 про надання професійної правничої допомоги;

- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 18.01.2017 року;

- копію довіреності від 29.09.2022 року.

Відповідно до ч. 1, 3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1-3 ст.126 ГПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч.4,5 цієї статті розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

В частині 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з п.п. 1, 2, 6 ч. 1 ст. 19 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно ст.1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 30 даного Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом встановлено, що 28.02.2020 між Адвокатським об`єднанням "Гур`єв та партнери" та Громадською спілкою "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" укладено договір N 01/02/2020 про надання професійної правничої допомоги.

Пунктом 1.1 договору встановлено, що клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати професійну правничу допомогу (юридичні послуги), які споживаються в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов`язується прийняти її та оплатити адвокатському об`єднанню зазначені послуги.

Відповідно до пункту 2.4 договору прийняття кожного доручення оформляється додатковою угодою до цього договору, яка є окремим договірним зобов`язанням і в якій зазначаються вид правничої допомоги, орієнтовні строки її надання, розмір гонорару (винагороди) та фактичних витрат, а також порядок їх сплатити тощо.

Остаточний розмір гонорару (винагороди) за надання професійної правничої допомоги та/або порядок його сплати визначається сторонами шляхом підписання Акту (п.10.2 Договору).

13.02.2023 між Громадською спілкою "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" (клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Гур`єр та партнери" (адвокатське об`єднання) було укладено додаткову угоду N 176 до договору про надання професійної правничої допомоги.

Згідно пункту 1 додаткової угоди, клієнт доручає, а адвокатське об`єднання зобов`язується надати професійну правничу допомогу у рамках господарського судочинства за позовом клієнта до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет Технологія".

Відповідно до пункту 3 додаткової угоди, загальна сума гонорару (виногороди) складає 20 000,00 грн та сплачується клієнтом протягом 15 робочих днів з дати ухвалення місцевим господарським судом судового рішення, яким закінчується провадження.

Як вбачається з акту прийому-передачі наданих послуг від 27.06.2023, підписаного обома сторонами, адвокатським об`єднанням у період з 13.02.2022 по 27.06.2023 були надані послуги клієнту на загальну суму 20 000,00 грн., відповідно до якого види правничої допомоги включають:

- надання усних/письмових юридичних консультацій, вивчення судової практики, аналіз умов договору та фактичних обставин справи (5 годин) - 7500 грн;

- складання, оформлення і надсилання позовної заяви з додатками, включаючи роботу помічника адвоката (5 годин) - 7500 грн.

- представництво інтересів клієнта у місцевому господарському суді - 5000 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, за його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі N 905/1795/18.

Крім того, Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі N 640/18402/19 у постанові від 28.12.2020 року, зазначив, розмір гонорару адвоката, встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу, витраченого представником позивача, а отже є визначеним.

З аналізу вищевикладеного слідує, що для включення всієї суми гонорару до відшкодування за рахунок іншої сторони, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені до відшкодування, з урахуванням того, чи були такі витрати здійснені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час і неспівмірність порівняно з ринковими цінами. Здійснюючи розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу між сторонами спору, господарський суд має враховувати результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні як клієнту послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи.

У клопотанні про зменшення витрат на правову допомогу відповідач вказує, що заявлена сума витрат на правничу допомогу не відповідає фактичним обставинам справи, реальним затратам робочого часу адвоката, а обгрунтованою та такою, що є пропорційною по відношенню до справи слід вважати суму - 1500грн.

Нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного Господарського суду Верховного Суду від 10.10.2018 року у справі N 910/21570/17, від 14.11.2018 року у справі N 921/2/18, 07.08.2018 року у справі N 916/1283/17, від 30.07.2019 року у справі N 902/519/18, додаткова постанова Касаційного Господарського суду Верховного Суду від 11.12.2018 року у справі N 910/2170/18, від 10.10.2019 року у справі N 909/116/19, від 18.03.2021 року у справі N 910/15621/19, постанова Велика Палата Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі N 755/9215/15-ц.

З аналізу судової практики Верховного Суду (постанови КГС ВС від 24.01.2019 у справі N 910/15944/17, від 19.02.2019 у справі N 917/1071/18) вбачається, якщо суд під час розгляду клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу) визначить, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд має дійти висновку про зменшення заявлених до стягнення з іншої сторони судових витрат на професійну правничу допомогу.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Зазначена позиція знайшла своє відображенні в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі N 922/445/19.

При цьому, Верховний суд у постанові від 01.10.2018 року у справі N 569/17904/17 зазначив, що у підтвердження здійсненної правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

У постанові від 12.01.2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі N 908/2702/21 зазначив, що здійснивши правовий аналіз норм статей 126, 129 ГПК України, суд дійшов висновку, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд: 1)має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лишеза клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Тобто критерії, визначені частиною четвертоюстатті 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертоїстатті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною п`ятоюстатті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частинами 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, за його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Здійснивши аналіз поданих позивачем доказів понесення витрат на правову допомогу, предмета та підстав позову, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, значення для суспільного інтересу, господарський суд дійшов до висновку про те, що заявлений позивачем розмір витрат на правову допомогу у розмірі 20000грн не є обгрунтованим.

Предметом спору у даній справі є зобов`язання відповідача виконати пункт договору, який укладено на підставі рішення господарського суду, тому підготовка позову не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин в даному питанні не змінювались, справа не є складною, підготовка її до розгляду не потребує аналізу великої кількості доказів, законодавства, значних затрат часу та зусиль; позовна заява охоплює невиконання відповідачем зобов`язання за 1 пунктом договору, що не потребує значного часу для підготовки позову. Крім того, доказами, наданими до позовної заяви є лише рішення судів першої та апеляційної інстанції. Представником позивача відповіді на відзив відповідача не було надано суду.

Щодо заявленої суми витрат на представництво інтересів у суді, суд бере до уваги те, що у підготовче засідання, на якому був присутній представник позивача, явка обов`язковою не визнавалася, засідання були короткотривалими та проводилися в режимі відеоконференції, представник позивача був присутній лише на 2-х судових засіданнях.

За таких обставин, виходячи із загальних засад судочинства - справедливості, добросовісності та розумності, та з метою забезпечення балансу інтересів сторін; враховуючи обсяг, вартість та співрозмірність заявлених до компенсації витрат на правничу допомогу; усталеність судової практики по даній справі, відсутність арифметичних розрахунків під час підготовки позову; незначний обсяг доказів у справі, часткове задоволення позову, включення до акту виконаних робіт послуг щодо надання юридичних консультацій, вивчення судової практики та представництва інтересів клієнта в суді, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 9000грн (з яких: 7500грн - за складання, оформлення і надсилання позовної заяви з додатками, включаючи роботу помічника адвоката (5 годин); 1500грн - за представництво інтересів клієнта у місцевому господарському суді / участь представника позивача у двох судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів).

У зв`язку із чим, заява представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення підлягає частковому задоволення на суму 9000грн.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Заяву Громадської спілки "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" про ухвалення додаткового рішення у справі №903/323/23 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет технологія" (43026, Волинська обл., місто Луцьк, просп. Соборності, буд. 26, код ЄДРПОУ 38474338) на користь Громадської спілки "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" (01021, місто Київ, вул. Шовковична, буд.10, оф. 28, код ЄДРПОУ 43080257) 9000грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повний текст додаткового рішення складено 13.07.2023.

СуддяО. Г. Слободян