Рішення

від 05.07.2023 по справі 904/882/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.2023м. ДніпроСправа № 904/882/23За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛУБ ЧІПСІВ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАСКОМ"

про стягнення сплаченої попередньої оплати, відсотки за користування чужими грошовими коштами, неустойки та штрафу

Суддя Юзіков С.Г.

При секретарі судових засідань Юрченко В.В.

Представники:

Позивача Кобиляков А.А.

Відповідача не прибув

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просив стягнути з Відповідача суму попередньої оплати за обладнання у розмірі 529 000,00грн., відсотки за користування чужими грошовими коштами у розмірі 150 985,21грн., неустойку за порушення строків поставки обладнання у розмірі 772 140,00грн. та сплачений судовий збір у розмірі 21 795,38грн.

12.04.2023 від Позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, у якій останній просить стягнути з Відповідача 529 900,00 грн. основного боргу, 725,89 грн. відсотків за користування чужими коштами, 7 570,00 грн. неустойки.

Відповідач про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належно на електронну адресу, на адресу вказану у позові та ЄДР, хоча на адресу суду поверталися поштові відправлення №4904412629427, № 4930022519826 з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за можливості сповістити їх з допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Пунктом 5 ч.6 ст. 242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази (ч.1 ст. 232 ГПК України).

Стаття 43 ГПК України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Справа, згідно зі ст. 165 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні досліджено надані Позивачем докази.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Позивача господарський суд

ВСТАНОВИВ:

05.07.2022 сторони уклали Договір поставки № 05/07/22 (далі Договір), за п. 1.1. якого за цим Договором Постачальник (Відповідач) зобов`язується доставити Покупцю (Позивачеві) обладнання (далі за текстом "Обладнання") в певній кількості, відповідної якості та за узгодженою ціною, здійснити монтаж та пусконалагоджувальні роботи такого обладнання та передати його у власність Покупця в порядку і строки, встановлені цим Договором, а Покупець зобов`язується прийняти обладнання на умовах, визначених в цьому Договорі, та оплатити його.

Найменування обладнання, його комплектність, кількість одиниць, ціна за одиницю, загальна вартість, порядок розрахунків та строк поставки вказуються у відповідних специфікаціях на поставку обладнання (типова форма специфікації передбачена Додатком № 1 до цього Договору), які є невід`ємною частиною цього Договору (п. 1.2. Договору).

Загальна вартість цього Договору визначається на підставі всієї вартості обладнання, зазначеної в специфікаціях або накладних на обладнання, за якими Покупцем було отримано обладнання, і які є невід`ємною частиною цього Договору (п. 2.1. Договору).

Оплата обладнання здійснюється на підставі виставлених Постачальником рахунків-фактури в строки і в порядку, зазначених в специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього Договору. Покупець має право здійснювати попередню оплату за обладнання, що поставляється. Ціна обладнання, зазначена в специфікації, включає, крім вартості обладнання, вартість його упаковки (тари) та маркування, а також вартість монтажу обладнання та пусконалагоджувальних робіт (п. 2.3. Договору).

Приймання обладнання за кількістю і за якістю здійснюється відповідно до умов цього Договору, а також відповідно до Положення про поставки продукції ВТП № 888 від 25.07.1988 р. (далі Положення № 888), Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965р. № П-6, Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966р. № П-7 (далі Інструкція № П-7) в частині, що не суперечить умовам цього Договору (п. 4.1. Договору).

Відповідно до п. 7.1. Договору сторони несуть відповідальність за невиконання, неналежне виконання зобов`язань за цим Договором у такому порядку:

за несвоєчасну оплату обладнання, Покупець сплачує пеню у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від вартості неоплаченого або несвоєчасно оплаченого обладнання, за кожен день прострочення (підп. 7.1.1. Договору).

у випадку прострочення поставки обладнання Постачальник сплачує Покупцю неустойку в розмірі 1 % (одного відсотка) від загальної суми Специфікації, за кожен день прострочення поставки товару. Нарахування неустойки за порушення строків поставки обладнання здійснюється упродовж всього періоду прострочення поставки обладнання незалежно від його тривалості.

У разі прострочення поставки обладнання більше ніж на 5 календарних днів, Постачальник зобов`язаний додатково сплатити Покупцю штраф в розмірі 25 % (двадцять п`ять відсотків) від загальної суми Специфікації.

У разі прострочення поставки обладнання більше ніж на 10 (десять) календарних днів, Покупець має право відмовитися від поставки товару. Якщо ж обладнання було оплачене, то Постачальник зобов`язаний повернути Покупцю суму оплати за обладнання протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту відмови Покупцю від поставки обладнання, а також сплати Покупцю відсотків за користування чужими грошовими коштами в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день, починаючи з дня перерахування Покупцем грошових коштів і до дня повернення грошових коштів останньому (підп. 7.1.2. Договору).

Цей Договір набуває чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін, скріплення їх печатками і діє до 31 грудня 2022 року. При цьому закінчення строку дії цього Договору не звільняє сторін від виконання прийнятих на себе зобов`язань за Договором, а також від відповідальності за невиконання цих зобов`язань (п. 10.1. Договору).

Додатком № 1 до Договору є специфікація № 1 від 05.07.2022, відповідно до якої Покупець здійснює перший платіж в розмірі 70 % від загальної суми цієї Специфікації: 529 900,00 грн., в тому числі ПДВ 20 % протягом 3-х банківських днів з моменту підписання даного Договору (п. 1.1. Специфікації).

Строк поставки обладнання складає 45 календарних днів з моменту здійснення оплати згідно п. 1.1. даної специфікації (п. 2.1. Специфікації).

21.07.2022 Позивач здійснив перший платіж у розмірі 529 900,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 21481 від 21.07.2022.

Відповідач звернувся до Позивача з листом № 1710-1 від 17.10.2022, у якому просив, перенести строк відвантаження та монтажу "Конвеєр ковшового типу 9860х750 h-2500" на 04.11.2022.

09.12.2022 Позивач нарочно вручив Відповідачеві претензію № 08/12-21 від 08.12.2022, у якій повідомив, що відповідно до специфікації № 1 від 05.07.2023, строк поставки з монтажем настав 05.09.2022, за проханням Відповідача, останньому погоджено відтермінування поставки товару на 04.11.2022, однак станом на 08.12.2022 поставка не відбулася. З урахуванням викладеного, Позивач вимагає повернути 529 900,00 грн. протягом 3-х банківських днів.

За даними Позивача, зазначена претензія залишена Відповідачем без відповіді та задоволення.

На прострочений борг Відповідача, Позивач нарахував 725,89 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами за період з 21.07.2022 по 22.07.2022, 7 570,00 грн. неустойки за період з 04.11.2022 по 05.11.2022.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Предметом доказування у даній справі є факт непоставки товару, вимога Позивача про повернення передоплати, обґрунтованість нарахування стягуваних сум.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України).

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення містить ст. 712 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 611 ЦК України встановлено, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч.2 ст. 693 ЦК України).

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми, доводи Позивача не спростував.

Дослідивши надані до матеріалів справи докази (Договір, специфікацію, платіжне доручення, лист Відповідача, претензію), беручи до уваги, що строк виконання зобов`язань, відповідно до п. 2.1. Специфікації № 1 від 05.07.2022, настав, а також відсутність заперечень Відповідача, суд визнає обґрунтованою та підтвердженою матеріалами справи вимогу про стягнення 529 900,00 грн. на повернення суми попередньої оплати, оскільки Продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк.

Перевіривши розрахунки Позивача, за допомогою "Юридична інформаційно-пошукова система "Законодавство", судом встановлено, що розрахунок неустойки проведено правильно, розрахунок відсотків за користування чужими грошовими коштами проведено неправильно, оскільки, відповідно до п. 2.1. Специфікації № 1 строк поставки обладнання складає 45 календарних днів з моменту здійснення оплати (21.07.2022), отже строк поставки 04.09.2022, до того ж, як зазначено в: позовній заяві, листі Відповідача № 1710-1 від 17.10.2022, претензії Позивача № 08/12-21 від 08.12.2022, Позивачем погоджено строк поставки товару до 04.11.2022, отже і нарахування слід проводити з 04.11.2022.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню у розмірі: 529 900,00 грн. основного боргу, 7 570,00 грн. неустойки, решта позовних вимог не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАСКОМ" (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, б. 11, 6-й поверх, оф. 21, код 41949173) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛУБ ЧІПСІВ" (49000, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, буд. 103, каб. 203, код 39368433) 529 900,00 грн. основного боргу, 7 570,00 грн. неустойки, 8 062,05 грн. судового збору.

У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у строк, передбачений статтею 256 ГПК України.

Повне судове рішення складене 13.07.2023.

Суддя С.Г. Юзіков