Рішення

від 10.07.2023 по справі 914/1200/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2023 Справа № 914/1200/23

За позовом: Департаменту фінансів Хмельницької обласної державної адміністрації, м.Хмельницький

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Кондор Логістик, м.Львів

про: стягнення 16355,94 грн основного боргу за договором №10/2018 про закупівлю товару за державні кошти від 10.08.2018

Суддя У.І.Ділай

Без участі представників сторін

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2023, справу №914/1200/23 розподілено судді У.І.Ділай.

Ухвалою від 19.04.2023 позов залишено без руху.

04.05.2023 від позивача до суду надійшла заява, до якої долучено докази усунення недоліків.

Ухвалою від 09.05.2023 відкрито провадження у справі за правилами за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи призначено в порядку письмового провадження без участі представників сторін. Зобов`язано відповідача у строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати письмовий відзив (заперечення) на позовну заяву із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення.

Про розгляд справи відповідач належним чином повідомлений на адресу, яка зазначена в позові та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відповідно до відомостей з офіційного сайту Укрпошти за трек-номером 7901414845170 відправлення (ухвалу від 09.05.2023) вручено відповідачу особисто 17 травня 2023 року.

22.05.2023 від позивача до суду надійшли для огляду оригінали документів, копії яких долучені до позову.

Станом на 10.07.2023 від відповідача до суду відзив не надходив.

Відповідач протягом розгляду справи не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 80 Господарського процесуального кодексу України. Також суд зазначає, що участь у судовому засіданні є правом, а не обов`язком учасників справи.

Отже, господарським судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про час та місце судового засідання.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Враховуючи те, що норми статті 81 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

Відповідно до ст.248 Господарського процесуального кодексу України - суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Строк вирішення спору завершився 09.07.2023. Відтак, в суду відсутні підстави для подальшого відкладення розгляду справи поза межами строку, встановленого для вирішення спору у спрощеному позовному провадженні.

У зв`язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ч. 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.

В процесі розгляду матеріалів справи суд

встановив:

За результатами проведення тендерної процедури закупівлі (UА-2018-07-25-000650-А) між сторонами укладений договір № 10/2018 від 10 серпня 2018 року, відповідно до п.1.1 якого відповідач зобов`язався поставити позивачу Бензин А-95 за довірчими документами (шляхом передачі скретч-карток) товар, а позивач - прийняти та оплатити такі товари.

Ціна договору становить 26990,00 грн (з ПДВ).

Згідно з п. 3.1. договору, розрахунки за цим договором здійснюються на підставі договору та видаткової накладної на товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту отримання товару та при наявності фінансування.

На виконання умов договору відповідачем передано позивачу бензину А-95 в кількості 1000 літрів шляхом передачі скретч-карток у кількості 44 штуки на загальну суму 26990,00 грн в т.ч. ПДВ (4498,34 грн). На підтвердження долучено до позову копії видаткових накладних №270818/2 від 27.08.2018, №240918/4 від 05.10.2018 (оригінали оглянуто судом).

Право власності на товар переходить до покупця в момент передачі скетч-карток постачальником (п.1.2. договору).

Відповідно до платіжних доручень № 211 від 03.09.2018 та № 230 від 10.10.2018 позивач виконав свої зобов`язання за договором та здійснило оплату за бензин на суму 26990,00 грн.

У розділі 7 договору сторони погодили, що цей договір набирає чинності з 10.08.20218 і діє до 31.12.2018.

Як зазначено в позові відповідач виконав взяті зобов`язання не в повному обсязі. Неотовареними залишились талони на загальну суму 16355,94грн.

У порядку досудового врегулювання спору позивач надсилав відповідачу претензію №04.02-20/73 від 30.06.2022, в якій просив забезпечити відпуск бензину А-95 за непогашеними талонами. У відповідь листом №16 від 26.09.2022, покликаючись на форс-мажорні обставини (воєнний стан в країні), ТзОВ «Кондор Логістик» повідомило, що не має можливості отоварити наявне паливо на паливних картках або замінити на товар аналогічного зразка.

Спір виник внаслідок того, що відповідач не виконав взятих зобов`язань за спірним договором в повному обсязі. Відтак, позивач подав позов до Господарського суду Львівської області, відповідно до якого просить стягнути з відповідаач 16355,94грн основного боргу.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Як підтверджується матеріалами справи, позивач та відповідач уклали договір № 10/2018 від 10 серпня 2018 року, у зв`язку з чим набули взаємних прав і обов`язків.

У матеріалах справи відсутні та сторонами не надані докази визнання недійсним спірного договору чи визнання неукладеним в певній частині. Також відсутні докази про розірвання спірного договору.

За договором поставки, відповідно до вимог п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами (ч. 3 ст. 264 ГК України).

У частині 2 ст. 712 Цивільного кодексу зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У розділі 6 спірного договору зазначено, що позивач зобов`язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари, а відповідач зобов`язався забезпечити поставку товару в строки, встановлені цим договором.

Згідно із ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (ст. 663 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом, позивач свої зобов`язання за спірним договором виконав повністю. При цьому, відповідач не забезпечив передачу товару в кількості, передбаченій договорами. Факт виконання позивачем своїх зобов`язань за спірним договором відповідач не заперечив, не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового розгляду.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Відповідач самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання відповідачем не подано.

Отже, відповідач своїх зобов`язань не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо поставки товару. Відтак, господарський суд доходить до висновку, що з відповідача слід стягнути основний борг в розмірі 16355,94 грн.

Судовий збір покладається на відповідача оскільки спір виник з його вини.

Керуючись статтями 4, 7, 8, 73, 76-79, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Кондор Логістик (79044, м.Львів, вул.Єфремова, 84, офіс 1Б, ідентифікаційний код 39046990) на користь Департаменту фінансів Хмельницької обласної державної адміністрації (29000, м.Хмельницький, майдан Незалежності, Будинок Рад, ідентифікаційний код 02311419) 16355,94 грн основного боргу та 2684,00грн судового збору.

3.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повне рішення складено 12.07.2023.

Суддя Ділай У.І.