Ухвала

від 12.07.2023 по справі 914/144/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

12.07.2023Справа № 914/144/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Долінської О.З., за участю секретаря судового засідання Яворської В.В.,

розглянувши матеріали справи за позовом: Заступника керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова в інтересах держави, м. Львів

до відповідача 1: Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача 2: Обслуговуючого кооперативу Гаражно-будівельний кооператив Мотогараж , м. Львів

про: визнання недійсним рішення та скасування державної реєстрації права власності

Представники сторін:

від прокурора: Леонтьєва Н.Т. прокурор відділу Львівської обласної прокуратури

від відповідача-1: Кузь І.І. представник згідно повноважень, які містяться в матеріалах справи

від відповідача-2: Миколайчук О.І. адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1930 від 07.09.2012 р.; ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВС № 1196156 від 29.03.2023 р.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області поступила позовна заява Заступника керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова в інтересах держави до відповідача 1: Львівської міської ради, до відповідача 2: Обслуговуючого кооперативу Гаражно-будівельний кооператив Мотогараж про визнання недійсним рішення та скасування державної реєстрації права власності.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.01.2023 р., справу № 914/144/23 розподілено для розгляду судді Долінській О.З.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.01.2023 р., прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 08.02.2023 р.

08.02.2023 р. представником відповідача-1 подано на адресу суду відзив на позовну заяву з додатками за вх. № 3215/23, відповідно до якого відповідач-1 вважає позов Заступника керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова в інтересах держави до відповідача 1: Львівської міської ради, до відповідача 2: Обслуговуючого кооперативу Гаражно-будівельний кооператив Мотогараж про визнання недійсним рішення та скасування державної реєстрації права власності підставним та просить суд його задоволити з підстав, викладених у поданому відзиві.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 08.02.2023 р., підготовче засідання у даній справі призначено на 01.03.2023 р.

Протокольною ухвалою суду від 01.03.2023 р., продовжено строк підготовчого провадження у справі № 914/144/23 на тридцять днів, у відповідності до ч. 3 ст. 177 ГПК України, за клопотанням прокурора.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.03.2023 р., підготовче засідання призначено на 29.03.2023 р.

29.03.2023 р. представником відповідача-2 подано на адресу суду клопотання про поновлення пропущеного строку для подання відзиву за вх. № 7863/23.

Крім того, 29.03.2023 р. представником відповідача-2 подано відзив на позовну заяву з додатками за вх. № 7864/23.

Протокольною ухвалою суду від 29.03.2023 р., задоволено клопотання представника відповідача-2 про поновлення пропущеного строку для подання відзиву, поновлено строк відповідачу-2 для подання відзиву на позовну заяву та долучено відзив відповідача-2 до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.03.2023 р., підготовче засідання призначено на 12.04.2023 р.

11.04.2023 р. представником відповідача-2 подано на адресу суду заперечення на відповідь на відзив Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області з додатками за вх. № 8973/23.

В судовому засіданні 12.04.2023 р., відповідно до ст. 216 ГПК України, оголошено перерву до 17.05.2023 р.

05.05.2023 р. прокурором подано на адресу суду в систему Електронний суд відповідь на відзив з додатками за вх. № 11270/23.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.05.2023 р., закрито підготовче провадження та призначено справу № 914/144/23 до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 14.06.2023 р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.06.2023 р., розгляд справи по суті призначено на 12.07.2023 р.

12.07.2023 р. прокурор в судове засідання з розгляду справи по суті з`явився, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, у відповіді на відзив за вх. № 11270/23 від 05.05.2023 р. та поясненнях, наданих в судовому засіданні.

12.07.2023 р. представник відповідача-1 в судове засідання з розгляду справи по суті з`явився, позовні вимоги прокурора підтримав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву за вх. № 3215/23 від 08.02.2023 р. та поясненнях, наданих в судовому засіданні.

12.07.2023 р. представник відповідача-2 в судове засідання з розгляду справи по суті з`явився, проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву за вх. № 7864/23 від 29.03.2023 р., запереченнях на відповідь на відзив за вх. № 8973/23 від 11.04.2023 р. та поясненнях, наданих в судовому засіданні.

12.07.2023 р. представником відповідача-2 подано на адресу суду заяву про зупинення провадження у справі № 914/144/23 за вх.№ 2717/23.

У судовому засіданні 12.07.2023 р. представник відповідача-2 просив суд зупинити провадження у даній справі до закінчення перегляду в касаційному порядку судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 925/1133/18.

Присутній у судовому засіданні прокурор та представник відповідача-1 заперечили щодо зупинення провадження у справі № 914/144/23.

У відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про доступ до судових рішень», суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Як встановлено судом із Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщеного на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням https://www.reestr.court.gov.ua/Review/98297859, ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.07.2021 у справі № 925/1133/18 за позовом заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури до Черкаської міської ради; Приватного підприємства «Інвестиційно-будівельна компанія «Будгарант» про визнання незаконним та скасування рішення Черкаської міської ради та визнання недійсними змін до договору оренди землі судом ухвалено - справу № 925/1133/18 за касаційною скаргою заступника прокурора Черкаської області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 у зазначеній справі передати на розгляд судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Вказаною ухвалою встановлено, що Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 15.06.2021 у справі № 908/1664/19 зазначив, що визначення прокурором свого правового статусу як самостійного позивача у справі за наявності органу місцевого самоврядування, уповноваженого на здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, не нівелює його обов`язку щодо дотримання порядку представництва, дотримання процедури, встановленої частинами 3 і 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», та надання можливості такому органу самостійно звернутися до суду за захистом порушених прав держави. Прокурор при зверненні з позовом у справі № 908/1664/19 вказав, що є позивачем, оскільки Черкаська міська рада - один із співвідповідачів, рішення якого оскаржується через його невідповідність нормам чинного законодавства. Цим прокурор обґрунтовував відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати функції захисту її інтересів саме у спірних правовідносинах, тобто навів підставу для представництва інтересів держави.

Виходячи з наведеного, а також обґрунтування прокурором порушення інтересів держави і заявлення прокурором позову про визнання незаконним і скасування рішення цього органу, колегія Касаційного господарського суду дійшла висновків про відсутність у прокурора обов`язку дотримання процедури, передбаченої абзацами 3 і ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

У зв`язку з цим, колегія суддів у справі № 925/1133/18, вважала за необхідне відступити від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 908/1664/19 про те, що визначення прокурором свого правового статусу як самостійного позивача не нівелює його обов`язку дотримання процедури, передбаченої абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», і, з огляду на розгляд судами значної кількості аналогічних справ (за предметом спору та суб`єктним складом), з метою формування єдиної правозастосовчої практики, для вирішення питання щодо наявності чи навпаки, відсутності підстав для відступу від висновків у справі з подібних правовідносин, передала справу № 925/1133/18 на розгляд судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Як вбачається із поданої прокурором до Господарського суду Львівської області позовної заяви у даній справі, в обґрунтування наявності підстав до вжиття заходів представницького характеру, прокурор зазначив про те, що відповідач-1 (Львівська міська рада) є органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, однак, з врахуванням визначених прокурором предмета і підстав позову, Львівська міська рада може бути лише відповідачем.

З огляду на відсутність будь-якого іншого органу з повноваженнями щодо захисту інтересів держави або територіальної громади у спірних правовідносинах, прокурор вказав про наявність підстав до представництва інтересів держави шляхом подання позовної заяви до Господарського суду Львівської області у цій справі.

З наведеного суд дійшов висновків про те, що правовідносини у справі № 914/144/23 та справі № 925/1133/18 є подібними за суб`єктним складом учасників та наведеними прокурором підставами здійснення представницьких функцій шляхом подання позовної заяви до господарського суду і самостійного представництва інтересів держави в суді.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.05.2023 р., закрито підготовче провадження та призначено справу № 914/144/23 до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 14.06.2023 р.

Суд зазначає, що, згідно з ч. 3 ст. 195 ГПК України, провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1 - 3 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.

В той же час, у відповідності до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Приписами п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України передбачено, що провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені. Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано положеннями статей 227, 228 ГПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов`язаний або ж має право зупинити провадження у справі.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.07.2021 у справі № 917/14/20.

Частиною 1 ст. 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується Статтею 6 § 1, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Белеш та інші проти Чеської Республіки).

Пунктами 1, 2, 4, 5 частини 3 статті 2 ГПК України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.

У відповідності до ст. 177 ГПК України, завданнями підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків (ст. 13 ГПК України).

При цьому, суд звертає увагу на те, що главою 6 Розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття. Разом з тим, суди першої інстанції, за наявності певних обставин, можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження, оскільки стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження, як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів касаційного господарського суду від 02.10.2019 у справі № 916/2421/18 та 03.10.2019 у справі № 902/271/18, від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21, а також в ухвалі від 22.06.2021 у справі № 923/525/20.

Оглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників відповідача 1 та відповідача 2, беручи до уваги закриття ухвалою суду від 17.05.2023 р. підготовчого провадження у цій справі і призначення справи до судового розгляду по суті, а також необхідність встановлення обставин наявності повноважень прокурора на звернення до суду та самостійного представництва інтересів держави, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів, остаточного визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу, суд дійшов висновків про наявність правових підстав до повернення до розгляду справи № 914/144/23 в підготовчому провадженні, а також, суд вважає за необхідне задоволити заяву відповідача про зупинення провадження у справі № 914/144/23 за вх.№ 2717/23 від 12.07.2023 р. та зупинити провадження у справі № 914/144/23 до закінчення перегляду в касаційному порядку судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 925/1133/18.

При цьому також суд зазначає, що за змістом ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема розумні строки розгляду справи судом.

Наведені конституційні засади означають серед іншого неприпустимість таких дій суду щодо строку розгляду справи, що не мають об`єктивного та розумного обґрунтування.

Згідно з ст. 112 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави; суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі; розумність строків розгляду справи судом є одним з основних засад (принципів) господарського судочинства.

Відповідно до ст. 114 ГПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій; строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 08 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05 лютого 2004 року та інші).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів. При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, від 02.05.2013№ 4469/07, Папазова та інші проти України від 15.03.2012 № 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07).

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, у процесуальному законодавстві поняття «розумний строк» та «своєчасний розгляд» застосовуються у тотожному значенні, зокрема, у розумінні найкоротшого із строків, протягом якого можливо розглянути справу, повно та всебічно дослідити подані сторонами докази, прийняти законне та обґрунтоване рішення. Поняття «розумний строк» вживається не лише у відношенні до дій, що здійснюються судом (розгляд справи, врегулювання спору за участю судді), але й також для учасників справи (судові дебати, виконання рішення суб`єктом владних повноважень).

Відтак, вимогу стосовно розумності строку розгляду справи не можна ототожнити з вимогою швидкості розгляду справи, адже поспішний розгляд справи призведе до його поверховості, що не відповідатиме меті запровадження поняття «розумний строк». Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01.02.2022 у справі № 160/12705/19.

В судовому засіданні 12.07.2023 р. оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 2, 15, 43, 177, 182, 183, 195, 228, 229, 234, 235 ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Повернутися до розгляду справи № 914/144/23 у підготовчому провадженні.

2. Задоволити заяву відповідача про зупинення провадження у справі № 914/144/23 за вх.№ 2717/23 від 12.07.2023 р.

3. Зупинити провадження у справі № 914/144/23 до закінчення перегляду в касаційному порядку судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 925/1133/18.

4. Зобов`язати прокурора та учасників справи повідомити Господарський суд Львівської області про результати перегляду в касаційному порядку судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 925/1133/18.

Повний текст ухвали складено 13.07.2023 р.

Суддя Долінська О.З.