Рішення

від 12.07.2023 по справі 914/1493/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.2023 Справа № 914/1493/23

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Ростислава Матвіїва за участю секретаря судового засідання Ольги Махник розглянув матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут», м. Львів,

до відповідача: Львівського комунального підприємства «Лев», м. Львів,

предмет позову: стягнення 123 151,34 грн,

підстава позову: порушення зобов`язання по договору на постачання природного газу від 01.03.2022,

за участю представників:

позивача: Шевчик Олег Іванович ,

відповідача: не з`явився.

1. ПРОЦЕС

1.1. На розгляд Господарського суду Львівської області 11.05.2023 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» до Львівського комунального підприємства «Лев» про стягнення 123 151,34 грн.

1.2. Ухвалою суду від 15.15.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Хід судових засідань відображено в попередніх ухвалах суду та протоколах судових засідань.

1.3. Відводів суду сторонами не заявлено.

1.4. У судове засідання 12.07.2023 з`явився представник позивача, підтримав позовні вимоги, заявив про подання доказів на підтвердження понесених витрат на правову допомогу після постановлення рішення суду. Відповідач повторно не забезпечив явку представника в судове засідання, причин неявки не повідомив.

1.5. Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

1.6. Ухвали суду про відкриття провадження та про виклик у судове засідання на 28.06.2023 отримані відповідачем 01.06.2023 і 20.06.2023, що підтверджується відстеженням поштових відправлень за трек-кодами 7901414917316 і 7901414903773. Зокрема, строк на подання відзиву на позовну заяву закінчився 16.06.2023.

1.7. Відповідно до позицій, висловлених у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 та від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

1.8. Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

1.9. Одним із принципів господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

1.10. За таких обставин, враховуючи, що відповідач обізнаний про судовий процес та не реалізує свого процесуального права на участь в судових засіданнях та подання відзиву на позовну заяву, враховуючи повторну та систематичну неявку представника відповідача та відсутність від нього клопотань щодо процесу розгляду справи, суд вважає за можливе вирішити спір по суті в цьому судовому засіданні за відсутності представника відповідача.

1.11. У судовому засіданні 12.07.2023 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

2. СУТЬ СПОРУ ТА ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН

2.1. Спір виник у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем, на думку позивача, зобов`язань за договором постачання природного газу. Позивач стверджує, що він передав у власність відповідача природний газ у період березень - липень 2022. Відповідач неналежним чином виконує свої зобов`язання, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 96 113,03 грн, яку позивач заявляє до стягнення. Крім цього, позивач нараховує 14 577,35 грн інфляційних втрат, 2 590,58 грн 3 % річних, 9 870,38 грн пені.

2.2. Відповідач, повідомлений належним чином про розгляд справи, відзиву на позовну заяву не подав.

3. ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

3.1. Відповідно до договору № 41АВ797-2572-22 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 01.03.2022, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» (постачальник згідно з договором) і Львівським комунальним підприємством "Лев" (надалі по тесту рішення - відповідач, згідно з договором - споживач), постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2022 році природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору.

3.2. Оплата газу за договором здійснюється споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України - гривні на банківський рахунок постачальника в наступному порядку: оплата в розмірі 100% за фактично переданий постачальником газ здійснюється споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним місяцем (п. 4.2).

3.3. Додатковою угодою № 1 від 11.03.2022 сторони домовились збільшити ціну природного газу до 34 830,17 гривень, всього за 1 тис. куб. метрів становить 41 796,20 гривень.

3.4. Відповідно до додаткової угоди № 2 від 15.03.2022 змінено ціну газу до 45 971,64 грн за 1 тис. куб. метрів.

3.5. Відповідно до додаткової угоди № 3 від 30.03.2022 змінено ціну газу до 49 163,8912 грн за 1 тис. куб. метрів.

3.6. Відповідно до додаткової угоди від 26.07.2022 сторони домовились припинити дію договору від 01.03.2022 в частині постачання природного газу з 31.07.2022.

3.7. Додатковою угодою № 5 від 29.07.2022 сторони зменшили ціну за природний газ до 39 163,8912 грн за 1 тис. куб. метрів та погоджено, що гранична ціна договору становить 335 501,40 грн.

3.8. Сторонами підписано акти приймання - передачі природного газу від 31.03.2022 на суму 71 725,69 грн, від 30.04.2022 на суму 59 530,73 грн, від 31.05.2022 на суму 19 580,02 грн, від 30.06.2022 на суму 15 085,15 грн, від 31.07.2022 на суму 10 631,42 грн, тобто всього на суму 176 553,01 грн.

3.9. Відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 за період березень - липень 2022 відповідачем здійснено часткові оплати на загальну суму 80 418,25 грн (71 703,96 грн і 8 714,29 грн).

4. ВИСНОВКИ СУДУ

4.1. Дослідивши представлені суду докази, заслухавши та проаналізувавши позиції сторін, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, з огляду на таке.

4.2. Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Як встановлено судом вище, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір на постачання природного газу.

4.3. Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

4.4. Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

4.5. Як встановлено судом вище, факт поставки природного газу у спірний період березень - липень 2022, загальною вартістю 176 553,01 грн, підтверджується актами приймання-передачі природного газу, підписаними обома сторонами.

4.6. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 74 Господарського процесуального кодексу України). Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

4.7. Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

4.8. Як встановлено вище, споживачем має обов`язок здійснювати розрахунки до десятого числа місяця, наступного за звітним місяцем. Відповідачем не доведено здійснення ним інших оплат, крім тих, які враховані позивачем: 71 703,96 грн і 8 714,29 грн.

4.9. Враховуючи зазначене, суд доходить висновку, що у відповідача наявний обов`язок оплатити спожитий природний газ. Щодо вартості спожитого природного газу, то враховуючи часткові оплати, здійснені відповідачем у спірний період, не оплаченими залишаються 96 134,76 грн. Водночас, позивачем заявлено до стягнення 96 113,03 грн, оскільки застосовано вартість природного газу за березень 2022 в розмірі 71 703,96 грн, а не 71 725,69 грн. Суд не має повноважень виходити за межі заявлених позовних вимог, тому позовна вимога про стягнення 71 703,96 грн є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

4.10. Крім суми основного боргу, позивачем заявлено до стягнення 14 577,35 грн інфляційних втрат, 2 590,58 грн 3 % річних, 9 870,38 грн пені. Так, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 Цивільного кодексу України).

4.11. Стаття 610 Цивільного кодексу України зазначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

4.12. Не здійснюючи своєчасну оплату за отриманий в квітні, травні, червні, липні 2022 року природний газ, а саме до 10.05.2022 в сумі 50 816,44 грн, до 10.06.2022 в сумі суму 19 580,02 грн, до 10.07.2022 в сумі 15 085,15 грн, до 10.08.2022 на суму 10 631,42 грн, відповідач з кожного 11 числа вказаного місяця вважався таким, що прострочував оплату.

4.13. Перевіривши розрахунок, суд зазначає, що 10.07.2022 було вихідним днем - неділею, тому прострочення настало 12.07.2022, а не 11.07.2022. Тому 3 % річних становлять 2 589,34 грн, а не 2 590,58 грн.

4.14. Перевіряючи розрахунок інфляційних втрат, суд звертає увагу, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань»).

4.15. Тому, інфляційні втрати на заборгованість за квітень в сумі 50 816,44 грн починають нараховуватись з 01.06.2022, на заборгованість за травень - з 01.07.2022, на заборгованість за червень - з 01.08.2022, на заборгованість за липень - з 01.09.2022. Відповідно, інфляційні втрати становлять 12 303,81 грн, а не 14 577,35 грн, як заявлено до стягнення позивачем.

4.16. Право позивача на стягнення пені передбачене пп. 6.2.1 п. 6.2 договору. Враховуючи встановлений вище момент прострочення по оплаті спожитого в червні 2022 року газу, пеня, нарахована за період 12.07.2022 - 29.04.2023 за прострочену червневу заборгованість становить 6 034,06 грн, а за період 11.08.2022 - 29.04.2023 за прострочену липневу заборгованість - 3 815,66 грн, тобто разом на суму 9 849,72 грн, а не 9 870,38 грн.

4.17. Підсумовуючи встановлене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню: 96 113,03 грн основного боргу, 12 303,81 грн інфляційних втрат, 2 589,34 грн 3 % річних, 9 849,72 грн пені. Відповідно у задоволенні позовних вимог про стягнення 2 273,54 грн інфляційних втрат, 1,24 грн 3 % річних і 20,66 грн пені суд відмовляє.

4.18. Здійснюючи розподіл судових витрат, суд зазначає, що сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню йому відповідачем, пропорційно задоволеним вимогам (98,14 %).

4.19. Також суд зауважує, що до позовної заяви долучено попередній розрахунок витрат на правову допомогу в сумі 12 000,00 грн, які включають в себе підготовку позовної заяви (4 000,00 грн), підготовку розрахунку інфляційних втрат і 3 % річних (2 000,00 грн), представництво інтересів позивача в Господарському суд Львівської області (2 000,00 грн), підготовка відповіді на відзив (2 000,00 грн), підготовка інших процесуальних документів (2 000,00 грн). Проте, у судовому 12.07.2023 представник позивача усно заявив про подання доказів на підтвердження понесених витрат на правову допомогу після постановлення рішення суду у порядку, передбаченому ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 129, 231, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Львівського комунального підприємства "Лев" (79024, м. Львів, вулиця Промислова, будинок 56, ідентифікаційний код юридичної особи 20843717) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівгаз збут" (79039, м. Львів, вул. Шевченка Т., будинок 111А, ідентифікаційний код юридичної особи 39594527) 96 113,03 грн основного боргу, 12 303,81 грн інфляційних втрат, 2 589,34 грн 3 % річних, 9 849,72 грн пені, 2 634,08 грн в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 13.07.2023.

Суддя Матвіїв Р.І.